Розробка iнформацiйноi систем для забезпечення ефективностi використання грошових потокiв на пiдприэмствi

Як свідчать дані табл. 10, на ДПДГПДССІС УААН у 2005р. як сума активів так і обсяги виробництва та реалізації продукції збільшились.

Але при цьому темпи зміни активів і обсягів виробництва та обсягів реалізації продукції швидші за темп зміни додатного грошового потоку. Це ув’язується з даними попередніх розрахунків, що збільшення додатного грошового потоку відбулось за рахунок збільшення доходів від підвищення обсягів виробництва та реалізації продукції.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування від’ємного грошового потоку, а також структури цього потоку за напрямками витрачання грошових коштів. Для проведення другого етапу аналізу грошових потоків по господарству було складено табл. 11.

Таблиця 11

Аналіз формування від’ємного грошового потоку по ДПДГПДССІС УААН 2004-2006рр.

Як свідчать дані табл. 11, від’ємний грошовий потік як у 2006р. так і у 2005р. сформований в основному в результаті інвестиційної діяльності підприємства, а у 2004р. – за рахунок операційної діяльності.

У 2004р. від’ємний грошовий потік по операційній діяльності становив 68,3% від загального, в 2006 р. – 39,8%. По операційній діяльності господарства у 2004р. кошти витрачались на збільшення оборотних активів, а у 2006р. – на погашення збитків від неопераційної діяльності та збільшення оборотних активів і поточних зобов’язань.

У 2006р. на досліджуваному підприємстві значно збільшився від’ємний грошовий потік по інвестиційній діяльності – 868 тис. грн. порівняно з 384,6 тис. грн. у 2004р.

З фінансової точки зору, при розрахунку грошових потоків використовують два види активів:

– реально існуючі грошові кошти (гроші у касі, на розрахунковому рахунку і т.п.);

– еквіваленти грошових коштів - високоліквідні цінні папери, які характеризуються короткостроковістю, високим ступенем надійності, ліквідністю, незначним ризиком знецінення.

В основі розрахунку чистого грошового потоку полягає різниця між грошовими коштами на початок і кінець періоду. По цій різниці судять про розмір грошового потоку (тобто про приплив або відплив грошових коштів). Однак основною задачею розрахунку є не тільки визначення самого цього розміру, скільки аналіз причин становища, яке склалося, а саме:

- визначення причин та сфер виникнення припливу або відпливу грошових коштів;

- аналіз впливу вибору тих чи інших джерел фінансування основної та інвестиційної діяльності підприємства на його ефективність.

Як свідчать дані попередніх розрахунків, на Вінницькій сільськогосподарській дослідній станції у 2005 р. по загальному обсягу була збалансованість додатного та від’ємного потоків – додатний грошовий потік складав 144% від від’ємного (1771,4 / 1230,3 х 100). У 2004 та 2006 рр. сума додатного грошового потоку була меншою, ніж сума від’ємного і складала відповідно 94,6% у 2004 році (1147,8 / 1212,8 х 100) та 91,8% у 2006 році (1324,0 / 1442,0 х 100) від від’ємного грошового потоку.

Сума чистого грошового потоку у 2005р. була додатною (541,1 тис. грн.). Це є позитивним моментом у діяльності досліджуваного підприємства, оскільки спричинило збільшення залишку грошових коштів, і таким чином, збільшило показники його платоспроможності. Але в 2006 р. ситуація змінилася: сума чистого грошового потоку була  від’ємною і склала 118 тис. грн.

Особливе місце в процесі цього етапу аналізу приділяється “якості чистого грошового потоку” – узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, який отриманий за рахунок зростання випуску продукції  та зменшення її собівартості, а низька - за рахунок збільшення частки чистого прибутку в зв’язку із зростанням цін на продукцію, здійснення позареалізаційних операцій тощо.

Результати дослідження чистого грошового потоку досліджуваного підприємства у 2006р. свідчать про те, що він характеризується низькою якістю, оскільки є від’ємним.

Одним з аспектів аналізу є визначення достатності чистого грошового потоку, що генерується підприємством з позиції тих потреб, що ним фінансуються.

З цією метою використовується коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства, який розраховується за наступною формулою:

                   КД =   ЧГП  /  ОБ  +  ДЗТМ  +  Дв                      (3.1)  де, 

- КДчгп     -   коефіцієнт  достатності   чистого   грошового   потоку підприємства;

- ЧГП - сума (додатна) чистого грошового потоку підприємства;

- ОБ - сума виплат основного боргу по довго- та короткостроковим кредитам та позикам;



- Дв - сума дивідендів (процентів), які виплачені власникам підприємства

(акціонерам) на вкладений капітал.

На досліджуваному підприємстві -  чистий грошовий потік у 2005р. є дефіцитним, тому розрахунок даного коефіцієнту не має сенсу.

На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування додатного та від’ємного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду. Аналіз синхронності формування грошових потоків досліджуваного підприємства наведений у табл. 12.

Таблиця 12

Аналіз синхронності формування додатного та від’ємного грошових потоків у  2002-2004рр. (тис. грн.).

За обсягами додатний потік найбільшим був у 2005р., а від’ємний – у 2006р. Рівень синхронності додатного та від’ємного грошових потоків характеризує динаміка залишків грошових активів підприємства.   Дослідження цього показника є важливим на даному етапі аналізу, оскільки залишок грошових активів забезпечує абсолютну платoспроможність підприємства.

В процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнту ліквідності грошового потоку підприємства у розрізі окремих інтервалів досліджуваного періоду. Розрахунок даного показника здійснюється за наступною формулою:

                   КЛГП  =  (ДГП  -  (ГАК  -  ГАП))  /  ВГП,                         (3.2) де,     -  КЛГП - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства;

- ДГП - сума валового додатного грошового потоку (надходження грошових коштів);

- ГАК - сума залишку грошових активів підприємства на кінець періоду;

- ГАП - сума залишку грошових активів підприємства на початок періоду;

- ВГП - сума валового від’ємного грошового потоку (витрачання грошових коштів).

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку по  досліджуваному господарству в розрізі інтервалів 2006р. наступний: 

                КЛПГ  =  (1324,0 – (433,0 – 550,4) / 1442,0)  =  1,0.

Цей показник у межах грошових коштів повинен бути не меншим 1. На   досліджуваному господарстві КЛПГ = 1,0, тобто досягає значення 1, а отже коефіцієнт загальної ліквідності за рухом грошових коштів даного підприємства у 2006р. характеризує певну стабільність.

На п’ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку, який розраховується за наступною формулою:

                        КЕГП   =     ЧГП    /      ВГП,                             (4.3) де

- КЕгп- коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства;

- ЧГП - сума чистого грошового потоку;

-         ВГП - сума валового від’ємного грошового потоку.

У 2006р. у  досліджуваному господарстві сформувався дефіцитний чистий грошовий потік, тому розрахунок даного коефіцієнту у досліджуваному періоді не проводився.

Результати аналізу грошових потоків досліджуваного підприємства показали, що останні вимагають пошуку резервів для їх оптимізації з метою формування додатного чистого грошового потоку та підвищення ефективності.

Дефіцитність грошового потоку підприємства має короткостроковий характер, тому для його оптимізації (збалансованості) пропонується використання “системи прискорення – уповільнення платіжного обороту”. Суть цієї системи полягає у розробці на підприємствах організаційних заходів по прискоренню залучення коштів та уповільненню їх видатків.

Методика розрахунку фінансової потреби підприємства полягає у визначенні мінімальної суми грошових коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування. Без надійної методики оцінювання фінансової потреби підприємство може залишитися без достатніх коштів для сплати процентів за кредит, рахунків постачальників, орендної плати, комунальних послуг тощо.

Підприємству може загрожувати банкрутство, якщо воно не в змозі оплатити свої договірні зобов’язання, наприклад, проценти за кредит. Тому відсутність необхідного фінансового планування може призвести до втрати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість.

Успішну діяльність і постійну платоспроможність підприємству неможливо гарантувати лише за рахунок прибуткових проектів та збільшення обсягів продажу продукції. “Криза ліквідності”, тобто нестаток засобів для сплати по фінансових зобов’язаннях, завжди загрожує підприємству. Тому керівництво підприємства обов’язково повинно оцінювати фінансову потребу підприємства, а також визначати, на які потреби витрачалися гроші.

Існує кілька способів визначення фінансової потреби підприємства. Одним із поширених є метод визначення мінімальної суми грошових коштів, необхідної підприємству для здійснення запланованих господарських процесів.

За цим методом мінімальна сума грошових коштів визначається як відношення операційних витрат за рік до обертання грошових коштів.

Операційні витрати визначаються як сума затрат грошей, або витрати на покупку товарів і сировини, заробітної плати, процентів і дивідендів. Обертання грошових коштів – це кількість оборотів грошей підприємства за аналізований період. Для його визначення необхідно обсяг реалізації продукції поділити на середній залишок грошей за такий же період.

Порядок розрахунку мінімально необхідної суми грошей для досліджуваному підприємстві наведено в табл. 13.

Таблиця 13

Розрахунок мінімально необхідної суми грошових коштів на 2007р.