Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Февраля 2012 в 17:40, курсовая работа
Практичне здійснення завдань та функцій державної податкової служби, як зазначалося, покладається на систему спеціально утворених органів виконавчої влади, призначення, сутність та види яких дисертант уже аналізував у науковій статті . Очолює систему цих органів Державна податкова адміністрація України, яка забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері.
Вступ.........................................................................................................................5 1.Організаційна структура міської ДПІ………………………………………….9
2.Оподаткування юридичних осіб……………………………………………...30
3.Оподаткування фізичних осіб………………………………………….42 4.Податковий аудит та валютний контроль……………………………..59 5.Масово-розяснювальна робота серед платників податків…………...64 6.Стягнення податкової заборгованості……………………………........73 7.Інформаційні технології та облік платників……………………………78 8.Висновок……………………………………………………………………….84
Список використаних джерел
Додатки
Актуалізація інформації Центрального банку ДПА України стосовно реєстраційних даних юридичних осіб як платників податків відбувається з періодичністю в один місяць, стосовно фізичних осіб, що є суб‘єктами підприємницької діяльності - з періодичністю в один квартал, що безумовно не задовольняє потреб податкової служби. Особливо це стосується організації роботи з фірмами “одноденками, “фіктивними ” фірмами, які, на жаль, існують, виконання інших оперативних робіт. Збільшення періодичності актуалізації ЦБД за існуючими технологіями потребує значних трудовитрат, що пов'язане із обмеженими можливостями інструментальних засобів, які покладені в основу технологій.
Програмні засоби, що використовуються у сьогоденні на районному рівні (СУБД FoxPro, яка працює під управлінням операційної системи MS DOS), не дозволяють оперативно переробити величезний потік інформації, особливо у години "пік", збільшувати її обсяги і забезпечити якісний контроль за сплатою податків. Крім цього, має місці несумісність інструментальних і технічних засобів між районним і обласним рівнями АІС, де застосовані більш сучасні інформаційні технології і інструментарій.
Як бачимо, діюча автоматизована інформаційна система, яка використовується у ДПС для нарахування і стягнення податків з її частковою орієнтацією на ручне опрацювання інформації, за більшістю параметрів вичерпала потенціал підвищення ефективності роботи всіх рівнів ДПА і не в змозі виконати всі завдання, що ставляться до автоматизації обліку платників податків.
За Наказом ДПА України від 02.10.2000 №508 “Про стан та перспективні напрями розвитку інформатизації державної податкової служби України функціональними підрозділами Головної і обласних ДПА, районних ДПІ були проведені роботи щодо обстеження стану інформатизації з метою вдосконалення процесів автоматизації обліку платників податків в органах ДПС.
Проведене обстеження в частині аналізу потреб та проблем користувачів, технології обробки облікової інформації приводить до висновків про необхідність проведення робіт по вдосконаленню процесів автоматизації обліку платників податків існуючої інформаційної системи за новими технологіями, а саме - модифікації існуючого програмного забезпечення АІС податкової служби щодо обліку платників податків. Цього потребують :
- вимоги та замовлення органів Державної податкової служби всіх рівнів стосовно збільшення обсягів та значного підвищення оперативності обробки податкової інформації;
- зміни в податковому законодавстві;
- необхідність розширити поняття суб‘єкту обліку платника та доцільність поєднати функцій по реєстрації різних категорій платників, що виконуються в даний час засобами окремих розрізнених АРМ, в один програмний продукт на загальній методологічній основі. Це забезпечить підвищення достовірності реєстраційної інформації та зменшить трудомісткість робіт, кількість необхідних технічних ресурсів для виконання аналогічних функцій, створить сприятливі умови для поліпшення обслуговування платників податків;
- необхідність здійснювати автоматизований оперативний обміну інформацією з АІС “Облік податків і платежів ”;
- необхідність здійснювати автоматизований оперативний обмін інформацією між базами даних всіх рівнів податкової служби; між ДПА і іншими державними відомствами;
- розширення складу функцій програмно-технічного комплексу по обліку платників податків, з урахуванням інтеграції реєстраційних даних платників податків, до яких належать юридичні особи і фізичні особи - суб‘єкти підприємницької діяльності, інші суб‘єкти господарської діяльності;
- вимоги функціональних управлінь ДПА України та ДПА областей щодо формування інформації, використання якої має забезпечувати збільшення податкових надходжень;
- вимоги щодо забезпечення захисту інформації інтегрованого банку даних від несанкціонованого доступу.
Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова та юридична категорія. Можна без перебільшення
сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, а натомість одержувати від держави безплатні блага та послуги.
Досконалість форм і методів передачі цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інститутів.
Найбільшого розквіту податки сягають за умов розвинутої ринкової економіки. Вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона включає методи й об’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням.
Змінюються не тільки види і форми стягнення до бюджету певних сум коштів, а й саме ставлення до податків. Вони стають ефективним знаряддям втілення державної політики з питань економіки та соціального розвитку. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує вади ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості.
Проте не слід забувати, що податки є ще й дуже небезпечним інструментом у розпорядженні держави. Адже без наукової концепції податкової політики вони можуть гальмувати економічний розвиток держави. Концепція податкової політики держави повинна містити обґрунтовані висновки щодо впливу оподаткування на результати господарської діяльності підприємств та організацій, обсяг, напрямки й характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву й територіальну структуру економіки.
Безпосередньо збиранням податків займаються спеціальні служби. У різних країнах вони мають різні назви, але мета їх одна: забезпечити ефективне, правильне, своєчасне надходження податків до бюджету країни.
В Україні ця служба – Державна податкова адміністрація України.
Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових платежів.
Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників, тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухалення від податків стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на продаж та акцизами. Звідси дифереціація можливостей ухилення від податків залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих – значимості ПДВ.
Сьогодні українська податкова система як було доведено вище, не є такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами. Це пов’язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян – великим. Податковий тиск на громадян підсилюється тим, що середня гранична ставка прибуткового податку теж занадто високою.
На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого механізму стягнення податків.
Для кількісного виразу цього критерію доцільно застосувати соціологічні опитування, анкетування платників податків та інших подібних заходів.
Таким чином, довіра, а особливо “вертикальна” довіра, є можливим критерієм у пошуках ефективних рішень у податковій сфері. Вона дозволяє здійснити загальну і, що найважливіше, логічно послідовну оцінку функціонування податкової системи та діяльності органів податкової служби. Довіра є підставою для класифікації та встановлення пріоритетності розв’язання проблем, з якими стикається Україна на своєму шляху до ринкової економіки та європейської інтеграції. Вона також є абсолютно необхідною передумовою відновлення економічного зростання, а тому важливо мати таку податкову систему, яка ефективно діє в якості важеля що регулює економіку.
В ході мого проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ у м. Вінниці насамперед я навчився самостійно вирішувати питання юридичного значення , а це я вважаю найголовніше для моєї майбутньої професії ; також набув навичок розв’язання реальних завдань , використовуючи знання відповідної галузі права.
У період проходження виробничої практики я розробив разом з керівником від відділу план-графік проходження стажування, підпорядковувалась діючим в відділі правилам внутрішнього трудового розпорядку, суворо дотримувався правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, брав активну участь у суспільному житті колективу відділу, засвоїв питання передбачені програмою стажування, збирав практичні матеріали необхідні для написання звіту і представляв їх науковому керівнику, мав змогу ознайомитися з порядком організації діяльності , нормативними актами, які регулюють діяльність ДПІ .
Отже , як для мене , то ця навчальна практика була пройдена в ДПІ у м. Вінниці не дарма , тому що я багато чому навчилась у державних службовців , оволоділа новими для себе знаннями , навчилась працювати з документацією , навчилась оформляти декларації,звіти ДПІ м. Вінниця, вести ділову документацію і я вважаю , що все це мені знадобиться для моєї майбутньої роботи в державній службі .
Список використаних джерел
1 Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – С. 381-418.
2 Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування ” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №16. – С.225-262.
3 Закон України „Про державну податкову службу в Україні //Вісник податкової служби. – 1998. - №4.- С.3-11.
4 Миляков Н.В. налови и налогообложение: Курс лекцій , - М.: ИНФРА-М, 1999. – 348 с.
5 Журавская И. , Шинкаренко Д. . Украинская система налогообложения: настоящее и будущее // Бизнес – 2000. - № 37 (400) / Бухгалтерия – С. 6-19.
6 Вісник податкової служби