Логістичні
інформаційні системи
Інформаційний потік як елемент
логістичної системи функціонує
за правилами певної інформаційної
системи. В логістиці, як і
в маркетингу, в менеджменті, обліку
або фінансах під час прийняття
тих чи інших рішень завжди
існують певні інформаційні потреби, класифіковані
відповідно до функціонального призначення.
Тобто для реалізації загальних функцій
управління, зокрема організування, планування,
регулювання, мотивування і контролювання,
необхідна відповідна інформація. Саме
тому доцільно створювати інформаційні
системи, завдяки яким забезпечується
неперервний доступ до актуальної, точної
та правдивої інформації. Інформаційна
система охоплює як засоби інформації,
так і елементи створення, зберігання
і передачі користувачу цих засобів інформації.
Оскільки логістична діяльність
зазвичай виходить за рамки
підприємства, то її інформаційні
потреби є значно більшими, ніж,
наприклад, маркетингу чи обліку.
Тому виникає потреба у створенні
логістичної інформаційної системи
(LЅ _ Logistісѕ Information Ѕуѕtem), яка має свої особливі
функції.
Згідно із згаданими етапами розвитку
і впровадження логістики відбувалася
відповідна інтеграція інформаційних
систем. Горизонтальна інтеграція інформаційних
систем за допомогою горизонтальних інформаційних
потоків сформувала основи логістичного
функціонування окремих сфер діяльності
підприємства, а відповідна вертикальна
інтеграція інформаційних систем за допомогою
вертикальних інформаційних потоків привела
до формування інтегрованих інформаційних
систем, здатних системно, наскрізно охопити
весь матеріальний потік "постачання
— виробництво—збут" з необхідною
адаптацією до змін в зовнішньому середовищі
та у разі необхідності розширити рамки
інтегрованих інформаційних систем за
інституйовані межі підприємства.
Очевидно,
що система логістичної інформації
може виступати вагомим інтеграційним
чинником як всередині підприємства,
так і поза його межами. Так, після
отримання замовлення підприємство
має ефективно здійснити функції
планування, координації і контролю виконання
замовлення, що безпосередньо залежить
від наявності інформаційного забезпечення
прийняття відповідних рішень. Тому розглядаються
такі загальні функції
системи логістичної інформації: планування,
контролювання координування, комунікування
з клієнтом. їх сутність подана на рисунку
Зі схеми
видно, що LIS виконує чотири основні функції:
- організація
спілкування з клієнтом задля досягнення
акцептованого рівня
обслуговування;
- планування
виконання замовлення згідно з вимогами
клієнта (час, простір і т.д.);
- координація
логістичної діяльності в часі і просторі
учасників логістичного ланцюга;
- контроль
виконання замовлення, зокрема моніторинг
фізичного переміщення
товарів.
Отже, логістична інформаційна система
як засіб логістичного управління матеріальним
потоком на підприємстві за змістом її
підсистем повинна відповідати основній
вимозі — можливості функціонувати в
режимі реального масштабу часу, оскільки
саме це визначає специфічні умови формування
ефективності логістичних систем. Це означає,
що інформаційна система має бути надійною
(з погляду правдоподібності інформації),
еластичною (з точки зору адаптації), відкритою
(з точки зору інтеграції) та продуктивною
і ефективною (з точки зору співвідношення
витрат і результату).
Очевидно, що інтеграція локальних
інформаційних систем можлива
за умов відкритості їх функціонування
та наявності необхідних технічних
засобів — телеінформаційних
мереж, систем сателітарної навігації
тощо.
Однак
в таких інтегрованих системах стають
актуальними вимоги оперативного управління
матеріальними потоками, а це означає
необхідність забезпечення паралельності
в часі матеріальних та інформаційних
потоків, тобто забезпечення збирання,
обробки і передачі інформації в режимі
реального масштабу часу. Як показує світовий
досвід, проблема функціонування інформаційного
потоку в темпі матеріального потоку вирішена
за допомогою відповідних технологій
— обміну даними (ЕОІ) та автоматичної
ідентифікації (АІ) на основі мікропроцесорної
техніки, здатної ідентифікувати окрему
вантажну одиницю, через сканування різноманітних
штрихових кодів розпізнається будь-який
логістичний продукт. Таке обладнання
дозволяє отримувати інформацію про логістичну
операцію в момент і в місці її здійснення
— на складах промислових підприємств,
в розподільчих центрах (базах), на транспорті,
в магазинах тощо, а це означає можливість
її опрацювання в режимі реального масштабу
часу і відповідного впливу на матеріальний
потік в оптимальні терміни.
Отже,
як уже згадувалося, за певних умов
інформація може виступати повноцінним
замінником (субститутом) товарів. Класичним
прикладом такого ефекту може бути функціонування
інформаційної системи щодо формування
замовлень в мережі магазинів Marks & Spenser
у Великобританії: щоденна інформація
про продаж оперативно інтегрується в
замовлення безпосереднім постачальникам,
виконання яких оперативно здійснюють
дві логістичні компанії, що працюють
лише для фірми Marks & Spenser. Це дозволяє
їм формувати вантажні одиниці, позначені
штрих-кодами, ефективно консолідувати
поставки й утримувати транспортні витрати
на погодженому рівні. Водночас магазини
можуть утримувати запаси лише на мінімальному
рівні. Схематично такий вплив інформації
поданий на рисунках
Рис.
На підставі поданої
інформації здійснюється
консолідований прийом
товарів, які впорядковуються
згідно із замовленнями
магазинів
Другим важливим ефектом функціонування
інформаційних систем є можливість
одночасного цілісного управління
локалізованими запасами, розміщеними
в просторово локалізованих окремих складах.
Це означає досягнення керованості єдиним
страховим запасом, хоч він і розміщений
в різних точках дистрибуційної мережі.
Саме в цьому автор вбачає реалізацію
концепції "віртуального", або електронного
складу. За таким принципом працює європейська
мережа шведської фірми SКР: після складання
замовлень клієнтами комп'ютерна система
визначає місце зберігання запасів, або
у разі відсутності їх формує план виробництва
в одному і п'яти європейських заводів.
Це дає змогу оперативно організувати
виконання замовлення із підтвердженням
дати поставки. Одночасно інформаційна
система здійснює планування транспортування
замовленого товару.
Власне
відкритість інформаційної системи
для клієнтів, постачальників, логістичних
посередників дозволяє створити інтегровану
систему логістичної інформації, завдяки
якій можна досягти управління попитом
в цілому ланцюгу постачання, як це, наприклад,
реалізовано в Digital Equipment Corporation
Фазовий
поділ виконання функцій інформаційною
логістиною дозволяє виокремити такі
стандартні блоки:
- блок збирання
і накопичення інформації;
- блок обробки
та аналізу інформації;
- блок інформаційної
підготовки прийняття рішень.
Зміст названих
блоків схематично подано на рисунку
Особливої
уваги у структурі інформаційної логістики
заслуговує блок підтримки прийняття
рішень, з допомогою якого менеджер може
досліджувати в імітаційному режимі наслідки
проектованих рішень. Сучасними досягненнями
в цьому є так звані експертні системи,
як один із найефективніших варіантів консультативних
систем з використанням ідеї штучного
інтелекту (знання, процедури тощо).
З допомогою
консультативних систем до певної міри
стандартизовано
- вирішення
більшості логістичних проблем,
серед яких такі класичні рішення таке
or buy (зробити чи купити),
- планування
виробництва, у тому числі формування
асортименту, планування використання
виробничого цеху, формування матеріальних
переміщень, впорядкування завдань на
виробничих машинах, мінімізація запасів
незавершеної продукції;
- планування
постачання сировини, зокрема вибір
постачальника, прогнозування пропозиції,
планування можливостей субституції
матеріалів та субвузлів;
- обслуговування
клієнта, зокрема визначення потреб
та вимог клієнтів;
- прогнозування
величини попиту — в часовому і просторовому
діапазоні;
- планування
дистрибуції, у тому числі вибір
каналів дистрибуції;
- планування
розміщення складських баз, у тому числі
визначення їх величини і кількості;
- складське
господарство, у тому числі планування
господарювання складу, планування прийому
та видачі, планування розміщення запасів;
- управління
запасами, у тому числі визначення
страхового рівня запасів;
- моделювання
дистрибуційної мережі, утому числі
локалізація логістичних центрів,
складсько-транспортних баз, транспортних
вузлів, формування транспортних сполучень
між ними;
- формування
вантажів, у тому числі розміщення
товарів у вантажних одиницях;
- управління
транспортом, у тому числі формування
структури власності транспортного
парку, вибір виду транспорту та перевізника;
- управління
транспортним парком, у тому числі підпорядковування
парку перевізним дорученням і водіїв
машинам, управління процесами оновлення
парку;
- планування
перевезень, у тому числі планування
доставки вантажу та його комплектування,
планування переміщень (маршрутизація).
Як узагальнено, якісна інформаційна
підтримка та ефективні консультативні
системи в цілому визначають якість прийнятого
рішення, а саме: 80% завдяки інформації,
10% — завдяки натхненню та 10% завдяки інтуїції.
Тому так важливо для менеджера отримати
якісну інформацію, тобто таку, яка була
б:
- по-перше,
доступна в часі і просторі для прийняття
логістичного рішення;
- по-друге,
точною і правдоподібною, щоб прийняті
на її основі рішення не були хибними;
- по-третє,
ефективною з позиції передачі (комунікації).
ОСНОВНІ
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ
РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ
Цілі,
завдання і функції розподільчої логістики вимагають
певних форм її організації, тобто певним
чином організованого процесу збуту готової
продукції. Організація розподільчої
логістики включає:
1) організацію
процесу збуту готової продукції з урахуванням
принципів та методів логістики;
2) організацію
управління збутом як сукупність логістичних
операцій, логістичних ланцюжків і логістичних
систем;
3) організацію
взаємодії учасників збутової діяльності,
тобто суб’єктів розподільчої логістики.
Логістичне
моделювання процесу збуту готової продукції відбувається
на базі системотехніки і цільової орієнтації
на кінцеві результати збутової діяльності.
З певним ступенем абстракції і спрощення
логістичну модель процесу збуту можна
уявити як мережну модель:
Рис.
Мережна логістична модель процесу збуту
• Умовні
позначення:
1
— вивчення купівельного попиту;
2
— формування портфеля замовлень;
3
— встановлення господарчих зв’язків
зі споживачами;