Шпаргалка по "Трудовому праву"

     Активна  полiтика на ринку працi — це спрямування дiй на пiдвищення конкурентоздатностi робочої сили i розширення сфери докладання працi з метою запобiгання безробiттю i збiльшення кiлькостi зайнятих. Це тaкi конкретні заходи: введення в дiю нових робочих мiсць, сприяння розвиткові пiдприємництва, малому бiзнесу i самозайнятостi; професiйна орiєнтацiя i професiйна пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї кaдpiв, затримка до 6 мiсяцiв зi скороченням кaдpiв на підприємствах в необхiдних випадках та iншi.

     Пасивна  полiтика передбачає вiдповiдальнiсть держави за становище працiвникiв i роботодавців на ринку працi. До них належать: реєстрація незайнятих громадян, якi шукають роботу, органiзацiя систем і надання допомоги по безробiттю, здійснення негрошових форм підтримки безробiтних i членiв їх сімей.

   Основними напрямами  державної полiтики зайнятостi  є:

• сприяння зайнятостi населення  шляхом збереження ефективно функцiонуючих  та створення нових робочих мiсць  на пiдприємствах, в установах та органiзацiях ycix форм власностi;

• сприяння пiдготовцi робочої  сили, професiйний склад i квалiфiкацiйний рiвень якої вiдповiдає потребам ринку  працi;

• пiдтримка самостiйної зайнятостi населення, розвитку пiдприємництва;

• сприяння пiдвищенню якостi робочої сили, розвитку системи професійного навчання кaдpiв упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку прaцi;

• посилення мотивацiї i до легальної продуктивної зайнятостi;

• пiдтримка громадян, якi не здатнi на рiвних умовах конкурувати  на ринку працi;

• соцiальна пiдтримка  безробiтних, зареєстрованих у державнiй службi зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;

• забезпечення соціального  захисту громадян України, які працюють за кордоном;

• сприяння розвитку системи  колективно-договірного забезпечення повної,

продуктивної і вільно обраної зайнятості.

 

35. Охарактеризуйте  механізм регулювання  зайнятості  населення.

Механізм регулювання  зайнятості населення включає такі складові: розробку загальнодержавної та регіональних програм зайнятості; організацію і забезпечення, функціонування державної служби зайнятості; участь підприємств, установ і організацій у реалізації, державної політики зайнятості; функціонування Державного фонду сприяння зайнятості населення; професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовки незайнятих громадян; надання компенсацій громадянам, що втратили роботу або проходять перекваліфікацію; контроль державних органів влади за дотриманням законодавства України про зайнятість населення.

 

 

 

 

36.Охарактеризуйте  безробіття, його види та показники.

     Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом.

     Безробітні  громадяни у визначенні МОП — особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

• не мають роботи (прибуткового заняття);

• шукають роботу або  намагаються організувати власну справу протягом зазначеного тижня;

• готові приступити до роботи протягом двох наступних тижнів.

   Кількість (чисельність) безробітних — це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення – це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття.

 Види безробіття

Безробіття проявляється у двох формах: абсолютне і відносне.

     До абсолютного належить: фрикцiйне безробiття, яке пов’язане з перемiщенням осiб з однiєї роботи на iншу, з однiєї мiсцевостi — до iншої. структурне безробiття, яке виникає в результатi структурних зрушень в економiцi, що впливають на структуру сукупного политу на робочу силу: на однi професiї попит пiдвищується, на iншi — падає; циклічне безробiття, яке виявляється в умовах спаду як фази економічного циклу.

    Відносне безробіття включає в себе: Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням, оскільки він не задоволений рівнем оплати праці, умовами роботи, психологічним кліматом в колективі. Вимушене безробіття виникає тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація проводить скорочення персоналу.

Конверсiйне безробiття спричиняється скороченням чисельностi армії i перепрофiлюванням пiдприємств вiйськово-промислового комплексу на випуск цивiльної продукцiї.

Технологічне — пов’язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і наймом працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікацій.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різні коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво)

     Інституційне – це безробіття, яке зумовлене правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

     Застійне безробіття є особливо небезпечним, якщо триває достатньо довгий час, якщо загальний рівень безробіття понад 12 місяців, так зване тривале застійне безробіття.

 

37.Опишіть природний  рівень безробіття.

      Природний  рівень безробіття виникає при  збалансованості ринків робочої  сили, коли кількість тих, хто  шукає роботу, дорівнює кількості  вільних робочих місць. Природний  рівень безробіття є позитивним  явищем в економіці. Адже «фрикційним» безробітним потрібен час для того, щоб знайти відповідні місця. «Структурним» безробітним також потрібен певний час, щоб здобути нову кваліфікацію або переїхати в інше місце. Якщо кількість людей, які шукають роботу, перевищує вакансії, це означає, що ринки робочої сили не збалансовані, що свідчить уже про циклічне безробіття. Найхарактернішим для сьогоднішньої економіки є перевищення безробіттям свого природного рівня.

     Сприяти  зниженню природного рівня безробіття  можуть такі заходи: поліпшення інформованості населення про можливість зайнятості; вдосконалення професійної підготовки з дефіцитних та перспективних спеціальностей; зниження рівня державної захищеності безробітних, проведення суспільних робіт тощо.

 

38. Визначне  соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробіття.

Наслідки:

1. Незайнята робоча сила свідчить про недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, що є наслідком природного й фактичного безробіття (і відповідно зайнятості).

2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, тим самим спрацьовує на користь вимог союзів підприємців.

3. При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно.

4. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менше заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний і інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

5. Безробіття наносить людині найтяжку психологічну травму.

 Основи соцiального захисту населення у сферi трудових відносин закладенi в Конституцiї України i в Законi України “Про зайнятiсть населення” .

Державнi гарантії зайнятостi населення в Укpaїнi:

а) добровiльнiсть працi i вибору виду дiяльностi;

б) захист вiд необґрунтованої  вiдмови в прийомi на роботу i незаконного звiльнення з роботи;

в) безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до професiйної пiдготовки, освiти, особистих i суспiльних потреб;

г) виплати вихiдної допомоги i збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйне мicцe роботи;

д) безкоштовне начання  безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах;

е) виплати безробiтним допомоги по безробiттю, у встановленому порядку.

    Kpiм того, Законом України “Про зайнятiсть населення” передбаченi додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатним громадянам, якi потребують соціального захисту, зокрема:     а) жiнкам, якi маютъ дiтей вiком до 6 poків; б) одиноким матерям з дiтьми до 14 рoкiв;  в) молодi, яка закiнчила ocвiтy; г) особам передпенсiйного вiкy; д) особам, звільненим пiсля вiдбуття покарання.

 

 

 

39. Охарактеризуйте  сучасні тенденції та перспективи  зайнятості населення в Україні.

Слід наголосити на деяких тенденціях сучасного розвитку зайнятості. По-перше, порівняно з попередніми  роками спостерігається зниження темпів зростання зайнятості й чисельності робочої сили у виробничій сфері. По-дуге, темпи зростання зайнятості сповільнюються швидше, ніж знижується чисельність робочої сили, що свідчить про наявність значного за розмірами прихованого безробіття. По-третє, скорочення чисельності зайнятих за темпами істоно відстає від зниження обсягів виробництва. Це означає накопичення надлишкової чисельності зайнятих. ЇЇ наявність пояснюється низкою чинників існуванням кредитно-фінансової підтримки державою окремих збиткових галузей і виробництв, стримуванням процедури банкрутства чинною системою оподаткування, що не стимулює скорочення зайвої чисельності працівників, своєрідністю проведення першого етапу приватизації.

Основними пріоритетними  завданнями Програми у сфері застосування праці є сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективних та створення нових робочих місць на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, а також самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва; посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, детінізація трудових відносин; переорієнтація ринку освітніх послуг для підготовки робочої сили, професійний склад і кваліфікаційних рівень якої відповідає потребам економіки та ринку праці та ін.

 

40. Охарактеризуйте  зміст державних і регіональних  програм сприяння зайнятості населення.

Держава реалізує свою політику в галузі зайнятості через Міністерство праці і соціальної політики України  і підпорядковану йому систему державної  служби зайнятості. Однак, як випливає з вищевикладеного, зайнятість населення є проблемою багатогранною, комплексною і осторонь від неї не можуть існувати інші структури державного управління. Всі вони тією чи іншою мірою задіяні у виконанні Державної програми зайнятості населення і регіональних програм, які є механізмом реалізації державної політики зайнятості.

Дані програми спрямовані на:

сприяння розвитку та структурну перебудову економіки, створення  умов для направлення працівників  у першу чергу на рентабельні  виробництва і в пріоритетні  галузі народного господарства;

запобігання розвитку безробіття та його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць переважно з гнучкими формами зайнятості;

поліпшення системи  відтворення робочої сили у поєднанні  з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

захист безробітних  та їх сімей від негативних наслідків  безробіття й забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

формування кадрової, матеріальної, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості.

Отже, зміст державної  і територіальних програм зайнятості відображає весь спектр активних і  пасивних заходів держави на ринку  праці.

 

41. Охарактеризуйте  систему органів і служб сприяння  зайнятості населення

Державна служба зайнятості — спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України.

Склад служби:

Державний центр зайнятості.

Республіканський (Кримський) центр.

Обласні, районні, міжрайонні, міські, районні у містах центри зайнятості.

Центри професійної  орієнтації.

Навчальні заклади професійної  підготовки незайнятого населення.

Інформаційно-обчислювальні  центри.

Територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості.

Центри трудової реабілітації населення.

 

42. Опишіть  світові структурні зрушення  у сфері зайнятості

У другій половині двадцятого століття відбулися серйозні структурні зрушення в економіці, спричинені науково-технічним  прогресом, що відобразилося у впровадженні мікроелектроніки. Відбулося згортання і реструктуризація галузей обробної промисловості, швидко розширилася сфера послуг.

В результаті виділяють "інформаційну" модель структури  зайнятості, для якої характерним  є розширення сфери послуг та "інформаційно-індустріальну" модель з високою питомою вагою зайнятих у обробній промисловості. "Інформаційна" модель зайнятості властива англосаксонським країнам. У Великій Британії, наприклад, у 1996 р. у сфері послуг було зайнято 70% робочої сили, а в США і Канаді — 73%.