Доходи та витрати страховика

Питанням  фінансової науки присвятив багато праць видатний український вчений, поет, письменник І.Франко.

Зміст і структура фінансової науки, яка  склалася у XX столітті, набула свого подальшого розвитку. У теперішній час об'єктом фінансової науки є явища і процеси, які здійснюються у державі при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного і соціального розвитку. Фінансові явища і процеси досліджуються у різних сферах державні фінанси, фінанси підприємницьких структур, міжнародні фінанси, державний кредит, страхування.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6.Централізовані  та децентралізовані  фінанси.

Фінансові відносини завжди пов'язані з  формуванням грошових доходів та накопичень.

Фінанси суспільства як економічна категорія  характеризується не тільки економічними відносинами, але мають і матеріальний зміст. Грошові фонди та накопичення, які створюються державою, підприємствами, установами, організаціями в процесі  розі юділу та перерозподілу ВВП і національного доходу, являють собою фінансові ресурси.  Фінансові ресурси - це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і колективів окремих підприємств.

Централізовані грошові фонди концентруються у державі і являють собою загальнодержавні фінансові ресурси. Провідне місце в системі загальнодержавних фінансових ресурсів належить державному бюджету. Основним джерелом формування державного бюджету виступає створюваний в галузях матеріального виробництва чистий доход, що надходить до бюджету у вигляді платежів з прибутку, податку на додану вартість та інших податкових і неподаткових платежів. Певна частина доходів державною бюджету формується за рахунок податкових та інших платежів з населення. З бюджету фінансуються видатки на розвиток науки, культури, освіти, охорону здоров'я, управління, оборону, соціальний захист населення та інші загальнодержавні потреби.

До системи  загальнодержавних фінансових ресурсів України належать Пенсійний фонд, Фонди державного соціального страхування, інші бюджетні та позабюджетні фонди спеціального призначення, державний кредит як специфічна ланка державних фінансів.

Децентралізовані фінансові ресурси або фінансові ресурси суб'єктів господарювання являють собою грошові кошти, які вони мають у своєму розпорядженні. Ці кошти можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання І розвиток об'єктів невиробничої сфери, особисте споживання працівників та резерв.

Загальна  сума фінансових ресурсів суб'єкта господарювання складається з таких елементів, як статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд, спеціальні та інші фонди. Основним джерелом формування фінансових ресурсів с валовий внутрішній продукт. Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.

Основні  методи,  за  допомогою яких   формуються  фінансові ресурси:

-    стягнення податків;

-   відрахування частини прибутку  державних підприємств;

-  відрахування    на   соціальне    страхування    та інші   види відрахувань  до централізованих фондів

-    продаж майна та цінних паперів;

-    одержання кредитів;

-    емісія грошей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

7.Структура  фінансової системи  України.

Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур. окремих громадян.

Фінансова система має структуру:

Державні  фінанси:

1.Державний бюджет

2.Фінанси  підприємств державної власності

3.Пенсійний  фонд

4.Фонди  обов'язкового соціального страхування

5.Державний  кредит 

6.Місцеві  фінанси

Фінанси суб'єктів господарювання:

1.Фінанси  акціонерних товариств

2.Фінанси  ТОВ,МП та підприємств інших форм власності

3.Фінанси  фермерських господарств

4.Фінанси  громадських організацій

5.Фінанси  домогосподарств.

Міжнародні  фінанси:

1.Міжнародні  розрахунки

2.Фінанси  міжнародних політичних, економічних  і інших організацій

3.Міжнародні  фінансові інститути

Фінансовий  ринок:

1.Ринок  грошей

2.Фондовий  ринок

Страховий ринок

До  організаційної структури  фінансової системи  України входять:

І. Органи управління:

1.  Міністерство  фінансів,

2.  Державна  податкова служба.

3.  Державна  контрольно-ревізійна служба.

4.  Державне  казначейство.

5.  Рахункова  палата.

6.  Аудиторська  палата.

7.  Пенсійний  фонд.

8.  Фонди  соціального страхування.

9.Комітет  з нагляду за страхового діяльністю.

10.Державна  комісія з цінних паперів та  фондового ринку.

II. Фінансові інститути:

1.  Національний  банк.

2.  Комерційні  банки,

3.  Небанківські  кредитні установи .

4.  Страхові  компанії,

5.  Міжбанківська валютна біржа .

6.  Фондова  біржа.

Кожна структурна одиниця фінансової системи  має свої специфічні організаційні  форми. Органи управління виконують не тільки функції управління на мікро - та макрорівнях, але і контрольні функції.

Сьогодні  фінансова система Украі'ни знаходиться  у стадії розвитку. Тому вона, передусім, повинна відповідати певному  ступеню перехідного періоду  І відображати його особливості. Бесперечно,її структура ще буде змінюватись відповідно до нових етапів розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

8.Характеристика  ланок фінансової  системи.

Центральною підсистемою фінансової системи  країни є сфера державних фінансів (макроекономічний рівень). Вона характеризує фінансову діяльність держави і є системою грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для виконання властивих їм функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Основою державних фінансів є бюджет держави - державний та місцеві бюджети. До складу сфери державних фінансів входять фінанси державного сектора економіки, державні цільові фонди, державний кредит.

Сфера фінансів суб'єктів господарювання (мікроеноиомічний рівень) відображає рух грошових потоків окремих підприємств.

Фінанси суб'єктів господарювання призначені для .забезпечення діяльності підприємств і виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки тут створюється ВВП, який е об'єктом фінансових відносин.

Фінанси домогосподарств - це система економічних відносин, у результаті дії якої виникає можливість створення фондів грошових ресурсів в окремо взятому домогосподарстві. Основою створення таких фондів є кошти населення, які вони отримують в результаті господарської діяльності, а також спадку.

Основною  метою фінансів цієї сфери є формування доходної частини бюджетів сім'ї  та окремих громадян і використання цих доходів на цілі поточного  споживання та накопичення.

Міжнародні фінанси відображають розподільні та перерозподільні відносини в процесі зовнішньоекономічної діяльності та пов'язані з формуванням та використанням фондів фінансових ресурсів на міжнародному рівні. Функціонуючи у міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, сприяють задоволенню потреб міжнародного співробітництва, розвитку та поглибленню міжнародних інтеграційних процесів.

Світові фінансові потоки охоплюють обслуговування міжнародної торгівлі, іноземні інвестиції, операції з цінними паперами та різними фінансовими документами, валютні операції, внески держави до міжнародних організацій, рух позикових капіталів.

Міжнародні  фінанси відображають діяльність міжнародних  організацій і фінансових інститутів.

Фінансовий  ринок - це узагальнююча назва ринків, де проявляється попит та пропозиція на різні фінансові послуги.

Фінансовий  ринок - важлива сфера фінансової системи. За допомогою фінансового  ринку мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси, здійснюється їх перерозподіл між галузями, регіонами, суб'єктами господарювання. Він має об'єктивний характер і визначається ефективністю використання капіталу.

Страхування - відокремлена ланка фінансової системи з приводу формування І використання колективних страхових фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між суб'єктами господарювання і державними фінансами. З одного боку, страхові компанії здійснюють свою діяльність як суб'єкти підприємництва, а з іншого - їх діяльність досить жорстко регламентується законодавчими та нормативними актами і підлягає контролю та управлінню з боку Міністерства фінансів України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

9.Пенсійний  фонд:джерела його  формування та  напрямки використання.

Державний Пенсійний фонд України був створений  у 1991 році як самостійна фінансово-кредитна система. Кошти цього фонду не входять до Державного бюджету, витрачаються відповідно до цільового призначення і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою  організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове страхування у вигляді нарахувань на фонд оплати праці працівників підприємств (за основною ставкою 32%), відрахування із заробітної плати фізичних осіб, цільові надходження з бюджету, добровільні внески.