Корпорати́вна інформаці́йна систе́ма (КІС)

[AD]

При цьому експертна  система проявляє такі властивості:

o по мірі розв'язання  задач проводить діалог з людиною,  обмінюючись з ним питаннями і відповідями;

o аналізує наявну проблемну  ситуацію і може управляти  нею через людину;

o обґрунтовує зроблені  висновки і пропоновані дії  у зрозумілій для людини формі;

o сприймає і накопичує  нові професійні знання.

Особливістю сучасних діючих експериментальних експертних систем є їх дуже вузька спеціалізація. Це системи для діагностики певного конкретного виду захворювань людини, або для визначення структурної формули певного класу органічних з'єднань, або для пошуку оптимальної конфігурації конкретної обчислювальної системи.

Вузька спеціалізація  експериментальних експертних систем викликана бажанням зменшити об'єм професійних знань, що закладаються в систему, для спрощення задачі створення цих знань та їх збереження у пам'яті ІС.

Професійні знання передаються експертній системі відповідним спеціалістом, а їх зведення до вигляду, зручного для використання у комп'ютері виконує програміст. Найпоширенішою і природною формою представлення знань у системі є їх запис у вигляді професійних правил або тверджень типу "якщо..., то...". Ліва частина такого правила представляє поєднання фактів або ознак, які характеризують деяку умову, а права частина вказує на дію або висновок, що відповідає за досвідом спеціаліста наявній ситуації.

Знання або, за термінологією спеціалістів, база знань експертної системи складається з великої кількості подібних професійних правил різного ступеня спільності. Розв'язуючи задачу, експертна система вибирає правила у порядку зниження їх спільності, що відтворює алгоритм міркувань спеціаліста у подібній ситуації від цілі до конкретних дій.

Діалог з системою та її поради будуть зовсім непростими, якщо вони стосуватимуться малознайомої для людини професійної області, а сама порада буде результатом вибірки  зі значної множини альтернатив. Цей непростий вибір утворюється шляхом багатократного вводу у систему інформації за її запитами.

Експертна система, побудована таким чином, має низку певних переваг. По-перше, програмування системи  здійснюється на більш зрозумілому  для людини рівні, ніж у сучасних комп'ютерах. Це робить експертні системи та їх програмування доступним для малопідготовлених користувачів. По-друге, на відміну від сучасних комп'ютерів, експертна система може пояснити людині, яким чином вона отримала той чи інший результат. По-третє, експертна система, база знань якої побудована на основі знань групи спеціалістів, має більші інтелектуальні можливості, ніж кожний спеціаліст окремо. По-четверте, експертна система просто навчається шляхом поповнення її бази знань новими знаннями, що набуваються спеціалістами. Надалі, систему можна наділити здатністю до самонавчання.

Для представлення знань  у експертних системах використовують найрізноманітніші способи. Найпоширеніші  способи представлення знань  використовують продукції (семантичні мережі). Продукція представляє порцію (квант) знання у формі правила типу "якщо..., то...".

Семантичні мережі побудовані з понять і створених між ними зв'язків, прикладом яких можуть бути зв'язки між поняттями "людина", "особа", "чоловік", "жінка". З різних видів семантичних мереж найпоширенішими є мережі з фреймів, які є моделями понять природної мови.

Розглянемо приклад  експертної системи, база знань у  якої побудована з допомогою продукцій. Система МИЦИН була розроблена у  Стенфордському університеті і призначалася для надання допомоги лікарям-терапевтам при постановці діагнозу і призначенні курсу лікування пацієнтів з бактеріальними захворюваннями крові. Пізніше дана система успішно застосовувалася і в інших цілях (для діагностики різних форм захворювань). Розроблена система працює в режимі діалогу з лікарем, виступає в ролі його консультанта при постановці діагнозу захворювання. У систему можуть також вводитися нові вказівки і корегуватися старі по мірі набуття досвіду лікарським персоналом.

Система складається з чотирьох основних блоків (рис.6.2). Консультаційний блок взаємодіє з лікарем при отриманні інформації про пацієнта, постановці діагнозу і виводі рекомендацій. Блок питань і відповідей уможливлює проводити діалог з системою на обмеженій професійній мові. Блок пояснень інформує лікаря про те, як система одержала той чи інший результат або чому вона задає відповідне запитання. Блок зміни і поповнення знань служить для передачі системі нового досвіду, який спеціалісти одержали під практичної діяльності.

Рис.6.2. Структурна схема  експериментальної експертної системи  МИЦИН

База знань системи  МИЦИН складається з правил типу "якщо..., то...". Кожне таке правило представляє багатократно перевірене завершене твердження спеціаліста з області його професійної діяльності, основане на його особистому досвіді, і утворює таким чином, одиницю суб'єктивного професійного знання (квант знання).

Властива для будь-якої практичної професійної діяльності невизначеність і неповнота знання представляється і враховується в системі з допомогою коефіцієнта, який називається фактором впевненості. Цей коефіцієнт має чисельне значення від 0 до 1 і є суб'єктивною оцінкою імовірності відповідності дії правил (гіпотез), фактів і ознак, і тому чисельне значення коефіцієнта вибирається і задається спеціалістом на основі власного досвіду.

Правила з оцінкою  ступеня впевненості у них  зберігаються у базі знань системи  МИЦИН. База знань системи містить 450 таких правил.

Робота системи і  спеціаліста починається з того, що спеціаліст на основі власного досвіду  висуває деяку гіпотезу і вводить  її у систему. Система переглядає правила у базі знань і виділяє  ті з них, праві частини яких містять  передбачуваний діагноз. Далі, для вибраних тверджень за правилами обчислень імовірностей визначаються фактори впевненості правил і складових факторів. Якщо фактор впевненості для будь-якого факту не може бути визначений з допомогою факторів впевненості вихідних фактів, що зберігаються у базі знань, то система звертається з відповідним питанням до спеціаліста.

Будь-яку експертну  систему можна охарактеризувати в цілому ступенем наближення реалізованих у ній процесів до реальних процесів мислення. Така характеристика буде завжди і найбільш повною, і найбільш короткою, оскільки відображає сутність реалізованого у системі досягнення. При цьому, якщо розглядати діючу систему МИЦИН, то вона відтворює найпростішу, умовно-рефлекторну частину розумової діяльності.

Продукції виражають елементарні зв'язки живої істоти з середовищем, які представляють залежність між змінами оточуючого середовища і відповідними діями на нього живих істот ("якщо..., то..."). Тому продукції можуть бути використані для опису лише дуже простих предметних областей. Розробники експертних систем стверджують, що в деяких випадках опис знань з допомогою продукцій є громіздким, заплутаним і представляє значні труднощі.

Складні стосунки людини з оточуючим світом не можуть бути виражені лише мовою умовно-рефлекторних зв'язків. Саме тому природній хід подій наділив людину понятійним мисленням, яке займає домінуюче положення у її духовному житті. Відповідно експертні системи на основі продукцій значно поступаються експертним системам з фреймовим представленням знань.

Фрейми є аналогами  базових понять природної мови. Подібно  до базових понять природної мови, вони утворюють одиниці знань  у тій чи іншій предметній області, і їх об'єднання у мережу фреймів  надає можливості виразити складний зміст речень природної мови.

На сьогоднішній день у світі розроблено достатньо  багато моделей фреймів. Серед спеціалістів з експертних систем існує дискусія про переваги тих чи інших моделей  фреймів, а також мов для роботи з ними.

Дії з фреймами близькі  по своїй суті до найважливішого з точки зору практичної діяльності людини понятійного мислення. Тому більшість спеціалістів приходять до спільної думки про те, що фреймова організація знань відкриває перед експертними системами великі перспективи. Однак, відзначається також велика різноманітність пропонованих моделей фреймів і способів дії з ними. Спеціалісти, які розробляють експертні системи, визначають їх, як системи практичного штучного інтелекту.

За результуючим розглядом  наведеного вище матеріалу можна  здійснити висновки про те, що з часом комп'ютерна обробка операцій зі знаннями набуде такого самого розповсюдження, як і звичайні комп'ютерні обчислення. Однак, на практиці, за наявних теоретичних засад з експертних систем на сьогоднішній день практично реалізовані лише локально діючі, вузькоспеціалізовані бази знань з конкретних проблем практичної діяльності.

Що таке експертна  система, її функції?

Експертні системи (ЕС) – клас систем штучного інтелекту, призначених для  отримання, накопичення, коректування знання, що надається експертами з деякої предметної області для отримання нового знання, що дозволяє вирішувати певні задачі, що відносяться до класу неформалізованих, слабоструктурованих, пояснюючи хід їх рішення. ЕС орієнтовані на використання неформальних знань, наприклад, в таких областях, як медицина, геологія, фармакологія, освіта і т.п. Оболонка ЕС – універсальна частина експертної системи, що містить тільки механізми міркувань і «оболонку» бази знань, яку користувачі заповнюють інформацією з своєї конкретної області. Технологічно експертна система – пакет програм, здатний за допомогою методів штучного інтелекту аналізувати факти, що представляються користувачем; досліджувати ситуацію, процес; поставити діагноз або дати рекомендації. Експертна система включає базу знань і машину логічного висновку. База знань містить емпіричні правила, спостереження і описи прецедентів, отримані шляхом опиту експертів. 
Серед функцій ЕС відмічають, як правило, такі: 
- імітацію діяльності кваліфікованого експерта; 
- надання допомоги недостатньо кваліфікованим фахівцям у їх діяльності в певній предметній галузі; 
- компенсацію недостатньої кількості експертів у конкретній предметній галузі; 
- зняття небажаних наслідків надмірної спеціалізації людини завдяки нагромадженню експертних знань; 
- ефект навчання, зумовлений набуттям користувачем досвіду за період роботи з системою.

3.

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Інтернет-маркетинг»

за темою «Маркетинг в Інтернеті»

1 Товари та послуги  в Інтернеті

Аналіз практики використання маркетингу в мережі Інтернет необхідно почати з поняття "електронний маркетинг".

Електронний маркетинг - це маркетингова діяльність суб'єктів на електронному ринку. У практиці бізнесу поняття електронного маркетингу та Інтернет-маркетингу часто вживають як синоніми, що цілком правомірно, тик як велика частина електронних маркетингових операцій сьогодні здійснюється саме в мережі Інтернет.

Об'єктом маркетингової діяльності на електронному ринку виступає інформаційно-аналітична та експертно-дослідна діяльність підприємства (організації, компанії) з використанням мережевих інформаційних систем і технологій з вибору конкурентної позиції на даному ринку; визначення стратегій просування і розподілу товару; вибору рекламної та цінової політики з урахуванням всієї сукупності факторів зовнішнього і внутрішнього середовища в умовах ризику і невизначеності.

Суб'єктом маркетингової діяльності на електронному ринку виступає, як і в класичному маркетингу, діяльність конкретного власника. Ця діяльність регулюється за певною технологією з використанням системи методів аналізу та обробки цифрової інформації електронного ринку для досягнення поставлених цілей,

Процес управління маркетингом на електронному ринку відображає сукупність операцій і процедур, які виконуються працівниками маркетингових служб в певній послідовності. Вона включає:

збір та аналіз інформації про поведінку  ринку і конкурентів на ньому за допомогою використання можливостей мережі Інтернет, сховища корпоративних баз даних;

експертизу стохастичних та динамічних процесів на даному сегменті ринку;

моделювання психологічних реакцій  поведінки споживача і стратегій  розвитку підприємства на електронному ринку в умовах ризику і невизначеності, формулювання нових стратегій розвитку поточних ринків, проникнення на ринок, стратегічних альянсів і консолідації, стратегій диверсифікації та ін

В електронному маркетингу використовуються ті ж елементи комплексу маркетингу - продукт, ціна, канал, просування і парадигма маркетингових відносин. Але кожен елемент має свої особливості.

Інтернет є не просто новим каналом  збуту або маркетингових комунікацій, а новим ринком, на якому представлені поряд з реальними, фізично існуючими товарами електронні продукти - товари (інформація) та електронні послуги з обробки інформації. Електронні продукти мають подібні риси, що дозволяють говорити про них як про особливий тип товару. Їх можна класифікувати у три категорії:

Інформаційні та розважальні продукти (ЗМІ; інформація про продукти - специфікації, інструкції, матеріали для підготовки торгових агентів; графічні матеріали - фотографії, листівки, календарі, карти, постери; аудіоматеріали - музичні записи, промови та виступи; відеоматеріали - кінофільми, телевізійні програми) .

Символи, концепції, жетони (квитки і  купони замовлень авіаквитків, місць  у готелях, квитки на концерти, спортивні  заходи; фінансові сертифікати - чеки, електронні засоби оплати, кредитні картки).

Процеси та послуги (офіційні форми  та платіжні квитанції державних  органів; електронні послання - листи, факси, телефонні дзвінки; бізнес-процеси, що створюють споживчу цінність, замовлення, бухгалтерські проводки, облік запасів, контракти; аукціони та електронні ринки; дистанційне навчання, надання медичних та інших інтерактивних послуг; інтерактивні види розваг).