Розробка iнформацiйноi систем для забезпечення ефективностi використання грошових потокiв на пiдприэмствi

8.Форми подання вихiдної iнформацiї IC мають бути узгодженi iз замовником (користувачем) системи.

9.Термiни i скорочення, якi застосовуються у вихiдних повiдомленнях, мають бути загальноприйнятими в цiй предметнiй областi й погодженi iз замовником системи.

10.У IC мають бути передбаченi необхiднi заходи щодо контролю i оновлення даних в iнформацiйних масивах IC, оновлення масивiв пiсля вiдмови будь-яких технiчних засобiв IC, а також контролю iдентичностi однойменної iнформацiї в базах даних.

Можуть створюватись також самостiйнi iнформацiйнi засоби i вироби для конкретного користувача.

Інформаційний засiб - комплекс упорядкованої, вiдносно постiйної iнформацiї на носiях даних, якi описують параметри та характеристики заданої предметної областi застосування, i вiдповiдної документацiї, призначеної для поставки користувачевi.

Інформаційний вирiб в IC- виготовлений iнформацiйний засiб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукцiя виробничо-технiчного призначення для використання в IC. Якщо в АСКП або САПР основною формою фіксації і передачі є документ, що містить економічну або іншу інформацію, що характеризує виробничо-господарську Наприклад: словники, довiдники пiдприємств i органiзацiй, товарiв, класифiкатори, правовi iнформацiйнi системи i т.п.

3.5. Автоматизована система керування грошовими потоками

Усяка керуюча система звичайно вирішує наступні три головні завдання: збір і передачу інформації про керований об'єкт, її обробку і видачу керуючих впливів на об'єкт керування. Автоматизована або автоматична система керування автоматизує вирішення всіх цих завдань у визначеній послідовності і взаємозв'язку.

Автоматизована система керування (АСК) включає людську ланку в якості своєї органічної складової частини. Такі системи ще називають людино-машинними системами. У цих системах люди займаються постановкою і коректуванням цілей і критеріїв керування (вони можуть змінюватися при зміні умов); вносять творчі елементи в пошук найкращих шляхів досягнення цілей (змінюють застосовувану технологію або організацію); остаточно відбирають або приймають рішення з усієї сукупності виробляємих системою рішень і додають їм юридичну чинність; забезпечують систему такою первинною інформацією, збір котрої неможливо або нераціонально цілком автоматизувати.[71,c.55]

Помітимо, що в зазначеній системі людям належить облік, аналіз і раціональне використання різнохарактерних і дуже динамічних людських чинників у керованій системі (соціально-психологічних, психофізіологічних, морально-етичних і т.д.).

Автоматична система керування після монтажу і налагодження в принципі може функціонувати і без участі людини (крім, звичайно, лише профілактичного контролю і ремонтів). Звичайно, автоматичні системи застосовуються лише для керування технологією, однак і тут найчастіше з ряду причин перевага може бути віддано автоматизованим системам.

Автоматизована система керування виробничим об'єднанням або підприємством (АСКП) базується на застосуванні електронних обчислювальних машин, периферійної й організаційної техніки, а також економіко-математичних методів для вирішення основних завдань керування виробничо-господарською й іншою діяльністю на всіх рівнях: ділянці, цеху, відділі і службі, виробничій одиниці і керівництві в цілому, тобто директораті. Сюди ж відноситься вирішення ряду завдань, зв'язаних із керуванням громадськими організаціями даного об'єднання або підприємства. АСКП призначена для організаційного й адміністративного керування цим виробничим об'єднанням або підприємством.

У виробничому об'єднанні або на промисловому підприємстві може створюватися також ще й автоматизована система керування технологічним процесом (АСК ТП), призначена для керування різними машинами, приладами, пристроями і технічними або технологічними комплексами, наявними на даному підприємстві або в об'єднанні.

Відзначимо, що якщо у виробничому (науково-виробничому) об'єднанні або на підприємстві є науково-дослідні інститути (НДІ) або конструкторські бюро (КБ) і виконується значний об'єм конструкторських і технологічних робіт, то автономною може бути створена система автоматизованого проектування (САПР), що повинна мати в обов'язковому порядку взаємодію з АСКП. Створення САПР регламентується спеціальними галузевими керівними методичними матеріалами.

Якщо в АСКП або САПР основною формою фіксації і передачі є документ, що містить економічну або іншу інформацію, що характеризує виробничо-господарську й іншу діяльність даного об'єднання або підприємства, то в АСК ТП основною формою передачі є різні сигнали  (електричні, оптичні, механічні й ін.).

Спільно функціонуючі в єдиному виробничому об'єднанні або на промисловому підприємстві АСКП і АСК ТП утворять організаційно-технологічну АСК виробничого об'єднання або підприємства.

Автоматизовані системи керування виробничим об'єднанням або підприємством, створювані на базі сучасних ЕОМ і укомплектовані відповідною периферійною й організаційною технікою, забезпечують:

автоматизований збір (а в ряді випадків і фіксацію) і обробку економічної інформації із широким використанням методів оптимізації по основним задачам і підсистемам керування в різних режимах, включаючи збір і обробку інформації в реальному режимі АСК, у режимі телеобробки і діалогу;

збереження в пам'яті ЕОМ і комплексне використання умовно-постійної (нормативно-довідкової), умовно-перемінної, проміжної і вихідної інформації в процесі вирішення всіх задач керування;

організацію діспетчіровання на підприємстві за допомогою засобів зв'язку і діспетчіровання.

При створенні АСКП необхідно передбачати її взаємодію як із вищестоящими АСК (наприклад, із галузевим АСК), так і з територіальними й іншими автоматизованими системами (з АСК Держбанку, статистичних органів і ін.).

Ступінь раціональної організації інформаційних потоків по кожному додатку, а також у цілому по об'єкті керування можна перевірити на інформаційній динамічній моделі, що відбиває фактичний стан і зміни, що відбуваються на державному підприємстві дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва УААН.

Відомо, що матеріальність виробництва виявляється в створенні тій або іншої продукції. Якщо по кожному виду цієї продукції (або її складової частини, елементу) мати необхідні нормативні, планові й облікові характеристики, то сукупність цих характеристик буде являти собою інформаційну модель усього матеріального виробництва і випуску продукції підприємства на кожний даний момент.[59,c.251]

В умовах функціонування АСКП дуже важливо передбачити щоб для нормативних, планових і облікових характеристик були встановлені єдині одиниці розмірів рахунку по кожному (відповідному) виду продукції (або її складових) і єдиний планово-обліковий крок. Єдиний крок - використання в обліку, плануванні і нормуванні тих самих номенклатурних номерів і відповідних їм єдиних показників, отриманих і спланованих за ті самі інтервали часу, з однаковими одиницями розміру рахунку і т.д. для того самого об'єкта обліку, планування і нормування.

Наявність одного кроку дозволить автоматично, на кожний даний момент здійснювати наявність усіх трьох характеристик по тому або іншому виду продукції (або складових), а потім визначати раціональність і ефективність використання тих або інших ресурсів або усіх витрат у цілому на даний вид продукції (або її складових).

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що автоматизована система  керування виробничим об'єднанням або підприємством являє собою систему, що базується на ЕОМ і інших технічних засобах, призначених для комплексного автоматизованого виміру і реєстрації, передачі й обробки, збереження і пошуку всієї інформації, використовуваної для керування об'єктом шляхом виробітки оптимальних управлінських рішень (стандартних - ЕОМ, індивідуально-специфічних - людиною) і реалізації прийнятих рішень через автоматизований зв'язок.

Основними завданнями, що вирішує АСКП  є:

підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості. Це відбувається за рахунок різноманітних розрахунків, спрямованих на оптимальне використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також за рахунок зробленої технології виробничих процесів і т.д.;

підвищення оперативності і поліпшення якості керування виробництвом, структурними підрозділами і виробничим об'єднанням або підприємством у цілому, що виражаються в застосуванні зробленої системи оптимального і взаємопов'язаного довгострокового, річного й оперативно-виробничого планування, а також в оперативному зборі, обробці й аналізі фактичної інформації. Це здійснюється завдяки системному (комплексному) використанню сучасних технічних засобів збору й обробки інформації, а також економіко-математичних методів;

удосконалювання структури апарата керування, що виражається в її спрощенні і створенні таких структурних підрозділів керування, що, будучи нечисленними по своєму складі, могли б оперативно і зі знанням справи впливати на  процеси, що відбуваються. Це відбувається завдяки централізації відділів і служб керування, а також за рахунок корінної перебудови існуючої структури апарата керування в напрямку подальшої його інтеграції і поліпшення взаємовідносин між структурними підрозділами і виробничими одиницями;

організація раціональних потоків інформації на підприємстві, а також обробка інформації в такому аспекті й у такі терміни, щоб одержувані вихідні (результатні дані), зафіксовані на зручних для користування і зроблених за формою носіях, цілком задовольняли б вимогам якісного й оперативного керування всіма процесами, що відбуваються на підприємстві або у виробничому об'єднанні. Забезпечується комплексним використанням сучасних засобів обчислювальної і периферійної техніки;

своєчасне укладання достовірної звітності підприємства або виробничого об'єднання, а також забезпечення оперативної доставки її у вищестоящі організації. Здійснюється завдяки системно машинній обробці єдиної вихідної інформації, а також шляхом одночасного створення машинних носіїв разом з укладанням звітних даних, що будуть потім одночасно передаватися або іншим способом доставлятися у вищестоящі організації;

організація діловодства і діспетчірування з обліком досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду. Відбувається за рахунок комплек-сного застосування засобів організаційної техніки і діспетчірування, а також наукової організації праці інженерно-технічних працівників вихідні дані підсистеми довгострокового планування є вхідними при вирішенні завдань річного планування і власне керування в цілому.(Додаток 8).

Таким чином, автоматизовані системи керування виробничими об'єднаннями або підприємствами дозволяють не тільки упорядкувати потоки інформації на керованих об'єктах, удосконалювати збір і підвищити оперативність обробки інформації, необхідної для керування, але і серйозно поліпшити якість керування, спростити структуру апарата керування, вирішити інші питання організації виробничо-господарської й іншої діяльності даного об'єднання або підприємства.

Відзначимо, що взаємозв'язок підсистем забезпечується тим, що по-перше, застосовуються єдині системи класифікації і кодування всієї інформації, оброблюваної на підприємствах або у виробничих об'єднаннях; по-друге, для вирішення всіх завдань керування використовується єдина інформація, що характеризує стан виробництва і всі процеси, що відбуваються в ньому, і явища, зафіксована в масивах; по-третє, вихідна інформація, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності, один раз збирається і вводиться одноразово, а потім разом з умовно-постійною (нормативною, довідковою і т.д.) інформацією всесторонне і комплексно обробляється і використовується при необхідності у всіх підсистемах або всіх службах керування; по-четверте, вихідна інформація однієї функціональної підсистеми є, як правило, вхідною інформацією для інших підсистем. Наприклад, вихідні дані річного планування - вхідними при вирішенні завдань оперативно-виробничого планування.

Щоб зазначений взаємозв'язок у процесі керування виробництвом здійснювався, необхідне ще системне інформаційне ув'язування з одного боку, і процедурне - з іншого. А це вже елементи, що відносяться до тієї частини структури АСКП, що є власне її базою, основою.

Базу (основу) автоматизованої системи керування підприємством або виробничим об'єднанням як об'єкт також можна розглядати в двох аспектах - по функціональній ознаці й ознаці забезпечення. Функціональні аспекти бази (основи) АСКП - це збір (сприйняття і фіксація) і передача інформації, її обробка, копіювання і розмноження документації, збереження і пошук інформації і документації. Зазначені аспекти формують функціональні підсистеми бази (основи) АСКП, умовно виділені в групу Г.  Аспекти забезпечення бази (основи) АСКП - це насамперед  технічне (технічний комплекс), програмне й інформаційне забезпечення. Вони і формують підсистеми забезпечення бази (основи) АСКП, умовно виділені в групу Д.

  Підсистеми бази , що функціонально-забезпечують основи АСКП, можна відобразити також у виді таблиці, у якій по горизонталі розташовуються функціональні підсистеми (група Г), а по вертикалі - підсистеми забезпечення (група Д). Взаємозв'язок цих підсистем можна показати схематично, умовно розмістивши їх на третьому боці куба. При цьому специфічні особливості структури бази (основи) АСКП не дозволяють (так у цьому і немає необхідності в зв'язку із системним підходом до комплексного вирішення всіх завдань керування) схематично показати взаємодію кожної підсистеми бази (основи) АСКП (групи Г и Д) із підсистемами керування (групи А,Б и В).