Аналіз ринкової діяльності гіпермаркету «Епіцентр К» та розробка концепції проекту відкриття нового відділу «ДЕКО»

Основні показники, які необхідно отримати при відкритті магазину:

- План реалізації в цілому по магазину і за товарними групами;

- Прогноз відвідуваності: по часу, по днях;

- Прогноз середнього чека в новому магазині;

- Прогноз прибутку від торговельної діяльності;

- Запланований показник товарообігу і прибутку на 1 м² площі.

Як ми бачимо, кількість показників, які повинен розрахувати менеджер для відкриття магазину, досить значний. Спочатку дані статистики товарообігу за існуючими магазинам обробляються, і складається прогноз з використанням математичних методів і моделей. Класичні методи побудови прогнозів - це метод Бокса-Дженкінса (модель Аріма), трендові методи - метод Хольта, метод Брауна. Для побудови прогнозів з урахуванням сезонності використовується метод Уінтерса (Хольта-Уінтерс), розроблений ще в 1969 році. Існує програмне забезпечення для прогнозування попиту, ряд програм спеціально адаптований для роздрібної торгівлі. [9, с.90]

Товарообіг  і прибуток магазину, в основному, залежать від:

1. кількості покупців;
2. суми чеків;
3. торгової націнки.

Ці показники  дуже тісно взаємопов'язані. Підняти товарообіг можна, здійснивши заходи щодо залучення додаткових покупців та змусивши їх за допомогою мерчандайзингу купувати більше товарів у магазині. Або просто піднявши націнку. Але розмір торговельної націнки впливає на кількість покупців і суми чеків. Від рівня цін у магазині (в тому числі, на окремі товари) залежить, скільки покупців буде туди приходити, і яка кількість товарів вони будуть брати. Піднявши націнку, в короткостроковій перспективі можна збільшити прибуток магазину, але покупці можуть піти в інші торгові точки, в наслідок чого є ризик втратити самих «цікавих» для магазину людей. Іноді зв'язок між націнкою і кількістю покупців прямий: при підвищенні рівня торговельної націнки кількість покупців знижується. Особливо часто це зустрічається в магазинах «біля будинку». [10, с.84]

Середня кількість  покупців у день і середній чек, без  сумніву, дуже важливі показники. Важливо  не тільки передбачувана загальна кількість покупців і середня в день, але також розподіл кількості покупців по днях тижня і по часу доби. Це необхідно для розрахунку касових місць, чисельності персоналу в торговому залі, кількості кошиків та візків, місць в камері схову, а також при плануванні поставок. В залежності від розташування кількість відвідувачів в різні дні може серйозно коливатися. Наприклад, у магазині в торговому центрі на міській околиці кількість відвідувачів по суботах може відрізнятися від кількості в будні дні більше, ніж на 25%. При серйозних відмінностях у відвідуваності магазину по днях, при розрахунках необхідний такий показник, як середній чек по днях тижня. І береться середній показник за кожен місяць, а не за квартал (тім більше, не за рік), оскільки на відвідуваність впливає сезонність попиту, сезонна міграція жителів.

Розмір середнього чека в магазині залежить від наступних факторів:

• розташування магазину, розмір торгівельної площі, широта и глибина асортименту. Все це визначає привабливість магазину и характер покупок;
• асортимент в плані унікальності;
• рівень цін: чи дозволяють ціни купувати повний набір або тільки окремі товари;
• склад відвідувачів и засоби транспорту. Очевидно, що якщо покупець приходить в магазин пішки або приїжджає на громадському транспорті, він фізично не може забрати багато товарів. Більш високий середній чек пов'язаний, в тому числі, і з великою ділянкою покупців-автомобілістів;
• рівень доходів покупців на території. У розрахунок може прийматися цільова група покупців. Наприклад, сам магазин розташований в районі з середнім доходом, але орієнтується на заможних покупців, проїжджаючих з роботи повз. Стабільна картина з невеликими чеками може зустрічатися, коли дохід на території низький; [10, с.86].
• ефективність планування та мерчандайзингу. Змушуючи відвідувачів звернути увагу на всі товари и потрапити у всі «пастки», магазин може підняти рівень середнього чека;
• наявність товарів, супутніх до основного асортименту;
• звички покупців.

Таким чином, бізнес-план з відкриття магазину складається  з наступних етапів: визначення оптимальної  торгової площі нового магазину, розподіл торгової площі між товарними групами магазину та замовлення торгівельного обладнання, встановлення планових показників на перший час роботи магазину. Від того, наскільки точно буде спрогнозована  майбутня діяльність магазину буде залежати величина прибутковості від торговельної діяльності.

 

2. АНАЛІЗ РИНКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ гіпермаркету «Епіцентр К»

2.1. Характеристика діяльності та аналіз фінансових показників гіпермаркету «Епіцентр К»

 

Компанія «Епіцентр» - потужна національна мережа будівельно-господарських гіпермаркетів, яка стабільно розвивається, вдосконалюється, покращує сервіс, розширює асортимент товарів та спектр послуг щоб максимально задовольнити потреби споживачів.

Компанія «Епіцентр» за характером своєї діяльності є торгівельним підприємством, при цьому середовище його діяльності – ринок товарів будівельного призначення. Кожен мешканець країни має можливість знайти все необхідне для будівництва, ремонту та облаштування оселі в одному місці, під одним дахом, та за доступними цінами. На даний момент в Україні знаходиться ціла мережа магазинів компанії «Епіцентр», зокрема у Києві, Полтаві, Львові, Одесі, Чернівцях, Дніпропетровську, Харкові, Івано-Франківську, Миколаєві, Луганську, Кривому-Розі, Тернополі, Черкасах, Ужгороді, Донецьку, Запоріжжі, Луцьку, Вінниці та Хмельницькому.

Проаналізуємо фінансові показники гіпермаркету «Епіцентр» в місті Макіївка в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні фінансові  показники за 2010-2012 рр.

Показники	Одиниця виміру	2010 р.	2011 р.		2012 р.
			абсол.зна-чення	у % до попереднього року	абсол.зна-чення	у % до попереднього року
1.Обсяг реалізованих  послуг	тис.грн.	108470,4	110862,2	102,21	217120,9	195,85
2. Чистий дохід (виручка)  від реалізації послуг	тис.грн.	90629,3	92623,5	102,2	179549,5	193,84
3.Собівартість реалізованих послуг	тис.грн.	84795,7	81438,1	96,04	162065,8	199,00
4.Валовий прибуток	тис.грн.	5833,4	11185,4	191,75	17483,7	156,31
5.Чистий прибуток (збиток) всього	тис.грн.	1543,0	3993,1	258,79	6025,9	150,91
6.Рентабельність реалізованих  послуг	тис.грн.	1,82	4,90	269,23	3,70	75,51

 

З даної таблиці  видно, що дохід від реалізації найбільшим був у 2012 році. Також можна сказати, що його величина зросла на 93,84 %, у порівнянні з попереднім роком (Рис. 2.1). На збільшення доходу від реалізації вплинуло здійснення стимулювання продажу товарів.

Так у 2012 році цей показник збільшився на 20,22 %, порівняно з 2011р., тобто у 2012 році на 1 одиницю наявних у підприємства основних фондів, середньорічна вартість яких збільшилась на 62,90 %, припадало більше товарної продукції, ніж у попередніх роках, що є позитивним явищем.

Рис. 2.1. Обсяг реалізованих послуг, %

Проаналізувавши структуру реалізованих послуг зробимо  аналіз основних видів послуг з даних  наведених в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка надання  основних видів послуг за 2010-2012 рр.

Назва послуг	2010р.		2011р.		2012р.		Відхилення 2010р. від 2012р.(+,-), тис.грн.	Відхилення 2010р. до 2012р., %
	обсяг продукції,тис.грн.	питома вага, %	обсяг продукції,тис.грн.	питома вага, %	обсяг продукції,тис.грн.	питома вага, %
1.Послуга розкрійної дільниці	335,99	0,45	33564	41,87	58929,1	32,88	58593,11	175,39
2. Оверлок	8942	11,87	15587	19,44	19684	10,98	10742	220,13
3.Тонування фарб	2217,1	2,94	836	1,04	5930,5	3,31	3713,4	267,49
4.Інші види послуг	63852,81	84,74	30173,9	37,65	94701,7	52,83	30848,89	148,31
Всього наданих послуг	75347,9	100	80160,9	100	179245,3	100	103897,4	237,89

 

З даної таблиці  ми бачимо найбільший обсяг продукції  у 2012 році займає послуга розкрійної дільниці (58929,1 тис. грн.), хоча у 2010 році його реалізація була найменшими порівняно з іншими видами послуг і займала лише 0,45% від усього обсягу. Таку ж картину ми спостерігаємо і по послузі оверлок, а щодо тонування фарб, то обсяг реалізації різко збільшився порівняно із 2011 роком на 5094,5 тис. грн. Загалом ми бачимо, що обсяги послуг постійно зростають, що дає змогу постійному зростанню прибутку підприємства.

До показників, які характеризують оцінку ефективності надання послуг належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним  показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Відносним показником ефективності використання основних засобів  є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Р_ф = (П_з/Ф_к)x100%,        (2.1)

    де Р_ф - рентабельність основних засобів;

П_з - загальний прибуток за звітний період;

Ф_к - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду [3,с.58].

Абсолютним  показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів  можна також віднести показник питомої  ваги активної частини основних засобів  у їх загальній сумі.

Отже, проаналізуємо  показники використання основних фондів на основі даних, наведених в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка показників ефективності використання основних фондів

за 2010-2012 рр.

Показники	2011р.	2012р.	Відхилення, грн.	Темпи росту,%
1.Обсяг надання  послуг, тис.грн.	110862,2	217120,9	+106258,7	195,85
2.Середньорічна  вартість ОФ, тис.грн.	11268,75	18357	+7088,25	162,9
- у т.ч. обладнання	5610,9	16265,75	+10654,85	289,9
3.Питома вага  активної частини у вартості  основних фондів, %	49,79	62,48	+12,69	125,0
4.Чистий прибуток, тис.грн.	3993,1	6025,9	+2032,8	150,91
5.Фондовіддача, грн.	9,84	11,83	+1,99	120,22
6.Фондомісткість, грн.	0,10	0,08	-0,02	80,00
7.Фондоозброєність, грн.	20,86	29,28	+8,42	140,36
8.Машиновіддача,  грн.	19,76	13,35	-6,41	67,56
9.Рентабельність  ОФ, %	35,44	32,83	-2,61	92,64
10.Сума виведених  основних фондів протягом року, тис.грн.	13350,3	808,9	-12541,4	6,06
11.Сума введених основних фондів протягом року,тис.грн.	8164,1	18515,7	+10351,6	226,79
12.Сума зносу  основних фондів, тис.грн.	2890,4	5737,5	+2847,1	198,51
13.Коефіцієнт  зносу основних засобів	0,26	0,31	+0,05	119,23
14.Коефіцієнт  придатності основних засобів	0,74	0,69	-0,05	93,24
15.Коефіцієнт  оновлення основних засобів	0,72	1,01	+0,29	140,28
16.Коефіцієнт  вибуття основних засобів	1,18	0,04	-1,14	3,40