Корпорати́вна інформаці́йна систе́ма (КІС)

1.

Корпорати́вна інформаці́йна систе́ма (КІС) — управлінська ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з вбудованою для її реалізації структурою) і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що складає функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль.

Корпоративна  ІС є інформаційно-керуючою системою, що включає бізнес-архітектуру підприємства, його персонал, ІТ—архітектуру та є діючою частиною кіберкорпорації.

«Корпоративність» у терміні КІС означає відповідність системи вимогам великої фірми, що має складну структуру, велику кількість взаємодіючих компонентів з ієрархічністю підпорядкування цілей їх діяльності загальній меті усієї системи. Інформаційні системи окремих підрозділів фірми (фінансових, економічних, маркетингових та ін.) не можуть претендувати на корпоративні. Тільки повнофункціональна система може дійсно бути охарактеризована як КІС.

Корпоративні  інформаційні системи є розвитком  систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та має ієрархічну структуру з декількох рівнів.

КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду робочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до центральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Для таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціалізацією серверів.

[ред.] Характерні ознаки КІС

• тривалий життєвий цикл;
• міграція успадкованих систем;
• різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи;
• різноманітність використовуваного програмного забезпечення;
• масштабність та складність розв'язуваних задач;
• перетинання множини різних предметних сфер;
• орієнтація на аналітичну обробку даних;
• територіальна розподіленість;
• використання корпоративних SQL-серверів БД (Oracle і Informix-OnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress та ін.) та відповідних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблення часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СКБД;
• використання Web-технологій;
• підвищені вимоги до надійності функціонування та збереження даних.

Під корпоративної інформаційної  системою будемо розуміти інформаційну систему масштабу підприємства. Головним завданням такої системи є інформаційна підтримка виробничих, адміністративних та управлінських процесів (далі – бізнес-процесів), які формують продукцію або послуги підприємства.

За останні десятиліття радикально змінилися принципи, методи побудови та архітектура такої системи. Так, якщо в 60-х роках вважалося, що ніякої процес не повинен автоматизуватися до тих пір, поки він функціонує ефективно, то сьогодні панівним є прямо протилежний підхід. Вважається, що будь-який процес повинен автоматизуватися тільки після того, як він ефективно організований.

Ці зміни стали результатом  узагальнення досвіду побудови безлічі  інформаційних систем в яких автоматизація  окремих операцій або сформованих  “ручних” процедур приносила локальні тимчасові поліпшення, не зачіпають загальну ефективність роботи.

Головними особливостями сучасного  підходу до побудови корпоративної  інформаційної системи підприємства є:

 

• всебічний аналіз бізнес-процесів, на основі якого проводиться розробка проекту інформаційної системи та обгрунтування закладених в ньому рішень;
• використання широкої палітри сучасних методологій та інструментальних засобів моделювання та проектування систем;
• детальне опрацювання та узгодження з замовником всіх етапів розробки проекту, контрольних точок, необхідних ресурсів.

 

Такий підхід забезпечує розробку інтегрованих рішень, побудованих на об’єктивних  даних про роботу підприємства, своєчасне  узгодження всіх принципових питань між Замовником, Генеральним Підрядником  та іншими учасниками робіт і спрямований на збереження зроблених в систему інвестицій.

Теоретичну  основу відповідних робіт, що виконуються  фірмою Метатехнологія, складає безліч понять, концепцій і методологій, що використовуються для опису, аналізу  та оцінки різних аспектів роботи підприємства.

2.

Експе́ртна систе́ма — це методологія адаптації алгоритму успішних рішень одної сфери науково-практичної діяльності в іншу. З поширенням компютерних технологій це тотожна (подібна, заснована на оптимізуючому алгоритмі) інтелектуальна комп’ютерна програма, що містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів щодо деякої галузі застосування і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань (консультування, навчання, діагностика, тестування, проектування тощо) без присутності експерта (спеціаліста в конкретній проблемній галузі). Також визначається як система, яка використовує базу знань для вирішення завдань (видачі рекомендацій) у деякій предметній галузі. Цей клас програмного забезпечення спочатку розроблявся дослідниками штучного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті та здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-их. Часто термін система, заснована на знаннях використовується в якості синоніма експертної системи, однак можливості експертних систем ширші за можливості систем, заснованих на детермінованих (обмежених, реалізованих на поточний час) знаннях.^[1]

Однак узгодженого визначення експертних систем не існує^[2]. Натомість автори дають визначення залежно від застосування, структури таких систем. Ранні визначення експертних систем припускали застосування виведення нових знань на основі правил.

Схожі дії виконує програма-майстер (wizard) . Як правило, майстри застосовують в системних програмах для інтерактивного спілкування з користувачем (наприклад, при інсталяції ПЗ). Головна відмінність майстрів від ЕС — відсутність бази знань; всі дії жорстко запрограмовані. Це просто набір форм для заповнення користувачем.

Інші  подібні програми — пошукові або довідкові системи. За запитом користувача вони надають найвідповідніші (релевантні) розділи бази статей, альтернативність вибору котрих визначає суб’єкт формування запиту.

Тож ми бачимо обмеження методології  експертних систем за наявності корисних якостей у коректних межах  застосування.

Характеристики ЕС

Експертна система відрізняється  від інших прикладних програм  наявністю таких ознак:^[1]

• Моделює механізм мислення людини при застосуванні для розв'язання задач в цій предметній області. Це істотно відрізняє експертні системи від систем математичного моделювання або комп'ютерної анімації. Однак, ЕС не повинні повністю відтворювати психологічну модель фахівця в цій області, а повинні лише відтворювати за допомогою комп'ютера деякі методики розв'язання проблем, що використовуються експертом.
• Система, окрім виконання обчислювальних операцій, формує певні висновки, базуючись на тих знаннях, якими вона володіє. Знання в системі, зазвичай, описані деякою спеціалізованою мовою і зберігаються окремо від програмного коду, що формує висновки. Компонент збереження знань прийнято називати базою знань.
• Під час розв'язання задач основну роль відіграють евристичні і наближені методи, що, на відміну від алгоритмічних, не завжди гарантують успіх. Евристика, в принципі, є правилом впливу (англ. rule of thumb), що в машинному вигляді відображає деяке знання, набуте людиною разом із накопичуванням практичного досвіду розв'язання аналогічних проблем. Такі методи є наближеними в тому сенсі, що, по-перше, вони не потребують вичерпної вихідної інформації, а, по-друге, існує певний ступінь впевненості (або невпевненості) в тому, що запропонований розв'язок є правильним.

Експертні системи відрізняються  і від інших видів програм  із галузі штучного інтелекту.

• Експертні системи застосовуються для предметів реального світу, операції з якими зазвичай вимагають великого досвіду, накопиченого людиною. Експертні системи мають яскраво виражену практичну направленість для застосування в науковій або комерційній сфері.
• Однією з основних характеристик експертної системи є її швидкодія, тобто швидкість отримання результату та його достовірність (надійність). Дослідницькі програми штучного інтелекту можуть бути і не дуже швидкими, натомість, експертна система повинна за прийнятний час знайти розв'язок, що був би не гіршим за розв'язок, що може запропонувати фахівець в цій предметній області.
• Експертна система повинна мати можливість пояснити, чому запропоновано саме цей розв'язок і довести його обґрунтованість. Користувач повинен отримати всю інформацію, необхідну йому для того, аби переконатись в обґрунтованості запропонованого розв'язку.

[ред.] Відомі експертні системи

Наприклад, можна навести такі відомі експертні системи:

• CLIPS — мова програмування, використовується для створення експертних систем
• Dendral — аналіз даних мас-спектрометрії
• Dipmeter Advisor — аналіз даних, отриманих під час пошуку нафти
• Jess — від англ. Java Expert System Shell, оболонка експертних систем на Java. Рушій CLIPS реалізований на мові програмування Java, використовується для створення експертних систем
• MQL 4 — MetaQuotes Language 4, спеціалізована мова програмування для опису фінансової стратегії
• Mycin — діагностика інфекційних хвороб крові та рекомендація антибіотиків
• Prolog — мова програмування, використовується для створення експертних систем
• R1 / XCON(експертна система) — обробка замовлень
• SHINE Real-time Expert System — від англ. Spacecraft Health INference Engine, рушій для отримання даних про стан і безпеку космічного корабля
• STD Wizard — експертна система для рекомендації та вибору медичних аналізів (діагностики)

[ред.] Структура ЕС

Структура типової експертної системи.^[3]

Типові експертні системи можуть мати таку структуру:^[4][2]

• База даних (не обов'язкова)
• База знань
• Машина виведення (розв'язувач)
• Підсистема пояснень
• Інтерфейс користувача

База знань складається з правил аналізу інформації від користувача з конкретної проблеми. ЕС аналізує ситуацію і, залежно від спрямованості ЕС, дає рекомендації з розв'язання проблеми.

ЕС створюється за допомогою  двох груп людей:

1. інженерів, які розробляють ядро ЕС і, знаючи організацію бази знань, заповнюють її за допомогою:
2. експертів (експерта) за фахом.

6.4. Експертні системи

[AD]

Експертною системою (EC) називають систему підтримки прийняття рішень, яка містить знання з певної вузької предметної області, а також може пропонувати користувачу рішення проблем з цієї галузі і обґрунтовувати їх. Експертна система складається з бази знань, механізму логічного виводу і підсистеми обґрунтувань.

Експертна система акумулює професійні знання керівників і фахівців, використовуючи їх для формування бази знань, яка містить набір взаємопов'язаних правил. При прийнятті рішень стає можливим аналіз наслідків різних рішень у вигляді питань "що буде, якщо...", не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Створення експертних систем - це спроба значного розширення області  застосування комп'ютерної техніки  і суттєвого збільшення її можливостей  як допомоги людині у її інтелектуальній  роботі.

До появи експертних систем комп'ютери створювались за принципами алгоритмічної методології. Для того, щоб такі обчислювальні системи могли успішно працювати, вимагається виконати значну низку попередніх умов. Перш за все, для кожної розв'язуваної задачі потрібно знайти або створити алгоритм. Потім цей алгоритм потрібно перетворити у докладну програму яка реалізуватиме майбутні обчислення. Також, потрібно потурбуватися про те, щоб всі обчислення були забезпечені повним обсягом достовірної вихідної інформації.

Такий спосіб використання комп'ютерної техніки пов'язаний зі значними труднощами. По-перше, по мірі зростання складності розв'язуваних задач, швидко зростає трудомісткість і вартість програмування роботи комп'ютера, що вже зараз стає сильним гальмом для подальшого використання обчислювальної техніки. По-друге, багато практичних задач, які виникають в процесі діяльності людини, не забезпечені належним об'ємом вихідних даних, оскільки людина діє як правило в умовах більшої чи меншої інформаційної невизначеності.

Як результат, багато важливих задач людина не може перекласти на комп'ютер, що працює за принципами алгоритмічної методології, що істотно знижує область практичного застосування комп'ютерної техніки. Разом з цим, людина успішно справляється з подібними задачами завдяки своєму вмінню:

o працювати з задачами, не здійснюючи їх повну формалізацію;

o знаходити і використовувати  для розв'язання задач різноманітні, найнеочікуваніші джерела інформації;

o поєднувати суперечливі  відомості, надаючи їм потрібну  інтерпретацію і відповідну вагу;

o цілеспрямоване вивчення  або перевірка об'єкту дії для одержання додаткової інформації;

o відтерміновувати рішення  до накопичення потрібних даних;

o продукувати неоднозначні  рішення і успішно керуватися  ними;

o створювати і накопичувати  знання, які уможливлюють діяти  в умовах значної інформаційної невизначеності.

Спроба наділити комп'ютери  переліченими цінними характеристиками призвела до створення експертних систем.

На практиці експертна  система представляє собою спеціалізовану обчислювальну машину (процесор), що відтворює алгоритм розв'язання людиною певних практичних задач на основі професійно-орієнтованих знань, переданих їй відповідними спеціалістами.