Поняття та види пенсій

      За  станом здоров'я на пільгових умовах призначається пенсія інвалідам зору І групи - сліпим.

      Ці  особи мають право на пенсію за віком: чоловіки — з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менше 15 років; жінки — з досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 10 років. Пільги на пенсійне забезпечення мають лише ті працівники, яких визнано інвалідами зору І групи. Решта інвалідів І групи за комплексом різних захворювань правом на зазначені пільги не користується.

     Пенсія  за віком інвалідам зору І групи  призначається довічно незалежно від строку, що на нього встановлено інвалідність.

     Важливою  пільгою пенсійного страхування є призначення пенсії за віком у разі неповного стажу роботи, тобто меншого ніж 25 і 20 років (відповідно для чоловіків і жінок). Ця норма застосовується не часто, оскільки більшість громадян виходять на пенсію в пенсійному віці та з повним стажем роботи. Але інколи стажу для призначення пенсії недостатньо, зокрема в жінок, які впродовж тривалого часу займалися вихованням дітей чи веденням домашнього господарства. У таких випадках пенсії за віком можуть бути призначені з меншим стажем роботи.

4. Пенсії за інвалідністю

     Пенсії  за інвалідністю є  одним із видів  соціального захисту  непрацездатних громадян. Їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані у разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання.

     Пенсії  за інвалідністю притаманні всі загальні риси, характерні для інших видів пенсій.

     Пенсія  за інвалідністю призначається на тривалий час чи безстроково особі, яка втратила працездатність, виплачується щомісячно у грошовій формі, залежить від заробітку інваліда, зумовлена трудовою діяльністю людини чи іншими причинами.

     Підставою для призначення пенсії за інвалідністю на відміну від пенсій за віком  є чітко виражена непрацездатність громадянина. Це означає, що пенсія за інвалідністю призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. Із встановленням інвалідності пов'язане виникнення права на пенсію.

     Право на пенсію за інвалідністю забезпечується всім громадянам, які стали непрацездатними.

     Законом установлено основну умову її призначення — інвалідність (інвалідність від лат. invalidus – безсилий, слабкий) означає нездатність людини працювати за своєю професією чи взагалі внаслідок захворювання або вродженого дефекту розвитку.

     Розглядаючи інвалідність як категорію непрацездатності, слід підкреслити, що вона має законодавче  визначення. Так, згідно із Законом  «Про основи соціальної захищеності  інвалідів в Українській РСР» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм чи уроджених дефектів, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності соціальної допомоги й захисту.

     Встановлення  інвалідності проводять МСЕК, функції  яких регламентуються спеціальною  Інструкцією «Про встановлення груп інвалідності», затвердженою Міністерством  охорони здоров'я України та узгодженою з Федерацією профспілок України 28 грудня 1991р.

     Законодавство про пенсійне страхування  вирізняє два види інвалідності залежно  від причин інвалідності:

     а) пенсії за інвалідністю внаслідок трудового  каліцтва чи професійного захворювання;

     б) пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов'язаного  з роботою, інвалідності з дитинства).

     Пенсії  за інвалідністю внаслідок  трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи і виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

     Інвалідність  внаслідок загального захворювання встановлюється в усіх випадках, якщо настання інвалідності не зумовлене іншими причинами.

     Для призначення пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання необхідний стаж.

     Законом передбачено, що такий стаж не вимагається  для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

     Пенсії  за інвалідністю призначаються від  дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК.

     Інвалідам — чоловікам і  жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інвалідності призначаються довічно.

     У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі виплачується від дня зміни групи інвалідності.

     Законодавством  установлено особливі умови відновлення  виплати пенсії у перервах інвалідності. Так, якщо інвалід не з'явився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пенсії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше, ніж на один місяць.

     Розміри пенсій за інвалідністю

     Головною  умовою для призначення  пенсії за інвалідністю є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності.

      Страховий стаж – період (строк), протягом якого  особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню  та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний  страховий внесок. 

     Таблиця 6.5 – Вимоги до стажу  роботи, необхідного  для призначення  пенсії за інвалідністю з 1 січня 2004 р.

    

      До  страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого  обчислюється розмір пенсії за інвалідністю або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується  також на загальних підставах  відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою  особою пенсійного віку, передбаченого  статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

      З 1 січня 2004 р. розмір пенсії за інвалідністю залежить від розміру пенсії за віком.

      Пенсію  за інвалідністю встановлюють залежно від групи інвалідності у таких розмірах:

     - І група – 100% пенсії за віком;

     -II група – 90% пенсії за віком;

     - III група  – 50%  пенсії за віком.

     Таким чином, на пенсію за інвалідністю впливає  не тільки заробіток, який мала особа, що стала інвалідом, а й страховий стаж.

     З 1 січня 2004 р. справу з пенсіями за інвалідністю від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань вирішує Закон про страхування від нещасного випадку.

     Тобто за пенсією за інвалідністю до Пенсійного фонду можуть звернутися лише особи, які повністю або частково втратили працездатність внаслідок загального захворювання і яким медико-соціальна експертна комісія встановила І, II або III групу інвалідності. Пенсії призначають на період встановлення інвалідності, а особам, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), — довічно.

5. Особливості пенсійного  забезпечення за  інвалідністю окремих категорій громадян

 

5.1 Пенсії за інвалідністю  військовослужбовцям  і працівникам

органів внутрішніх справ 

     Умови, норми й порядок  пенсійного забезпечення регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

     Цей закон поширюється  і на військовослужбовців строкової служби, а також на працівників органів внутрішніх справ і членів їхніх сімей.

     Пенсії  за інвалідністю призначаються військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби, але не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманого в період проходження служби.

     Залежно від причини інвалідності інваліди поділяються  на дві категорії: інвалідів війни та інвалідів із загалу військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

     Категорія впливає на рівень пенсійного забезпечення.

     До  першої категорії належать особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інших обов'язків військової служби.

     До  другої категорії належать інваліди через каліцтво, отримане внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), чи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.

     Пенсії  за інвалідністю не залежать від тривалості військової служби чи служби в органах  внутрішніх справ, однак  призначаються й виплачуються після звільнення зі служби.

     Пенсія  за інвалідністю для військовослужбовців  офіцерського складу, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлюється у таких розмірах, відповідних до сум грошового забезпечення:

     інвалідам війни І групи — 100%;

     інвалідам війни II групи — 80%;

     інвалідам війни III групи — 60% ;

      решті інвалідів:

     І групи — 70%;

     II групи — 60%;

     III групи — 40%.

     Законодавством  установлено мінімальні пенсії військовослужбовцям строкової служби — інвалідам війни.

     Для солдатів і матросів строкової служби І та II груп вони не можуть бути нижчими від трьох мінімальних пенсій за віком, для III групи ця межа – півтори мінімальні пенсії за віком, решті інвалідів-військовослужбовців строкової служби І групи – 200%, II –100% і III – 50% мінімального розміру пенсії за віком.  

5.2 Пенсії за інвалідністю  особам, які потерпіли  внаслідок

Чорнобильської катастрофи 

     Відповідно  до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії за інвалідністю призначаються громадянам, інвалідність яких настала через каліцтво чи хворобу, отримані внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Пенсії  призначаються у підвищених розмірах.