Шпаргалка по "Трудовому праву"

 

10. Охарактеризуйте  основні елементи ринку праці. Товаром на ринку праці виступає індивідуальна робоча сила , це індивідуальні особливості людини, якими вона користується в процесі надання послуг.

Попит на робочу силу — це суспiльна платоспроможна потреба в робочiй силi. Biн визначається обсягом i структурою суспiльного виробництва, piвнeм продуктивностi працi, кон’юнктурою ринкiв капiталу, тoвapiв та послуг, цiною робочої сили, а також правовими нормами, що регламентуютъ її використання, та iншими умовами. Пропозиція робочої сили – це контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до працi в обмiн на фонд життєвих благ. Ціна – на робочу силу являє собою розмір заробітної плати і повинна забезпечувати: 1)підтримання працездатності ; 2) можливість отримати необхідну проф.- кваліфікаційну підготовку; 3) можливість утримати сім’ю.

 

11.Охарактеризуйте  попит і пропозицію праці. 

 

Попит – це платоспроможна потреба у робочій силі.

Пропозиція – працездатне  населення , що пропонує роботодавцю  свою здатність до праці в обмін  на життєві блага.

 

 

12. Розкрийте  сутність кон’юнктури ринку праці, охарактеризуйте її види. Кон’юнкmура ринку праці— це спiввiдношення попиту i пропозицiї працi за конкретний перiод, яке визначає ставки заробiтної плати на конкретні види працi та piвeнь зайнятостi населення. Видiляють три види кон’юнктури:

• трудодефiцитна, коли на ринку працi спостерiгається нестача пропозиції працi;

• трудонадлишкова, коли icнує велика кiлькiсть безробiтних i вiдповiдно надлишок пропозицiї працi;

• рiвноважна, коли попит на працю вiдповiдає її пропозицiї.

 

13. Охарактеризуйте функції і сегментацію ринку праці.

Сегментація ринку  праці, її оцінки

Сегментація ринку праці  — це поділ ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління. Р.п. сегментується за такими принц: територіальний (географічний), проф-квал, соц, за ланками сусп. вир-ва, за кількісним співвідношенням покупців та продавців товару (“робоча сила”), за умовами конкуренції.

Функції ринку  працi

Р.п. впливає на розвиток гос-ва, дiє в певних напрямах; проявляється в рiзноманiтних формах i виконує рiзнi функцiї.. Сучасний р. п. виконує такi функцiї:Суспiльного подiлу працi. Р п розмежовує найманого працiвника та роботодавця, розподіляє найманих прац. за професiями та кваліфікацією, галузями вир-ва та регiонами. Інформацiйну. Дaє учасникам процесу купiвлi-продажу товару, робочої сили iнформацiю щодо умов найму, рiвня зарплати, пропозиції робочих місць, якостi робочої сили тощо. Посереднuцьку. Р.п. встановлює зв’язок мiж роботодавцями та найманими працiвниками, якi виходять на р. п. для задоволення взаємних інтересів i потреб. Цiноутворюючу. Це основна функцiя р. п., що встановлює рiвновагу мiж попитом i пропозицiєю робочої сили. Стuмулюючу. 3авдяки механiзму конкуренції р п стимулює більш ефективне використання трудових pecypciв з метою пiдвищення прибyтковостi вир-ва, а також стимулює найманих працiвникiв пiдвищувати свiй проф-квал. piвeнь. Оздоровлюючу. 3авдяки конкуренції суспiльне виробництво звiльняється вiд економiчно слабких, нежиттєздатних пiдприємств. Р. п дозволяє одержувати перевагу в конкурентнiй боротьбi працiвникам з найбiльш високими якiсними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацiю працi, яка, з одного боку, примушує працiвникiв триматися за робоче мiсце в умовах жорсткої конкуренцiї а з iншого — матерiально зацiкавлює, стимулює їx iнiцiативнiсть, компетентнiсть, квалiфiкованість.Регулюючу. Певною мiрою ринок впливає на формування пропорцiй суспiльного виробництва, розвиток регiонiв, сприяючи переміщенню робочоїсили з одних регiонiв галузей в iнші, бiльш ефективнi. Ринок працi регулюєнадлишки трудових pecypciв, їx оптимальне розміщення, а, отже, i ефективне використання. В Укpaїнi ринок праці ще повною мiрою не виконує вcix cвоїx функцiй; оскiльки знаходиться ще на стадії розвитку.

 

 

 

 

 

 

14. Опишіть  стан сучасного р.п. в Україні. Ринку праці в Україні притаманні такі риси:1) Відбувається скорочення кількості постійного населення та робочої сили. До того ж темпи скорочення робочої сили випереджають темпи скорочення кількості постійного населення. 2)Зменшення рівня безробіття відбувається не за рахунок працевлаштування безробітних, а за рахунок скорочення чисельності економічно активного населення.3)Ріст рівня зайнятості відбувається не за рахунок росту працевлаштування безробітних, а за рахунок зменшення робочої сили.Усе це свідчить, про необхідність регулювання ринку праці з боку держави. Головними напрямками при цьому мають бути: підвищення кількості робочих місць, підвищення життєвого рівня, реальної заробітної плати та прожиткового мінімума, медичного обслуговування.

 

15. Охарактеризуйте  державне регулювання р.п. в  Україні

Для реалізації пол.. зайнятості нас. і забезпечення громадян відповідними гарантіями на всій території Укр.в  порядку, визначеному Каб Мін  Укр, створено Дер службу зайнятості, діяльність якої контролюють Мін праці та соц. пол. України і місцеві органи держ. виконавчої влади. Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безкоштовно. Діяльність цієї служби фінансується із Фонду загальнообов’язкового держ соц страхування Укр на випадок безробіття.

Державна служба зайнятості:• аналізує і прогнозує попит та пропозицію на роб силу, інформує нас. й державні органи упр. про стан р.п.;• консультує громадян, власників підпр., установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості,про можливість одержання роботи і забезпечення роб силою;• веде облік вільних роб місць громадян, які звертаються з питань працевл.;• надає доп. громадянам у виборі роботи, власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;• організовує при потребі проф. підготовку і перепідготовку гром. у системі служби зайн. або направляє їх до інших навч. закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку прац., сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перепідготовки; • надає послуги з працевлаштування та проф.. орієнтації прац., які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов режиму праці тощо), звільненим працівникам, незайнятому населенню, скеровує на громадські роботи; • реєструє без роб. і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т.ч. і грошову, бере участь у підготовці перспективних і поточних держ. і терит. програмах зайн. та заходів щодо соц.. захищеності різних груп нас. від безробіття.

 

16. Розкрийте  сутність основних моделей р.п.

 Для японської моделі характерна система трудових відносин, яка грунтується на принципі "довічного наймання", за яким гарантується зайнятість постійного робітника на підприємстві до досягнення ним пенсійного віку (55—60 років). Заробітна плата робітників і розміри соціальних виплат залежать від віку, освіти і стану роботи. Робітники послідовно проходять підвищення кваліфікації за рахунок підприємств. Для підвищення професійного рівня робітники в плановому порядку переміщуються на нові робочі місця через кожні 8—10 років. Існує тенденція групового підвищення. Така політика сприяє вихованню у робітників фірми творчого відношення до виконання своїх обов'язків, підвищенню їх відповідальності за якість роботи, формує почуття колективізму, турботу за престиж фірми. У випадку скорочення виробництва, персонал не звільнюють, а скорочують робочий час, або переводять частину робітників на інші підприємства за їх згодою.

Для ринку праці США характерною є децентралізація законодавства про зайнятість і допомогу по безробіттю. Ця модель заснована на таких ідеалах: індивідуалізмі, обмеженому впливу держави і конкуренції. У разі скорочення виробництва фірми звільнюють працівників або переводять на іншу роботу. Особливістю американського ринку праці є високий рівень контролю роботодавця за найманими робітниками, високою географічною і профспілковою мобільністю робітників і більш високому рівню безробіття ніж в Японії. Американська модель відповідає рисам зовнішнього ринку праці, що характерний для Великобританії та інших країн.

Особливості шведської моделі полягають у тому, що держава проводить активну політику зайнятості, яка направлена на попередження безробіття. Держава проводить обмежувальну фіскальну політику, яка спрямована на підтримку менш прибуткових підприємств і стримування прибутковості високодохідних фірм з метою зниження конкуренції між фірмами у підвищенні заробітної плати від 10 до 70%. Проводиться "політика послідовності" в заробітній платі, в результаті чого досягається рівність ставки заробітної плати за рівну працю незалежно від фінансового стану фірм. Крім того, держава підтримує слабоконкурентних робітників (молодь, інвалідів, жінок та ін.), для чого виплачує субсидії роботодавцям для створення робочих місць і виплаті заробітної плати та підтримує зайнятість у соціально значимих секторах економіки, але мало прибуткових.

 

17. Охарактеризуйте  специфічні риси товару «робоча сила»

Товар «робоча сила»  — не однорідний  за економічними, демографічними, національними, етнічними, професійно - кваліфікаційними, майновим й іншими ознаками. Робоча сила — товар специфічний.

Специфічність його полягає  в тому, що він, з одного боку, є жидам організмом, з власним характером, психологією, прагне до самовираження, потребує соціального захисту при несприятливій кон'юнктурі ринку праці, диференційного і індивідуального підходу, а іншого він є виробничим ресурсом. Специфічні риси товару робоча сила. Товар робоча сила є живим товаром, купівля якого має назву найму. Відповідно продана таким чином робоча сила називається найманою робочою силою.Не відчужується від свого власника — найманого працівника в процесі купівлі продажу. Працівник продає підприємцю користування своєю робочою силою на певний час, залишаючись носієм і власником цього своєрідного товару. Відносини між найманим працівником і роботодавцем оформляються трудовим договором, в якому вказуються взаємні права і обов'язки сторін  щодо виконання всіх умов купівлі-продажу робочої сили.

 

 

 

18. Охарактеризуйте  інфраструктуру ринку праці.

Інфраструктура ринку  праці включає державні і недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові  служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією праці. Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов, вирішення соціально-трудових конфліктів. У країнах з розвиненою ринковою економікою провідною силою регулювання ринку праці є колективно-договірна система. Безсумнівною перевагою колективно-договірного регулювання ринку праці є гнучкість прийняття взаємовигідних рішень, яку не можна порівняти ні з законодавчими, ні з адміністративними методами. Умови колективного договору набирають форму угоди між роботодавцями та працівниками, яка зобов'язує обидві сторони діяти у відповідності з цими умовами, не вдаючись до крайніх заходів — страйків чи масових звільнень, що забезпечує економічну та соціальну стабільність. Цивілізований ринок праці, окрім взаємодії роботодавців і найманих працівників, передбачає також наявність інституційних структур захисту колективних інтересів обох сторін (наприклад, профспілок, спілок підприємців, об'єднань працівників з обмеженою конкурентноздатністю тощо і державного посередництва в питаннях соціального партнерства. Участь спеціальних ^державних органів у відносинах суб'єктів ринку праці покликана забезпечувати паритетність відносин, організовувати і регулювати політику зайнятості за допомогою економічних інструментів та правових норм.

До функцій інфраструктури ринку праці відноситься також  посередництво між працівником  та роботодавцем, сприяння їх контактам та взаємодії, допомога в доборі й відборі працівників та виборі місця роботи, в укладанні трудового контракту тощо. Основну частку цієї роботи виконують недержавні підприємства, попит на послуги яких зростає пропорційно розвитку та диференціації ринку праці.

Таким чином, багатофункціональна  і високоефективна інфраструктура — невід'ємна характеристика цивілізованого ринку праці, показник його розвиненості й критерій дієвості. На жаль, слід зазначити, що в Україні така інфраструктура в повному розумінні поки що не створена.

 

19. Населення  як суб’єкт економічних та  соціальних явищ та джерело  трудових ресурсів.

Людські ресурси - специфічний  і найважливіший з усіх видів  економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси - це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.

Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими факторами  економічного розвитку полягає в  тому, що, по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність  людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.

 

20. Відтворення  населення – це історично, соціальний економічно зумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.

Види руху населення (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах. Природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення. Міграційний рух – це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами. Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Економічний рух – населення пов’язаний зі зміною його трудової активності, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці. У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтенсивний).