Моніторинг ринку та основних проблем інноваційної діяльності промислових підприємства

     Отже, фінансова політика інноваційного  розвитку має базуватися на логіці реалізації інноваційного продукту, а саме включати фінансове забезпечення освіти і науки (науково-дослідні роботи і програми), виробництва та продажу інноваційних продуктів. Ефективність фінансової політики інноваційного розвитку залежить від сприйняття інноваційного продукту, формування ринку інноваційних технологій та зростання попиту на них. 

3. Приклад інноваційної діяльності промислових підприємств  України

     Обсяг виробництва по 16 промислових підприємствах міста за січень-червень 2011 року складає 355,2 млн. грн., що становить 109,4% від показника відповідного періоду 2010 року.

     Підприємства за І півріччя 2011 року виробили продукції на 25,3 млн. грн. більше ніж було передбачено програмою соціально-економічного розвитку.

     Але за наслідками фінансово-економічної  кризи кінця 2008-2009 рр. обсяги виробництва  не досягли докризового рівня і становлять 92,2% від відповідного періоду 2008 року.

 

     * Дані таблиці наведенні з урахуванням індексів цін.

     Нарощування обсягів виробництва за звітний  період по відношенню до І півріччя 2010 року спостерігається на підприємствах  добувної галузі (148,8%), хімічної (129,6%) та металургійної промисловості (118,4%), у виробництві електричного, електронного, оптичного устаткування (207,4%) тощо.

     Із  зменшенням обсягів виробництва  в порівнянні з І півріччям 2010 р. спрацювали харчова промисловість (93,7%), виробництво гумових та пластмасових виробів (52,6%), виробництво іншої  неметалевої продукції (98,4%).

     Відповідно  нарощуються обсяги реалізації продукції, темпи яких є одними з найвищих в області.

       

     З метою підвищення конкурентоспроможності[7, с.10], підприємствами постійно проводиться оновлення асортименту продукції, удосконалення якості, відкриття нових технологічних ліній.

     В першому півріччі 2011 року ВАТ Коростенським  заводом „ЗБШ” було відкрито нову технологічну лінію по випуску блоків ніздрюватого бетону (газоблоки). Про високий рівень якості продукції свідчить те, що підприємство зі своєю продукцією увійшло до 100-ні кращих товарів України.

     ПрАТ  „ІнтерТайл” з метою підвищення своєї конкурентоспроможності постійно працюють в напрямку удосконалення своєї продукції. На підприємстві було введено в технологічний процес декорування керамічної плитки, освоєно 2 нові серії керамогранітної плитки.

     Підприємство ПАТ „Коростенський хлібзавод” в І півріччі 2011 року отримало диплом у номінації „Подяка надійному партнеру” від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. В І півріччі 2011 року підприємством було освоєно 6 нових видів тортів: „Засніжена вишня”, „Вечірня Прага”, „Київський вальс”,   „Трюфельна насолода”, „Весільній вернісаж” та тістечко „Капітошка”.

     На  АТЗТ „Янтар” освоєно виробництво емалі алкідно-уретанової „Експрес” та грунт-емалі алкидно-уританової з швидким терміном висихання.

     Вкладення інвестицій в основний капітал в 2010 році та зростання попиту на продукцію  добувної галузі в 1 півріччі 2011 року дозволило ПАТ „Коростенський кар’єр” стабілізувати та поступово нарощувати обсяги виробництва щебеневої продукції. Результат міг бути значно кращий, якщо б вирішувались хронічні проблеми: сезонна відсутність залізничних вагонів, значна частка застарілого обладнання в основних засобах, високі тарифи на електроенергію, використання надр, послуги залізниці.

     Загальною проблемою для всіх підприємств є різке зростання цін на основні види сировини, що призводить до зростання ціни готової продукції, яке в результаті викликає незадоволення споживачів.

     Індекс  цін виробників промислової продукції  до 1 півріччя 2010 року склав 115,6%.

     Середньомісячна заробітна плата в І півріччя 2011 року в промисловості міста становить 2170,9 грн., що на 38,8% більше показника попереднього року.  

     Значне  збільшення заробітної плати спостерігалося в добувній, хімічній промисловостях, в галузі виробництва гумових  та пластмасових виробів, іншої неметалевої  продукції та дещо менше збільшення відбулося в харчовій промисловості  та в машинобудуванні. Рівень заробітної плати збільшується за рахунок нарощення обсягів виробництва продукції.

     Станом  на 01.07.2011 року заборгованість по заробітній платі по промисловості міста  становить 1725,3 тис. грн. (АТЗТ „Коростенський фарфор” – 1604,1 тис. грн., ВАТ „Машинобудівний завод” – 121,2 тис. грн.).

     На 01.07.2011 року на промислових підприємствах міста (основного кола) працює 3342 особи, що на 19 осіб або на 0,6% більше в порівнянні з відповідним періодом 2010 року.

     Протягом  першого півріччя 2011 року на підприємствах промисловості було створено 14 робочих місць (ВАТ „Коростенський хлібзавод” – 6, ЗАТ „Трубосталь” – 2, ТОВ „Ельфа” – 6).

     В подальшому значне зростання виробництва  промислової продукції, збільшення кількості працюючих та зростання  середньої заробітної плати промисловості  очікується від введення в експлуатацію нового підприємства – заводу з виробництва меблевих плит МДФ.   

3. АНАЛІЗ  СВІТОВОГО ДОСВІДУ РИНКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА УКРАЇНІ

     В період переходу до ринкової економіки  великого значення набуває процес активізації  інноваційної діяльності. Як свідчить статистика багато підприємств не використовує інноваційні розробки через низку факторів, які стримують інноваційну діяльність, особливо під час фінансової кризи. Країни з ринковою економікою нашли вихід з кризового стану. Вони впровадили зміни в законодавстві, організаційній та фінансовій сфері підприємств, що стимулюють активізацію інноваційної діяльності. Аналіз такого зарубіжного досвіду та його подальше врахування українськими підприємствами дозволить випускати їм конкурентоспроможну продукцію на світовий ринок.

     Можна виділити декілька груп факторів впливу на інноваційну діяльність, що сприяють активізації інноваційної діяльності: економічні, організаційні, законодавчі  та соціальні фактори. До першої групи факторів відносять: наявність резерву фінансових, матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій, наявність необхідної господарської і науково-технічної інфраструктури, матеріальне заохочення за інноваційну діяльність.

     В різних країнах світу використовують різноманітні фактори впливу на інноваційну діяльність. Так лідерами у виробництві високо конкурентної наукової продукції є такі країни, як США і Японія. На думку експертів приблизно 80 % усіх інноваційних продуктів світі створюється саме в США. Це пояснюється тим, що витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи є дуже значними і становлять понад половину витрат на НДДКР розвинених країн.

       Така увага до НДДКР привела  до того, що в США продається 90 % нових товарів і тільки 10 % старих, що надійшли на ринок більше як 5 років тому [1].

       Німеччина, Англія і Франція разом із США і Японією складають технологічне ядро світового розвитку. Ці країни займають відповідно місця лідерів у світі з абсолютного розміру витрат на НДДКР. З федерального бюджету НДДКР фінансується на 35—45 %. Частка продукції, що спрямовується на експорт, становить 20—25 % ВВП.

     У зарубіжних країнах податкові пільги орієнтовані на сприяння реалізації досягнень науково – технічного прогресу. У зарубіжній практиці накопичений достатньо великий досвід із застосування податкових стимулів [2, с. 70]. Так у США, Німеччині, Італії, Японії, Бразилії здійснювалось пільгове оподаткування. В США для виходу з кризи було скасовано оподаткування юридичної форми ризикового капіталу.

       У Бразилії також проводилось  пільгове оподаткування підприємств, що займались інноваційною діяльності: скорочення до 50% податку на прибуток при покритті витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в галузі електроніки та звільнялось від сплачення податку в розмірі 15 % продукції цієї галузі.

       Ситуація, яка склалася в Україні  свідчить про те, що підприємства які займаються впровадженням інновацій несуть однакове податкове навантаження з тими підприємствами, які не займаються впровадженням інновацій. Тому перетворення у податковій системі, які сприятимуть зниженню податкового навантаження на інвесторів, будуть сприяти прискоренню оновлення техніки і технологій [3, с. 83].

       В Німеччині держава оплачувала  витрати, що стосувались технічної  експертизи та патентування.

       За даними впливового Інституту  Статистики, наприкінці 2009 року показник  наукоємності валового внутрішнього  продукту становив 1,14 %, що  у 2-2,5 разу менше, ніж у провідних  країнах світу (наприкінці 90-х років у США наукоємність ВВП становила 2,63 %, Японії - 2,80, Франції - 2,25 %). Водночас витрати на наукові та науково-технічні роботи в розрахунку на одного виконавця  в Європі складають 177 тис.дол.США у рік, а в  Україні лише 29,1 тис. доларів США [4].

       У Великобританії держава гарантує  повернення 70% вартості позик, які  надаються венчурним фірмам та  відшкодовує до 50% всіх витрат на нововведення та проводить субсидування малих інноваційних фірм.

     В Італії надається субсидія в розмірі 25% (32% для південних районів) від вартості електронно-обчислювальної техніки для малих та середніх підприємств, а також дозволяється прискорена амортизація на час технічного переоснащення по 15 відсотків на рік на 3 роки з моменту придбання основних засобів. У Великобританії дозволяється списання витрат на НДДКР на собівартість продукції.

       В Німеччині підприємствам, що займалися інноваційною діяльністю надавались дотації на підвищення кваліфікації науково – дослідного персоналу.