Функція мотивації в системі менеджменту

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

Географічний  факультет

До захисту

“ ”   201 р. 

                  Кафедра менеджменту

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни “Основи менеджменту і адміністрування”

на тему:

“Функція мотивації в системі менеджменту” 

Захищено на “   ”

“ ”   201 р. 
 
 

                                Виконала:

                                              студентка групи   ГРМ-33

                                             Макар Ярина

                               Науковий керівник:

   доц. Жигайло Н.І.

Львів 2011

    ЗМІСТ

    ВСТУП……………………………………………………………………….3

    Розділ 1 МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………..5

1. Сутність та еволюція поняття «мотивація»………………………..5
2. Основні мотиваційні теорії…………………………………………9
3. Матеріальне та нематеріальне стимулювання праці………….…16

    Розділ 2 ФУНКЦІЯ МОТИВАЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ……………………………………………………..…19

    2.1 Значення мотивації праці на підприємствах…………………….19

    2.2 Стан мотивації праці на українських підприємствах…………..23

    2.3 Ефективність мотиваційних теорій на підприємствах України..28

    Розділ 3 ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ………………………………………………………….31

    3.1 Методи підвищення мотивації на підприємстві………………….31

    3.2 Рекомендації по мотивації персоналу в сучасних умовах………36

    ВИСНОВКИ……………………………………………………………….43

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………45

    ДОДАТКИ …………………………………………………………………47 
 
 
 

    ВСТУП 

    В умовах трансформації економіки  країни українське суспільство відчуває гостру потребу в зміні як тактичних, так і стратегічних завдань державної політики розвитку людських ресурсів. Вихід країни на траєкторію сталого економічного зростання неможливий без позитивних змін – посилення стимулів до праці, зростання її ефективності, підвищення ролі кваліфікованої праці, соціальної захищеності у сфері зайнятості і трудової мотивації. Мотивація персоналу є основним  засобом забезпечення оптимального  використання  ресурсів,  мобілізації  кадрового  потенціалу. Жодна  система управління не може добре функціонувати, якщо не буде розроблено ефективної моделі  мотивації,   яка  спонукає  конкретного  робітника  та  колектив  до досягнення особистих та загальних цілей.

    Актуальність  теми. На всіх етапах розвитку виробництва була особливо важлива людина і її діяльність. На результат роботи людини особливий вплив має його мотивація до активних і грамотних дій. Перехід  до  соціально-орієнтованої  економіки  передбачає  необхідність  створення  адекватного механізму мотивації  праці. 

    Виникає об’єктивна необхідність створення  науково обґрунтованого механізму  мотивації праці персоналу підприємств, тобто можливості за допомогою дієвих важелів і стимулів підвищити  зацікавленість працівників продуктивно  і якісно працювати, сприяти піднесенню їх конкурентоспроможності, забезпечити  якісне оновлення трудового менталітету. Мотиввція праці здатна поєднати цілі і результати діяльності персоналу.

    Мета  роботи: теоретичне обґрунтування і практична розробка заходів щодо удосконалення системи мотивації персоналу на підприємствахУкраїни.

    Завдання  роботи:

• Дослідження економічних праць на дану тему;
• Аналіз тенденцій, що склалися в системі мотивації персоналу;
• Розробка моделі мотивації працівників;
• Визначення заходів щодо удосконалення системи мотивації.

    Об'єкт  дослідження.  Промислові підприємства України.

    Предмет дослідження. Система мотивації персоналу на підприємствах.

    В умовах ринкової економіки відносини  між персоналом підприємства і його керівництвом будуються на новій  основі. Мета керівництва – успіх  на   ринку   і,   відповідно,   одержання   прибутку.   Мета   персоналу   підприємства   – одержання   матеріальної   винагороди   і   задоволення   від   роботи.  У  знаходженні  компромісу між очікуваннями   персоналу   підприємства   і   його   керівництва   і   є   суть   стимулювання персоналу.

    Керівництво   підприємства   має   добре   розбиратися   в персоналі,   знати достоїнства  і  недоліки працівників,  мотиви,  що спонукують   їх до праці.  

    З розвитком соціальних відносин у  суспільстві змінюються й потреби  персоналу підприємства.  У  сучасній   економіці   крім матеріального  фактора   велике   значення мають   моральні   стимули   і   соціальні   пільги,   еволюціонують   і   матеріальні  форми стимулювання найманих робітників,  у матеріальній винагороді  збільшується частка виплат   за   результатами   господарської   діяльності   підприємства,   більш   великого значення   набуває   розвиток   у   працівників   корпоративного   мислення,   та   розвиток системи  соціальних пільг. 
 

    РОЗДІЛ 1

    МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Сутність та еволюція поняття «мотивація»

    Для того щоб зрозуміти, що таке мотивація, треба з’ясувати, чим вона не є. Багато людей помилково розглядають мотивацію як особисту рису людини — тобто вони вважають, що дехто її має, а дехто — ні. На практиці така позиція характерна для керівника, який чіпляє на якогось підлеглого ярлик працівника, котрий не має мотивації. Проте мотивація є результатом взаємодії між індивідом та обставинами. Цілком очевидно, що індивіди відрізняються інтенсивністю своїх мотивацій, але, крім того, мотивація індивіда змінюється залежно від обставин. Рівень мотивації для різних індивідів різний, і навіть для одного індивіда він може бути різним у різні моменти часу. .[14, c.396]

    Мотиваційні аспекти управління працею набули широкого застосування в країнах з розвинутою ринковою економікою. У нашій країні поняття мотивації праці з економічним змістом ’явилося порівняно недавно, в зв’язку з демократизацією виробництва. Раніше воно вживалося, в основному, у промисловій економічній соціології, педагогіці, психології. Це пояснювалося рядом причин. По-перше, економічні науки не прагнули проаналізувати взаємозв’язок своїх предметів з названими науками, і, по-друге, у чисто економічному змісті донедавна поняття “мотивація” підмінювалося поняттям “стимулювання”. Можна припустити, що процес мотивації людини піддається як внутрішній, так і зовнішній детермінації. Звідси виділяється поняття мотивування.

    Мотивування це процес впливу на людину з метою  спонукання її до визначених дій шляхом пробудження в ній потрібних  мотивів. [9, с. 26]

    В даний час мотивація як психологічне явище трактується по-різному. В  одному випадку -   як сукупність факторів, які підтримують і направляють,тобто  визначають поведінку; в другому  – сукупність мотивів ; в третьому – як спонука,  що викликає активність організму і визначає її направленість.

    Можна визначити мотивацію як готовність індивіда докладати максимум зусиль для досягнення цілей організації  за умови, що ці зусилля зможуть забезпечити  йому задоволення певної особистої потреби. Хоча взагалі мотивація стосується зусиль, спрямованих на досягнення будь-якої мети, у нашому викладі під метою маються на увазі цілі організації, тому що ми зосереджуємо увагу на поведінці, пов'язаній з роботою. Трьома основоположними складовими у нашому визначенні є зусилля, цілі організації та потреби. .[14, c.396]

    Мотивація – це стимулювання до діяльності, процес спонукання себе і інших, вплив на поведінку людини  для досягнення особистих цілей або цілей  організації .

    1) У загальному розумінні мотивація  – це сукупність діючих сил,  які спонукають людину до виконання  певних дій. Ці сили можуть  мати як зовнішнє так і внутрішнє  походження і змушувати людину  свідомо або несвідомо здійснювати  ті або інші вчинки;  
2) Мотивація – це процес, при якому керівник спонукає підлеглих до роботи для досягнення цілей підприємства, тобто це процес залучення окремої людини або групи людей до діяльності, направленої на виконання цілей підприємства і досягнення своїх особистих цілей. Щоб зробити роботу чужими руками керівникові необхідно впливати на потреби, інтереси, умови, мотиви поведінки мислення підлеглих [6, 116]

    Всі визначення мотивації можна розділити  на 2 напрямки. Перше розглядає мотивацію  зі структурних позицій, тобто як сукупність факторів або мотивів.  Другий напрямок розглядає мотивацію  як динамічне утворення, як механізм.

    Однак і одному і в іншому випадку  мотивація виступає як вторинне по відношенню до мотиву утворення, явище. Більше того, в другому випадку  мотивація виступає як засіб або  механізм реалізації вже існуючих мотивів.

    Мотивація і мотиви завжди внутрішньо обумовлені, але можуть залежати від внутрішніх факторів, спонукатись внутрішніми  стимулами.

    Коли  говорять про зовнішні мотиви і мотивацію, то мають на увазі обставини, або  якісь зовнішні фактори, які впливають  на прийняття рішення і силу мотиву. При цьому обставини, умови, ситуація набувають значення для мотивації  тільки тоді, коли стають значимими  для людини , для задоволення потреби, бажання. [9. с.24-27]

    Мотиви  до праці появляються тоді, коли в розпорядженні суспільства (або  суб’єкта управління) є певний набір  благ, який відповідає потребам людини. При цьому мотиви людини можуть бути економічними і неекономічними. Перші  пов’язані з можливістю получати матеріальні вигоди, що підвищують благополуччя людини. Другі є непрямими, полегшують одержання як прямих матеріальних вигод, так і більшого вільного часу і відповідних духовних благ.

    Мотиви  праці розрізняють:

• за потребами, які людина прагне задовольнити внаслідок трудової діяльності;
• За благами, які потрібні людині для задоволення своїх потреб;
• За рівнем ціни, яку робітник готовий заплатити за отримання необхідних благ.

    Мотиви  до праці формуються до початку професійної  трудової діяльності. Людина засвоює  цінності і норми трудової моралі і етики, які закладають основи його ставлення до праці.

    Якщо  проаналізувати мотивацію я процес, то можна виділити в ньому кілька послідовних етапів. Перший етап -  виникнення потреб. Людина відчуває, що їй чогось не вистачає. Вона вирішує здійснити якісь дії. На другому етапі здійснюється пошук шляхів задоволення потреб. Третій етап характеризується визначенням цілей (напрямів) дій, тобто з’ясовується, що саме і якими засобами можна зробити, щоб задовольнити потребу. Четвертий етап – реалізація дії, тобто витрачення зусиль для здійснення дії, що дозволяє задовольнити потребу. П’ятий етап пов’язаний з отриманням винагороди за реалізацію дій. Виконавши визначену роботу , людина отримує те, що допоможе задовольнити його потребу. Шостий етап  - задоволення потреби. При цьому людина або припиняє діяльність до виникнення нової потреби, або продовжує шукати нові можливості.

    Дуже  важко визначити, які мотиви є  головними в мотиваційному процесі конкретної людини. Тому необхідно зрозуміти , які потреби ініціюють дану особистість. [12, р.18 c.1]

    Потреба — це певний внутрішній стан, який змушує індивіда вважати деякі результати привабливими. Незадоволена потреба створює напруження, яке стимулює в індивіді прагнення. Ці прагнення ініціюють творчу діяльність, спрямовану на досягнення конкретних цілей, які, в разі їх досягнення, задовольнять потребу і зменшать напруження.