Художні порівняння

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 23:35, курсовая работа

Описание работы

Образ як складне та багатоаспектне явище перебуває в центрі уваги філософських, літературознавчих та лінгвістичних дисциплін протягом багатьох століть. У своєму найбільш загальному тлумаченні це поняття означає відображення зовнішнього світу в свідомості людини. Витоки дослідження образу як естетичної категорії знаходимо ще в Аристотеля, в його вченні про мімезис. Пізніше цією проблемою займалися Й.В. Гете та Г.В.Ф. Гегель, які прагнули розробити цілісну систему поглядів на природу образу.

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА РОБОТА(художні порівняння).docx

— 116.62 Кб (Скачать)
 
 
 
 
 

Порівняння  в сучасних природничих  і технічних текстах

Галина  Дядюра, 
Світлана Мащак

 
УДК 811.161.2 - 38'276.6 : 001

У статті описано функціональне  призначення образних засобів у сучасних природничих і  технічних текстах.

Ключові слова: образність, порівняння, науковий текст, метафора.

In the article the functional meaning of figurative means in modern technical and natural science texts is described.

Key words:  figurativeness, simile, metaphor, scientific texts.

Порівняння, на думку багатьох учених, є найпоширенішим у науковій сфері образним засобом, оскільки воно становить одну з форм логічного мислення. "Без порівняння немає пізнання", – говорить В.Русанівський [8, 91], цим самим підкреслюючи роль образного відображення в науковому осмисленні дійсності. Намагаючись з'ясувати якесь явище дійсності, науковці нерідко вдаються до створення в уяві візуальних образів, оскільки саме зорові образи є найбільш яскравими й виразними. Цю властивість візуальних образів часто використовують і на другому – комунікативному – етапі пізнання, щоб допомогти читачеві сформувати адекватну концептуальну картину світу [7, 141].

У сучасних наукових текстах функціонує велика кількість термінів, які є колишніми ("згорнутими") порівняннями. До них зокрема належать порівняння руху з кругом, циклом, спіраллю, розвитку – зі стрибком, пізнання – зі сходинками (звідси: стрибок розвитку, сходинки пізнання, рух по спіралі) [4, 105–106]. Образне осмислення дійсності, як зазначають дослідники, відповідає особливостям людської психіки: в основі кожного образу лежить порівняння; людина пізнає нове, зіставляючи його з відомим. Це явище ґрунтується на властивості мозку фіксувати старий досвід: кожне нове враження викликає потребу зіставити його з уже відомим. Саме тому в науково-технічній термінології є велика кількість термінів-метафор, утворених на основі порівняння: черв'ячна передача, ялинковий лабіринт, гвинтовий зуб, утоплений палець тощо [7, 140].

Питання про те, чи є порівняння основою  образу, не знаходить у мовознавстві однозначної відповіді. Частина  дослідників відповідає на це питання ствердно, називаючи метафору прихованим порівнянням [4, 105–106]. Інші заперечують наявність зв'язку між порівнянням і метафорою [1, 108]. Аналіз функціонування образних засобів у сучасних наукових текстах, дає всі підстави стверджувати: порівняння виникає внаслідок зіставлення нових явищ і об'єктів з уже пізнаними, установлення схожості, виявлення подібності, а таке зіставлення лежить в основі когнітивних процесів. Отже, порівняння є мовним втіленням однієї з логічних операцій – установлення аналогії, тобто подібності предметів і явищ у якихось властивостях. Виникнувши з аналогії, порівняння може пройти шлях аж до образу і навіть стирання цього образу (як у наведених вище термінах), але, як правило, в основі образу лежить порівняння; виняток становлять лише безаналогійні метафори [3, 140].

У лінгвістичній літературі виділяють логічні (поняттєві) і художні порівняння. Зрозуміло, що в наукових текстах зустрічаються, як правило, логічні порівняння. Насамперед слід зазначити, що, крім наведених вище термінів, в основі яких лежить зіставлення одних об'єктів з іншими, у складі багатьох терміносистем є одиниці, утворені додаванням дериваційного засобу із вказівкою на подібність: "Водневоподібний атом – атом, який складається з ядра і єдиного електрона (водень, однократно іонізований гелій, двократно іонізований літій тощо)" (ФС, 52); "Мови Паскаль, Сі та Ада здебільшого походять від Алголу, і на них часто посилаються як на алголоподібні мови" (КС, 19); "У програмуванні бінарне дерево – особливий вид даних деревоподібної структури, в якому кожний вузол має не більш як два піддерева – ліве та праве" (КС, 46); "Це примусило дослідників звернутися до каналоподібних систем у вигляді діелектричних світловодів" (ФС, 52).

Сема  логічної операції зіставлення наявна в термінах, утворених за допомогою  префіксоїдів псевдо- і квазі- (ці префіксоїди вказують на начебто схожість позначуваних понять на ті, які передано без префіксоїдів, але ця схожість неповна, несправжня, позірна): "Псевдомова – неіснуюча або не реалізована на комп'ютері мова програмування" (КС, 312); "Псевдомашина – процесор, що не існує у вигляді пристрою, а емульований (змодельований) програмою" (КС, 312); "Квазістаціонарний процес – процес, який відбувається в обмеженій системі так повільно, що не встигають порушитись умови термодинамічної рівноваги цієї системи" (ФС, 136); "Квазічастинки – окремі елементарні збудження системи багатьох частинок" (ФС, 136). Велика кількість термінів містить сему логічної операції протиставлення, яка передається за допомогою таких словотвірних засобів, як а-, анти-, без-, не-: аперіодичні коливання, антиречовина, антисегнетоелектрики, антистоксові лінії, антиферомагнетизм, античастинки, безвипромінювальний перехід, нелінійні системи, необоротні процеси (ФС, 16-17, 24, 207).

Значення  начебто подібності одного об'єкта до іншого може передаватися за допомогою  прикметника, який обмежує семантику  залученого до операції зіставлення  іменника: "Гіроскоп – масивне симетричне тіло, яке обертається навколо вільної осі з певною кутовою швидкістю. Своєрідними гіроскопами є планети, снаряди, ротори турбін та інші обертові тіла з масою, яка симетрично розподілена відносно осі обертання" (ФС, 64). Як видно з наведеного прикладу, такий спосіб порівнювання потребує розширення контексту (без першого речення порівняння зрозуміли б лише фахівці у вузькій галузі, що, очевидно не входило в плани автора).

Досить  поширеним способом передавання  логічної операції зіставлення є  експлікація її відповідними мовними  засобами – лексемами з основною семою порівняння: "Бінарна система числення є основою цифрових комп'ютерів. Для порівняння зазначимо, що більш звична десяткова система числення потребує електронних пристроїв, спроможних подавати будь-який з десяти рівнів напруги, що зробило б комп'ютери повільнішими та більш помилковими" (КС, 44); "Автопулінг можна порівняти з обробкою, в якій програма низького рівня операційної системи "тривожить" програму чи процедуру переривання" (КС, 35); "Крива Без'є потребує тільки кілька точок, щоб відобразити велику кількість форм. Звідси випливає її корисність порівняно з іншими математичними методами апроксимації даної форми" (КС, 43); "Різкий стрибок потенціалу перед катодом утворює об'ємний додатний заряд з іонів, які, маючи меншу рухливість, "забарилися" в своєму русі порівняно з електронами, які пішли в бік анода" (ФС, 56).

У такій функції може виступати і слово спільного з попередніми лексемами семантичного поля: "Використання бітових матриць для подання кольорів часто асоціюється з використанням табличного пошуку або кольорової карти, якою користуються для призначення кольорів окремим бітовим конфігураціям" (КС, 49).

У сучасних природничих і технічних  текстах порівняння виступають також  у таких граматичних формах, як порівняльний зворот; підрядне речення; конструкції з формами порівняння прислівників і прикметників; описові порівняльні конструкції; речення порівняльної структури, в яких об'єкт порівняння охоплює всю предикативну частину; конструкції, побудовані за принципом образної аналогії [6, 469–470].

До  порівняльних зворотів, що їх мовознавці характеризують за функцією сполучника, поділяючи на власне-порівняльні, порівняльно-модальні та порівняльно-об'єктні [2, 467-468], належить численна група конструкцій, які  беруть участь у науковому викладі: "Час дії паливного елемента не обмежений його розмірами, бо потрібні для реакції хімічні речовини можна подавати до нього, як паливо в піч, з відповідного сховища" (ХГ, 42-43); "Бінарні числа зростають таким же чином, як і десяткові, хоча розрядність зростає значно швидше, тому що вони мають двійку в основі, а не десять" (КС, 44).

Порівняння, граматично оформлені як підрядні речення, використовуються під час пояснення складних наукових понять: "Бінарний пошук потребує ключа сортування, який можна порівняти з величинами зі списку елементів, що розташовані у певній послідовності" (КС, 46); "Ці розділи пам'яті називають бітовими матрицями, тому що з ними поводяться так, як ніби вони розташовані … один над іншим, хоча вони і займають різні ділянки пам'яті" (КС, 49).

Є в наукових текстах і речення  порівняльної структури, в яких об'єкт  порівняння охоплює всю предикативну частину: "Залежно від контексту, аудіовідповідь може бути синонімом для частотної відповіді, маючи на увазі чутливість пристрою до спектра звукових частот" (КС, 33); "Випадковий доступ – можливість комп'ютера добиратись до певної позиції пам'яті, уникаючи процесу послідовного пошуку з початкової позиції…У людській діяльності еквівалентом цього доступу є можливість знаходити адресу в адресній книжці без послідовного перегляду всіх адрес"(КС, 319).

До  поширених засобів наукового  стилю належать описові порівняльні  конструкції: "Поняття (базова адреса) подібне системі вуличних адрес та десятковій системі Dewey" (КС, 40). Щоб передати не лише подібність, а й відмінність зіставлюваних понять, використовують додаткові мовні засоби: "Маршрут, за яким електричні сигнали проходять між пристроями, концептуальноподібний шині. Однак на відміну від шини об'єднувальна плата частіше використовується у блоці пам'яті" (КС, 38); "Літерно-числове сортирування – метод сортирування, подібний до алфавітного сортирування, але бере до уваги ще й спеціальні символи та знаки пунктуації" (КС, 21).

До  синонімічного ряду мовних одиниць, які описово передають подібність зіставлюваних понять, входять також  інші лексеми: (ФС, 103); "Струм створює електричний заряд, що проходить через провідник, приблизно це аналогічно напору води, що проходить через шланг" (КС, 21); "Елементарна операція розглядається або забезпечується як функціонально неподільна (за аналогією з атомом речовини)" (КС, 32); "Індексування у пошуку та зберіганні даних – створення та використання таблиці покажчиків на дані, схожої на посторінковий покажчик змісту у книзі"(КС, 208); "Кульовий" принтер – принтер, який використовує маленьку друкуючу головку у вигляді кулі, на поверхні котрої розміщено символи" (КС, 39).

Приблизність  порівняння може передаватися різними способами: введенням лексем з відповідною семантикою: "Винахід простих еталонних тестів є чимось на зразок мистецтва, тому що різні комбінації апаратного та програмного забезпечення можуть показувати дуже різні результати через зміну умов" (КС, 43), а також застосуванням синтаксичних засобів: "АТ-клавіатура…аналогічна звичайним РС-клавіатурам, але відрізняється наявністю додаткової клавіші "Sys Reg" у правому верхньому куті" (КС, 32); "Методи розрахунку атомарної структури кристалів і аморфних тіл в електронографії, за винятком незначних деталей, аналогічні методам рентгеноструктурного аналізу" (КС, 39); "Додатковий файл, що створюється автоматично або за командою, містить у собі передостанню версію файла і має таке ж ім'я, але з розширенням ВАК" (КС, 39).

Описові порівняльні конструкції, які передають  логічну операцію протиставлення, як правило, містять експліковану вказівку на відмінність зіставлюваних об'єктів чи явищ: "Аналоговий дисплей – відеодисплей, здатний відтворювати нескінченну кількість кольорів чи тіней, на відміну від цифрового дисплея, що здатний відтворювати обмежене їх число" (КС, 22); "У модемах Hayes та сумісних з ними команда ATDP ініціалізує пульсуюче кодонабирання (на відміну від тонового)" (КС, 32); "Система в пакетному режимі обробляє дані заздалегідь визначеними групами команд, на відміну від діалогової системи або системи реального часу" (КС, 41); "На відміну від звичайної фотографії, голографічне зображення тривимірне" (ФС, 66); "Підсилення єпротилежним затуханню" (КС, 33); "Зміст активної клітини в таблиці виділяється на екрані як інакше (іншим світлом) освітлена ділянка" (КС, 16); "Стовпці діаграми можуть зображатися та друкуватися вертикально або горизонтально і відрізнятися один від одного кольором" (КС, 39); "Голографія ґрунтується на фіксації не двовимірного розподілу яскравості (як на фото), а світлової хвилі від предмета з усіма деталями" (ФС, 66).

Усвідомлюючи  умовність уживання традиційних  назв на позначення нових понять, автори певним чином організовують контекст, експлікуючи вказівку на умовність: "Такий стан називається Бозе-Ейншейна конденсацією… Таке зосередження не слід уявляти як конденсацію – зрідження у звичайному просторі: розподіл бозонів з нульовим імпульсом по об'єму системи залишається рівномірним" (ФС, 29). Такі порівняння-контексти (за термінологією О.Кадомцевої) є характерними й для філософських текстів, а особливо – для науково-дидактичного різновиду наукової літератури [5, 7]. У порівняннях-контекстах зіставлювані об'єкти містяться, як правило, у сусідніх реченнях, а слова з вказівкою на порівняння виступають водночас і засобом зв'язку між реченнями: "Дзвоники та свистки – сленговий термін, який використовується для опису, крім основних функцій, другорядних рис, що додаються до апаратури чи програмного забезпечення. Його можна порівняти з такими аксесуарами, як електричні замки для дверей та кондиціонери в автомобілях" (КС, 43).

Порівняння-контексти  можуть оформлюватися без спеціальних слів, які відображають логічну операцію зіставлення (тобто імпліцитно). Цю операцію змушує виконати відповідна будова надфразної єдності. Наприклад, починаючи речення однотипно і вводячи до кожного з них слово на позначення порівнюваного поняття, автор спонукає читача виконати операцію порівняння у процесі сприймання: "У математиці відхилення вказує на величину, на яку в середньому група значень відхиляється від відповідного значення. В електроніці відхиленняозначає вольтаж, що застосовується у транзисторах та інших електронних пристроях для встановлення відповідного рівня їх функціонування. У зв'язку відхилення є типом відхилення довжини послідовності бітів, що передаються" (КС, 44). Пор. також: "У класичній електродинаміці взаємодія між зарядами здійснюється через поле: заряд створює поле, і це поле діє на другий заряд. У квантовій електродинаміці така взаємодія зводиться до випускання і поглинання зарядами квантів поля фотонів, до обміну фотонами між зарядами" (ФС, 96).

Информация о работе Художні порівняння