Курс лекций по "Логистике"

1. Сутність логістики

1. Поняття  логістики

Логістика пов´язана  з функціональним підходом до руху товару, тобто управлінням операціями з пересування товарно-матеріальних ресурсів (ТМР), воно включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг, а  також здійснює гармонізацію інтересів  учасників процесу руху товару.

Логістика, з одного боку, - це планування, управління і  контроль потоку матеріальної частини  готельних послуг і відповідного йому інформаційного потоку, що надходить  до готельного комплексу та обробляється там.

Багато фахівців досліджуваної області віддають перевагу економічній стороні логістики  і трактують її як сукупність різних видів діяльності з метою отримання  з найменшими витратами необхідної кількості напівфабрикатів у  встановлений час і у встановленому  місці, в якому існує конкретна  потреба в них.

Логістика, крім того, визначається як певна система, вироблена  для кожного готельного комплексу  окремо з метою оптимального, з  погляду отримання прибутку, прискорення  руху матеріальних ресурсів і товарів  всередині та поза готельним комплексом, починаючи від закупівель напівфабрикатів, проходження їх через процес надання  послуг, включаючи інформаційну систему, яка пов´язує ці завдання.

У ряді визначень  логістики підкреслюється її оперативно-фінансовий аспект. У них трактування логістики  виходить з часу розрахунку партнерів  по операційній діяльності, пов´язаній з рухом і зберіганням напівфабрикатів  у господарському обороті з моменту  сплати грошей постачальнику до моменту  отримання грошей за надання готельних  послуг клієнтам. У інших визначеннях  логістики знаходять віддзеркалення погляди фахівців, що акцентують увагу  на окремих функціях в даному циклі.

Узагальнюючи  вищевикладені визначення логістики, її можна охарактеризувати наступним  чином: Логістика - це (наука) управління матеріально-технічними потоками від  первинного джерела до кінцевого  споживача з мінімальними витратами, пов´язаними з рухом ТМР і  потоком інформації, що відноситься  до нього.

У сучасних умовах виділяють декілька видів логістики: логістику, пов´язану із забезпеченням  готельного комплексу матеріалами (закупівельна логістика); виробничу  логістику; логістику просування і продажу готельних послуг (маркетингову, або розподільчу логістику). Виділяють також і транспортну логістику (яка забезпечує трансфер туристів), яка, по суті, є складовою частиною кожного з трьох видів логістики. Невід´ємною частиною всіх видів логістики є також обов´язкова наявність логістичного інформаційного потоку, що включає збір даних про товарний потік, їх передачу, обробку і систематизацію з подальшою видачею готової інформації.

У логістичному ланцюзі  готельного комплексу виділяють  наступні головні ланки: постачання матеріалів і напівфабрикатів; їх зберігання; надання готельних послуг.

Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворює матеріальну  основу логістики. До матеріальних елементів  логістики відносяться транспортні  засоби і облаштування, складське  господарство, засоби зв´язку і управління. Логістична система, природно, охоплює  кадри, тобто тих працівників, які  виконують всі послідовні операції.

Останнім часом, головним завданням логістики стала  розробка ретельно зваженої і обрунтованої пропозиції, яка сприяла б досягненню найбільшої ефективності роботи готельного комплексу, підвищенню його ринкової частки і отриманню переваг перед конкурентами. Зрозуміло, орієнтація на мінімізацію витрат залишається у силі, але лише за умови знаходження оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного і оборотного капіталу, задіяного в рамках ринкової стратегії.

Одне з основних завдань логістики полягає також  у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних та інформаційних потоків, яка забезпечує високу якість надання  послуг.

2. Функції  логістики

Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють  два види її функцій: оперативні та координаційні. Оперативний характер функцій пов´язаний з безпосереднім  управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання та надання послуг, по суті, мало, чим  відрізняється від функцій традиційного матеріально-технічного забезпечення. До функцій у сфері постачання відноситься управління рухом напівфабрикатів, окремих частин або товарно-матеріальних запасів для надання послуг. У  фазі надання послуг функцією логістики  стає управління товарно-матеріальними  ресурсами, що включає контроль руху напівфабрикатів (наприклад, в області  ресторанного господарства) і компонентів  через всі стадії процесу надання  послуг.

До функцій  логістичної координації належать: виявлення і аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин надання  готельних послуг; аналіз ринків, на яких діє готельний комплекс, і  прогнозування поведінки інших  джерел цих ринків; обробка даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтури тощо.

3. Рівні розвитку логістики

У реальній економіці  системи логістики в рамках різних виробничих об´єднань з об´єктивних  причин знаходяться на різних стадіях  або рівнях розвитку. Існують окремі стадії, через які функції логістики  неминуче повинні пройти, перш ніж  вони досягнуть високого рівня розвитку. Аналіз провідних готельних комплексів різних країн дозволив виявити в  їх рамках чотири послідовні стадії розвитку логістичних систем.

За першої стадії розвитку логістики готельні комплекси  працюють на основі виконання змінно-добових  планових завдань, логістика використовується в найменшому ступені.

Система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденні коливання попиту і  збої в процесі надання готельних  послуг. Роботу системи логістики  на даній стадії її розвитку в готельному комплексі звичайно оцінюють величиною  витрат на транспортування та інші операції з надання готельних  послуг в загальній сумі виручки  від продажу.

Для готельних  комплексів, що мають системи логістики  другого рівня розвитку, характерне управління потоком послуг від першого  пункту процесу надання послуг до останнього пункту взаємодії готельного комплексу з клієнтом. Контроль системи  логістики розповсюджується на наступні функції: обслуговування гостей, обробка  бронювання, перспективне планування роботи системи логістики. При виконанні  цих завдань використовуються комп´ютери, проте, відповідні інформаційні системи  не відрізняються, як правило, високою  складністю. Робота логістичної системи оцінюється виходячи із зіставлення даних кошторису витрат і реальних витрат.

Системи логістики  третього рівня контролюють логістичні операції від закупівлі напівфабрикатів  до обслуговування гостей готельного комплексу. До додаткових функцій таких  систем відносяться: доставка напівфабрикатів  у готельний комплекс, прогнозування  просування і продажів готельних  послуг, виробниче планування, закупівля  напівфабрикатів, управління товарно-матеріальними  ресурсами, проектування систем логістики. Єдина сфера, яка не контролюється  менеджером по логістиці, - це повсякденне  управління готельним комплексом. Робота системи оцінюється не шляхом порівняння витрат минулого року або кошторису  витрат, а порівнюється із стандартом якості обслуговування. При цьому  готельні комплекси прагнуть підвищити  продуктивність системи, а не скоротити  витрати, як це характерне для систем другого рівня. Управління здійснюється не за принципом безпосереднього  реагування, а засноване на плануванні попереджуючих дій.

Небагато готельних  комплексів використовують логістичні системи четвертого рівня. Область  дій логістичних функцій тут  в основному аналогічна тій, що характерна для систем логістики третьої  стадії розвитку, але з одним важливим виключенням. Такі готельні комплекси  інтегрують процеси планування і  контролю операцій логістики з операціями маркетингу, фінансів, надання, просування і продажів готельних послуг. Інтеграція сприяє узгодженню часто суперечливих цілей різних підрозділів готельного комплексу. Управління системою здійснюється на основі довготривалого (більше одного року) планування. Робота системи оцінюється з урахуванням вимог міжнародних  стандартів. Подібні готельні комплекси  здійснюють свою діяльність, як правило, на міжнародному туристському ринку, а  не тільки на національному або регіональному. Вони надають готельні послуги для  світового ринку і управляють частиною світової готельної індустрії, передбачаючи оптимізацію витрат і  задоволення вимог гостей. Управління функціями глобального розподілу, а також потоком матеріалів та інформації висуває нові, підвищені  вимоги до менеджерів логістики. Посилюється  потреба в залученні інших  підприємств («третіх учасників» - банків та ін.) до участі в логістичних процесах.

Практичний досвід роботи готельних комплексів в різних країнах світу показав, що сходження  від нижчої стадії розвитку систем логістики до вищих відбувається як поступово, так і - при виникненні сприятливих умов - стрибкоподібно. Такими умовами можуть бути злиття готельних комплексів, новий режим  управління, політичні ініціативи (наприклад, ухвалення закону про вільну торгівлю).

Останніми роками в країнах з розвиненою ринковою економікою розвиток логістики характеризується передачею функцій контролю над  продажем готельних послуг від готельного комплексу до спеціалізованих компаній, тобто зовнішніх туристських  агентів. Розвиток даної тенденції  призводить до значних змін в організації  роботи з пропозиції та надання готельних  послуг.

Логістика за контрактом, або із застосуванням третього учасника, передбачає залучення самостійного туропертатора для виконання ним всіх або частини функцій готельного комплексу по наданню готельних послуг, включаючи транспортування, зберігання та управління товарно-матеріальними ресурсами, обслуговування гостей і надання інформаційних систем логістики. У цьому - один з проявів безперервного процесу поглиблення суспільного розподілу праці. Включення в систему логістики спеціалізованих компаній обумовлено, по-перше, тим, що вони мають у своєму розпорядженні такий досвід роботи у сфері реалізації послуг, який відсутній у самому готельному комплексі; по-друге, прагненням останніх скоротити свої накладні витрати і концентруватися на основних прибуткових функціях.

Слід також  сказати, що розвиток логістичних систем здійснюється у взаємозв´язку з  еволюцією концепції логістики  та її принципів.

.

4. Види  товарно-матеріальних запасів

Товарно-матеріальні  запаси - це засоби виробництва, що поступили  на склади готельного комплексу, але  ще не залучені у процес виробництва  готельних послуг. Надання таких  товарно-матеріальних запасів дозволяє забезпечувати відправку матеріалів у відділи і на робочі місця  відповідно до вимог технологічного процесу. Слід зазначити, що на створення  товарно-матеріальних запасів відволікається значна кількість матеріальних ресурсів.

Товарно-матеріальні  запаси є матеріальними цінностями, що очікують виробничого або особистого споживання. Вони, як правило, класифікуються за двома критеріями:

- параметрами  руху матеріальних потоків - простором  (або місцезнаходженням) і часом;

- функціями товарно-матеріальних  запасів.

Всі наявні в готельному комплексі товарно-матеріальні запаси визначаються як сукупні. Вони включають  матеріали, основні та допоміжні  напівфабрикати, паливо, а також  запасні частини для ремонту  засобів виробництва.

Сукупні товарно-матеріальні  запаси виробництва підрозділяються  на виробничі та товарні.

Виробничі товарно-матеріальні  запаси враховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних  вимірниках. До них відносяться предмети праці, що поступили в підрозділи готельного комплексу різного рівня, але ще не використані та не піддані  переробці.

Товарно-матеріальні  запаси підрозділяються на наступні види:

- поточні товарно-матеріальні  запаси забезпечують безперервність  постачання процесу надання послуг  між двома постачаннями, а також  організацій торгівлі та відвідувачів. Ці товарно-матеріальні запаси  складають основну частину виробничих  і товарних матеріальних запасів. Їх обсяг постійно змінюється;

- підготовчі (буферні,  технологічні) товарно-матеріальні  запаси виділяються з виробничих  товарно-матеріальних запасів при  необхідності додаткової їх підготовки  перед використанням у наданні  готельних послуг. Такі товарно-матеріальні  запаси формуються у разі підготовки  матеріальних ресурсів до надання  відвідувачам великих обсягів готельних послуг;

- гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси призначені  для безперервного постачання  в непередбачених обставинах (наприклад,  затримки постачань у дорозі). На відміну від поточних гарантійні  товарно-матеріальні запаси постійні. За нормальних умов роботи  ці товарно-матеріальні запаси недоторканні;

- перехідні товарно-матеріальні  запаси - залишки матеріальних ресурсів  на кінець звітного періоду.  Вони призначаються для забезпечення  безперервності виробництва і  споживання в звітному і наступному  за звітним періодах до чергового  постачання.

За часом товарно-матеріальні  запаси розбиваються на кількісні рівні:

- максимальні  бажані товарно-матеріальні запаси  визначають економічно доцільний  в даній системі управління  запасами рівень запасів і  застосовуються як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

- граничний рівень  товарно-матеріальних запасів використовується  для визначення моменту часу  видачі чергового замовлення;

- поточні товарно-матеріальні  запаси відповідають рівню товарно-матеріальних  запасів у будь-який момент  обліку. Він може співпасти з  максимальними бажаними, граничними  або гарантійними товарно-матеріальними  запасами.