Звіт по практиці

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Февраля 2012 в 17:40, курсовая работа

Описание работы

Практичне здійснення завдань та функцій державної податкової служби, як зазначалося, покладається на систему спеціально утворених органів виконавчої влади, призначення, сутність та види яких дисертант уже аналізував у науковій статті . Очолює систему цих органів Державна податкова адміністрація України, яка забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері.

Содержание

Вступ.........................................................................................................................5 1.Організаційна структура міської ДПІ………………………………………….9
2.Оподаткування юридичних осіб……………………………………………...30
3.Оподаткування фізичних осіб………………………………………….42 4.Податковий аудит та валютний контроль……………………………..59 5.Масово-розяснювальна робота серед платників податків…………...64 6.Стягнення податкової заборгованості……………………………........73 7.Інформаційні технології та облік платників……………………………78 8.Висновок……………………………………………………………………….84
Список використаних джерел
Додатки

Работа содержит 1 файл

Звіт по практиці.doc

— 361.50 Кб (Скачать)

Засідання колегії проводяться відповідно до затверджених головою колегії планів роботи, як правило, один раз на місяць, позапланові засідання — у міру потреби.

Відповідно до покладених на неї завдань колегія: обговорює та приймає рішення щодо перспектив і найважливіших напрямків діяльності ДПА; розробляє пропозиції щодо вдосконалення діяльності ДПА, місцевих органів державної податкової служби та установ, що належать до сфери їх управління; аналізує: стан роботи ДПА та місцевих органів державної податкової служби з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема, щодо розгляду звернень громадян; розглядає питання, пов’язані з реалізацією завдань, покладених на ДПА.

У складі центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом для забезпечення реалізації державної політики в особливо вважливих сферах діяльності та державного управління утворюються відповідні департаменти та служби [108, с. 89]. Так, в структурі Державної податкової адміністрації України відповідно до наказу ДПА України від 12 грудня 2003 р. №598 створено 28 структурних підрозділів — департаментів, головних управлінь та управлінь, — до складу яких входять власні підрозділи

—як правило, управління та відділи про кожен структурний підрозділ наказами Державної податкової адміністрації України затверджено положення, в якому визначено структуру підрозділу, його завдання та функції, керівництво ним, права керівника, відповідальність, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами тощо.

Проте варто зазначити, що відповідно до п. 5.1 Указу Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про систему центральних органів виконавчої влади» утворення в центральному органі зі спеціальним статусом департаменту, призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент здійснює Президент України. Отже, утворення в складі ДПА України департаментів та затвердження положень про них, так само як і призначення їх керівників має здійснюватися виключно Президентом України. У зв’язку з цим акти ДПА України має бути приведено у відповідність до акта вищого за юридичною силою — Указу Президента України.

Наказом ДПА України від 12 березня 2003 р. №112 затверджено Перелік функцій, які здійснюють структурні підрозділи Державної податкової адміністрації України (див.: Додаток Б). В зазначеному переліку названо 107 функцій, до яких віднесено, наприклад, загальне керівництво, керівництво структурним підрозділом, роботу з кадрами, правове забезпечення діяльності органів державної податкової служби України, контроль за роботою органів державної податкової служби, масово-роз’яснювальну роботу, організацію роботи із зверненнями громадян, модернізацію державної податкової служби України тощо.

Кожна із наведених функцій розгортається в конкретні процедури, тобто відповідні дії, логічно закінчений набір операцій, які виконуються у визначеній технологічній послідовності і спрямовані на виконання відповідної функції. Наприклад, в межах здійснення функції «керівництво структурним підрозділом» виконуються такі процедури:

1) організація роботи структурного підрозділу та оцінка результатів його роботи;

2) підготовка пропозицій та (або) прийняття рішень:

—при розгляді вхідної кореспонденції;

— з кадрових питань;

—по доповідних записках, поданнях, проектах листів, наказів, інших документах;

3) підготовка проектів документів, що мають юридичне значення;

4) надання пропозицій щодо вжиття заходів до порушників виконавської, трудової дисципліни;

5) прийом платників податків;

6) прийом громадян;

7) надання пропозицій щодо присвоєння спеціальних звань відповідно до займаної посади працівникам структурного підрозділу;

8) проведення нарад;

9) взаємодія з керівниками інших структурних підрозділів;

10) затвердження посадових інструкцій працівників структурних підрозділів;

11) оцінка роботи структурних підрозділів та надання пропозицій щодо морального і матеріального заохочення працівників;

12) контроль за використанням робочого часу працівниками;

13) контроль за станом збереження державної таємниці;

14) участь у нарадах, які проводять керівництво ДПА України, центральні органи виконавчої влади;

15) надання практичної допомоги органам державної податкової служби;

16) участь у роботі колегії ДПА України;

17) складання плану роботи структурного підрозділу та контроль за його виконанням;

18) організація роботи структурного підрозділу щодо виконання доручень керівництва ДПА України, рішень і доручень державних органів вищого рівня, запитів і звернень народних депутатів України, центральних органів виконавчої влади, а також наказів і розпоряджень ДПА України, рішень Колегії ДПА України, протокольних доручень щотижневих апаратних нарад та планів роботи, звернень органів державної податкової служби та платників податків;

19) розгляд скарг на дії працівників структурного підрозділу;

20) забезпечення дотримання працівниками структурного підрозділу:

—внутрішнього розпорядку та режиму роботи;

—правил пожежної безпеки;

—правил охорони праці під час експлуатації електронно- обчислювальних машин;

—вимог діловодства.

Державна податкова адміністрація України як складова державної податкової служби одночасно є і об’єктом, і суб’єктом управління. Як зазначалося, її очолює голова, який і здійснює управління всією діяльністю ДПА України. В той же час Державна податкова адміністрації України здійснює управління місцевими органами державної податкової служби — державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державними податковими інспекціями, про функції та організацію яких мова піде нижче.

Отже, місцеві органи державної податкової служби представлені державними податковими адміністраціями на обласному рівні та державними податковими інспекціями у районах, містах та районах у містах. Варто звернути увагу на той факт, що для визначення найменування місцевих органів державної податкової служби законодавець використовує дві назви — «адміністрація» і «інспекція», тим самим вказуючи на відмінність у змісті державно-владних повноважень та різну правову природу суб’єктів системи цих органів. Слід цілком погодитись з думкою, що найменування державного органу — одна з форм вираження його державно-правової природи [238, с. 34].

Обласні (республіканський АРК, міські у містах Києві та Севастополі) органи державної податкової служби одержали назву адміністрації. Термін «адміністрація» означає управління, тобто вже в назві цього органу закладено функції щодо здійснення процесу управління. Вживання цього терміна у найменуванні державного органу свідчить про його призначення та акцентування уваги на наділенні такого органу функціями управління.

Законом «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 9) визначено загальні функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). Зроблено це шляхом поширення на них функцій ДПА України за окремими винятками. Зокрема, вони не видають нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; не затверджують форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів тощо.

Детально правовий статус державних податкових адміністрацій визначається положеннями про них. Так, Положення про Державну податкову адміністрацію у Харківській області основними завданнями ДПА визнає:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів та з інших питань;

узагальнення практики застосування податкового законодавства, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства та надання їх на розгляд ДПА України;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законодавством до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження по справах про адміністративні правопорушення;

здійснення контролю за погашенням податкового боргу (недоїмки) платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі.

В цьому ж Положенні деталізовано функції Державної податкової адміністрації в області відповідно до покладених на неї завдань.

Очолює ДПА в області голова, який, так само як і його заступники, призначається на посаду і звільняється з посади головою ДПА України за погодженням з Президентом України у порядку, визначеному законодавством. Варто зазначити, що це правило, яке реально виконується, закріплено в п.9 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженому Указом Президента України від 13 липня 2000 р., проте ч. З ст.5 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає інший порядок призначення на посаду і звільнення голови та його заступників — вони мають призначатися на посаду і звільнятися з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України. Отже, знову акт Президента України суперечить чинному Закону, у зв’язку з чим потребує змін.

Голова ДПА: здійснює керівництво ДПА, несе персональну відповідальність перед головою Державної податкової адміністрації України за виконання покладених на ДПА завдань і здійснення нею своїх функцій, а також відповідає за ефективність використання і збереження переданого в оперативне управління ДПА державного майна, транспортних засобів та обладнання; розподіляє обов’язки між заступниками та визначає ступінь їх відповідальності; призначає на посади і звільняє з посад працівників ДПА, крім тих, які призначаються головою ДПА України, та заступників начальників підпорядкованих ДПІ; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

У ДПА в області утворюється колегія, чисельність і склад якої затверджується Державною податковою адміністрацією України. Колегія є дорадчим органом і розглядає найважливіші напрямки діяльності ДПА. На засідання колегії в ДПА у Харківській області крім податківців запрошуються представники інших державних органів та об’єднань громадян.

Наказом ДПА України від 16 липня 2003 р. № 355 «Про організаційну структуру органів державної податкової служби» затверджено перелік конкретних функцій та процедур державних податкових адміністрацій та інспекцій, а також типові структури державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, місті Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, районах у містах, спеціалізованих, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

Організаційна структура державних податкових адміністрацій в регіонах визначена за трьома їх групами, залежно від кількості зареєстрованих платників податків, обсягів мобілізації коштів до бюджету та загальної штатної чисельності податкових органів (див.: Додаток В). За основу поділу адміністрацій на групи все ж взято кількість платників податків: 1-а група (понад 3000 одиниць) — Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Одеська, Харківська області; 2-га група (від 1500 до 3000 одиниць) — АР Крим, Вінницька, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Черкаська області; 3-тя група (до 1500 одиниць) — Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька і Чернігівська області та м. Севастополь.

Структура ДПА в області, що відповідає типовій структурі, затверджується головою ДПА за погодженням з Департаментом організаційно-розпорядчої роботи Державної податкової адміністрації України. У складі ДПА в області дозволяється, у разі потреби, зокрема, з метою підвищення ефективності виконання функцій з окремих напрямів роботи, додатково утворювати відповідні структурні підрозділи. Організаційна структура такої ДПА в області погоджується з Першим заступником Голови ДПА України.

Враховуючи статус міста Києва як столиці, високий рівень концентрації фінансових ресурсів, велику кількість зареєстрованих платників податків, які до того ж є визначальними для наповнення бюджету України, структура ДПА у м. Києві затверджується ДПА України як індивідуальна.

Як видно із наведеного, за функціональною ознакою підрозділи державних податкових адміністрацій в регіонах подібні до підрозділів ДПА України. Тільки в них утворюються не департаменти і головні управління, а управління і відділи. Подібними до наведених вище щодо ДПА України є також функції та процедури державних податкових адміністрацій у регіонах.

Нарешті, низові ланки державної податкової служби мають назву «державні податкові інспекції»». Державні інспекції в літературі відносять до спеціалізованих контролюючих органів, основним завданням яких є здійснення державного контролю в тій чи іншій досить вузькій сфері діяльності [109, с. 231]. Контроль з боку зазначених органів має ту особливість, що державні інспекції та служби не вправі застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності, як це роблять органи відомчого контролю. В свою чергу, останні позбавлені права притягати безпосередньо підпорядкованих їм по службі винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Відповідно до чинного законодавства вища посадова особа у таких випадках застосовує лише заходи дисциплінарного характеру. Тому, на мою думку, контроль з боку таких органів можна назвати спеціалізованим контролем, тобто тим, який провадиться вузькопрофільними за фахом контрольної діяльності органами. Відтак, ці органи доцільно визнати органами спеціалізованого контролю [186, с. 457].

Информация о работе Звіт по практиці