Лекции по "Менеджменту"

-   грошові документи,  облікові регістри (тобто носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограми, які призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування і узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку;

•    кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням  І сплатою податків та інших обов'язкових  платежів до бюджету;

•   інші довідкові  матеріали і розрахунки.

Якщо під час перевірки  встановлено факт приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів, то вилучення документів у підприємств проводиться на підставі письмово мотивованої постанови про здійснення вилучення документів органу державної податкової служби.

Вилучення документів може бути здійснене тільки при залишенні копій цих документів на підприємстві. Причому обов'язок з копіювання документів покладений не на працівників підприємства, а на посадову особу податкової служби, що вилучає документи.

У разі непридатності  документів для подальшого перегляду або у разі недооформлення томів документів (не підшиті, не пронумеровані, не підписані), у присутності посадової особи органу державної податкової служби ці документи дооформлюються посадовими особами підприємства відповідно до вимог по оформленню документів і документообігу в бухгалтерському і податковому обліку. При цьому чинне законодавство не обмежує цю процедуру у часі.

Порядок вилучення документів на підприємстві посадовими особами  ДПС наведений на рис.

Рисунок Порядок вилучення документів на підприємстві посадовими особами ДПС

Вилучення документів здійснюється у присутності тих посадових  осіб підприємства, у яких вилучають документи. Найбільш істотним ця умова є для підприємств, де бухгалтерський облік ведеться кількома фахівцями: облік заробітної штати одним, облік руху матеріалів іншим тощо, адже процедура передбачає їх присутність. У таких випадках присутність керівників підприємства не обов'язкова, але бажана.

Посадова особа орган}' державної податкової служби складає  опис вилучених документів, де вказуються назва вилученого документа, дата, номер, назва справи, з якої вилучений цей документ, кількість аркушів документа:

Якщо головний бухгалтер  чи інші відповідальні посадові особи  підприємства відмовляються від підписання Опису документів, то посадова особа, органу державної податкової служби, яка здійснює вилучення документів, робить відповідну відмітку в Протоколі.

На вилучених документах забороняється робити будь-які відмітки та написи.

В тому випадку, якщо на підприємстві окремі документи загублені і не можуть бути надані для вилучення, посадові особи підприємства під час перевірки можуть заявити про пропажу, втрату, знищення документів. Далі за пропозицією посадової особи органу державної податкової служби, що здійснює вилучення документів, керівник підприємства письмовим наказом (або усним розпорядженням) призначає комісію з розслідування причин утрати або знищення документів. Проведену комісією роботу оформляють актом, який затверджується керівником підприємства. Копія акту повинна бути надана посадовій особі органу державної податкової служби, що здійснює вилучення документів.

У разі протидії вилученню  документів, коли існує реальна загроза  знищення, приховування документів, а також у разі відмови від добровільної видачі документів, посадові особи податкових органів можуть звертатися за допомогою до податкової міліції.

Вилучення документів оформлюється протоколом, в якому крім найменування органу державної податкової служби, прізвищ осіб, що присутні при вилученні, і осіб, що вилучають документи, вказуються заяви і зауваження присутніх осіб, що є істотним аргументом в спорі з податковими органами у разі виникнення конфліктної ситуації.

Термін, на який можуть бути вилучені документи, законом конкретно  не визначений і залежить від характеру виявленого порушення, а також від заходів по покаранню порушника: або просто повернені на підприємство, або, у випадку виявлення ознак карного злочину, можуть бути передані в податкову міліцію або до інших правоохоронних органів.

У разі прийняття рішення  про повернення, вилучені документи  повертаються підприємству поштою або кур'єром під розписку. Якщо ж вилучені документи передаються підрозділам податкової міліції або іншим правоохоронним органам, то в Протоколі і Опису документів робиться відповідний запис.

 

6. Оскарження дій податкових органів

 

Оскарження дій податкових органів платником податків може вестися в одному з двох напрямків:

•    е адміністративному порядку — шляхом подання скарги до контролюючого органу;

•   у судовому порядку — шляхом подання позову до господарского суду.

Порівняльна характеристика напрямків оскарження

Елемент	Подання скарги до контролюючого органу	Подання позову до господарського суду
1. Термін подання	10 календарних днів  з дати підписання акту або отримання рішення	протягом 3 років
2. Період розгляду	не більше 20 календарних  днів з моменту отримання, але  може бути подовжений керівником контролюючого органу до 60 календарних днів	необмежений
3. Фінансові  санкції	до закінчення процедури оскарження не стягуються

Основними документами, що регламентують порядок оскарження рішення ДІЯ у вищих органах, є:

•        Закон України від 21 грудня 2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»;

•        Положення «Про порядок подачі й  розгляду скарг платників податків органами  державної  податкової  служби»,   затверджене  наказом   ДПАУ  від 03.03.98 р. №93 (у редакції наказу ДПАУ від 2 березня 2001 р. №82).

У відповідності з гш. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 «якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або ухвалив яке-небудь інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або що виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається в письмовій формі і може

супроводжуватися документами, розрахунками І доказами, які платник податків вважає за необхідне подати». Скарга подається в 10-ти денний термін в ДІЛ, що ухвалила рішення, яке оскаржується.

Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом 30-ти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або ві д-повіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку.

Якщо платник податків не встиг подати скаргу в граничні терміни, він уже не може оскаржити  акт ДІЛ у вищих інстанціях.

Відмова в прийнятті  скарги (заяви) платника податків заборонена. Реєстрація скарги повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби, але не пізніше наступного робочого дня.

У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1)  прізвище, ім'я, по  батькові, місце проживання фізичної особи, а для юридичної особи — її найменування, місцезнаходження;

2) найменування органу  державної податкової служби, яким  видано податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата і номер;

3) суть порушеного  питання, прохання чи вимога;

4)  про подання чи неподання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби;

5) підпис фізичної  особи або уповноваженої на  те особи, а для юридичної  особи — підпис керівника або представника юридичної особи, скріплений печаткою юридичної особи.

Скарга (заява) повинна  бути викладена в письмовій формі  та надіслана до органу державної  податкової служби поштою або передана фізичною чи юридичною особою через представника.

Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи подається її представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної

податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в термін не більше п'яти  днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).

Скарга розглядається контролюючим органом протягом не більше 20 календарних днів із моменту її отримання. Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може ухвалити рішення про продовження термінів розгляду скарги платника податків, але не більше 60 календарних днів, і письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного терміну. Підставою для прийняття такого рішення може бути:

- відсутність доданих  до скарги документів (акту перевірки,  розрахунків до акту перевірки,  рішення, прийнятого по розгляду скарги);

-  необхідність додаткової  перевірки представлених бухгалтерських  документів або документів податкового обліку;

- необхідність документів  інших організацій, що входять  в їх компетенцію, для з'ясування  обставин справи.

Протягом таких додаткових термінів пеня не нараховується незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Після закінчення розгляду скарги контролюючим органом приймається  мотивоване рішення, яке надсилається платнику податків протягом 20 календарних днів з моменту отримання цієї скарги від платника податків.

Таким може бути одне з  рішень:

•     залишає  рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

•     скасовує в певній частиш рішення, що оскаржується, і не задовольняє скаргу в певній частині;

•     скасовує рішення, що оскаржується, і задовольняє  скаргу платника податків;

•     про податковий компроміс.

Якщо платник податків отримує відповідь, яка його не задовольняє (тобто скарга повністю або частково не задоволена), в такому випадку  він має право протягом 10 днів після отримання відповіді звернутися з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги — до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Скарга в письмовій  формі може подаватись на ім'я керівника  органу дер-

жавної податкової служби вищого рівня до органу державної  податкової служби, рішення якого оскаржується, чи безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня. Про подання повторної скарги безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня платник-податків зобов'язаний одночасно повідомити орган державної податкової служби, який розглядав первинну скаргу (за місцем взяття на облік платника податків).

Скарга, що надійшла, реєструється в державній податковій адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, і протягом трьох діб  надсилається разом із документами, необхідними для розгляду, до органу державної податкової служби вищого рівня, а саме:

-   на рішення  державної податкової інспекції  в районі або місті, міжрайонної або об'єднаної державної податкової інспекції — до державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях;

-   на рішення  державної податкової інспекції  в районі міста з районним  поділом — до державної податкової  інспекції в місті, а в містах  Києві і Севастополі — до відповідної міської державної податкової адміністрації;

-    на рішення  державної податкової адміністрації  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — до Державної податкової адміністрації України.

До документів, які  повинна подати державна податкова  адміністрація (інспекція), податкове повідомлення про суми податкових зобов'язань або рішення якої оскаржується до органу державної податкової служби вищого рівня, належать:

- акт перевірки, рішення  про застосування фінансових  санкцій та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання;

- податкове повідомлення  про суми податкового зобов'язання;

- первинна скарга платника  податків.

У разі оскарження інших  рішень органів державної податкової служби необхідно разом із первинною скаргою платника податків подати :

- рішення, що оскаржуються  платником податків (рішення щодо:

- узгодження операцій  з заставленими активами платника  податків;

- узгодження плану  реорганізації, продажу активів,  що знаходяться у податковій заставі;

-  рішення про арешт активів; про покладення відповідальності за пога-

шення залишкового боргу  платника податків на третю особу, про  дострокове розірвання договорів про  розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за Ініціативою органу державної податкової служби).