Лекции по "Менеджменту"

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі  суттєві обставини фінансово-господарчої  діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які стосуються фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Акт перевірки повинен складатися на паперовому носії та в електронному вигляді державною мовою, мати наскрізну нумерацію сторінок.

Титульний аркуш акта документальної перевірки друкується на номерному

бланку органу державної  податкової служби для складання  актів документальних перевірок. Перший примірник акта в оригіналі залишається  в органах державної податкової служби, всі інші примірники — копії.

Усі вартісні показники  вказуються в гривнях, а показники, що виражені в Іноземній валюті, підлягають відображенню в акті документальної перевірки з одночасним зазначенням  їх еквівалент}' в гривнях за курсом валют НБУ на дату проведення фінансове — господарчої операції.

Акт за структурою можна  умовно поділити на три частини: вступну, описову і результативну.

У вступній частині акту перевірки зазначаються прізвище й ініціали, посада, спеціальне звання особи, яка здійснює перевірку; назва державного податкового органу, фахівці якого здійснювали перевірку. Вказується повне та скорочене найменування підприємства, на якому проводилася перевірка; прізвище, ініціали, посада керівника підприємства, яке перевіряться; прізвище, ініціали головного бухгалтера підприємства.

У акті вказується дата початку  і закінчення перевірки, вид перевірки (планова чи позапланова), а також здійснюється запис про те, які питання охоплені перевіркою: податки (збори) та інші обов'язкові платежі.

У вступній частині вказується прізвище, ініціали, посада керівника та головного бухгалтера підприємства, відповідальних на період перевірки за правильність обчислення й своєчасність сплати податків (зборів) та інших обов'язкових платежів. Указується дата попередньої перевірки підприємства з питань дотримання вимог про оподаткування.

Особи, що здійснюють перевірку, вказують в акті перелік документів бухгалтерської і податкової звітності, регістрів бухгалтерського й податкового обліку (Головна книга, журнал-ордер, накопичувальні відомості, книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), книга обліку придбання товарів (робіт, послуг і т. ін.)

У описовому розділі подається повна назва підприємства, повна назва органу, що зареєстрував дане підприємство, дата реєстрації і реєстраційний номер, форма власності, з якою зареєстроване підприємство, назва органу, у веденні якого знаходиться підприємство, адреса, за якою фактично розмішується підприємство. У цьому ж розділі проводиться запис про юридичну адресу підприємства, вказується ідентифікаційний код, під яким підприємство внесене органами статистики в Державний реєстр.

В акті вказуються види діяльності в порядку здійснення підприємством  протягом періоду, який перевіряється. При цьому вказуються обсяги за видами діяльності, а за наявності діяльності, що не відповідає статутним документам, особа, яка проводить перевірку, фіксує обсяги за цими видами робіт, в акті фіксується наявність спеціальних дозволів (ліцензій, дозволів на право здійснення діяльності) за тими видами, за якими їх отримання передбачене законодавством. Вказуються номери рахунків, відкритих для підприємства, а також назви установ банків, в яких відкриті такі рахунки підприємства, залишки коштів на цих рахунках на дату складання акту перевірки.

В акті аналізуються факти  порушень, які були встановлені попередньою  перевіркою, і повнота та своєчасність їх усунення. При цьому виявляються випадки несвоєчасної сплати донарахованої суми податків (платежів), пені, фінансових санкцій.

Основне місце в описовому  розділі приділяється фактам виявлених  перевіркою порушень, зокрема:

•  ведення бухгалтерського  й податкового обліку об'єктів оподаткування;

•  правильність, повнота  і своєчасність обчислення й перерахування  сум податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;

•  правомірність здійснення грошових операцій;

•  правильність, повнота  і своєчасність складання й подання до податкових органів статистичної, бухгалтерської і податкової звітності;

•  відповідність аналітичного, статистичного і податкового  обліку звітності, що подається до податкових органів; дотримання встановлених лімітів  залишків готівки в касах, норм витрачання готівки на поточні потреби й  повнота оприбуткування готівки в касі.

Факти порушень повинні  бути викладеш в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з  доказами, що базуються на податкових, бухгалтерських регістрах. В актах, розрахунках, матеріалах і довідках не допускається виправлення цифр, дат та інших даних.

За кожним порушенням податковий інспектор зобов'язаний чітко описати його зміст з  посиланням на конкретні статті та пункти законодавчих та інших нормативних актів, порушених платником податків, причому посилання на гадза-конні акти наводяться тільки тоді, коли відповідна норма законом не встановлена.

Документи, що свідчать про  заниження прибутку (доходу) або  інших об'єктів оподаткування, підлягають вилученню у підприємств (із залишенням копій), про що в акті роблять відповідний запис.

Інспектори повинні відобразити не тільки заниження сум податку, а й завищення зобов'язань, переплату. Вид і розмір фінансових санкцій за встановлені порушення не наводяться (це пов'язано з тим, що рішення про накладення штрафів приймає начальник ДЩА) або його заступник).

При виявленні повторних  порушень особа, яка здійснює перевірку, фіксує їх із зазначенням сум донарахованого податку (платежу) за звітними податковими  періодами та конкретними видами податків, нараховує пеню за несвоєчасну  сплату податку до бюджету, проводить у встановленому порядку індексацію донарахованих сум податку.

При вилученні документів в акті вказується Протокол про вилучення  й опис оригіналів документів, які  вилучені у підприємства і які  додаються до акту перевірки.

В акті перевірки вказуються номери й серії складених на керівника і головного бухгалтера підприємства протоколів про адміністративні порушення.

У результативній частині акту узагальнюються виявлені факти.

У заключному розділі  відбиваються конкретні пропозиції щодо усунення виявлених порушень і стягнення донарахованих сум. Фіксуються суми переплати або недоплати з кожного конкретного податку'.

Для забезпечення правового  оформлення акту перевірки всі сторінки повинні бути завірені особою, яка здійснює перевірку.

Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ, організацій і громадяни під час перевірки, яка проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, які виникають, підписати акт про проведення перевірки і виконувати вимоги органів державної податкової служби стосовно усунення виявлених порушень законодавства про податки й інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів.

Що стосується письмових  пояснень, які повинен давати у  ході перевірки суб'єкт, то відповідно до статті 63 Конституції України суб'єкт не несе відповідальності за відмову давати пояснення або свідчення стосовно себе, членів сім'ї і близьких родичів.

Акт перевірки, як правило, складається у двох примірниках, кожний з яких підписується службовою особою державного податкового органу, керівником і головним бухгалтером підприємства.

Посадові особи підприємства підписують акт із записом на останній сторі н-ці про заперечення (якщо вони є) і додають письмові пояснення  та документи (або їх копії), які підтверджують ці зауваження. Документи можна надати і пізніше — в узгоджений з інспектором строк, який не повинен перевищувати трьох робочих днів з моменту підписання акта, про що роблять у ньому запис.

Після підписання акта його другий примірник (з додатками) передають керівнику або головбуху підприємства під розпис: «Один примірник акта з додатками (записують їх кількість) отримав» за підписом особи, яка отримала акт, із зазначенням її посади, прізвища, ім'я, по батькові і дати.

У разі відмови керівника або головбуха підприємства, що перевіряється, від підписання акту перевірки, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої відмови, та акт перевірки надсилається поштою.

При цьому в акті необхідно  зробити позначку про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина — платника податків зі змістом акту перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників податків, передбаченими законами України про оподаткування й порядок оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби.

Акт перевірки підприємства (установи, організації), громадянина-платника податків і акт відмови від  підписання акту перевірки (Додаток Є) не пізніше наступного дня після їх складання реєструються в спеціальній книзі і разом з поясненнями платника (якщо такі є) і матеріалами перевірки надходять для розгляду керівник)' органу державної податкової служби. У разі недотримання зазначених вимог щодо складання акту перевірки, а також через відсутність висновків інспекторів з обґрунтованих зауважень, наданих керівником або головним бухгалтером підприємства (установи, організації), громадянином-платником податків під час здійснення перевірки, керівник органу державної податкової служби зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих недоліків або призначити повторну перевірку.

Рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за результатами розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) за встановленою формою у двох примірниках не пізніше десяти днів від дня складання акту перевірки.

Перший примірник рішення  про застосування і стягнення фінансових санкцій вручається під розписку керівнику або головному бухгалтеру перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину-платнику податків (надсилається листом із повідомленням про вручення) або передається іншим способом, що дозволяє зафіксувати дату його отримання. Другий примірник рішення передається начальнику управління (відділу) обліку і звітності для здійснення відповідних записів у картках особистих рахунків платників податків і здійснення контролю за надходженням сум донарахованих податків, інших платежів, фінансових санкцій до бюджетів і державних цільових фондів.

Фінансові санкції за порушення чинного законодавства  підлягають перерахуванню до бюджетів або державних цільових фондів у  десятиденний термін від дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, якщо інше не передбачене законодавством України. Відпові-дальність за повноту й своєчасність сплати донарахованих податків, інших платежів, фінансових санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій і громадяни-платники податків.

Якщо у встановленому  перевіркою порушенні є ознаки злочину (передбачена кримінальна відповідальність), то матеріали будуть передані прокурору або до органу попереднього слідства, дізнання (згідно статті 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Адміністративне стягнення  може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а якщо воно триваюче — два місяці з дня його виявлення. Штраф сплачується до установи Ощадного банку України не з рахунку підприємства, а через ощадкасу.

 

5. Порядок вилучення  документів

 

Порядок проведення вилучення  документів передбачений «Інструкцією про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ і організацій документів, які свідчать про прихо- •

вання (заниження) об'єктів  оподаткування, несплату податків та інших  платежів», що затверджена наказом  ДПАУ від 01.07.1998 р. №316 (далі Інструкція №316).

Вилученню підлягають тільки документи, пов'язані з фактом приховання або заниження податків і зборів, встановлений порядок застосовується при «вилученні у підприємств, організацій і установ тих документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, які свідчать про приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів».

Виходячи з цього, спочатку податківцями повинен бути встановлений сам факт приховання (заниження) об'єктів  оподаткування та інших платежів, а також конкретний перелік документів, які свідчать про такий факт. Такі факти можуть бути встановлені, як правило, при перевірці.

Крім того, вилученню  підлягають тільки документи власне підприємства, ведення яких передбачено  чинним законодавством.

Не  можуть вилучатися:

- документи, що не належать підприємству;

- особисті документи  співробітників підприємства;

- документи (крім реєстраційних  посвідчень або спеціальних дозволів  — ліцензій, патентів у громадян  — шдприємців;

- документи, що містять  відомості, які складають державну таємницю.

Таким чином, для вилучення  документів необхідна наявність  фактів заниження (приховання) об'єктів оподаткування і конкретного переліку документів, що вилучаються. У цьому випадку податківці мають повне право вилучати документи.

Можуть бути вилучені:

-   первинні документи, тобто письмові свідчення, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи дозволи і розпорядження власника підприємства (адміністрації) на їх проведення;