Аналіз ринкової діяльності гіпермаркету «Епіцентр К» та розробка концепції проекту відкриття нового відділу «ДЕКО»

Зменшити негативний вплив перерахованих вище факторів можна в такий спосіб;

1. Створити товарні запаси.

2. Налагодити контакти з новими  постачальниками. 

3. Постійний пошук нових покупців.

4. Постійний контроль за якістю  продукції, що продається.

5. Проведення рекламних акцій серед покупців та торгового персоналу.

3.2. Попередній бюджет та строки окупності проекту

 

Процес планування в деякому розумінні важливіше  результату, на отримання якого він  направлений, оскільки саме в ході планування здійснюється розробка підходів до вирішення проблем, осмислення завдання, оцінюються обмеження, можливості і ризики [15, с.89].

Мета відкриття нового магазину - це отримання прибутку від виручки.

Основними видами діяльності торгового підприємства є організація торгівлі, закупівля і продаж товару. Відділ  «ДЕКО» обслуговує контингент покупців з різним рівнем доходу. В основному магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем доходу.

Для розрахунку бюджету  проекту визначимо структуру  витрат.

1.Витрати  на проектування, будівництво і  введення магазину в експлуатацію:

- вартість будівельних,  оздоблювальних, монтажних, інженерних  робіт – 200 млн.грн.;

- вартість торгового, контрольно-касового обладнання, вантажно-розвантажувальних засобів, засобів автоматизації тощо – 8 млн.грн.;

- витрати на монтаж, наладку обладнання – 30 тис.грн.;

- витрати на  рекламу при відкритті магазину  – 50 тис.грн.;

- витрати на  господарські товари, інвентар, формений  одяг персоналу – 150тис.грн.;

- вартість товарних  запасів до моменту відкриття  – 215 млн.грн.

Таким чином, витрати на введення магазину в експлуатацію В_е (млн.грн.) становлять:

В_е=200,0+8,0+0,03+0,05+0,15+215,0=423,23 млн.грн.  (3.1)

2.Витрати  за період реалізації проекту:

- витрати на  експлуатацію будівлі (приміщення) магазину. До цієї категорії входять витрати на комунальні послуги – 500 тис.грн.;

- фонд заробітної плати. Для функціювання нового магазину фонд заробітної плати адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу складає 340 тис.грн. в місяць;

- транспортні  витрати - 110 тис.грн.;

- передбачувана  середньомісячна сума витрат  в рамках природного збитку, пошкоджень, крадіжки товару – 32,5 тис.грн.;

Таким чином, витрати  за період реалізації проекту В_р (тис.грн.) становлять:

В_р=500,0+340,0+110,0+32,5=982,5 тис.грн.  (3.2)

Очікуваний у рамках проекту прибуток складається з суми прибутків від торгівельної та інших видів діяльності та становить 15 млн.грн. в місяць.

Для оцінки інвестиційної  привабливості проекту розрахуємо період окупності проекту.

Період окупності  проекту - це відрізок часу від початкового етапу (впровадження проекту) до того моменту, коли він повністю окупиться. Моментом окупності вважається той час, після якого фінансовий потік від проекту набуває позитивного значення і залишається таким.

Метод розрахунку періоду окупності інвестицій полягає у визначенні періоду, який знадобиться для відшкодування початкової вартості вкладень. Термін окупності є показником того, відшкодуються чи ні початкові інвестиції протягом життєвого циклу проекту.

Необхідність  застосування в оціночній практиці показників економічної ефективності інвестиційних проектів обумовлена ​​цілим рядом причин.

По-перше, необхідність у такому аналізі виникає в  тому випадку, якщо проект передбачається частково або повністю фінансувати  за рахунок банківського кредиту. Розрахунок і порівняння розрахованих показників з необхідними критеріями дозволяє оцінити можливість своєчасного погашення позикових коштів, визначити стійкість проекту до зміни ринкової ситуації.

По-друге, інвестиційний  проект може оцінюватися як один з елементів власності. Оцінка ринкової вартості  вкладень як форми реальних інвестицій вимагає знання прийомів оцінки економічної ефективності проектів.

По-третє, прийоми  розрахунку показників інвестиційної  привабливості проектів використовуються для прийняття найважливіших оціночних рішень, таких як розрахунок ставки дисконтування методом ринкової екстракції, коректування безризикової ставки прибутковості з урахуванням ринкової ставки реінвестування, аналіз залишкового терміну життя активу і т. д.

Привабливість інвестиційного проекту оцінюється по великої кількості факторів і критеріїв, таких як:

- ситуація на ринку інвестицій;

- стан фінансового ринку;

- професійні інтереси і навички інвестора;

- фінансова спроможність проекту;

- геополітичний фактор тощо. [17, с.90].

Однак на практиці розроблені універсальні методи оцінки інвестиційної привабливості проектів, які дають формальну відповідь: вигідно чи невигідно вкладати гроші  в даний проект; якому проекту віддати перевагу при виборі з декількох варіантів?

Проблема оцінки інвестиційної привабливості полягає  в аналізі передбачуваних вкладень у проект і потоку доходів від  його використання. Аналітик повинен  оцінити, наскільки передбачувані  результати відповідають вимогам інвестора  за рівнем прибутковості і терміну окупності. Для прийняття інвестиційного рішення необхідно володіти інформацією про розмір первинних інвестицій, характері відшкодування витрат за рахунок доходів, що генеруються проектом, а також про відповідність рівня одержуваного доходу, ступеня ризику невизначеності досягнення кінцевого результату.

Таким чином, розрахуємо період окупності проекту по формулі:

T=З_п/П,     (3.3)

де З_п – початкові затрати на реалізацію проекту, млн.грн.

     П  – очікувана прибутковість від  реалізації проекту, млн.грн./міс.

T=423,23/15,0=28міс=2,3роки

З розрахунку ми бачимо, що період окупності відкриття  нового відділу «ДЕКО» становить 2,3 роки, що свідчить про ефективність реалізації проекту.

Ще одним  показником ефективності реалізації проекту є визначення оптимальної торгової площі нового магазину. Результати аналізу ефективності використання площ допоможуть визначити, чи не є передбачувана торгова площа завищеною. Може бути, ефективніше скоротити асортимент якої групи, ніж невиправдано «роздувати» торгові площі в новому магазині. [20, с.96]

Коефіцієнт  оцінки ефективності торгівельної площі розраховується за формулою:

К = S_т / S_з,       (3.4)

де S_т - торгівельна площа;

    S_з - загальна площа.

Чим вище отриманий  коефіцієнт, тим ефективніше використовується торгівельна площа магазина. Даний коефіцієнт не повинен бути менше 0,6, інакше можна зробити висновок, що торгівельна площа використовується неефективно.

Площа приміщення становить 24 тис.м². Торгівельна площа магазину складає 16 тис.м²

К =16000/24000=0,7

Коефіцієнт  дорівнює 0,7, з чого можна зробити  висновок, що торгівельна площа магазину використовується ефективно.

3.3. Методи визначення ризиків реалізації проекту

 

При вирішенні  питань фінансування проекту облік  ризиків - одне з найбільш важливих умов ефективності його виконання, що забезпечує вирішення двох основних завдань: потоку інвестицій, необхідних для планомірного виконання проекту; зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок оптимальної структури інвестицій і отримання податкових переваг.[16, с.17].

План фінансування проекту враховує наступні види ризиків:

• ризик нежиттєздатності проекту;
• податковий ризик;
• ризик несплати заборгованостей.

Ризик нежиттєздатності проекту гарантує, що передбачувані доходи будуть достатніми для покриття витрат, виплати заборгованостей та забезпечення окупності будь-яких за розміром капітальних вкладень.

Податковий  ризик передбачає неможливість гарантувати  податкову знижку, якщо проект не вступить в експлуатацію до передбаченого  терміну; втрату виграшу на податках, якщо учасники припинили роботи над уже функціонуючим, але економічно не виправдав себе проектом; зміна податкового законодавства; рішення податкової служби, знижують податкові переваги в результаті здійснення проекту.

Ризик несплати заборгованостей може залежати від стисло термінового падіння попиту на товар або в результаті зниження цін на нього через надлишок остатків товару.

Щоб такі коливання не вплинули на життєздатність проекту, щорічні доходи від його здійснення повинні перекривати максимальні річні виплати по заборгованості. Можливі наступні заходи зниження ризику від несплати платежів: використання резервних фондів, виробничі виплати, кредити.

Як економічна категорія ризик є подія, яка  може відбутись або не відбутись. У випадку, якщо подія відбулась, можливі три економічні результати: виграш, збиток або нульовий результат. [18, с.23]

Ризиком можливо  управляти, тобто застосовувати  різні методи., які дозволяють в  певній мірі прогнозувати настання ризикової  ситуації та приймати міри по зниженню втрат.

Щоб кількісно  визначити величину ризику, необхідно  знати всі можливі наслідки будь-якої події та ймовірність настання самої  події. 
Імовірність події може бути визначена об'єктивними та суб'єктивними методами. [9, с.140].

Об'єктивний метод  заснований на розрахунку частоти, з якою може відбутись певна подія. Якщо є достатня кількість статистичних даних, то імовірність будь-якої події можна розрахувати досить точно.

Однак самий  метод має і свої недоліки:

- як правило  достатню кількість інформації  добути просто неможливо;

- певна подія, однакова за змістом та кількісними параметрами може бути викликана різними факторами.

Суб'єктивний метод - визначення імовірності, який заснований на використанні суб'єктивних прогнозів стосовно імовірності.

Досить часто для даних цілей пропонують експертів, які дані проблеми можуть розглядати з точки зору впливу різних факторів. Однак, недоліком даного методу є те, що різні люди можуть встановлювати різні значення імовірності тієї чи іншої події. Інвестори та ініціатори проекту попадають в складне становище стосовно вибору.

Що стосується наслідків від будь-якої події, то чим мінливішими вони є, тим ризикованішими. Під мінливістю ми розуміємо коефіцієнт відхилення будь-якого від середньозваженого значення, що вимірюється статистичними показниками як розмах варіації, дисперсія та середньоквадратичне відхилення.

Таким чином, можна  зробити висновок, що ризик, тим більший, чим більша імовірність настання події та більша можливість наслідків  від такої події.

Ефективність  управління ризиками у значній мірі обумовлюється кваліфікованою їх класифікацією.

Під класифікацією  ризиків слід розуміти розподіл ризиків  на певні групи за способом виникнення.

Науково обґрунтована класифікація ризиків дозволяє чітко  визначити місце кожного ризику в їх загальній системі, а також створює можливості для ефективного використання відповідних методів та прийомів управління ризиком.

В залежності від  можливого результату (наслідку) ризики можна розділити на дві великі групи: чисті та спекулятивні.

Чисті ризики означають отримання негативного або цільового результату. До них відносять:

• Природні (землетрус, пожежа, епідемія, повінь, тощо);
• Екологічні (пов'язані з забрудненням навколишнього середовища);
• Політичні (військові дії, революції, негативні зміни в податковому законодавстві).

Найкращим способом захисту від чистих ризиків є зовнішнє страхування. Оскільки імовірність настання таких часів як правило низька, страховий поліс коштує порівняно недорого з можливими втратами.

Спекулятивні  ризики можуть мати як позитивні так і негативні результати. До даної групи ризиків відносять комерційні та фінансові[17, с.63].

Комерційні  ризики являють собою небезпеку  втрат майна в процесі виробничо - господарської діяльності.

В свою чергу вони підрозділяються на: майнові, виробничі, торгові, транспортні.

Ризики ліквідності - пов'язані із втратами при реалізації цінних паперів або інших товарів  в зв'язку із зміною структури інвестиційного портфеля. 
Інвестиційні ризики поділяються на: