Доходи та витрати страховика

Фінанси розподіляють всю вартість валового суспільногопродукту.По відношенню до цінового розподілу, фінасовий розподіл є вторинним.Ціновий розподіл на поверхні не помітний, він прихований у загальній масі виручки.Фінансовий розподіл чітко проглядається.

Ціновий розподіл займається лише розподілом, а фінансовий- розподілом і перерозподілом.

Заробітна плата.Слід за ціною, всередині фінансового розподілу, починає функціонувати заробітна плата.Фінанси створюють умови для формування фонду зарплати та інших фондів оплати праці.Ці категорії створюють передумови для відтворювання робочої сили, у взаємодії стимулюють відтворювальний процес.

Відмінності зарплати і фінансів:Межі фінансового розподілу значно ширші, зарплата стосується лише компенсації витрат.Фінанси беруть участь в односторонньому русі вартості, а зарплата у зустрічному.За допомогою фінасів формується значна кількість фондів, а за допомогою зарплати- фонд зарплати і преміальний фонд.Вони складають фонд оплати праці.Зарплата основа для сплачування податків.Джерелом зарплати є фінансові ресурси, а фонд зарплати при його економії сам стає джерелом фінансових ресурсів.

Кредит:Фонди банків формуються на стадії перерозподілу, тобто кредит стає завершує розподільчий процес.Кредитні ресурси формуються внаслідок того, що з'являється невідповідність у наявності власних коштів та їх потребою.Кредит доповнює фінансові ресурси і дозволяє відбуватися процесу розширеного відтворювання.

Особливості:

1.Кошти  банку видають на певний термін, на певних умовах та за умов  повернення.

2.Кошти  при фінансуванні видаються на  певні цілі,безкоштовно,без повернення.

За допомогою  кредиту відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між підриємствами, організаціями і громадянами.

Постійно  відбувається переливання кредитних  ресурсів у фінансові ресурси  і навпаки.Всі фонди підриємства  концентрцються на рахунках в банках і джерелом позикових фондів банків для видачи кредитів.

Між кредитом та фінансами багато спільних рис, але  основою є широке використання обох у кругообігу і відтворювальному прцесі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

10.Страхування:призначення,  характеристика і  напрямки.

Страхування є одним з важливих елементів фінансової системи. Воно обумовлено рухом грошової форми вартості при формуванні і використанні відповідних цільових грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу грошових прибутків та нагромаджень.

Як елемент  фінансових відносин, страхування пов'язане з виконанням специфічних функцій в економіці. Для розвитку суб'єктів ринкової економіки, які господарюють, потрібна наявність у системі економічних відносин спеціалізованої системи перерозподільних відносин, що дозволяє забезпечувати безперервність господарської діяльності таких суб'єктів шляхом надання їм страхового захисту при настанні несприятливих подій. Захисту можуть підлягати майнові інтереси, інтереси, пов'язані з різноманітними джерелами прибутку, та особисті інтереси, пов'язані зі зберіганням досягнутого рівня життєзабезпечення і життя.

Страхуванню притаманні усі ознаки фінансів, але  воно має і свої відмітні ознаки: виникають перерозподільні відносини, обумовлені наявністю страхового ризику, як вірогідності і можливості настання страхового випадку, здатного заподіяти матеріальний або інший збиток.

Страхуванню також притаманні замкнені перерозігодільні відносини між його учасниками, пов'язані  з солідарною розкладкою суми збитку одного або кількох суб'єктів  на всіх суб'єктів, 'залучених до страхування.

Страховій справі, як економічній категорії, властива специфічна термінологія, яка використовується для визначення ключових понять.

Страхувальник - у широкому значенні - фізична або юридична особа, що уклала договір страхування зі страховиком.

Страховик - юридична особа будь-якої органі зацІйно-правової форми, дозволеної чинним законодавством, яка створена з метою здійснення страхової діяльності.

Об'єкти і предмети страхування - матеріальні цінності, які підлягають страхуванню, а в особистому страхуванні - життя, здоров'я та працездатність.

Страховий захист - сукупність специфічних розподільних і перерозподільних відносин, пов'язаних з подоланням або відшкодуванням втрат, які завдаються матеріальному виробництву і життєвому рівню.

Страхова     відповідальність  -  обов'язок     страховика виплачувати   страхове   відшкодування    і    страхову   суму    при обумовлених наслідках страхових випадків.

Страхове  свідоцтво - документ, що засвідчує факт страхування майна або особистого страхування (у міжнародній практиці - страховий поліс).

Залежно від основ виникнення зобов'язань  страхування традиційно підрозділяється  на дві форми: добровільне і обов'язкове.

Добровільне страхування здійснюється на підставі волевиявлення страхувальника, який самостійно за його особовою (страховою) ініціативою звертається до страховика для задоволення свого законного страхового інтересу із урахуванням вимог загально-громадського та страхового законодавства.

Обоє 'язкове страхування  грунтується на тому, що законодавством встановлюється перелік об'єктів, які підлягають обов'язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов'язкового страхування покладається на державні страхові органи.

Обов'язкове страхування регулюється законодавчими актами, згідно з якими страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об'єкти, а страхувальник вносити визначені страхові платежі. 'Обов'язкове страхування передбачає відповідальність страхувальника за своєчасність і внесення у повному обсязі страхових платежів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

11.Фонди  державного соціального  страхування; джерела  формування та  напрямки використання.

Соціальне страхування є системою прав, що встановлюються державою щодо матеріального забезпечення та надання соціальних послуг громадянам у разі настання хвороби, певної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та й інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються за рахунок сплати страхових внесків працедавцями та найманими ними працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, що визначені Законом.

Предметом соціального страхування є економічні та соціальні відносини, що складаються у суспільстві в процесі створення системи колективного забезпечення та реалізації соціальних прав людини .

фонд  соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності здійснює забезпечення державних гарантій у разі тимчасової непрацездатності, догляду за хворою дитиною, хворим членом сім'ї, вагітності та пологів, народженням дитини.

Кошти цього фонду створюються за рахунок  таких джерел:

- страхових   внесків  роботодавців -  суб'єктів   підприємницької діяльності незалежно  від форми власності ;

- страхові  внески найманих працівників;

- страхові  платежі працівників, які забезпечують  себе роботою самостійно;

-  благодійні  внески підприємств, установ,  організацій та фізичних осіб;

- асигнування  з Державного бюджету України  ;

- інші  надходження.

Кошти цього фонду використовуються на :

- виплату  допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітністю та пологах, при  народженні дитини та ін.;

-організацію  санаторно-курортного  лікування   та оздоровлення працівників та членів їх сімей;

-забезпечення  поточної діяльності, утримання органів управління Фонду, розвиток його матеріально - технічної бази;

- підготовку  кадрів;

- інші  цільові програми з питань  соціального страхування

Фонд  соціального страхування  на випадок безробіття має сприяти забезпеченню ефективності зайнятості населення, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття.

Джерелами формування Фонду є:

-  внески  підприємств, установ та організацій  усіх форм власності;

- страхові  внески фізичних осіб;

-кошти  державного та місцевих бюджетів;

- благодійні  внески підприємств, організацій,  установ та фізичних осіб;

-  кошти  служби зайнятості за надання  послуг підприємницьким структурам;

- інші  надходження.

Фінансування  витрат цього Фонду на державному рівні здійснюється на заходи, пов'язані з розвитком навчальних центрів з профорієнтації, професійної підготовки та перепідготовки вивільнюваних громадян.

На місцевому  рівні кошти Фонду використовуються на:

- виплату  допомоги по безробіттю;

-   професійну   орієнтацію,   підготовку  та   професійне   навчання безробітних;

-  виплати  дотації роботодавцю на створення  додаткових робочих місць для  працевлаштування безробітних;

Фонд  соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Фінансування  цього фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців,добровільних внесків та інших надходжень.

Кошти Фонду соціального страхування  від нещасних випадків використовуються на:

- виплату  допомоги у зв язку з тимчасовою  непрацездатністю;

-  виплату  пенсій за інвалідністю;

- виплату  пенсій у зв'язку з втратою  годувальника ;

- відшкодування  збитку , заподіяному потерпілому  па виробництві;

-    фінансування    витрат    на   медичну   та    соціальну   допомогу потерпілим;

-   здійснення заходів, спрямованих  на попередження  нещасних випадків, усунення загрози здоров'ю працівників,   що викликана умовами праці.

Фонд  соціального захисту  інвалідів створено для фінансування робіт і державних програм з соціального захисту інвалідів. 
 
 
 

84.Податкові  доходи бюджету,  шляхи їх удосконалення.

Функціонування  бюджету здійснюється у взаємодії  двох його особлипих економічних  форм - доходів і видатків, кожна  з яких мас специфічне суспільне  призначення.

Державні  доходи - це сукупність різних видів надходжень до фондів держави, що необхідні для виконання нею своїх завдань та функцій. До державних доходів відносяться доходи бюджетів держави, державні цільові фонди (Пенсійний фонд, фонди державного соціального страхування тощо), а також доходи державних підприємств, тобто прибуток, який залишається після сплати цими підприємствами податків та обов'язкових платежів.

Доходи, які мобілізуються до бюджетів, виступають одним з головних знарядь впровадження в життя державних заходів  Це дає можливість зосереджувати  бюджетні ресурси на основних напрямах економічного і соціального розвитку.