Формування логістичної мережі та характеристика руху матеріального потоку при його складуванні

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Транспортного права і логістики»

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Логістика»

На тему: «Формування логістичної  мережі та характеристика руху матеріального  потоку при його складуванні»

 

 

 

                                                       Виконала:

                                                                               Студентка групи ЕП ІІ-1

                                                                          Бердичевська Наталія

                                                                                   Науковий керівник:

                                                                           Професор Бакуліч О.О

 

 

 

 

 

Київ 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….........…3

1. Теоретична частина…………………………………………………….…....5

1.1 Аналіз еволюції концептуальних підходів у логістиці……………………………………………………………………...........5

1.2 Оцінка видів транспорту з точки зору основних логістичних критеріїв...12

2. Практична частина……………………………………………………........17

2.1 Сформувати логістичну  мережу і надати характеристику  руху матеріального потоку, логістичних  ланцюгів та каналів, логістичних  ланок, логістичних операцій та  функцій……………………………………….…........17

2.2 Визначити сумарний  матеріальний потік оптового  складу, якщо річний вантажообіг  складає 4800т., частка товарів,  що проходить через ділянки  складу: (А₁) 60 %, (А₂) 20 %, (А₃) 70 %, (А₄) 10 %, (А₅) 60 %, (А₆) 30 %, (А₇) 200 %.......................................................................................................................27

2.3 Розрахувати вартість  вантажопереробки на складі оптової  торгівлі……………………………………………………………………...........29

2.4 Розрахувати загальну площу складу, необхідну для зберігання визначеного матеріального потоку………………………...…...........................30

Висновки……………………………………………………………………........33

Список використаних джерел.…………………………………………….........34

 

 

 

 

Вступ

  Переміщення матеріальних потоків  неможливе без концентрації у  визначених місцях необхідної  кількості запасів (матеріально-технічних  ресурсів, готової продукції, товарів  тощо), для збереження яких використовуються  різноманітні склади. В цьому і полягає актуальність данної теми. Організація процесу зберігання запасів необхідна тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються у часі. До основних причин використання складів у логістичній системі можна віднести наступні:

• Забезпечення безперебійного процесу виробництва за рахунок створення запасів матеріально-технічних ресурсів;
• Координація та вирівнювання попиту та пропозиції в постачанні та розподілі за рахунок створення страхових і сезонних запасів;
• Забезпечення максимального задоволення споживчого попиту за рахунок формування асортименту продукції;
• Зменшення логістичних витрат при транспортуванні за рахунок організації перевезень економічними партіями;
• Збільшення географічного охоплення ринків збуту;

Такі терміни, як «склад», «розподільний  центр», «логістичний центр», «термінал», майже взаємозамінні. Найбільш загальним терміном є поняття «склад», під яким розуміють складне технічне спорудження призначене для управління запасами на різних ділянках логістичного ланцюга і виконання конкретних функцій по зберіганню та перетворенню матеріального потоку в цілому.

          Складська  логістика охоплює всі основні  функціональні сфери, що пов'язані  з організацією руху матеріальних  потоків на мікрорівні. Тому логістичний  процес на складах є набагато  ширшим, ніж просто технологічний  процес переробки вантажів.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою  його рентабельності. Тому при організації  логістичного процесу треба додержуватися  таких принципів:

1) проводити раціональне планування  складу при виділенні робочих  зон, що сприяє зниженню витрат  та вдосконаленню процесу переробки  вантажу;

2) ефективно використовувати простір  складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність  складу;

3) використовувати універсальне  обладнання, яке виконує різноманітні  складські операції, що призводить  до істотного скорочення парку     підйомно-транспортних машин;

4) мінімізувати маршрути внутрішньоскладського  перевезення з метою скорочення  експлуатаційних витрат і зростання  пропускної спроможності складу;

5) здійснювати уніфікацію партій  відвантажень та використовувати  централізовані доставки, що дозволяє  істотно знизити транспортні  витрати;

Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов'язаними з ними факторами (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

Метою моєї роботи є формування логістичної  мережі та надання характеристики руху матеріального потоку при його складуванні, а також дослідження еволюції концептуальних підходів у логістиці  і вибору транспортних засобів при  перевезенні вантажів.

1. Теоретична частина.

1. Аналіз еволюції концептуальних підходів у логістиці

Останніми роками у сфері  товарного обігу низки країн  сталися істотні перетворення. У  господарській практиці стали використовуватися  нові методи і технології доставки та збереження товарів. Вони базуються  на концепції логістики. Термін “логістика”  відомий ще донедавна лише вузькому колу спеціалістів набуває сьогодні широкого розповсюдження. Не перший рік  суттєвий позитивний вплив від застосування логістики на собі відчувають не тільки окремі підприємства, а й економіка  держав в цілому. Проте, незважаючи на вражаючий ефект, й досі серед  науковців немає чіткого уявлення про цю науку, сфери її застосування й не до кінця виявлено її потенційні можливості. Для вирішення цих  задач необхідно передусім звернутися до історії, а саме до зародження науки  та еволюції концептуальних поглядів на неї.

Етимологія поняття “логістика”  викликає істотні суперечності. Розглянемо найбільш розповсюджені точки зору стосовно цього питання.

За однією - термін “логістика”  в організаційно-економічні науки  прийшов з французької мови і  походить від французького слова  “loger” (розміщення), яке вживається у військовій термінології для визначення руху військових вантажів, їх складування  і розміщення, а також в сенсі  розміщення військових підрозділів. За іншою  – від древньогерманського  “laubja”  – склад, зберігання. Проте  найпоширенішою та найбільш синтаксично  та історично виправданою є точка  зору, за якою термін логістика походить від грецького слова “logistike”, що означає мистецтво обчислювати, міркувати.

Для древніх греків логістика  була "рахунковим мистецтвом" або "мистецтвом міркування, обчисленнями", а вищих державних чиновників, які здійснювали контроль за господарською, торгівельною і фінансовою діяльністю, називали логістами. За свідченням Архімеда, в Древній Греції було 10 логістів. 

У першому тисячолітті  нашої ери термін "логістика" з'явився вперше у військовому лексиконі  низки країн. Тут з логістикою стали зв'язувати діяльність по забезпеченню озброєних сил матеріальними  ресурсами. Так, за часів візантійського імператора Леона VI (865-912), названого"Мудрим", вважалося, що завданнями логістики  є озброєння армії, постачання її військовим майном, своєчасна і повною мірою турбота про її продовольчі  потреби і відповідно підготовка кожного акту військового походу. В армії Візантійської імперії  існувала спеціальна посада - "логістас".

На думку ряду західних вчених, логістика виросла в науку  завдяки військовій справі. Першим автором наукових праць з логістики  прийнято вважати французького військового  теоретика Антуана Анрі Джоміні (1779-1869). Деякий час він працював в  Росії під ім'ям Генріха Веніаміновича. Джоміні і був автором капітальної  праці з історії революційних війн в 15 томах. У своїх працях він  стверджував, що логістика охоплює  широкий круг питань, що включають  планування, управління, матеріальне, технічне і продовольче забезпечення військ, а також визначення місця  їх дислокації, будування доріг,     укріплень і т.д.

Вважається, що деякі принципи логістики використовувалися армією Наполеона. Проте як військова наука  логістика сформувалася лише до середини XIX століття.

У найбільш широких масштабах  принципи і підходи логістики  у військовій справі отримали розвиток під час Другої світової війни. Особливо уміло це продемонструвала американська армія.

Можливо, тому більшість  англо-російських словників до цих  пір перекладають слово "логістика" як виключно військовий термін, що позначає організацію і здійснення роботи тилу.

Історично склалося так, що в XIX ст. термін "логістика" став паралельно застосовуватися і в невійськовій області. Друге трактування терміну, в значенні математичної логіки, використовувалося  в роботах відомого німецького математика Г. Лейбніца (1646-1716), а новий сенс за терміном був закріплений пізнішим на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. У даній якості логістика  широко використовується при вивченні математичних закономірностей, конструюванні  технічних систем обчислювальної техніки, в робототехніці і т.п.

На початку 50-х рр. XX ст. термін "логістика" став застосовуватися  в бізнесі, а до 70-х років міцно  укорінявся в цьому середовищі. Майже  всі країни Західної Європи і Америки  в цей період переживали важку  енергетичну кризу, наслідком якої були спад виробництва, зростаюче безробіття, зниження активності ринку, а в результаті - глибоке погіршення стану економіки  в національних і транснаціональних  масштабах.

В подальшому в багатьох західних країнах логістику поставили  на службу ефективності управління матеріальними  потоками в економіці. Як і інші методи прикладної математики (дослідження  операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т. д.), логістика  поступово стала переходити до сфери  господарської практики. Спочатку вона оформилася як новий вигляд теорії про реалізацію управління рухом  товарно-матеріальних ресурсів у сфері  обігу, а потім і виробництва.

Таким чином, ідеї інтеграції постачальницько-виробничо-розподільчих систем, що виникли в країнах з  ринковою економікою ще напередодні  і в період економічної кризи 30-х років, в яких би ув'язувалися  функції постачання матеріалами  і сировиною, виробництва продукції, її зберігання і розподілу, трансформувалися в самостійні напрями наукових досліджень.

Одним з ключових фактів швидкої експансії логістики  в західний бізнес стало виникнення концепції загальних (тотальних) витрат у фізичному розподілі. Сенс цієї концепції полягав у тому, що можна так перегрупувати витрати в дистрибуції, що загальний рівень витрат на просування товарів від виробника до споживача зменшиться. Наприклад, перемикаючи перевезення товарів з автомобільного на повітряний транспорт, можна уникнути необхідності створення проміжних складів, тобто виключити витрати на складування, зберігання і управління запасами. І хоча витрати на власне транспортування зростуть, загальний рівень їх в дистрибутивної мережі зменшиться. Даний приклад підкреслює внутрішню взаємодію між двома найважливішими логістичними активностями: запасами і транспортуванням. Концепція загальних витрат стала базисом для розвитку методології прийняття логістичних рішень.

Друга важлива концепція  цього періоду це запобігання  підоптимізації.

Підоптимізація має місце  коли зусилля по удосконаленню окремої  функції не призводить до вдосконалення  оптимізації результатів.Не можна  розглядати ефективність окремої ізольованої  функції не враховуючи весь логістичний  процесс.Необхідно шукати компромісні варіанти у взаємозв’язку всіх функцій для досягнення системою оптимального балансу.