Поняття та види пенсій

     У всіх випадках розмір державної пенсії особам, віднесеним до 1-ї категорії, не може бути нижчим:

     для І групи інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;

     для II групи інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

     для III групи інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком;

     Дітям-інвалідам  сплачуються 3 мінімальні пенсії за віком. 

5.3 Пенсії за інвалідністю  науковим (науково-педагогічним) працівникам 

      Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які  стали інвалідами І, II, III групи внаслідок загального захворювання, призначається пенсія за інвалідністю у розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку:

     чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше 20 років;

     жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше 15 років.

6. Пенсії за вислугу  років

     Вислуга років — це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з втратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

     У юридичній літературі вислуга років  визначається як тривалий, виміряний рядом років період трудової чи державної діяльності, що створює за певних умов право на відповідні конкретні види пільг і переваг (грошові виплати, пенсії, додаткові відпустки).

     Пенсія  за вислугу років — це щомісячні виплати з Пенсійного фонду та інших джерел фінансування, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком (винагородою) особам, які мають установлений законом спеціальний стаж (вислугу років).

     За  своїми ознаками й цілями пенсії за вислугу років найбільш близькі до пенсій за віком: тут також вимагається певний стаж роботи (служби), а в деяких випадках — вік. Найчастіше ці пенсії призначаються незалежно від віку.

     Цілі  пенсійного забезпечення за вислугу років — встановлювати пенсії за вислугу років окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких веде до втрати професійної працездатності чи придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

     Коло  осіб, які мають  право на пенсію за вислугу років, визначене законодавством. Це окремі категорії працівників, перелік яких установлено в статтях 54 і 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також в інших спеціальних нормативних актах.

     Відповідно, законодавство вирізняє чотири категорії  громадян:

1. військовослужбовці та службовці (працівники) органів внутрішніх справ;
2. працівники цивільної авіації та льотно-випробувального складу;
3. державні службовці, судді, працівники прокуратури та митних органів;
4. окремі категорії працівників (спеціалістів) національної економіки.

     Першій  із зазначених категорій пенсії призначаються за наявності певної вислуги років служби незалежно від віку, інколи — в сукупності з віком та іншими обставинами (хворобою, скороченням штатів військових формувань).

     У другій групі умовами призначення пенсій за вислугу років є наявність певного стажу роботи за спеціальністю (вислуги років) і припинення до часу звернення за пенсією роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років.

     У третій групі право на пенсію виникає за наявності вислуги років (спеціального стажу на зазначених посадах і досягнення пенсійного віку).

     У четвертій групі умовами призначення пенсій за вислугу років є встановлена законодавством робота (професія, спеціальність), її тривалість, а також досягнення певного віку чи незалежно від віку.

      Згідно  із статтями 52, 54, 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» до цієї групи належать:

• працівники освіти, охорони здоров'я і соціального захисту;
• спортсмени — заслужені майстри спорту і майстри спорту міжнародного класу, члени збірних команд України;
• артисти театрально-концертних та інших видовищних установ, підприємств і колективів;
• робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо забезпечують організацію перевезень та безпеку руху на залізничному транспорті, в метрополітенах;
• плавсклад суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості;
• механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;
• водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайняті в технологічних процесах на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланців, руди, порід;
• працівники геологорозвідувальних експедицій;
• працівники, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві.

     Тривалість  вислуги років  перелічених категорій  працівників різна. Вона встановлюється окремими списками професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років. Списки затверджує Кабінет Міністрів України. У більшості випадків вислугу років встановлено в половинному розмірі від загального трудового стажу для чоловіків і жінок зі знижкою віку на 5 років.

     Правила нарахування розміру  пенсій за вислугу  років визначено як загальним пенсійним законодавством, так і іншими нормативними актами про статус і соціальний захист окремих категорій працівників.

     Це  залежить від виду спеціального стажу, що його мають працівники. Можна назвати два способи нарахування пенсій за вислугу років.

     В одних випадках пенсії за вислугу років (спеціалістам галузей національної економіки та іншим категоріям працівників) розраховуються так само, як і пенсія за віком (за стаж роботи — 25 років у чоловіків і 20 — у жінок).

     В інших випадках пенсія за вислугу років нараховується у вищих диференційованих відсотках до заробітку, посадових окладів (80-90% винагороди у державних службовців, суддів, прокурорських працівників).

     Коло  осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, достатньо широке і виходить за рамки дії закону про пенсійне забезпечення. Крім цього нормативного акта, є ціла низка інших законів, які регулюють даний вид пенсійного забезпечення, а саме Закони України:

     - «Про пенсійне  забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ;

     - «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ;

     - «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. №2790-ХІІ;

     - «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. №2862-ХІІ;

     - «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991р. №1789-ХІІ;

     - Митний кодекс України тощо. 

6.1 Пенсійне забезпечення  громадян, які проходили  військову службу  чи службу в  органах внутрішніх  справ 

     Необхідність  утримання Збройних сил і визнання служби в них особливим видом державної служби породжує для держави обов'язковість щодо соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей.

     Одним із видів соціального захисту, передбаченого  законодавством, є пенсійне забезпечення військовослужбовців, яке повністю поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ.

     Право на пенсійне забезпечення визначається наявністю у військовослужбовців і службовців (працівників) органів внутрішніх справ визначеної законом тривалості служби, досягнення до дня звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ (для деяких категорій цих службовців) встановленого віку та обов'язкове звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ за певними причинами (відставка, запас, хвороба, скорочення штатів тощо).

     Залежно від причин звільнення та умов надання  права на пенсію за вислугу років встановлюються різні розміри пенсії (від 50 до 90% грошового забезпечення).

     Так, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років та більше, призначається пенсія у розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком чи за станом здоров'я — 55% відповідних сум грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років — 3% грошового забезпечення, але всього не більше 85%.

     Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період проходження служби й віднесені до 1-ї категорії, розмір пенсії збільшується на 10%, а віднесеним до 2-ї, 3-ї й 4-ї категорій — на 5%. Загальний розмір пенсії, нарахований за вказаними причинами, не повинен перевищувати 85%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за 1-ю категорією, — 95%, за    2-ю і 3-ю категоріями — 90%.

     Мінімальних розмірів пенсій за вислугу років  не визначено, але вони не можуть бути нижче загальновстановленого мінімального розміру пенсії за віком. 

6.2 Пенсія за вислугу  років працівникам  цивільної авіації  та льотно-випробувального  складу 

     Законодавчо передбачено право на пенсію за вислугу років деяким категоріям робітників і службовців авіації, а також льотно-випробувального складу незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті:

     1) працівникам льотного і льотно-випробувального  складу із вислугою років на цих посадах не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок;

     2) працівникам, які здійснюють управління  повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера:

     чоловікам — після досягнення ними 50 років  і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи, пов'язаної з безпосереднім управлінням польотами повітряних суден;

     жінкам  — після досягнення ними 45 років  і при загальному стажі роботи не менше 17 років 6 місяців, з них не менше 10 років роботи, пов'язаної з безпосереднім управлінням польотами повітряних суден;

     3) інженерно-технічному складу (за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України):

     чоловікам - після досягнення ними 55 років і  при загальному стажі роботи в цивільній авіації не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах;

     жінкам  — після досягнення ними 50 років  і при загальному стажі роботи у цивільній авіації не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначених посадах;

     4) бортпровідникам:

     чоловікам — після досягнення ними 55 років  і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на посаді бортпровідника;

     жінкам  — після досягнення ними 45 років  і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на посаді бортпровідниці.

     Розміри пенсій і порядок  їх нарахування для  льотного та льотно-випробувального складу різні.

     Льотному  складові цивільної авіації призначаються пенсії в розмірі 55% місячного фактичного заробітку, що його вони мали перед припиненням роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. При цьому за кожний рік вислуги понад зазначені строки (для чоловіків — 25 і жінок — 20 років) пенсія збільшується на 1 % заробітку.

     Льотчикам-випробувальникам, штурманам і парашутистам-випробувальникам, у яких не менше 2/3 необхідної вислуги припадає на проведення випробувань літальних апаратів, пенсія зростає на 3% заробітку за кожний додатковий рік після вислуги.

     Максимальний  розмір пенсії за вислугу  років працівникам  льотно-випробувального складу, нарахований відповідно до зазначених норм, не може перевищувати 85% заробітку.