Доходи та витрати страховика

1. Необхідність та зміст фінансів, їх призначення та основні ознаки.

Основними економічними категоріями товарного  виробництва, які мають вартісну форму, є гроші, ціна, заробітна плата, прибуток, кредит, фінанси. Ці категорії  діють у системі економічних  відносин, пов'язаних з рухом грошей.

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, яка відображає економічні відносини в процесі створення та використання грошових фондів.

Умовою  функціонування фінансів є наявність  грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність.

Фінанси суттєво відрізняються від інших  економічних категорій своїм  призначенням, характером виникнення, становлення і розвитку.

Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їх роль та значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Проте не будь-які грошові відносини виражають фінансові. Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконуються.

Якщо  гроші - це особливий товар, в якому  виражається вартість усіх інших  товарів, то фінанси — це певні  економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей. Фінанси виступають як економічний інструмент розподілу  та перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу, як знаряддя контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів забезпечити не тільки потреби держави та підприємств у грошових коштах, але й контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси - історична категорія. Вони з'явилися  одночасно з виникненням держави  та її інститутів, а також у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.

З теоретичної точки зору фінанси визначаються як особливі економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування та використання централізованих та децентралізованих фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного ефекту.

У практичному плані фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Таким чином сучасна наука про фінанси, незалежно від аспектів визначення цієї категорії підкреслює важливе суспільне призначення фінансів, їх роль у реалізації економічних і соціальних програм.

Фінансові відносини охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін, споживання.

Основні ознаки фінансів полягають у такому:

1.Грошова  форма вираження - пов'язана з  рухом грошових потоків від  одного суб'єкта до іншого.

2.  Розподільний  характер. У сфері розподілу та  перерозподілу доходів  і накопичень  сукупність  грошових   відносин  належить до фінансів. 

3.Формування  доходів  та  здійснення   видатків.   Доходи  та видатки   є  вихідними   фінансовими   категоріями.   Доходи   одного   з суб'єктів завжди є видатками  іншого.

Головним  об'єктом фінансових відносин виступають ВВП та національний доход. Іноді об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство.

У фінансових відносинах беруть участь такі суб'єкти: держава, регіон, суб'єкт господарювання та громадянин. У зв'яжу з цим розрізняють:

-    загальнодержавні фінанси;

-    місцеві фінанси;

-    фінанси суб'єктів господарювання;

-    фінанси громадян (населення). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Функції фінансів

Функції фінансів відображають форми проявлення фінансів і призначення в суспільстві, їх роль у народному господарстві. Сутність фінансів проявляється у функціях, які вони виконують.

Загальноприйнято  вважати, що фінанси виконують дві  основні функції: розподільчу та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов'язана зі створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов'язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча).

Суть  розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. За допомогою розподільної функції здійснюються відшкодування вартості засобів виробництва, що витрачалися, та створення первинних доходів.

   Перерозподільна функція фінансів проявляється при перерозподілі грошових коштів у міжтериторіальному, міжгалузевому, внутрішньогалузевому і внутрішньогосподарському аспектах. Перерозподільна функція фінансів діє у взаємозв'язку і взаємообумовленості з контрольною функцією, яка є внутрішнього властивістю фінансів та служить засобом контролю за процесом перерозподілу вартості ВВП шляхом утворення і використання грошових фондів цільового призначення.

Контрольна  функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення.

Завдяки контрольній функції фінансів суспільство  контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів фінансових відносин, економне та ефективне використання коштів.

У залежності від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють: Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Його здійснюють органи державної влади та управління.

Відомчий  контроль здійснюється галузевими міністерствами, відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Його об'єктом виступає фінансова діяльність підприємств,

Внутрішній  контроль здійснюється фінансовими службами підприємств та установ, в функції яких входять перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Незалежний  фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами.

Суспільний  контроль - це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.

Існують другорядні функції, які теж показують, яким чином реалізується суспільне  призначення фінансів.

Функція ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють Ірошовий обіг і систему кредитування, сприяє пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів.

Функція стабільності - спрямованість фінансової і кредитної політики на уникнення надмірних спадів та "перегрівів" в економіці.

Функція формування та використання грошових фондів пов'язана із матеріальним змістом фінансових відносин, які мають грошове вираження, з процесами мобілізації коштів до грошових фондів різних рівнів та використання цих коштів на задоволення суспільних потреб. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Роль фінансів  в економічній  системі країни

Усі процеси  економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує кількісно та якісно масштаби діяльності та фінансові можливості держави, господарської структури, громадянина. Ці фонди є матеріальними носіями фінансових відносин.

Забезпечення  за допомогою фінансів необхідних умов для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні досягається саме завдяки організації  різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина.

Фінанси за своїм змістом - дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому; використання фінансів дає змогу  успішно реалізувати кінцеву  мету економічного та соціального розвитку.

Фінанси - не тільки показник рівня економічного розвитку суспільства, а й важливий інструмент цього розвитку. Фінанси  виконують свою роль через форми, методи створення і використання фінансових ресурсів разом з іншими економічними категоріями.

Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, перехід до якої характеризуємся різкого зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний та кількісний перехід на новий рівень використання фінансів у економічній системі країни.

Виконання державою комплексу завдань, пов'язаних із забезпеченням її існування і  ефективного функціонування викликало  появу широкого арсеналу фінансових методів державного регулювання  економіки. Усі вони пов'язані в  єдину систему і в сукупності спрямовані на підтримку та забезпечення ефективності державного регулювання.

Важлива роль належить фінансам господарських структур. Створення та використання фінансових ресурсів у цій сфері підпорядковано меті підвищення ефективності господарської діяльності. Це можливо при спрямуванні фондів фінансових ресурсів на нові технологи, кращому використанні основних фондів, прискоренні обороту обігових коштів,

За допомогою  фінансів суб'єкти господарювання мають  можливість забезпечувати вирішення виробничих і соціально-економічних проблем свого функціонування.

Роль  фінансів відчутно виявляється і  при розв'язанні соціальних проблем. Держава здійснює заходи щодо соціально-економічного розвитку через фінансове забезпечення соціальних процесів, реалізацію її соціальної політики.

У перехідний період реформування економіки фінанси е важливою сполучною ланкою між макроекономічними показниками і конкретним використанням фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5.Фінансова  система:сутність  та розвиток.

Поняття "фінансова система"  являє  собою сукупність взаємопов'язаних елементів, що мають однорідні ознаки. Воно с одним з основних, базисних понять, які характеризують структуру фінансових відносин.

Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур. окремих громадян. Ці фінансові ресурси зосереджуються в розпорядженні держави, підприємницького сектора економіки (фінанси підприємницьких структур), певних фінансових інститутів, домогосподарств.

Фінансова система охоплює сукупність економічних відносин, на основі яких створюються і використовуються відповідні фонди ресурсів, з одного боку, а з іншого - це система органів, що організують ці відносини.

Виходячи  з цього, слід розрізняти поняття  «фінансова система» за двома ознаками:

1.  внутрішня  сторона фінансової системи.

1. зовнішня сторона фінансової системи.

Зародження  фінансової науки відносять до ХУ-ХУІ  століття, вона досить молода порівняно  з іншими соціально-політичними  науками. Фінансова наука виникла  на основі фінансової практики яка існувала на багато століть раніше. Необхідність збільшення доходів держави у XVI столітті активізувала фінансову думку, спонукала письменників того часу, які займалися державними науками, досліджувати питання фінансового господарства. Протягом XVI століття зміцнюється зв'язок між фінансовою теорією і практикою, інакше кажучи, наука набуває більш примітний вплив на фінансову практику. Видатні економісти того часу Ж.Боден, Т. Гоббс, Д. Локк, Л. фон Секендорф, Ф. Кене докладно розробили фінансові питання не тільки з практичної точки зору, але й в теоретичному плані.

Фінансові теорії знайшли своє міцне обґрунтування  та розвиток у різних течіях фінансової думки ХУІІ-ХУШ століть. А.Сміт у  своїх працях розвиває економічну основу фінансового господарства, дає фінансовій науці достатньо міцне підґрунтя, створює фінансові умови функціонування економіки. Найбільший розвиток фінансової науки припадає на XIX століття. Вагомий внесок у її розвиток зробили вчені-фінансисти К.Рау,Ж.Сисмонді, Ф.Нітті, російські економісти МТургенєв, Л.Ходський, І.Озеров.