Функції менеджменту

Міністерство  освіти і науки України

Криворізький  державний комерційно-економічний  технікум 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з навчальної дисципліни:

„Менеджмент підприємства”

на тему: „” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

м.Кривий Ріг

2007 рік 

Вступ.

    В умовах ринкової економіки важливим структурним елементом для кожної країни є організації, що забезпечують її функціонування, мета якого – виробництво товарів і послуг для населення. Діяльність цих організацій передбачає певну систему управління. Виокремлення управління як виду діяльності зумовило формування маркетингу, завдання якого планування, організування, контролюванняі координування дій інших членів організації.

    Менеджмент підприємства являє собою поєднання різних функцій (видів діяльності), які виникають внаслідок поділу управлінської праці. Спеціалізовані види різноманітних робіт називаються функціями менеджменту. У функціях виявляються сутність і зміст управління.

    Метою вивчення функцій менеджменту являється те, що на данний момент ефективне управління організацією через не виконання функцій менеджменту не можливо. Тому слід сформувати сучасний підхід до розв’язання як технічних, так і соціально-економічних проблем, а також набути уміння і навичок створення умов для творчої та ефективної роботи людей у трудовому колективі.

    Головне завдання вивчення функцій менеджменту полягає в набутті комплексних знань щодо прийняття оптимальних рішень і методів управління  при створенні цілісної, ефективної та гнучкої системи управління організацією в умовах постійно змінюваного середовища.

    Коло  проблем у процесі управління організацією зводиться до визначення конкретної мети розвитку, виявлення її пріоритетності, черговості й послідовності реалізації. На цій основі розробляються господарські завдання, визначаються основні напрями і шляхи розв’язання цих завдань, необхідні ресурси й джерела їхнього забезпечення, встановлюються контроль за їх виконанням.

    Реалізація  загальних завдань вимагає створення  необхідних економічних та інших  умов у сфері управління. Так, завдання пристосування виробництва до вимог і попиту ринку передбачає виконання функцій менеджменту; визначення основних напрямів і пропозицій розвитку матеріального виробництва з урахуванням джерел його забезпечення розв’язується шляхом здійснення функцій планування; налагодження організаційних відносин між різними підрозділами та виконання рішень і планових показників господарської діяльності фірми досягається шляхом реалізації функції організації; перевірка діяльності, а також порівняння її з наміченою метою і напрямами розвитку здійснюються через функцію контролю. Це означає, що зміст кожної функції управління визначається специфікою завдань, які розв’язуються в рамках функцій. Тому складність виробництва і його завдань визначає всю складність управління та його функцій.

    Отже, кожне підприємство в процесі розвитку змушене шукати нові форми свого існування, оскільки змінюються його цілі, масштаби діяльності, умови господарювання. Тому здійснення функцій менеджменту вимагає високого професіоналізму і досвіду роботи з людьми, що забезпечує правильний вибір менеджерами адекватних ситуаціями методів чи прийомів управління, використання яких сприяє досягненню встановлених цілей з мінімальними затратами. 

     1. Сутність, особливості і значення функціонального підходу до управління підприємством.

    Кожна управлінська функція спямована на розв’язання специфічних і різноманітних проблем взаємодії між окремими підрозділами та робочими місцями фірми, що вимагає здійснення великого комплексу конкретних заходів.

    Функція – це об’єктивна складова управління як цілого, прояв якої є формою прояву цілого. У цьому виявляється системний підхід до формування поняття і структури функцій управління.

    Єдиний  процес управління фірмою розчленовується  на спеціалізовані функції з метою  закріплення окремих видів робіт  за виконавцями і впорядкування таким чином процесу управління, забезпечення високого професіоналізму виконання управлінських робіт. Функції управління відбивають конкретний зміст управлінської діяльності як самого менеджера, так і апарату управління, характеризують вид цієї діяльності, сукупність обов’язків, закріплених за окремим працівником, підрозділом, призначення тієї аобо іншої ланки керівної системи.

    Функції управління діяльністю підприємства, а відповідно і методи реалізації їх, не є незмінними, сталими. Вони постійно модифікуються і змінюються, у зв’язку з чим ускладнюється зміст робіт, виконуваних відповідно до їх вимог. Розвиток кожної функції управління відбувається не тільки під впливом внутрішніх закономірностей удосконалення їх, а й під впливом вимог розвитку інших функій. Будучи частиною загальної системи управління, кожна з функцій має вдосконалюватися в напрямі, що визначається загальною метою і завданнями функціонування і розвитку фірми в конкретних умовах. Це веде до зміни змісту кожної функції.

    Так, зміст поняття маркетинг спочатку пов’язували зі збором і аналізом усіх факторів, що відносяться до сфери обміну товарів і послуг, починаючи від випуску цих товарів виробником і закінчуючи доведенням їх до споживача. Тобто метою маркетингу вважалося забезпечення збуту продукції. Проте пізніше зміст цього поняття суттєво змінився.

    Функція планування також набула якісно нових  рис і особливостей. У сучасних умовах планування діяльності підприємства набуло принципово нового змісту, оскільки потреба в ньому випливає з величезних масштабів усуспільнення виробництва. Нині ця функція розвивається і суттєво доповнюється функцією маркетингу, у зв’язку з чим планування набуває нового змісту. Особливо розширюється горизонт планування. Отже, планування розв’язує не тільки оперативні завдання перспективного розвитку, що є якісно новим у змісті планування.

    У зв’язку з цим помітні зміни  відбулися у змісті функції контролю. Він тісно пов’язаний із здійсненням  функції планування і сприяє більш  повній його реалізації. Це означає, що до вивчення функції управління не можна підходити з чисто формального боку, а необхідно виявляти й аналізувати зміни,що відбуваються в змісті управлінських понять і уявлень про них, оскільки ці зміни відбивають глибинні процеси в системі суспільного виробництва.

    Функції управління можна розлядати як з  погляду їхніх виконавців – конкретних працівників управлінського апарату, так і з погляду змісту процесу  управління, характеру виконуваних  робіт. У функціях менеджменту поєднуються (зливаються) воєдино принципи, методи й зміст управлінської діяльності.

    Головними ознаками для класифікації функцій  управління є :

• вид управлінської діяльності, що дає змогу відрізнити одну роботу від інших у процесі поділу управлінської праці;
• спямованість видів діяльності на керований об’єкт або фактори зовнішнього середовища.

    За  цими ознаками можна виділити загальні та специфічні функції менеджменту.

    Загальні  функції визначають лише вид управлінської  діяльності незалежно від місця  її прояву, виду організації, характеру  діяльності, масштабів і т. ін. Загальні функції властиві управлінню будь-якої організації. Вони немовби поділяють зміст управлінської діяльності на види робіт за ознакою послідовності виконання за часом з метою отримання наперед визначеного результату.

    Специфічні (особливі) функції виникають внаслідок горизонтального поділу праці, визначають його спрямованість на конкретний об’єкт управління та повністю залежить від організації. Зміст специфічних функцій управління в різних організаціях відображає їхні особливості, зокрема: призначення, тип виробництва, складність виробництва продукції, спеціалізацію тощо.

    Кожна специфічна функція управління в  організації є комплексною за змістом, і для належного виконання  її необхідно здійснити загальні функції (планування, організацію, координацію, мотивацію, контроль).

    Поділ функцій на загальні та специфіцні певною мірою умовний, оскільки в  реальних умовах управління виробництвом вони не існують осібно, а тісно  переплітаються між собою, взаємно  проникають та доповнюють одна одну. Функції менеджменту перебувають у діалектичному зв’язку, взаємозалежності та єдності. Для того щоб ефективно реалізувати певну функцію менеджменту, необхідно виконати весь комплекс функцій, які належать до відповідної сфери діяльності підприємства, використовуючи різноманітні методи управлінського впливу.

    Усі менеджери, незалежно від посади, як правило, виконують одні й ті ж  функції в організації будь-якого  типу. Навіть у найменших організаціях і на етапі становлення підприємства, і в процесі його становлення, і в процесі функціонування менеджери займаються плануванням, організаційними питаннями, координацією, мотивацією та контролем. Розглядаючи процес управління, необхідно пам’ятати, що різним рівням управління відповідають різні обов’язки на кожній стадії цього процесу.

    Серед функцій управління особливу, найважливішу роль відіграє функція прийняття  рішень. Останні мають бути оперативними, перспективними, відповідати місії  підприємства, враховувати поточний стан об’єкта управління. 

    Планування – один із способів, за допомогою якого менеджери формують єдиний напрям зусиль трудового колективу на досягнення загальної мети підприємницької діяльності.

    Функція планування передбачає розв’язання  двох глобальних питань: якою має бути реальна мета організації і що слід робити членам організації, щоб досягти її. За допомогою планування можна перевести фірму як систему із вихідного, базового рівня на заданий рівень розвитку шляхом маневрування і зосередження сил та засобів на пріоритетних напрямах своєї діяльності, а також визначити перспективу розвитку і майбутній стан фірми. Планування як цілеспрямована спеціалізована управлінська діяльність здійснюється на принципах:

• об’єктивності, реалістичності, системності, комплексності, оптимальності;
• пріоритетності та єдності інтересів фірми, її персоналу і споживачів;
• збалансованості;
• обґрунтованості планів, програм, проектів, моделей розвитку;
• гнучкості шляхів соціально-економічного розвитку.

    Передумовою планування є прогнозування. Воно являє  собою виявлення реальних тенденцій, станів розвитку бізнесу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і термінів здійснення їх. Прогнози будуються відповідно до мети фірми, яка використовується як базис в операціях планування. Прогноз має дати бізнесмену уявлення про напрям розвитку, про способи досягнення мети, про результат його дій.

    Планування  є головною функцією управління, від  якого певною мірою залежать всі  інші функції. Менеджер, займаючись управлінням, намічає мету організації та прагне визначити найкращі способи її досягнення. Він аналізує бюджети, розклади, інформацію про стан галузі та економіки в цілому, ресурси, що є в розпорядженні підприємства, і ресурси, які воно спроможне придбати. Важливим аспектом планування є ретельне оцінювання вихідних даних. Оскільки підприємство розвивається значною мірою під впливом умов, що склалися в минулому, то зміни їх зумовлюють необхідність нових методів діяльності підприємства. Ця функція вимагає від менеджера володіння аналітичними навичками.

    План – це система заходів, спрямована на досягнення мети і завдань. Плани, як і мета, поділяються на кілька взаємопов’язаних рівнів. Кожному рівню мети відповідає свій рівень планів, у яких виробляються конкретні шляхи досягнення відповідної мети.

    Існує три види планування :

• стратегічне планування;
• тактичне планування;
• оперативне планування.

Найголовнішим для підприємства являється стратегічне  планування.

   Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягнути своїх цілей.

    Слово "стратегія" походить від грецького  strategos, "мистецтво генерала".Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

    Стратегічній  план повинен влаштовуватися обширними  дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в  сьогоднішньому світі бізнесу, фірма  повинна постійно займатися збором і аналізом величезної кількості  інформації про галузь, ринок, конкуренцію і інші чинники.