Шпаргалка по "Правознавству"

Об’єктивна сторона  злочину — це злочинне діяння (дія або бездіяльність), у результаті якого настають певні суспільно небезпечні наслідки або існує загроза їх настання.

До основних ознак  об’єктивної сторони належать: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки злочину; 3) причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком. Поряд з ними виокремлюють і так звані факультативні (необов’язкові) ознаки об’єктивної сторони. До них належать: спосіб, час, засоби, місце вчинення злочину. Ці ознаки характеризують об’єктивну сторону не всіх, а лише окремих злочинів.

Суб’єктом злочину є  фізична осудна особа, що вчинила  злочин у віці, з якого відповідно до кримінального закону може наставати  кримінальна відповідальність Суб’єкт  злочину — це фізична особа, що в момент вчинення злочину усвідомлювала характер своїх дій і могла ними керувати, тобто осудна, а також досягла віку кримінальної відповідальності.

Кримінальний закон  виокремлює дві вікові категорії  кримінальної відповідальності: а) загальну; б) знижену Загальний вік кримінальної відповідальності — з 16 років Знижений вік кримінальної відповідальності встановлено із 14 років за умисне вбивство, згвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, хуліганство та інші злочини, що представляють небезпеку.

Суб’єктивна сторона  злочину характеризується конкретною формою вини (умислом або необережністю), мотивом і метою. При цьому вина є обов’язковою, необхідною ознакою суб’єктивної сторони будь-якого злочину, а мотив і мета — факультативними, Виною є психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння або бездіяльності, його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Форма вини — умисел або  необережність. Умисел-прямий, непрямий. Необережність – злочинна самовпевненість  і злочинна недбалість.

114.Обставини,  що виключають злочинність діяння.

Закон вказує і на ряд  конкретних обставин, що виключають злочинність  діяння, а значить і кримінальну  відповідальність. Йдеться про ті випадки, коли особою вчиняється вчинок, що зовнішньо нагадує собою злочинне діяння. До таких належать:

Необхідна оборона; Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 2) Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. 3) Затримання особи, що вчинила злочин Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. 4) Крайня необхідність; Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. 5) Фізичний або психічний примус; Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. 6) Виконання наказу або розпорядження; Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному Законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. 7) Діяння, пов’язане з ризиком;  Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду право охоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.8) Виконання спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.

115.Поняття,  мета та види покарання. 

Покарання є заходом  примусу, що застосовується від імені  держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

До осіб, визнаних винними  у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання,. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Покарання у виді конфіскації  майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

116.Злочини  проти власності.

кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Стаття Конституції України наголошує, що держава забезпечує захист прав усіх об’єктів права власності. Таким чином, економічні відносини власності — це забезпечена суспільством і державою можливість володіти, користуватися і розпоряджатися предметами власності.

Видовими об’єктами  злочинів проти власності є ті суспільні відносини власності, на які посягають окремі, конкретні  види посягань — крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства і т. ін. Безпосередніми об’єктами злочинів проти власності є власність окремої особи (фізичної чи юридичної). Предметами злочинів проти власності є: майново-матеріальні речі, створені працею людей для задоволення матеріальних і культурних потреб, що мають вартість і ціну; гроші; цінні папери — облігації, чеки, сертифікати, векселі, акції тощо.

1.Розкрадання чужого  майна (грошей, цінностей). Такими  є: 

крадіжки (Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -карається  штрафом, або виправними роботами, або  арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років,

грабежі - Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -карається штрафом або громадськими роботами, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років,

шахрайство Заволодіння  чужим майном або придбання права  на майно шляхом обману чизловживання  довірою (шахрайство) -карається штрафом  або громадськими роботами, або виправними роботами на строк до двох років, або  обмеженням волі на строк до трьох років.

вимагання Вимога передачі чужого майна чи права на майно  або вчинення будь-яких дій майнового  характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими  родичами, обмеження прав, свобод або  законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк,

 привласнення, розтрата  майна або заволодіння ним  шляхом зловживання службовим  становищем Привласнення чи розтрата  чужого майна, яке було ввірене  особі чи перебувало в її  віданні, - карається штрафом або  виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання

2Спричинення власникові майнової шкоди. Це також корисливі посягання на власність, але вони не мають ознак розкрадання, — спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї

3. Некорисливі посягання  на власність. До них належать  умисне знищення або пошкодження  майна Умисне знищення або  пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, погроза знищення майна Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, необережне знищення чи ушкодження майна Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна, придбання чи збут майна, свідомо добутого злочинним шляхом

117.Злочини  у сфері господарської діяльності.

Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою  збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї  Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення  Стаття 201. Контрабанда  Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю знадання фінансових Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності Стаття 203-1. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів Стаття 205. Фіктивне підприємництво Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунківСтаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом  Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) Стаття 212-1. Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма Стаття 218. Фіктивне банкрутство Стаття 219. Доведення до банкрутства Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами Стаття 223. Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску Стаття 223-1. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів Стаття 223-2. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів Стаття 225. Обман покупців та замовників Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної продукції Стаття 228. Примушування до антиконкурентних узгоджених дій Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці Стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації Стаття 232-2. Приховування інформації про діяльність емітента Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів Стаття 235. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

З об’єктивної сторони господарські злочини характеризуються як суспільно небезпечні діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоду нормальній господарській діяльності.

Суб’єкти злочинів у  сфері господарської діяльності, залежно від обов’язкових і додаткових якостей, властивих особі, її місця в структурі об’єкта можна поділити на три категорії: спеціальні суб’єкти (наприклад, посадова особа); спеціальноконкретні особи (наприклад, продавець, працівник побутового обслуговування і т. ін.); будь-яка особа, що підлягає кримінальній відповідальності, яка порушує або не виконує певні господарські обов’язки і вимоги поведінки у цій сфері

Таким чином, під злочинами  у сфері господарської діяльності розуміємо вчинене приватною  або посадовою особою при здійсненні господарської діяльності умисне або необережне суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), що завдає істотної шкоди цій корисній діяльності.

118.Злочини  у сфері службової діяльності.

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, Стаття 366. Службове підроблення Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів 367. Службова недбалість Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкод охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, Стаття 368. Одержання хабара Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - Стаття 369. Давання хабара Давання хабара - Стаття 370. Провокація хабара Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара, -