Комунікаційний процес

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Апреля 2013 в 04:56, курсовая работа

Описание работы

Актуальність дослідження. Наш час характеризується виникненням і розвитком нових комунікаційних технологій, різноманітністю комунікаційних процесів, що вимагає від майбутніх фахівців, діяльність яких протікає у сфері «людина-людина», готовності до діяльності в нових умовах: критичного сприймання дійсності, уваги до деталей, гнучкості мислення, витримки, толерантності, тактовності, вміння писати інформаційні тексти, вміння зацікавити й переконати співрозмовників тощо. Також однією з важливих умов є управління, адже воно в організації здійснюється через людей. Одним з найважливіших інструментів управління в руках менеджера є інформація, що знаходиться в його розпорядженні.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………...…….2
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи комунікаційного процесу на підприємстві…………………………………………………………..….5
1.1. Комунікації на підприємстві, їх сутність та значимість…………5
1.2. Типологія та класифікація комунікацій підприємства…………..8
1.3.Особливості організації комунікаційних процесів на підприємствах ……………………………………………………..……13
РОЗДІЛ 2. Характеристика управління комунікаціями у ВАТ «Фармак»………………………………………………………..……….21
2.1. Основні напрями діяльності та організаційна структура управління ВАТ «Фармак»……………………………………...……..21
2.2. Організаційні аспекти формування та функціонування комунікаційних процесів у ВАТ «Фармак»…………………...……...23
2.3. Перешкоди в організації комунікацій у ВАТ «Фармак»………..26
РОЗДІЛ 3. Удосконалення комунікаційного процесу у ВАТ «Фармак»………………………………………………………………...33
3.1 Покращення комунікаційного процесу та впровадження нових комунікаційних технологійю………………………………………….33
ВИСНОВКИ……………………………………………………….……38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……….42
ДОДАТКИ………………………………………………………………46

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 102.55 Кб (Скачать)

Щоб обґрунтувати  ефективну комунікаційну  систему було виділено наступні етапи:

– пошук та визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації  між працівниками;

– розробку і реалізацію способів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.

Проте, існує багато факторів, що перешкоджають  здійсненню ефективної комунікації, і  було виділено наступні:

1. Фільтрація. Коли робітник говорить те, що бажає почути його керівник – він фільтрує інформацію. Фільтрація є функцією: а) конфлікту між сферами компетенції; б) конфлікту інтересів і потреб відправника і одержувача повідомлення; в) отриманого досвіду попередніх негативних комунікацій. 
2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає ту інформацію, яка відповідає його потребам, мотивації, досвіду та іншим особистим характеристикам. Ступінь зацікавленості в отримуваній інформації визначається його очікуваннями, а, отже, і визначає характер декодування інформації.

3. Семантичні бар’єри. Однакові  слова мають різне значення  для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три  найбільш важливих фактора, які  впливають на значення слів, що  використовуються в процесі комунікаціїй.. Горизонтальні комунікації між  спеціалістами одного профілю  спричинили виникнення їх власного жаргону і специфічної технічної мови, яка незрозуміла іншим. Все це врешті-решт призводить до виникнення семантичних бар’єрів.

4.Поганий зворотній зв’язок. Він має місце через різного роду перешкоди, які виникають.

5.Інформаційні перевантаження. Вони виникають на фірмі внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію, що отримується. Виникає потреба відсіювати найменш важливу інформацію та залишати тільки найсутєвішу.

Для підвищення ефективності комунікацій  рекомендовано працівникам вирішувати дві проблеми:

 – по-перше, йому необхідно  удосконалювати свої повідомлення; через ознайомлення з найновішою  літературою, що стосується спілкування  з людьми;

 – по-друге, йому слід удосконалювати  механізм розуміння того, що інші  намагаються передати йому в  процесі комунікації.

Основними методами, що допомагають  вирішувати такі проблеми, є:

1. Регулювання інформаційних потоків  (поділ проблем на такі, що вирішуються  керівником і такі, що можуть  бути розв’язаними підлеглими);

2. Удосконалення зворотного зв’язку  на основі:

 – формулювання запитань  до слухача в процесі повідомлення;

 – повторення всього або  частини повідомлення;

 – застосування різних варіантів  викладання однієї і тієї самої  інформації; 
3. Використання емпатії. Емпатія – це спроможність поставити себе на місце співбесідника, врахувати його почуття, ососбливості характеру тощо;

4. Заохочення взаємної довіри;

5. Спрощення мови повідомлення;

6. Розвиток здібностей ефективно  слухати. 

Комунікації керівник-підлеглий даного підприємства теж потребують вдосконалення. Адже наскільки вони будуть ефективними  тим продуктивніше працюватимуть  працівники. Тому ми запропонували  наступні підходи для впровадження ефективної комунікації:

1. Керівник має прояснювати свої ідеї перед початком комунікації. Це означає системне усвідомлення та аналіз питань, проблем та ідей, які є предметом комунікації. Чим глибше  керівник буде обмірковувати свої майбутні повідомлення, тим прозорішим і чіткішим буде процес комунікації.

2. З’ясовувати дійсну мету комунікації.  Керівнику треба чітко визначити, чого він бажає досягти своїм повідомленням. Якщо така мета чітко ідентифікована, тоді комунікації легко проектувати.

3. Приймати до уваги всі елементи  середовища комунікації, як фізичні,  так і людські. Запитання: що  сказати; кому сказати; як сказати;  коли сказати завжди сприяють  успіху комунікації. 

4. Намагатися отримати допомогу від інших в процесі комунікації. Консультації з іншими людьми можуть бути корисним методом кращого розуміння важелів управління комунікаціями. Більш того, той хто допомагає формулювати повідомлення, як правило, є тією силою, яка активно підтримує комунікацію. 

5. Слідкувати за інтонаціями голосу в процесі передавання повідомлення так само ретельно, як і за змістом повідомлення. На слухачів впливає не тільки те, що сказано, але і як сказано. Гучність голосу, вираз обличчя, вибір слів – все це впливає на реакцію слухача в процесі комунікації.

6. Передавати якомога більше корисної інформації. Люди запам’ятовують такі повідомлення, які є корисними для них. Керівник має формулювати свої повідомлення так, аби вони враховували як його інтереси та потреби як, так і працівників і організації.

7. Відслідковувати процес комунікації.  Керівнику потрібно дбати про встановлення гарного зворотного зв’язку, знати чи є зрозумілим повідомлення, що передається.

8. Підтверджувати свої слова конкретними діями. Коли керівник сам собі суперечить, говорячи одне, а роблячи інше, він дискредитує свої власні вказівки. Підлеглі завжди критично оцінюють поведінку керівника і швидко реагують на подібні ситуації.

9. Мати на увазі, що сучасні  комунікації впливають на майбутнє. Більшість комунікацій відбиває  потреби поточної ситуації, але  вони одночасно мають бути  спрямовані у майбутнє.

10. Намагатися бути гарним слухачем.

Аналіз видів комунікацій підприємства дозволив виявити недоліки у формуванні структури комунікацій, яка потребує реорганізації

Звичайно, неможливо у комунікаційних процесах ставитися до кожного співробітника, споживача як до унікальної особистості, але й знеособлювати будь-яку  людину, навіть якщо вона клієнт, не можна. В цьому, на нашу думку, головна проблема ділових людей, не тільки тих хто  керує, але й безпосередньо всього персоналу підприємства. Таким чином, можна стверджувати, що ефективні  комунікації в управлінні підприємством  забезпечують формування високого рівня  керівної культури працівників, надання  послуг.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Для виконання своїх функцій  будь-якому підприємству необхідні  комунікації. Комунікації можна визначити як способи, за допомогою яких люди вступають у контакти один з одним. Комунікації — це спілкування, передача інформації від людини до людини в процесі діяльності. Передача інформації від однієї людини до іншої здійснюється за допомогою жесту, мови, приладів або в письмовій формі (їх називають засобами комунікацій). Через засоби комунікацій інформація передається особам, які приймають рішення, а рішення — їхнім виконавцям. Без комунікацій не може бути організації, тому що без них неможливо забезпечити координацію діяльності людей. Мережа сучасних комунікацій усе повніше охоплює земну кулю, окремі країни, галузі економіки, окремі підприємства й процеси. Майже неможливо переоцінити важливість комунікацій в управлінні. Адже все, що роблять керівники, аби полегшити досягнення цілей організації, потребує ефективного обміну інформацією. Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, то вони не зможуть і працювати разом, формулювати цілі й досягати їх. Однак комунікації — це складний процес, що складається з взаємозалежних кроків. Кожен з цих кроків потрібен для того, щоб зробити наші думки зрозумілими іншій особі. Кожен крок — це пункт, у якому, якщо ми не будемо думати, що робимо, — зміст може бути втрачено. Мета кожного керівника — зробити процес комунікації якнайбільш ефективнішим і не втратити при цьому змісту. Адже керівники, що ефективно працюють, — це ті, хто ефективні в комунікаціях. Вони являють суть комунікаційного процесу, мають добре вміння усного й писемного спілкування й розуміють, як середовище впливає на обмін інформацією.

Як бачимо, у сучасному світі, в умовах системної трансформації українського суспільства, принципового значення набувають комунікаційні процеси. Адже успішна діяльність будь-якого підприємства багато в чому залежатиме від уміння, досвіду керівників при управлінні комунікаційними процесами. Тому, хоч увесь цей процес часто може тривати лише кілька секунд, аналіз цих етапів дозволяє показати де, у яких точках виникають проблеми інформаційного обміну при управлінні таким підприємством у сучасних ринкових умовах. Комунікаційний процес визначають як обмін інформацією між двома або більше людьми. Основна мета комунікаційного процесу — забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну, тобто повідомлень.     Однак сам факт обміну інформацією не гарантує ефективності спілкування людей. У комунікаційному процесі, як правило, виділяють вісім базових елементів: відправник, кодування, повідомлення, канали передачі, декодування, приймач, відгук, зворотній зв'язок. Таким чином, ми підсумували, що процес комунікацій достатньо складний і багатогранний. Знання всіх видів комунікацій має важливе значення для маркетологів, менеджерів та керівників підприємства, для вдосконалення ефективного обміну інформацією в управлінні підприємством та організації його діяльності. Адже, щоб здійснювати комунікаційний процес слід  дотримуватися певних вимог щодо його організації – послідовності етапів, урахування психології учасників, використання зворотного зв’язку. Комунікаційні процеси є життєво необхідними джерелами існування як окремих підрозділів так і підприємства взагалі.

В процесі дослідження визначено  процес передачі інформації на підприємстві і проаналізовано, що він складається з наступних етапів: перший етап комунікації працівниками ВАТ «Фармак» починається з формулювання ідеї або добору інформації. Відправник (керівник, працівник підприємства) вирішує, яку ідею або повідомлення варто зробити предметом обміну. Проте, багато спроб обміну інформацією обриваються на цьому першому етапі, тому що відправник не витрачає досить часу на обмірковування ідеї. Тут необхідно дотримуватися правила: не починайте говорити, не почавши думати. На другому етапі відправник за допомогою символів закодовує ідею, яку хоче передати. Таке кодування перетворює ідею в повідомлення. Відправник також вибирає канал, сумісний із типом символів, використаних для кодування. До загальновідомих каналів належить передача промови, письмових матеріалів, електронні засоби зв'язку (комп'ютерні мережі, електронна пошта, відеострічки та ін.). Якщо канал недостатньо відповідає ідеї, що зародилася на першому етапі, обмін інформацією буде менш ефективний. І тому керівництво і працівники намагаються найвідповідніший канал для того чи іншого повідомлення. На третьому етапі відправник використовує канал для доставки повідомлення одержувачу. Мова йде про фізичну передачу повідомлення, що багато людей помилково сприймають за сам процес комунікацій. Передача є лише одним із найважливіших етапів проходження ідеї від однієї до іншої особи.  На четвертому етапі одержувач ( той, кому призначено повідомлення) декодує його, тобто перекладає символи відправника. Обмін інформацією на підприємстві вважається ефективним, якщо одержувач продемонстрував розуміння ідеї, здійснивши дії, яких чекав від нього відправник.  Найважливіша роль у комунікаціях фірми приділяється зворотному зв'язку. За наявності зворотного зв'язку відправник і одержувач обмінюються комунікаційними ролями. Як зазначають працівники зворотний зв'язок допомагає зрозуміти, якою мірою повідомлення було сприйняте і зрозуміле. Працівник не може виходити з того, що все, сказане або написане ним, зрозуміють точно так, як він задумав. Розуміючи важливість зворотнього зв’язку керівництво ПП «Час-Н» налагодило хороший зворотній зв'язок і підтримує його в такому стані.

Аналізуючи комунікаційну систему  ВАТ «Фатмак» виділено три недоліки в даній системі. Перша із них – інформаційні перевантаження, які виникають на фірмі внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію, що отримується. Виникає потреба відсіювати найменш важливу інформацію та залишати тільки найсутєвішу. Семантична проблема, яка на підприємстві пов'язана з вибором таких символів, які б найбільш точно виражали бажаний зміст. Оскільки словниковий запас кожного працівника різниться, відповідно вони використовують слова, фрази, які не є доступними реципієнту. Проблема зумовлена сприйняттям, тобто часто керівник підприємства сприймає інформацію як краще для неї, а не для підлеглих. Внаслідок чого часто виникають конфлікти між директором та працівником.

Для підвищення ефективності комунікацій  рекомендовано працівникам вирішувати дві проблеми: по-перше, йому необхідно удосконалювати свої повідомлення; по-друге, йому слід удосконалювати механізм розуміння того, що інші намагаються передати йому в процесі комунікації. На нашу думку основними методами, що допомагають вирішувати такі проблеми – є регулювання інформаційних потоків (поділ проблем на такі, що вирішуються керівником і такі, що можуть бути розв’язаними підлеглими); удосконалення зворотного зв’язку на основі: формулювання запитань до слухача в процесі повідомлення, повторення всього або частини повідомлення, застосування різних варіантів викладання однієї і тієї самої інформації; використання емпатії – це спроможність поставити себе на місце співбесідника, врахувати його почуття, особливості характеру тощо; заохочення взаємної довіри; спрощення мови повідомлення; розвиток здібностей ефективно слухати.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Аппенянский А. И. Человек  и  бизнес. Путь совершенства /А. И. Аппенянский.  М. : Барс, 1995. 228с.
  2. Бавыкин В. Новый менеджмент / В.Бавикин. М.: Экономика, 1997. 368с.
  3. Бєлінський П. І., Лук'янова Л.М., Маниліч М.І. Основи теорії менеджменту організації. - Чернівці, 1999. - 188 с.
  4. Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие / У. Бреддик. М.: Инфра-М, 1997. 344с.
  5. Васильєва Н. Основні тенденції розвитку інформаційних технологій та комунікацій / Н. Васильєва. – К.: Економіст, 2004. – 253с.
  6. Вейлл Питер. Искусство менеджмента / Питер Вейлл. М Новости, 1993. 221с.
  7. Виханский О.С., Наумов А.И. Практикум по курсу «Менеджмент». - М.: Гардарика, 1998. ~ 288 с.
  8. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер / М. Вудкок, Д. Френсис. М. Дело, 1991. 320с.
  9. Глухов В.В. Менеджмент. - СПб.: Спец, литература, 1999. - 701 с.
  10. Гойхман О .Я. Речевая коммуникация / О.Я. Гойхман, Т.М. Надеина. - М., 2003. -456с.
  11. Гравин В. Основьі кадрового менеджмента / В.Гравин, В.Дятлов. - М, 1996. -608с.
  12. Гріфін Р. Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. - Львів.: Бак., 2001. - 624 с.
  13. Демчина Л.І. Документально-інформаційні комунікації: Курс лекцій для
  14. Єгоршин О.П.Організація комунікаційних процесів / О. П.Єгоршин - К.: Освіта, 1996.
  15. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации.- М.: Дело, 1999. - 480с.
  16. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. - К.: Освіта, 1999.- 351 с.
  17. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. -К.: Освіта, 1999.- 351 с.
  18. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. – К.: Освіта, 1999.– 351 с.
  19. ІЗ.Маниліч М.І., Григор'єв В.А., Григор'єв Д.В. Менеджмент: Навч.посібник. - Чернівці: Букрек, 2005. - 264 с.
  20. Каганец И. Психоинформационные технологии в менеджменте / И. Каганец //Бизнес, 1996, 29, С.28.
  21. Кнорринг В.И. Искусство управлення і В. И. Кнорринг. - М: БЕК, 1997. -288 с.
  22. Конецкая В. П. Социология коммуникации / В. П. Конецкая. - М., 1997. - 211с.
  23. Кричевский Р. Л. Если Вы — руководитель / Р. Л. Кричевський. – М. – 1996. – 395с.
  24. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. - К.: Академвидав, 2003.-416 с.
  25. Ладанов И. Д. Практический менеджмент / И. Д. Ладанов. М. 1995. 491с.
  26. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лідерство / И. Д. Ладанов. М.: Перспектива, 1997. 321с.
  27. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основьі менеджмента: Пер. с англ.-М.: Дело, 1999. - 800 с.
  28. Н.Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій /ТІ. Лук'янець. - К., 2000.- 111с.
  29. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. Посібник / В. Д. Немцов,Л. Є. Довгань. - К.: ЕксОб, 2001. - 283с.
  30. Основьі менеджмента: Учебное пособие / А.Ф Андреев, Н.В. Гришина,С.Г. Лопатина и др. - М.: Юрайт, 1999. - 295 с.
  31. Осовська ,Г. В.. Основи менеджменту: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Кондор, 2003. — 554с.
  32. Палеха Ю. І. Іміджологія, — К.: Видавництво Європейського університету, 2005.-323 с.
  33. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности / А. П. Панфилова.- СПб., 2001 - 163с.
  34. Почепцов Г. О рьшке маркетингових коммуникаций / Г. Почепцов. - М., 2000.-253с.
  35. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации / Г. Почепцов. - М., 1998. -211с.
  36. Почепцов Г. Теория коммуникации /Г. Почепцов. - М., 2001.
  37. Радугин А. Введение в менеджмент / А. Радугин. - Воронеж.: Высш.шк..,1995.- 195с.Румянцева К. Р. Менеджмент в организации / К. Р. Румянцева. - М.: Перспектива, 1997. - 321с.
  38. Соколов А.В. Социальная коммуникация: Учеб. - метод, пособие / А.В.Соколов. - М.: ЖІО Профиздат, 2001. - 224с.Стадник В.В. Менеджмент: Посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. - К.: Академвидав, 2003. - 464с.
  39. Стадник М.М. Йохна М.А. Менеджмент: Підручник. - 2-ге вид., випр. и доп. - К.: Академвидав, 2007. - 472 с.
  40. студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» /Л.І.Демчина. - Івано-Франківськ: Факел, 2004. - 82с.
  41. Травин В. В. Основи кадрового менеджмента / В. В. Травин, В. А. Дятлов. М. - 1995. - 125с.
  42. Третяк В. И., Платонов С. В. Менеджеру о менеджменте / В. И. Третяк , С. В. Платонов . — К., 1995.
  43. Управление организацией: Учебник/ Под. ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Соломатина.-М.: ИНФА-М, 1998.-669с.
  44. Уткин Э.А.Курс менеджмента. – М.: Зерцало, 1998. – 448 с.
  45. Хміль Ф. І. Основи менеджменту: підручник. — 2-ге вид., випр., доп. — К. : Академвидав, 2007. — 576с.
  46. Шатун В. Т. Основи менеджменту: Навч. посіб. / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". — Миколаїв : Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2006. — 376с.
  47. Шегда А.В. Менеджмент: Навч. посіб. - К.: Знання, КОО, 2002. - 583 с.
  48. Шепель В. М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2005. – 472 с.
  49. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Навч. посіб. / 3. Є. Шершньова, С.В. Оборська.-К.:КНЕУ, 1991.-235с.
  50. Яременко С.В. Реформы  менеджмента: Опыт лучших предприятий Украины и России. – Х.: Фолио, 1999. – 159 с.
  51. Офіційний сайт ВАТ «Фармак» [Електронний ресурс ] . – Режим доступу : URL: www.farmak.ua

Информация о работе Комунікаційний процес