Шпаргалка по "Трудовому праву"

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Августа 2013 в 09:49, шпаргалка

Описание работы

1. Предмет трудового права.
Крім безпосередніх трудових відносин по застосуванню праці до предмета регулювання трудового права відносяться також відносини, які виникають навколо трудових: межують з ними чи є похідними від них,— так чи інакше пов'язані з ними. До таких відносяться:
— організаційно-управлінські відносини, бо праця, як цілеспрямована дія, для досягнення поставленої мети потребує належної організації і керування її процесом;

Работа содержит 1 файл

trud.pravo.doc

— 432.00 Кб (Скачать)

1) З керівниками підприємств  (стаття 16 Закону " Про підприємства  в Україні " ). . Постановою Кабінету  міністрів від 5 серпня 1997 р. №  846 передбачено створення Генерального  реєстру контрактів, із керівниками  державних підприємств, установ, громадських організацій і головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети яких належать державі. У розділі ст. 16 Закону " Про підприємства України " є необхідною підставою для укладання трудових контрактів і з керівниками підприємств недержавної форми власності. 2) З керівниками установ і закупівельних організацій, що у загальнодержавної власності. Правовим основою укладання контрактів, із ними є Декрет Кабінету міністрів України " Про управління майном, які у загальнодержавної власності " від 15 грудня 1992 року. Щоправда, з тексту цього Декрету декларація про висновок контрактів, із керівниками установ і закупівельних організацій, що у загальнодержавної власності, випливає лише побічно. У Декреті спочатку дана обмовка про тому, термін " керівники підприємств " в Декреті означає і " керівники установ, організацій " , кому надалі говориться у тому, що міністерства укладають контракти з керівниками підприємств. Але оскільки раніше вона була зроблено обмовка, під керівниками підприємств розуміються і керівники установ і закупівельних організацій, то, отже, можна зробити висновок про можливість підписання контракту і з керівниками установ і організацій, що у загальнодержавної власності. Зазначена норма перестав бути основою укладання контрактів, із керівниками установ, що у комунальної власності. 3) З научно-педагогическими і педагогічними працівниками дошкільних, середніх закладів освіти, закладів освіти громадянам, які потребують соціального допомогу й реабілітації, установ позашкільного освіти, професійно-технічних закладів освіти, вищих закладів освіти, установ післядипломної освіти. Правовим основою укладання з педагогічними працівниками є ст.54 Закону " Про освіту " . Ст.20 Закону " Про освіту " спеціально обумовлює можливість укладання контрактів, із керівниками закладів освіти, що у загальнодержавної власності. 4) З працівниками товарної біржі (стаття 12 закону України " Про товарній біржі " ). На товарній біржі працюють лише наймані робітники. Отже, зі усіма працівниками товарної біржі можуть полягати трудові контракти. 5) З найманими працівниками колективного сільськогосподарського підприємства (стаття 19 закону України " Про колективному сільськогосподарському підприємстві " ). 6) З найманими працівниками селянського (фермерського) господарства (стаття 22 закону України " Про селянське (фермерське) господарстві " ). 7) З науковцями, які виконують научно-ис следовательские роботи (стаття 25 закону України " Про основи державної політики у сфері науку й науково-технічну діяльність " ). 8) З працівниками підприємств, установ та організацій у спеціальних (вільних) економічні зони (стаття 17 закону України " Про загальних створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон " ). 9) З працівниками установ і закупівельних організацій Академії наук України (ст.7 Постанови Верховної Ради України " Про статус Академії наук Української РСР " від 17 січня 1991 року). 10) З працівниками споживчих товариств, спілок споживчих товариств і підлеглих їм підприємств (ст. 14 Закону " Про споживчої кооперації " ). 11) З працівниками, здійснюють обслуговування (за винятком працівників спеціальних закладів охорони здоров'я,, постійно зайнятих наданням медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) чи які працюють у закладах народного освіти і фінансування культури територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 42 Закону " Про статус і захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " ). 12) З помічниками адвокатів (ст. 8 Закону " Про адвокатуру " ). Контракт полягає між адвокатським об'єднанням (адвокатом) і надійним помічником адвоката. 13) Із працівниками Українського незалежного Інформаційного агентства новин (УНІАН) (ст. 2 Постанови Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року). 14) З працівниками, які виконують тимчасові підготовки проектів нормативних актів, консультуванню, проведенню експертизи в апараті органів державної виконавчої (ст.1 указу Президента України " Про заходи, що стосуються підвищити рівень роботи органів державної виконавчої " від 15 листопада 1993 року). 15) З працівниками національних закладів, визнаних такими в відповідність до чинним законодавством (ст. 13 Положення про національний заклад України, затвердженого Указом президента України від 16 липня 1995 року). 16) З молодими фахівцями, прийняті навчання не більше квот прийому сільській молоді (п.5 Положення про квотою прийому сільській у вищі навчальні заклади, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №408). 17) З особами, здійснюють професійну діяльність у спорті (ст.23 Закону " Про фізичній культурі та спорті " ). Із такими грошима особами названим Законом передбачено висновок контрактів " зазвичай " . Формулювання " здійснюють професійну діяльність у спорті " не належить до категорії досить відпрацьованих. Безперечно, під неї підпадають професійні спортсмени, тренери та інші фахівці, безпосередньо обслуговуючі процеси підготовки й виступи спортсменів. Інші працівники спортивних організацій навряд чи підпадає під категорію тих, з якими можуть полягати контракти. 18) З начальниками відділень залізниць (п. 4 Положення про державної адміністрації залізничного транспорту, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1993 року). Законом " Про залізничному транспорті " передбачена можливість значного розширення застосування контрактної форми трудового договору цій галузі. Статтею 15 названого Закону встановлюється, що працівники залізничного транспорту загального користування, здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємствах пасажирського залізничного транспорту загального користування по контрактної формі трудового договору. Перелік категорій і посад працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються по контрактної формі трудового до говору, затверджений постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 764. У Перелік включені керівники (начальники вокзалів, начальники об'єднаних бюро залізниць з розподілу місць у поїздах, завідувачі квитковими касами), фахівці (інструктори резерву провідників, ревізори, ревизоры-инструкторы у контролі і пасажирських поїздів), технічні службовці (касири квиткові) і створить робочі (провідники пасажирських вагонів). 19) З працівниками Національної кінематики " УКРАЇНА " (п. 4 постанови Кабінету міністрів України " Про розробці державна програма впровадження екранних технологій у просвітництво і просвітницький справу і створення Національної кінематики " УКРАЇНА " від 21 липня 1992 року №544 з змінами, внесеними постанови Кабінету Міністрів України " Про внесення змін, доповнень і визнання що втратили силу деяких рішень уряду України, що стосуються контрактної форми трудового договору " від 11 листопада 1994 року № 768). 20) З працівниками, безпосередньо зайнятими на будівництві та реконструкції об'єктів атомної енергетичної промисловості, і навіть розробкою нових видів якого на підприємствах і організаціях, які входять у функціональне управління Держкоматому України (п.4 постанов Кабінету Міністрів України " Питання Державного комітету з використання ядерної енергії " від 17 січня 1993 року № 22). Указом президента України від 6 травня 1997 р. під назвою Держкомітет - ліквідований і одночасно створено Державний департамент України з ядерної енергетики у складі Міністерства енергетики. 21) З працівниками центрів сертифікатних аукціонів (п. 23 Положення про центрах сертифікатних аукціонів, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1995 року № 144). 22) Зі спеціалістами у сфері карантину рослин (ст. 17 Закону " Про карантині рослин " ; пп.14 Статуту Державної служби з карантину рослин, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1993 року №892). 23) З особами суднового екіпажу торгових суден. .Хоча Кодекс торгового мореплавання України передбачає прямо укладання контрактів, із зазначеними працівниками, ст. 54 КТМ встановлює, що контрактами поруч із законодавством, угодами і колективними договорами регулюються порядок прийому працювати осіб суднового екіпажу, їхніх прав й обов'язки, умови роботи з судні і оплати праці, соціально-побутового обслуговування в морі й у порту, і навіть лад і підстави звільнення. 24) З помощниками-консультантами народних депутатів з України (ст. 2.1 Положення про помощнике-консультанте народному депутату України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року). 25) З консультантами депутатських груп (фракцій) Верховної Ради України (ст. 2.1. Положення про консультанті депутатських груп (фракції) Верховного Ради України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року). 26) Постановою Кабінету міністрів України " Про контрактної формі трудового договору з керівними і творчими працівниками державних театральних і кон-цертно-зрелищных установ, підприємств і закупівельних організацій культури " від 30 травня 1997 р. № 511 передбачено висновок контрактів, із керівними і творчими працівниками державних театральних і концертно-видовищних установ, підприємств і закупівельних організацій культури. 27) З найманими працівниками, які надходять працювати в сільськогосподарські кооперативи (п. 2 ст. 35 Закону " Про сільськогосподарську кооперацію " ). З цієї категорією працівників трудового договору у вигляді контракту полягає лише за згодою сторін. Буквально тлумачачи закон, потрібно зробити висновок про тому, що свою відмову працівникові у прийомі на мотивацію відмови укласти контракт буде необгрунтованим, оскільки контракт лише з згоди сторін. Проте треба враховувати, що заборона необгрунтованого відмови від прийомі працювати взагалі контролюється недостатньо суворо. 28) Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України право укладати контракти з вітчизняними та іноземними вченими, фахівцями та експертами для консультацій, вивчення негараздів у сфері внешнеэкономичес ких зв'язків і торгівлі (підпункт 5 п. 6 Положення про Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України). 30) Підпункт 6 п.5 Положення про Національному агентстві України з управлінню корпоративних прав передбачає можливість залучення на контрактних засадах вітчизняних і закордонних учених, фахівців і експертів для консультацій із питань, що з діяльністю Агентства . 31) П. 9 Положення про Національному агентстві України з розвитку й європейської інтеграції передбачено висновок контрактів, із вітчизняними та іноземними вченими, фахівцями та експертами для консультацій із питань, що з діяльністю цього Агентства. 32) Підпункт 7 п. 5 Положення про Національному космічному агентстві України" передбачає можливість залучення до контрактній основі вітчизняних і закордонних вчених, фахівців і експертів міжнародних громадських організацій і іноземних підприємств до роботи на експертних комісіях і проведення комплексної експертизи програм, тож проектів, у сфері космічної діяльності. 33) Пункт 5 Положення про Ліцензійної палаті України надає право Ліцензійної палаті залучати на контрактних засадах вітчизняних і закордонних учених, фахівців і експертів для консультацій, що з діяльністю Ліцензійної палати. 34) Пункт 5 Положення про Державному Инвестиционно-клиринговом комітеті дає права цьому Комітету залучати на контрактній основі вітчизняних і іноземних експертів, фахівців та закордонних вчених для консультацій із питань, що з діяльністю цього Комітету. 35) Стажист нотаріуса укладає трудовий угоду з приватним нотаріусом чи державною нотаріальною конторою. У цьому ст. 13 Закону " Про нотаріат " дає підстави висновку у тому, що трудового договору зі стажистом повинен укладений саме у формі контракта.

 

  1. Особливості укладення трудового договору між працівником та фізичною особою.

 

 

  1. Випробування при прийнятті на роботу.

КЗпП. Стаття 26. Випробування при прийнятті  на роботу При укладенні трудового  договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки  відповідності працівника роботі, яка  йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. 
Стаття 27. Строк випробування при прийнятті на роботу Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. 
Стаття 28. Результати випробування при прийнятті на роботу Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

 

  1. Трудовий договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Стаття 23. Строки трудового  договору.

Трудовий договір може бути:        

1)  безстроковим, що укладається на невизначений строк;        

2)  на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;        

3)таким, що укладається на час виконання певної роботи.         

 Строковий трудовий  договір укладається у випадках, коли трудові відносини не  можуть бути встановлені на  невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

3. Пункт 3 частини першої ст. 23 КЗпП допускає можливість укладення  трудового договору на час  виконання певної роботи. Це інший  різновид строкового трудового  договору, оскільки, наприклад, в ст. 39 КЗпП після формулювання "строковий трудовий договір" прямо дається посилання на п. 2 і 3 ст. 23 КЗпП. Немає сумніву, що коли в ст. 184 КЗпП вживається поняття строкового трудового договору, то маються на увазі трудові договори, передбачені нелише п. 2, а йп. 3 ст. 23 КЗпП. Укладення трудового договору на визначений строк відрізняється від укладення трудового договору на час виконання певної роботи лише за формальними ознаками: у першому випадку строк дії договору визначаєтьсязазначенням його тривалості чи граничної дати, до якої продовжується дія трудового договору, а в другому випадку сторони домовляються не про дату, не про строк, а про те, що даний трудовий договір укладений на час виконання певної роботи. Звернемо увагу на ту обставину, що ст. 241-1 КЗпП не допускає можливості обчислення строків шляхом зазначення подій чи обставин. Але це ніяк не порушує юридичної чинності п. 3 частини першої ст. 23 КЗпП, що встановлює правило про інший спосіб обчислення строку трудового договору. Отже, це правило є спеціальним щодо норми ст. 241-1 КЗпП, а отже, і таким, що підлягає застосуванню при визначенні строку трудового договору.        

 Запис про строковий характер  трудового договору у трудовій  книжці не робиться. Але зазначення  цього у наказі про прийняття на роботу ("... прийняти... за строковим трудовим договором...") з зазначенням строку трудового договору являється цілком необхідним. Відсутність такого зазначення у наказі може тягти за собою визнання трудового договору укладеним на невизначений строк. Щоб запобігти спорів, працівнику, якого приймають на роботу за строковим трудовим договором, слід запропонувати зазначити у заяві про прийняття на роботу на строковий характер трудового договору

 

 

  1. Особливості праці тимчасових працівників.

ТИМЧАСОВІ ПРАЦІВНИКИ - - особи фізичні, які уклали трудовий договір на роботу на строк до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за котрим зберігається місце роботи (посада), — до 4 місяців. Правовою основою регулювання праці Т. п. є ст. 7 КЗпП України, де вказано особливості регулювання праці деяких категорій працівників, до яких віднесено й тимчасових. 
При укладенні труд, договору з Т. п. вони повинні попереджатися роботодавцем, тобто в наказі (розпорядженні) про прийняття їх на роботу повинно зазначатися, що працівник приймається на тимчас. роботу, або вказуватися конкр. строк, який не може перевищувати 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається його місце роботи (посада), — до 4 місяців. У разі відсутності в наказі вказівки, що працівник прийнятий на тимчас. роботу, або відсутності конкр. строку, тобто строку, що не перевищує 2 або 4 місяців, працівник вважається прийнятим на пост, роботу від першого дня його роботи. Т. п. автоматично переходить у статус пост, працівника і тоді, коли він був звільнений після закінчення тимчас. труд, договору і знову прийнятий на роботу на те саме підприємство, в установу, організацію після перерви, яка не перевищує одного тижня, якщо при цьому строк його роботи до і після перерви загалом перевищує відповідно 2 або 4 місяці. 
 
 
 
Специфікою труд, відносин з Т. п. є й те, що при прийнятті їх на роботу випробування з метою перевірки їх відповідності дорученій роботі не встановлюється. Винагорода за виконану роботу здійснюється відповідно до чинного зак-ва. Весь період труд, діяльності зараховується до трудового стажу працівника, а прав, закріпленням такої роботи є запис у його трудовій книжці. У випадку, коли працівник влаштовується на тимчас. роботу, не маючи трудової книжки, роботодавець повинен заповнити на нього труд, книжку, якщо труд, договір укладений на строк понад 5 днів. Певними особливостями характеризується і припинення труд, договору з Т. п. Так, Т. п. мають право розірвати труд, договір за своєю ініціативою, попередивши про це роботодавця письмово за три дні, а пост, працівники, як відомо, — за два тижні. За ініціативою роботодавця тимчас. труд, договір може бути розірваний на заг. підставах, передбачених ст. 40, 41 КЗпП, а також у випадках: а) припинення роботи на підприємстві на строк понад один тиждень з причин вироб. характеру чи скорочення роботи; б) відсутності Т. п. на роботі понад два тижні підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; в) невиконання працівником без поваж, причин обов'язків, покладених на нього труд, договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вихідна допомога виплачується Т. п. при звільненні їх за ініціативою роботодавця лише з підстав, зазначених у ст. 44 КЗпП, але в розмірі триденного серед, заробітку, а під час призову або вступу на військ, службу — в розмірі двотижневого серед, заробітку.

 

  1. Особливості праці сезонних працівників.

СЕЗОННІ ПРАЦІВНИКИ - - особи, зайняті на роботах, визначених спец, списком сезон, робіт і сезон, галузей, тривалістю не більше шести місяців. Сезонними вважаються такі роботи, які можна виконувати лише протягом відповід. періоду (сезону). КМ України 28.1 II 1997 затвердив Список сезонних робіт і сезонних галузей (діє зі змінами, внесеними КМ 29.XI 1999). До цього Списку віднесені: лісова пром-сть і ліс. г-во, торф'яна пром-сть, с. г., переробні галузі пром-сті, санат.-кур. заклади та заклади відпочинку і трансп.-дорожній комплекс. Конкр. видами сезон, робіт, що належать до тієї чи ін. галузі, є: заготівля смоли, збирання і переробка харч, продуктів лісу, добування, сушіння та збирання торфу, робота у садівництві, буряківництві, хмелярстві, збирання овочів, фруктів, кормів, робота на підприємствах цукр. галузі, на авіац. роботах у сільс. та лісовому г-вах тощо. Специфіка прав, статусу С. п. полягає у тому, що труд, договір має строковий характер, хоча може бути укладений на весь сезон (6 місяців) або для виконання певної роботи (менше 6 місяців). С. п. повинні попереджатися власником, що їх приймають лише на сезон, про що обов'язково зазначається у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Випробування С. п. щодо роботи, яка їм доручається, не встановлюються. С. п. має право розірвати сезонний труд, договір з власної ініціативи, але попередивши письмово власника за три дні. Сезон, труд, договір може бути розірваний і з ініціативи власника, але тільки з підстав, визначених чин. зак-вом України про працю, зокрема в разі нез'явлення працівника на роботу понад місяць внаслідок тимчас. непрацездатності, припинення робіт на підприємстві на строк понад 3 тижні з причин вироб. характеру або скорочення робіт. Відпустка С. п. надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Оплата праці С. п. здійснюється відповідно до норм труд, зак-ва за фактично виконану роботу за нормами і розцінками, тариф, ставками, які діють на підприємстві й не можуть бути нижчими за розмір мін. зарплати, встановленої зак-вом України, за умови виконання працівником норм праці. 
До заг. труд, стажу зараховується той період труд, діяльності С. п., на який був укладений сезон, труд, договір, згідно із записом, занесеним до труд, книжки С. п., за винятком тих сезон, робіт, зайнятість на яких зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи. До таких належать роботи на торфорозробках (болотно-підготов. роботи, добування, сушіння і прибирання торфу та ін.); роботи на лісозаготівлі та лісосплаві (скидання дерев у воду, з'єднування плотів, польові лісовпоряд. роботи тощо), роботи на підприємствах сезон, галузей риб. г-ва, м'ясної і молоч. пром-сті, цукр. і консерв. пром-сті та ін., визначені Списком сезон, робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи (пост. КМ України від 12.Х 1992). Є й ін. особливості регулювання праці С. п., що стосуються роб. часу, соціального страхування тощо.

 

  1. Трудовий договір на час виконання певної роботи.

Трудовий договір на час виконання певної роботи є різновидом строкового трудового договору, однак його припинення пов'язане із закінченням обумовленої договором роботи. Не треба плутати даний вигляд трудового договору з цивільно-правовим договором, пов'язаним із застосуванням праці (відмінності були вказані вище).

 

  1. Сумісництво.

Постановою Кабінету Міністрів  України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 245 від 3 квітня 1993 р. введені обмеження на сумісництво (п. 1) і заборона працювати за сумісництвом певним категоріям працівників (п. 4 постанови). При порушенні цього обмеження чи заборони трудовий зговір з цими працівниками може бути припинений у зв'язку з порушенням правил прийняття на роботу. 
Установити, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. 
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно. 
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.  
2. Установити, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. 
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. 
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1033 ( 1033-96-п ) від 31.08.96 ) 
3. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.  
4. Установити, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).  
5. Доручити Міністерству праці разом з Міністерством юстиції та Міністерством фінансів розробити і затвердити положення про умови роботи за сумісництвом, передбачивши в ньому особливості застосування цієї постанови для окремих категорій працівників (наукових, медичних і фармацевтичних працівників, професорсько-викладацького складу та інших), а також визначити перелік робіт, що не вважаються сумісництвом.

Информация о работе Шпаргалка по "Трудовому праву"