Коммуникационный процесс на предприятии

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2013 в 23:40, курсовая работа

Описание работы

Актуальність дослідження. Наш час характеризується виникненням і розвитком нових комунікаційних технологій, різноманітністю комунікаційних процесів, що вимагає від майбутніх фахівців, діяльність яких протікає у сфері «людина-людина», готовності до діяльності в нових умовах: критичного сприймання дійсності, уваги до деталей, гнучкості мислення, витримки, толерантності, тактовності, вміння писати інформаційні тексти, вміння зацікавити й переконати співрозмовників тощо.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………...
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ, СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАЦІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
1.1. Сутність та види комунікацій в діяльності організації………………
1.2. Комунікаційний процес в діяльності організації.…………………….
Розділ 2. АНАЛІЗ ПП “ЧАС-Н” ЯК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
2.1. Кількісна та якісна оцінка елементів системи управління ПП «Час-Н»......................................
2.2. Аналіз господарсько-фінансової діяльності ПП «Час-Н»…………..
Дослідження комунікацій в системі управління ПП «Час-Н»...........
Розділ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПП «Час-Н»
3.1. Оптимізація комунікаційного процесу ПП «Час-Н».............................
3.2. Вдосконалення комунікаційного процесу на ПП «Час-Н»…………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………

Работа содержит 1 файл

Курсовая.doc

— 458.00 Кб (Скачать)

Загалом запорукою удосконалення  комунікацій на даному підприємстві є дотримання основних принципів  інформаційних відносин, закріплених  у Законі України «Про інформацію» [2]:

    • гарантованість права на інформацію;
    • відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
    • об’єктивність, вірогідність інформації;
    • повнота та точність інформації;
    • законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації. 

ВИСНОВКИ

Для виконання своїх  функцій будь-якому підприємству необхідні комунікації. Комунікації можна визначити як способи, за допомогою яких люди вступають у контакти один з одним. Комунікації — це спілкування, передача інформації від людини до людини в процесі діяльності. Передача інформації від однієї людини до іншої здійснюється за допомогою жесту, мови, приладів або в письмовій формі (їх називають засобами комунікацій). Через засоби комунікацій інформація передається особам, які приймають рішення, а рішення — їхнім виконавцям. Без комунікацій не може бути організації, тому що без них неможливо забезпечити координацію діяльності людей. Мережа сучасних комунікацій усе повніше охоплює земну кулю, окремі країни, галузі економіки, окремі підприємства й процеси. Майже неможливо переоцінити важливість комунікацій в управлінні. Адже все, що роблять керівники, аби полегшити досягнення цілей організації, потребує ефективного обміну інформацією. Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, то вони не зможуть і працювати разом, формулювати цілі й досягати їх. Однак комунікації — це складний процес, що складається з взаємозалежних кроків. Кожен з цих кроків потрібен для того, щоб зробити наші думки зрозумілими іншій особі. Кожен крок — це пункт, у якому, якщо ми не будемо думати, що робимо, — зміст може бути втрачено. Мета кожного керівника — зробити процес комунікації якнайбільш ефективнішим і не втратити при цьому змісту. Хоча загальноприйнятим є те, що комунікації мають велике значення для успіху організацій, директор ПП»Час-Н» вважає, що комунікації є головною перепоною на шляху досягнення ефективності її фірмою. Майже всі працівники відзначили, що обмін інформацією для них є однією з найскладніших проблем. Глибоко усвідомлюючи комунікації на рівні особи й організації, директорові потрібно вчитися знижувати частоту випадків неефективних комунікацій і ставати, таким чином, більш ефективними менеджером. Адже керівники, що ефективно працюють, — це ті, хто ефективні в комунікаціях. Вони являють суть комунікаційного процесу, мають добре вміння усного й писемного спілкування й розуміють, як середовище впливає на обмін інформацією.

ПП «Час-Н» має недостатню фінансову стійкість. Це підтверджують  і отримані дані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що підприємство взмозі негайно погасити лише 0,4% короткострокової заборгованості. Значення коефіцієнту критичної ліквідності також має низьке значення, вдвічі менше нормативного. Лише тільки значення коефіцієнту загальної ліквідності знаходиться в межах норми, навіть перевищує її. Але ж високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у нього поднормативних виробничих запасів.

Як бачимо, у сучасному світі, в умовах системної трансформації українського суспільства, принципового значення набувають комунікаційні процеси. Адже успішна діяльність будь-якого підприємства багато в чому залежатиме від уміння, досвіду керівників при управлінні комунікаційними процесами. Тому, хоч увесь цей процес часто може тривати лише кілька секунд, аналіз цих етапів дозволяє показати де, у яких точках виникають проблеми інформаційного обміну при управлінні таким підприємством у сучасних ринкових умовах. Комунікаційний процес визначають як обмін інформацією між двома або більше людьми. Основна мета комунікаційного процесу — забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну, тобто повідомлень. Однак сам факт обміну інформацією не гарантує ефективності спілкування людей. У комунікаційному процесі, як правило, виділяють вісім базових елементів: відправник, кодування, повідомлення, канали передачі, декодування, приймач, відгук, зворотній зв'язок. Таким чином, ми підсумували, що процес комунікацій достатньо складний і багатогранний. Знання всіх видів комунікацій має важливе значення для маркетологів, менеджерів та керівників підприємства, для вдосконалення ефективного обміну інформацією в управлінні підприємством та організації його діяльності. Адже, щоб здійснювати комунікаційний процес слід  дотримуватися певних вимог щодо його організації – послідовності етапів, урахування психології учасників, використання зворотного зв’язку. Комунікаційні процеси є життєво необхідними джерелами існування як окремих підрозділів так і підприємства взагалі.

В процесі дослідження  визначено процес передачі інформації на підприємстві і проаналізовано, що він складається з наступних етапів: перший етап комунікації працівниками ПП «Час-Н» починається з формулювання ідеї або добору інформації. Відправник (керівник, працівник підприємства) вирішує, яку ідею або повідомлення варто зробити предметом обміну. Проте, багато спроб обміну інформацією обриваються на цьому першому етапі, тому що відправник не витрачає досить часу на обмірковування ідеї. Тут необхідно дотримуватися правила: не починайте говорити, не почавши думати. На другому етапі відправник за допомогою символів закодовує ідею, яку хоче передати. Таке кодування перетворює ідею в повідомлення. Відправник також вибирає канал, сумісний із типом символів, використаних для кодування. До загальновідомих каналів належить передача промови, письмових матеріалів, електронні засоби зв'язку (комп'ютерні мережі, електронна пошта, відеострічки та ін.). Якщо канал недостатньо відповідає ідеї, що зародилася на першому етапі, обмін інформацією буде менш ефективний. І тому керівництво і працівники намагаються найвідповідніший канал для того чи іншого повідомлення. На третьому етапі відправник використовує канал для доставки повідомлення одержувачу. Мова йде про фізичну передачу повідомлення, що багато людей помилково сприймають за сам процес комунікацій. Передача є лише одним із найважливіших етапів проходження ідеї від однієї до іншої особи.  На четвертому етапі одержувач ( той, кому призначено повідомлення) декодує його, тобто перекладає символи відправника. Обмін інформацією на підприємстві вважається ефективним, якщо одержувач продемонстрував розуміння ідеї, здійснивши дії, яких чекав від нього відправник.  Найважливіша роль у комунікаціях фірми приділяється зворотному зв'язку. За наявності зворотного зв'язку відправник і одержувач обмінюються комунікаційними ролями. Як зазначають працівники зворотний зв'язок допомагає зрозуміти, якою мірою повідомлення було сприйняте і зрозуміле.

Аналізуючи комунікаційну  систему ПП»Час-Н» ми виділили три недоліки в даній системі. Перша із них – інформаційні перевантаження, які виникають на фірмі внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію, що отримується. Виникає потреба відсіювати найменш важливу інформацію та залишати тільки найсутєвішу. Семантична проблема, яка на підприємстві пов'язана з вибором таких символів, які б найбільш точно виражали бажаний зміст. Оскільки словниковий запас кожного працівника різниться, відповідно вони використовують слова, фрази, які не є доступними реципієнту. Проблема зумовлена сприйняттям, тобто часто керівник підприємства сприймає інформацію як краще для неї, а не для підлеглих. Внаслідок чого часто виникають конфлікти між директором та працівником.

Для підвищення ефективності комунікацій ми рекомендуємо працівникам  вирішувати дві проблеми: по-перше, йому необхідно удосконалювати свої повідомлення; по-друге, йому слід удосконалювати механізм розуміння того, що інші намагаються передати йому в процесі комунікації. На нашу думку основними методами, що допомагають вирішувати такі проблеми – є регулювання інформаційних потоків (поділ проблем на такі, що вирішуються керівником і такі, що можуть бути розв’язаними підлеглими); удосконалення зворотного зв’язку на основі: формулювання запитань до слухача в процесі повідомлення, повторення всього або частини повідомлення, застосування різних варіантів викладання однієї і тієї самої інформації; використання емпатії – це спроможність поставити себе на місце співбесідника, врахувати його почуття, особливості характеру тощо; заохочення взаємної довіри; спрощення мови повідомлення; розвиток здібностей ефективно слухати.

     

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1998 р. : за станом на 1 січня 2006 р., із змінами, внесеними згідно із Законом України від 8 грудня 2004 р. : Офіційне видання. – К. : Український центр-правничих студій, 2006. – 128 с.
  2. Закон України «Про інформацію».: за станом на 13 грудня 2001 р., із змінами, внесеними згідно із Законами України від 6 квітня 2000 р., віл 7 лютого 2002 р., від 3 квітня 2003 р , від 18 листопада 2003 р., від 20 січня 2005 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – С. 650.
  3. Аппенянский А. И. Человек и бизнес. Путь совершенства /А. И. Аппенянский. М. : Барс, 1995. 228с.
  4. Бавыкин В. Новый менеджмент / В.Бавикин. М.: Экономика, 1997. 368с.
  5. Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие / У. Бреддик. М.: Инфра-М, 1997. 344с.
  6. Васильєва Н. Основні тенденції розвитку інформаційних технологій та комунікацій / Н. Васильєва. – К.: Економіст, 2004. – 253с.
  7. Вейлл Питер. Искусство менеджмента / Питер Вейлл. М Новости, 1993. 221с.
  8. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер / М. Вудкок, Д. Френсис. М. Дело, 1991. 320с.
  9. Герасименко В. Ценовая политика фирмы / В.Герасименко. – 1995. 192с.
  10. Гойхман О.Я. Речевая коммуникация / О.Я. Гойхман, Т.М. Надеина. – М., 2003. – 456с.
  11. Гравин В. Основы кадрового менеджмента / В.Гравин, В.Дятлов. М, 1996. 608с.
  12. Гурне Б. Сутність та види комунікацій. 2000. Режим доступу :

        http://www.minjust.gov.ua/0/3485

  1. Демчина Л.І. Документально-інформаційні комунікації: Курс лекцій для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» /Л.І.Демчина. Івано-Франківськ: Факел, 2004. 82с.
  2. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика. /під заг. Ред. М. І. Мадаванова. К.: Техніка, 1993. 856с.
  3. Єгоршин О.П.Організація комунікаційних процесів – 1996. – Режим доступу:

          http: // www. lief. tup. km. ua.

  1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации.- М.: Дело, 1999. - 480с.
  2. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. – К.: Освіта, 1999.– 351 с.
  3. Каганец И. Психоинформационные технологии в менеджменте / И. Каганец //Бизнес, 1996, 29, С.28.
  4. Кнорринг В.И. Искусство  управления / В. И. Кнорринг. М: БЕК, 1997. 288 с.
  5. Конецкая В. П. Социология коммуникации / В. П. Конецкая. – М., 1997. – 211с.
  6. Коротков С. Концепция менеджмента.: Учебное пособие / С. Коротков. 1996. 304с.
  7. Кричевский Р. Л. Если Вы — руководитель / Р. Л. Кричевський. – М. – 1996. – 395с.
  8. Ладанов И. Д. Практический менеджмент / И. Д. Ладанов. М. 1995. 491с.
  9. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лідерство / И. Д. Ладанов. М.: Перспектива, 1997. 321с.
  10. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій / Т І. Лук’янець. – К., 2000. – 111с.
  11. Лукашевич В. Основы менеджмента в торговле.: Учебное пособие / В.Лукашевич. 1996. 191с.
  12. Майталь Ш. Экономика для менеджеров Ученик / Ш.Майталь. пер. с англ. М.: Инфра-М, 1993. 306с.
  13. Мескон М. Основы менеджмента: Пер. с англ / М. Альберт , Ф. Хедоури .  — М.: Дело, 1997.
  14. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. Посібник / В. Д. Немцов, Л. Є. Довгань. – К.: ЕксОб, 2001. – 283с.
  15. О`Коннор К. Основи ефективного лідерства: Пер. з англ. / К. О`Коннор. — К.: Британська Рада в Україні, 2000.
  16. Основы менеджмента и маркетинга / Под ред. Р. Садегорова. Минск.: Высшая шк. 1995. 382с.
  17. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности / А. П. Панфилова.– СПб., 2001.– 163с.
  18. Почепцов Г. Коммуникативные технологии ХХ века / Г. Почепцов. – М.; К., 1999. – 239с.
  19. Почепцов Г. О рынке маркетингових коммуникаций / Г. Почепцов. – М., 2000. – 253с.
  20. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации / Г. Почепцов. – М., 1998. – 211с.
  21. Почепцов Г. Теория коммуникации /Г. Почепцов. – М., 2001.
  22. Практична психологія менеджменту: як зробити карєру. як будувати організацію: наук. практик. посіб. К.: Україна, 1994. 399с.
  23. Радугин А. Введение в менеджмент / А. Радугин. Воронеж.: Высш. шк., 1995. 195с.
  24. Райсс М. Оптимальна складність управлінських структур / Проблеми теорії і практики управління. – 1994.– 345с.
  25. Розенберг Д. Бизнес. Маркетинг. Терминологический словар / Д. Розенберг. 1997. 469с.
  26. Румянцева К. Р. Менеджмент в организации / К. Р. Румянцева. М.: Перспектива, 1997. 321с.
  27. Синельникова Л. Н. Диалог как способ расширения идентификации / Л. Н. Синельникова // Диалог культур в аспекте обучения в высшей школе: Материалы конференции – Луганск, 2001.
  28. Соколов А.В. Социальная коммуникация: Учеб. – метод. пособие / А.В.Соколов. – М.: ИПО Профиздат, 2001. – 224с.
  29. Стадник В.В. Менеджмент: Посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – К.: Академвидав, 2003. – 464с.
  30. Таранов П. С. Золотая книга руководителя / П. С. Таранов. М.: ФАИР, 1997.   496с.
  31. Тихомирова Є. Б. Транспорентність і відкритість діяльності влади та шляхи їх забезпечення в Україні / Є. Б. Тихомирова // Наукові записки НАУ «КМА». – Т.20.– К. : Політичні науки, 2002. – С. 39-40.
  32. Травин В. В. Основы кадрового менеджмента / В. В. Травин, В. А. Дятлов. М. – 1995. – 125с.
  33. Третяк В. И., Платонов С. В. Менеджеру о менеджменте / В. И. Третяк , С. В. Платонов . — К., 1995.
  34. Фатхутдинов Р. П. Система менеджмента / Р. П. Фатхудинов. М.:   Бизнес-школа, 1996. 367с.
  35. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебн. пособие /Р. А. Фатхутдинов. – М., 1997. – 211с.
  36. Фатхутдинов Р. П. Понятийный аппарат по менеджменту / Р. П. Фатхутдинов. М.: Бизнес-школа, 1997. 112с.
  37. Фишер С. Экономика / С. Фишер., Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. – М.: Дело, 1993. – 325с.
  38. Фритцше Дэйвид Дж. Этика бизнеса. Глобальная и управленческая перспектива / Дж. Дєйвид Фритцше. — М.: Олимп-бизнес, 2002. – 265с.
  39. Хеддервик К. Финансовый и экономический анализ деятельности предприятий / К. Хеддервик. М.: Финансы и статистика, 1996.   663с.
  40. Хміль Ф.І. Менеджмент. / Ф. І. Хміль – К., 1995. – 345с.
  41. Ховард К. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованного предпринимательства: Учеб. Пособие / К. Ховард, О. Коротков. М.: Инфра-М, 1996. 224с.
  42. Цведиани В. Менеджмент – перспективы развития и основные проблемы / В. Цведиани // Фондовый рынок. – 2000. – №16. – С.10-12.
  43. Чернецька О. Нові засоби масової комунікації / О. Чернецька. – К.: Наук. думка, 2000. – 254с.
  44. Чубаков Г. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия / Г.Чубаков. 1996. 224с.
  45. Шевчук О. Менеджмент. Комунікаційні процеси на підприємстві – 2001. – Режим доступу :

        http: // www. cdma. ua./telecom. sht.

  1. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення / С. В. Шевчук.– К.: Вища шк. 1997. – 270с.
  2. Шекня С. В. Управление персоналом современной организации: Учеб. пособие / С. В. Шекня. М.: Интел синтез, 1996. 300с.
  3. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Навч. посіб. / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. – К.: КНЕУ, 1991. – 235с.
  4. Щекин Г. В. Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента / Г. В. Щекин. — К., 1999. – 47с.
  5. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджмента / Г. В. Щекин. — К., 1999. – 138с.
  6. Berlo D.K. The Process of Communication. New York: Holt, Rmehart & Winston, 1960. — 210р.
  7. Klapper, J. T. The Effects of Mass Communication. New York: Free Press, 1960. — 205 p.
  8. Lasswell H.D. The Structure and Function of Communication in Society. In L. Bryson (ed.). The Communication of Ideas. New York: Harper, 1948. — 215 p.
  9. Schramm W. How communication works. In W. Schramm (ed.) The Process and Effects of Mass Communications. Urbana, 111: University of Illinois Press, 1954. — 310 p.
  10. Shannon C.E. & Weaver W. The Mathematical Theory of Communication. Urbana, 111: University of Illinois Press, 1949. — 270 p.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

  • Техніко-економічна характеристика
  • Показники
  • Оди-ниця виміру

     

    2010

     

    2011

    Відхи-лення

    Темп росту, %

    I. Продукція

             

    1.1.Обсяг промислової продукції  (послуг) в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору в діючих цінах

    Тис.

    грн.

     

     

     

     

    631,8

     

     

     

     

    957,0

     

     

     

     

    325,2

     

     

     

     

    151,5

    1.2.Зміна залишків незавершеного  вироб-ництва :

       

     

     

    +18

     

     

    +18

     

    +   збільшення

             

    -    зменшення

             

    II. Фінансові результати

             

    2.1. Балансовий прибуток (збиток)

    Тис.

    грн.

     

     

    -84

     

    -84

     

    -

    2.2.Собівартість виготовленої продукції

    Тис.

    грн.

     

    853

     

    1111

     

    258

     

    130,2

    2.3. Виручка від реалізації продукції  (товарів, послуг)

    Тис.

    грн.

     

    748

     

    1030,3

     

    282,3

     

    137,7

    III. Основні фонди

             

    3.1. Середньорічна вартість основних фондів

    Тис.

    грн.

     

    8224

     

    8157

     

    -67

     

    99,2

    IV. Праця

             

    4.1. Середньоспискова чисельність  штатних працівників основної  діяльності

     

     

     

    Чол.

     

     

     

    207

     

     

     

    189

     

     

     

    -18

     

     

     

    1,3

    4.2. Фонд оплати праці

    Тис.

    грн.

    177

    249

    72

    40,7

    V. Ефективність виробництва

             

    5.1. Фондовіддача

     

    0,08

    0,12

    0,04

    50

    5.2. Фондоємкість

     

    13,02

    8,52

    -4,5

    -34,56

    5.3. Фонднозброєнність

     

    39,73

    43,16

    3,43

    8,63

    Информация о работе Коммуникационный процесс на предприятии