Розробка iнформацiйноi систем для забезпечення ефективностi використання грошових потокiв на пiдприэмствi

Побудована в такий спосіб сукупність підсистем складає структурну модель автоматизованої системи керування підприємством або виробничим об'єднанням, у якій відбиті основні взаємозв'язки і взаємодії утворюючих її функціональних, ресурсних і інших елементів виробництва в часі і просторі.

Запропонована вище структурна схема АСКП має ту особливість, що виділені (основні) підсистеми згруповані по строго однорідних ознаках. Так, наприклад, підсистеми, що відносяться до керування виробництвом, класифікуються по ознаках, що характерні для промислових підприємств і виробничих об'єднань даної галузі народного господарства. Це - функціональна ознака (група А), ознака забезпечення, або ресурсний (група Б), і ознака видів виробництва (група В). Кожна з зазначених класифікаційних груп у свою чергу об'єднує тільки лише ті підсистеми, що відповідають головній класифікаційній властивості даної групи.

Такий підхід до класифікації підсистем АСКП дозволяє групувати комплекси розв'язуваних машинним способом завдань по всім трьом класифікаційним ознакам, виділяючи при цьому головний із них. Наприклад, по довгостроковому плануванню (А-2) вирішується комплекс завдань, по'язаних із виробництвом і випуском продукції (блок 12), по технічній підготовці виробництва (блок Т1), основного виробництва (блок 01) і т.д. У залежності від необхідності комплекси завдань можна групувати в іншій послідовності. Наприклад, керування забезпеченням трудовими ресурсами (Б-4) включає комплекс завдань по усіх функціональних підсистемах (нормування і регламентація - блок 41, довгострокове планування 42 і т.д.), що відноситься до технічної підготовки виробництва (блок Т4), основному виробництву (блок 04) і т.д. При цьому незалежно від того або іншого групування комплексів завдань методика рішення даного завдання не змінюється. Змінюється лише її місце в тому або іншому комплексі завдань.

У зв'язку з тим, що всі технічні й елементарні-логічні операції по збору й обробці інформації, необхідної для керування, виконуються в основному машинним способом і апарат керування в основному звільняється в наступному від цих робіт, є сприятлива можливість поліпшити організаційну структуру апарата керування і привести її у відповідність із структурою АСКП.

Загальногалузевими керівними і методичними матеріалами по створенню автоматизованих систем керування підприємствами і виробничими об'єднаннями передбачається виділення наступних функціональних підсистем: керування технічної підготовки виробництва; оперативного керування основним виробництвом; техніко-економічного планування, включаючи розрахунки по ціноутворенню; керування матеріально-технічним постачанням; бухгалтерського обліку; керування реалізацією і збутом продукції; керування фінансами; керування якістю продукції; керування кадрами; керування транспортним, ремонтним, енергетичним і інструментальним обслуговуванням виробництва.

Неоднорідність у класифікації підсистем (наприклад, техніко-економічне планування або керування фінансами, кадрами), дублювання деяких типів завдань у ряді підсистем (підсистема техніко-економічного планування в обов'язковому порядку включає завдання планування забезпечення виробництва матеріалами, трудовими ресурсами, фінансами й ін., однак ці завдання також розглядаються у відповідних підсистемах) очевидні. Тому пропонується інша структура АСКП, що і покладена в основу при розгляді комплексів розв'язуваних завдань.[60,c.36]

Запропонована структура АСКП вигідно відрізняється від зазначеної вище тим, що в ній підсистеми згруповані по однорідній ознаці; при цьому не тільки не повторюються в одних підсистемах елементи інших підсистем, але і є широкий маневр формування комплексів завдань, не міняючи самої структури і методики їхнього вирішення.

3.6. Надiйнiсть та ефективнiсть iнформацiйних систем

Якiсть створення iнформацiйних систем визначається її ефективнiстю та надiйнiстю.

Основнi положення та визначення наведено в ГОСТ 24.701-86 “Надійність АСУ”, ГОСТ 24.702-85 “Ефективність АСУ”.

Надiйнiсть iнформацiйної системи - це її властивiсть зберiгати в часi в встановлених межах значення всiх параметрiв, якi характеризують здатнiсть системи виконувати потрiбнi функцiї в заданих режимах i умовах експлуатацiї.

Надiйнiсть iнформацiйної системи має  властивостi безвiдмовностi, ремонтопридатностi, а iнколи й довговiчностi.

Рiвень надiйностi iнформацiйної системи залежить вiд таких факторiв:

1)складу та рiвня надiйностi технiчних засобiв, їх взаємодiї та надiйної структури;

2)складу та рiвня надiйностi програмних засобiв, їх можливостей i взаємозв'язку в структурi програмного забезпечення iнформацiйної системи;

3)раціонального розподілу задач, які розв'язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом;

4)рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;

5)режимів, параметрів і організаційних форм технічної експлуатації комплексу технічних засобів;

6)ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);

7)ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;

8)реальних умов функціонування інформаційної системи.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку (додаток 8).

До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.

Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:

1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;

2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціонують, на відповідність заданим критеріям;

3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи.

Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, отриманої за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і затрат Q.

Математично це можна записати так:

  max E при Q=const

  або у вигляді оберненої задачі

  min Q при E=const.

Якщо приріст ефекту представлений в грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

1)річного економічного ефекту;

2)розрахункового коефіцієнта капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

3)термiну окупностi капiтальних затрат на розробку та впровадження iнформацiйної системи.

Інформаційне забезпечення АСУ (ІЗ) — це сукупність проектних рішень за розмірами, розміщенням, формами організації інформації, яка циркулює в АСУ. Воно містить сукупність показників, форм документів, класифікаторів, нормативної бази, а також персонал, який забезпечує надійність зберігання, своєчасність і якість технології обробки інформації. [59,c.109]

Лінгвістичне забезпечення (ЛЗ) об'єднує сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, побудови і поєднання інформаційних одиниць у процесі спілкування персоналу АСУ із засобами обчислювальної техніки. За допомогою лінгвістичного забезпечення здійснюється спілкування людини з машиною. ЛЗ включає інформаційні мови для описання структури одиниць інформаційної бази АСУ; мови управління та маніпулювання даними інформаційної бази АСУ; мовні засоби інформаційно-пошукових систем; мовні засоби автоматизації проектування АСУ; діалогові мови спеціального призначення та інші мови; систему термінів і визначень, які використовуються в процесі розробки й функціонування АСУ.

Технічне забезпечення АСУ (ТЗ) являє собою сукупність усіх технічних засобів (технічні засоби збору, реєстрації, передачі, обробки, відображення інформації, оргтехніки та ін.), які використовуються при функціонуванні АСУ.

Висновки і пропозиції

Кожний об'єкт управління – це система, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем.

Метою роботи було детальне вивчення системи інформаційної управління в державному підприємстві дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва УААН, впливу цієї системи на діяльність досліджуваного господарства. 

Інформаційна система (ІС) не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень. Її метою є продукування інформації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно ІС забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації "знизу вгору", а також конкретизацію інформації "зверху вниз".

Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів.

До головних інформаційної системи завдань належать:

–                     виявлення джерел інформації;

–                     збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

–                     розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

     В результаті роботи розроблена інформаційна система використання грошових потоків підприємством, проектно-технологічної й іншої документації. Зазначену документацію з доручення замовника (об'єкта) створюють організації – розроблювачі. Організацією - розроблювачем виступають науково-дослідні інститути, бюро і т.д. У ряді випадків розробку документації здійснює сам замовник або його обчислювальний центр і спеціально створений структурний підрозділ – відділ проектування системи.

Якщо система створюється однієї або декількома організаціями-розроблювачами, то між замовником і цими організаціями необхідно строго і точно регламентувати права й обов'язки, обсяги і терміни виконуваних робіт, порядок оформлення і здачі розробленої документації, а також форми і методи апробації і впровадження системи в цілому або її складових частинах.

Основними керівними документами при розробці системи являються:

-       нормативні акти з питань використання обчислювальної техніки в керуванні;

-     загально галузеві і нормативні документи, інструкції, а так само державні і галузеві стандарти в галузі застосування економіко-математичних методів і обчислювальних машин;

-  документи по організації і керуванню виробничими об'єднаннями і промисловими підприємствами  відповідної галузі народного господарства;

-    каталоги типових прикладних програмних засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку й автоматики, а так само відповідна документація по розробленим автоматизованим банкам даних (АБД) і обчислювальним системам;

-     установлені нормативи витрат ресурсів на розробку і впровадження системи, кошторисні норми і цінники для визначення кошторисної вартості окремих елементів і системи в цілому.

В процесі розробки була виявлена надiйнiсть iнформацiйних систем - це її властивiсть зберiгати в часi в встановлених межах значення всiх параметрiв, якi характеризують здатнiсть системи виконувати потрiбнi функцiї в заданих режимах i умовах експлуатацiї. На мою думку система є настільки зручною та стабільною, завдяки доступності її використання і в умовах яких вона була мною розроблена.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.

До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.

Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:

1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;

2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціонують, на відповідність заданим критеріям;

3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи;

4) при синтезі найдоцільнішого варіанта побудови інформаційної системи за критерієм "ефективність-затрати".

В основній своїй масі задачі сучасної комп'ютерної ІС належать до задач прямого розрахунку. Для них характерні великі розміри і складність вхідних даних, проста методика розрахунку й одноваріантність розв'язання.

Інформаційно-пошукові задачі, тобто задачі типу «запитання — відповідь» характеризуються складною методикою розрахунку та значними розмірами вхідної інформації. Функція АС — це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети.

Перелік функцій конкретної ІС залежить від сфери її діяльності, об'єкта управління, призначення її та ін. Наприклад, в інформаційній системі управління фінансами країни виділяють дві основні функції: планування бюджету і виконання бюджету.