Звіт по практиці

fy">Розрахована сума в податковій декларації з податку на додану вартість сплачується до 20 числа, наступного за звітним періодом.

Після тога як була прийнята декларація – працівниками групи непрямих податків проводять камеральну перевірку. Тобто дана перевірка проводиться без виїзду на підприємство, а на основі тільки поданої декларації. При перевірці декларації перевіряється правильність заповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику податку разом з цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявлених платником у декларації, поданим розрахункам. Якщо під час такої перевірки виявлено помилки у визначенні суми податку, то за результатами перевірки робиться відповідний запис у IV розділі декларації, та складається Акт про результати камеральної перевірки.

Група перевірки відшкодування податку на додану вартість відділу податкового аудиту та валютного контролю разом із працівниками групи непрямих податків проводять виїзні документальні перевірки , щодо податку на додану вартість.

Прямі податки обслуговує група прямих податків, відділу юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці. Саме на них покладені обов’язки перевірки нарахування та сплати податку на прибуток в взаємодії з відділами обліку та звітності, автоматизації процесів оподаткування.

Основним законодавчим актом яким керуються в ДПІ у м. Вінниці при контролі за нарахуванням та сплатою податку на прибуток є Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства, Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами  та багато інших законодавчих актів.

Платниками податку на прибуток є: з числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так ї за її межами; з числа нерезидентів – фізичні або юридичні особи, які отримують доходи за джерелом їх походження з України, за винятком установ, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законам;, філії, відділення та інші відокремленні підрозділи платників податків, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вирахування від валового доходу (виручки) сум валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Дані про суми отриманих видів доходів і витрат, амортизаційних відрахувань, про суми оподатковуваного прибутку, а також про суми нарахованого і того, що підлягає сплаті до бюджету використовуються для складання декларації про прибуток підприємства [Додаток 16].

Складається декларація щоквартально і за результатами роботи за рік.

При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну.

Складена декларація подається до Шепетівської ОДПІ  в наступні строки: за базовий податковий період, який дорівнює календарному кварталу чи півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступного за календарним днем звітного періоду;  за базовий податковий період, який дорівнює календарному року, - протягом 60 календарних днів, за останнім календарним днем звітного року.

Обчислена сума податку, що підлягає сплаті за звітний період вноситься до бюджету до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Якщо платник податку не подав у встановлений термін податкову декларацію, то ДПІ у м. Вінниці самостійно визначає суму податкового зобов’язання, але не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі якщо сума податкового зобов’язання розраховується ДПІ у м. Вінниці, то остання надсилає платнику податків податкове повідомлення. До податкового повідомлення додається розрахунок податкового зобов’язання. Структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, вносить його до реєстру податкових повідомлень, направлених юридичним особам, або реєстру повідомлень, направлених фізичним особам, які ведуться в цілому по ДПІ у м. Вінниці в електронному вигляді за окремими платниками.

Кожне податкове повідомлення має свій номер, який складається з двох частин: через дріб проставляється податковий номер та код структурного підрозділу який його склав.

Розглянемо контроль за справлянням місцевих податків і зборів.

            Податок на рекламу. Платниками податку на рекламу є рекламодавці, але фактично перераховують цей податок до бюджету виготовлювачі реклами. При перевірці слід встановити правильність визначення об’єкта оподаткування. При цьому слід пам’я­тати, що об’єктом оподаткування є вартість послуг з виготовлення реклами. Найвірогідніше помилка з цього приводу — нарахування податку з собівартості рекламних послуг. Увага звертається також на правильність застосування ставок податку: 0,1% — за розміщення одноразової реклами всіх видів; 0,5% — за розміщення реклами на триваліший час; 0,3% — за розміщення реклами на майні, товарах народного споживання та одязі. Важливою складовою перевірки є встановлення обґрунтованості пільг. Так, від податку звільняється реклама благодійних заходів, інформаційні табло, які розміщуються в приміщеннях, що використовуються для реалізації товарів, оголошення про зміни місцезнаходження підприємств або зміни номерів телефонів, факсів, оголо­шення органів державної влади, які містять інформацію, пов’я­зану з виконанням покладених на них функцій.
У деяких випадках рекламні роботи можуть виконувати безпосередньо самі рекламодавці. В такому разі об’єктом для нарахування податку є обсяг виконаних робіт, виходячи з фактичних витрат на виготовлення реклами.
Збір за використання місцевої символіки. Під час перевірки необхідно встановити:

            Наявність дозволу Комітету охорони і реставрації пам’яток історії, культури та історичного середовища на виготовлення продукції з використанням місцевої символіки.

            Достовірність обсягів виготовленої продукції з використанням місцевої символіки за період, що перевіряється.

            Правильність арифметичних підрахунків.

Під час перевірки необхідно керуватися переліком місцевої символіки, який затверджується місцевими органами влади.

Підсумовуючи, зазначимо, що методика перевірки правильності нарахування кожного виду податку залежить від особливостей їх стягнення у відповідності з чинним законодавством. Виходячи з цього, студентам потрібно самостійно розробити методику перевірки місцевих податків і зборів, не розглянутих вище.

Контроль за правильністю справляння платежів за ресурси. Необхідно розглянути порядок контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету ресурсних платежів, а саме: плати за землю, плати за воду і плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Схема контролю по кожному з указаних платежів однакова і включає такі питання:

            своєчасність подання розрахунку;

            повнота і правильність заповнення всіх реквізитів;

            достовірність даних, зазначених у колонках і рядках;

            правильність арифметичних підрахунків;

            своєчасність сплати до бюджету;

            наявність документів, доданих на підтвердження щодо показників, які застосовуються в розрахунках.

Перше, друге, четверте і частково третє питання перевіряються під час прийняття розрахунків ресурсних платежів у податковому органі. Своєчасність сплати до бюджету контролюється відділом обліку при веденні карток особових рахунків, а наявність підтверджуючих документів та достовірність окремих даних, що застосовуються в розрахунках, встановлюються під час проведення документальної перевірки.

При перевірці розрахунку плати за землю слід мати на увазі, що термін подання розрахунку для товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян — до 1 травня, для інших платників — до 1 лютого.
Земельний податок сплачується рівними частками виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним. Для встановлення достовірності показників, що використовуються в розрахунках, застосовуються дані державного земельного кадастру, документи, що є підставою для обґрунтування пільг, державні акти на право власності або постійного користування землею, договори на оренду земельної ділянки. При цьому слід звернути увагу на те, що відсутність державного акта, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку. При перевірці також вста­новлюється достовірність ставок земельного податку. Для цього використовуються Закон України «Про плату за землю», рішення чи постанови сільських, селищних та міських Рад.

При перевірці розрахунків плати за воду слід мати на увазі, що вони мають подаватися до податкової інспекції щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом; за І півріччя, 9 місяців, рік — не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. Строк сплати платежу — в 5-денний термін з дня подання розрахунків.

Нормативи плати за воду затверджуються Кабінетом Міністрів України. Це треба мати на увазі при перевірці достовірності нормативів, зазначених у розрахунку. Якщо вода надходить з мішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів розраховується виходячи з обсягів використання води по кожному джерелу окремо.

Під час документальної перевірки слід встановити достовірність обсягів забраної води. Для цього користуються показниками лічильників. Якщо підприємство забирає воду понад встановленого ліміту, то особі, яка перевіряє, необхідно переконатися, що плата за понадлімітне використання води віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому нормативи плати збільшуються в п’ять разів.

Контроль за правильністю справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюють податкові органи та органи гірського нагляду. Податкові органи контролюють своєчасність подання розрахунку і сплати даного платежу до бюджету. Розрахунок має подаватися щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Строк сплати податку — у п’ятиденний термін з дня подання розрахунків. При камеральній перевірці встановлюється достовірність нормативів плати, зазначених у в розрахунку, перевіряється правильність визначення суми платежу, якщо мають місце понадлімітні втрати корисних копалин під час видобування. За понадлімітні втрати плата збільшується вдвічі. При документаль­ній перевірці слід переконатися, що плата за понадлімітні втрати корисних копалин при видобуванні віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          3. Оподаткування фізичних осіб

 

 

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з законом „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Дохід з джерелом його походження з України будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;

б) дивідендів, нарахованих резидентом емітентом корпоративних прав;

в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;

д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

е) доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;

ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;

з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;

ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).