Еволюція поглядів на побудову системи управління промисловим підприємством

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2013 в 17:47, курс лекций

Описание работы

Класичний підхід.
Поведінковий підхід.
Ситуаційний підхід.
Сучасні напрямки теоретичних розробок.

Работа содержит 10 файлов

~$Тема 1.docx

— 162 байт (Открыть, Скачать)

Лекции ОУПП.doc

— 1,007.50 Кб (Скачать)

Тема 2.docx

— 44.64 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 3.docx

— 30.31 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 4.docx

— 47.43 Кб (Скачать)

Завдяки багатьом інформаційним потокам кожне  підприємство має можливість миттєво  дізнаватись про стан попиту та пропозиції, орієнтуватись на ринках сировини, праці, інновацій та ін. Це звільняє виробництво від витрат на додатковий персонал, що зайнятий у проміжних  ланках, від витрат на складування, виправлення розрахунків, необхідних у минулому з-за відсутності необхідних даних. Комп’ютери, інформаційні мережі, системи зв’язків безпосередньо  впливають на протікання та інтеграцію виробничих та обслуговуючих процесів у підрозділах підприємства та підвищення конкурентоспроможності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

Податкові документи                                       Платіжні документи

 

 

 

 

 

                            Накази                                Рахунки


 

 

 

                          Замовлення                              Звіт

 

                                                        

                              Звіт                                       Звіт

 

 

 

                                           Факс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.3. Типова організація  електронного офісу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні  мережі створюють реальні передумови для формування цілої низки нових принципів управління, які відповідають змінам зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Сутність цих принципів зводиться до наступного:

  • наявність контактів не керівників з підлеглими, а рівноправних працівників;
  • необхідність кожного співробітника мати доступ до будь-якої інформації, до знань будь-якого співробтника підприємства;
  • необхідність функціонування команд, які працюють або над певним проектом, або з певним замовником або класом клієнтів;
  • підтримка цілісності підприємства за рахунок створення мережі команд;
  • здійснення робіт у режимі реального часу, що включає у себе паралеліювання робіт та їх ітеративно-комунікаційну організацію (замість послідовної та кооперативної);
  • створення техніко-організаційних умов для формування “віртуальних” ланок, члени яких можуть перебувати у різних географічних регіонах.

Використання  інформаційних технологій, мережі Інтернет та всіх видів мережевих організацій, комп’ютерних програм не тільки дозволяє оперативно отримувати інформацію та приймати рішення, але й викликає багато корінних організаційних змін. Скорочується бюрократичний аппарат, корегуються традиційні погляди на роль та механізм ефективного зв’язку корпорацій, відкриваються нові можливості фінансових ринків, інвестування, суттєво збільшуються темпи зростання продуктивності праці.

На сьогодняшній день велика увага приділяється так званим корпоративним системам, тобто комплексним інформаційним системам управління. Принципово нова комлексна концепція створення корпоративно-інформаційної системи (КІС) на відміну від багатьох існуючих інформаційно-управлінських систем (ІУС) має бути орєнтованою на вирішення стратегічних задач підприємства, серед яких зниження витратних частин бюджету та собівартості продукції, підвищення ефективності управління, забезпечення інвестиційної привабливості підприємства, осовоєння нових видів діяльності. Таким чином, можна зазначити, що корпоративна система являє собою совєрідну базу, на основі якої будується нова, удосконалена модель ведення бізнесу підприємства. Розглянемо відмінні особливості ІУС та КІС (рис. 4.4)

Інформаційно-управлінські системи частіше всього використовуються у якості засобу автоматизації певних процесів, для збору та обробки  інформації та рішення інших локальних  задач, які не достатньо сильно пов’язані  з загальною лінією розвитку підприємства. На відміну від ІУС, в числі  компонентів КІС, яка забезпечує ефективну діяльність підприємства в цілому, - єдина система управління підприємством, автоматизовані системи  управління технологічними процесами, мережеві та телекомунікаційні комплекси  системи передачі телеметричної  інформації, системи життєзабезпечення, Internet i Intranet – рішення.

КІС                                                                                                            ІУС

 

                                           

 

 

 

                                    

 Зовнішнє  середовище


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 4.4 Процес трансформації  інформаційно-управлінської системи  підприємства в корпоративну інформаційну систему.

Корпоративна інформаційна система будується як єдиний комплекс програмно-технічних та організаційних рішень, які охоплюють всі виробничі, технологічні, фінансові та господарські процеси та поєднують всі підрозділи підприємства в єдиний інформаційний простір.

Коло конкретних задач, що вирішуються в результаті створення сучасної інформаційної  системи включає:

  • об’єднання у єдиний інформаційний простір великої кількості відокремлених один від одного об’єктів та підрозділів підприємства;
  • високошвидкісну передачу по каналіх зв’язку будь-яких видів інформаційних потоків;
  • підтримку діяльності всіх підрозділів та об’єктів підприємства;
  • автоматизацію всіх технологічних та бізнес-процесів підприємства, оперативний контроль та управління процесами виробництва, транспортування та збуту, взаєморозрахунків зі споживачами та постачальниками, управління персоналом тощо;
  • міцні засоби обробки та аналізу отримуваної інформації, розрахунки планової та фактичної собівартості продукції;
  • забезпечення необхідного рівня безпеки та захисту інформаційних ресурсів підприємства.

Головним підсумком  впровадження корпоративної інформаційної  системи повинно стати створення  на підприємстві ефективного та дієвого  механізму управління, який охоплює  всі бізнес-процеси підприємства. В результаті корпорація має вийти  на якісно новий рівень управління та планування своєї діяльності. Вона може підвищити прибутковість за рахунок налагодження платіжної  дисципілни та чіткого контролю за розрахунками, дебіторською та кредиторською заборгованістю та їх ліквідацією, а також за рахунок ефективного управління всіма видами ресурсів та створення гнучкої системи їх стратегічного та оперативного планування.

Також підприємство може знизити витрати за рахунок  оптимізації облікової та податкової політики, впровадження чіткого механізму  ро-зрахунку та виплат податків, а також завдяки можливості оперативного перерозподілу матеріальних потоків.

При цьому підвищується інвестиційна привабливість за рахунок  використання загальноприйнятих світових стандартів обліку та повної “прозорості” фінансово-економічних потоків для інвесторів й кредиторів, а також підвищується якість та оперативність роботи кожного підрозділу підприємства. Останнє відбувається за рахунок:

  • створення єдиного інформаційного простору для технологічних та бізнес-систем, створення єдиної бази знань підприємства;
  • впровадження внутрішньокорпоративних стандартів та використання єдиної технології обробки інформації на всіх рівнях управління;
  • впровадження систем електронного документообігу, що дозволяє раціонально організовувати внутрішні та зовнішні інформаційні потоки;
  • організації чіткого персонального контролю за виконанням наказів та доручень.

 

  1. Місце та роль апарата управління в системі інформаційних зв’язків підприємства.

Однією з основних ролей, які виконує апарат управління в процесі виробничо-господарської діяльності безпосередньо стосується обробки різноманітної інформації. Апарат управління отримує інформацію та може виробляти інформацію у наступних формах:

  1. Дані, які видаються комп’ютером в електронній формі.
  2. Документи, які передають інформацію в цифровій формі.
  3. Усна інформація, яка передається по телефону, а також у електронній формі.

  Між процесом  отримання та розповсюдження  інформації аппарат управління виконує ряд певних операцій, а саме:

  • операції стосовно перетворення інформації (наприклад, інформацію про обсяги продажу в інформацію щодо отриманої виручки та виконаної роботи);
  • операції стосовно поєднання інформації (наприклад, інформацію стосовно продажу з інформацією щодо закупівель в інформацію про товарно-матеріальні запаси);
  • накопичувати інформацію (наприклад, інформацію про обсяги прибутків для формування річної фінансової звітності).

Узагальнена схема  зв’язків на підприємстві, що використовує інформаційні технології відображена  на рис. 4.5.

 

 


 

 

 

 

 

 

                     

                - прямі зв’язки


     -  зворотні зв’язки


 

Рис. 4.5. Узагальнена  схема зв’язків у сучасній системі  управління.

Як правило, аппарат управління використовує отримані дані в якості основи для прийняття управлінських рішень. Це можуть бути такі рішення:

  1. Місцевого та оперативного характеру – такі, які стосуються закупівлі сировини та матеріалів, підвищення або зниження цін, наймання та звільнення робітників.
  2. Довгострокового, стратегічного характеру – рішення, пов’язані з інвестиціями, оновленням асортименту продукції, розвитку підприємства та ін.

Таким чином, апарат управління – це своєрідна “фабрика, яка оброблює інформацію, яка має на виході продукцію двох типів: інформація (дані, документи, усна інформація) та управлінські рішення (довгострокові та короткострокові). В окремих випадках апарат управління спеціалізується в однієї з цих областей. До ланок апарату управління, які виробляють продукцію першого типу (інформація), належать:

  • підрозділи, які займаються підготовкою технічних інструкцій;
  • бухгалтерія та фінансові підрозділи;
  • підрозділи, які готують інформацію для громадськості.

До ланок апарату, основною продукцією яких є прийняття управлінських рішень належать:

  • підрозділи з управління виробництвом;
  • підрозділи, що займаються управлінням продажів;
  • апарат вищого керівництва.

Ланки апарату, що виробляють продукцію обох типів, включають:

  • технічні підрозділи;
  • офіси, які займаються кадровими питаннями;
  • маркетингові підрозділи.

Керівництво підприємств  повинно займатися питаннями  продуктивності “фабрик інформації” так само, які і підрозділів з виробництва продукції. В процесі виробництва інформації підвищення продуктивності означає збільшення вартості інформації на одиницю витрат. Це може бути більший обсяг інформації (наприклад, більше листів або технічних інструкцій); більш висока якість інформації; більш своєчасна інформація (технічна інструкція виготовляється одночасно з модифікацією продукту). Стосовно рішень підвищення продуктивності – це збільшення вартості рішень на одиницю витрат. Практично це може виступати у наступних варіантах:

  • більша кількість рішень (наприклад, на основі вибору з більшої кількості варіантів закупівель і продажів або пропозицій робочої сили);
  • більш висока якість рішень (вибір, який призводить  до збільшення прибутку або зростання якості роботи підрозділів);
  • більш своєчасні рішення (вибір, який оперативно реагує на зміни умов).

Оцінка продуктивності роботи апарату управління досить складна. Ретельний аналіз та точне вимірювання  часто заміняється на експертні  оцінки та спостерігання. Певний інтерес  являє ранжування інформації, яка використовується на підприємствах в умовах ринкової економіки. Один з типових варіантів таких оцінок, основаних на матеріаліх крупономасштабних досліджень російських підприємств представлений у таблиці 4.1.

                                                                                                    Таблиця 4.1.

Ранжування інформації за актуальністю на російських підприємствах

Тема 5.docx

— 54.61 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 6.docx

— 60.32 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 7.docx

— 40.40 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 8.docx

— 70.97 Кб (Открыть, Скачать)

Тема 9.docx

— 36.76 Кб (Открыть, Скачать)

Информация о работе Еволюція поглядів на побудову системи управління промисловим підприємством