На  жаль, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на навчальних заняттях з  мови, читання, математики та інших  предметів початкової школи суттєво  ускладнюється повною відсутністю педагогічних програмних засобів, які рекомендовані МОН до використання в 1-4 класах. Тому школи розробляють комп’ютерні матеріали для ілюстрації навчального процесу в початковій школі. Це здебільшого презентації.

     2.3  Пропедевтика інформатики в початкових класах

   Питання «З якого класу починати вивчення основ інформатики і комп'ютерної  грамоти» обговорювалося в академічних колах та широкою громадськістю (учителями, батьками, учнями) давно. Всі пам'ятають той час, коли інформатику викладали тільки у старших класах. Зараз викладання починається з 7-го, але є підручники і для 5-6 класів. Причина проста: молодшає користувач, який вперше сідає перед монітором персонального комп'ютера. Не помічати цього не можна. І найдинамічніший ринок, який воістину не терпить пустоти, уже сьогодні може запропонувати навчальні та розвивальні ігри і програми на компакт-дисках для дітей 4—5-літнього віку.

   Що  ж до навчального курсу, то в його розробці можливі два підходи.

   По-перше, можна почекати, поки представники академічної науки, а точніше, різних галузей знань — педагоги, фізіологи, медики-гігієністи, психологи — врахують усю багатоманітність, часто віддалені і непрямі наслідки раннього освоєння комп'ютерної техніки, його явні та приховані переваги і недоліки.

   По-друге, можна на основі сучасного рівня  знань створити експериментальний курс для початкової школи, що розвиватиметься та видозмінюватиметься як у міру нагромадження наукових даних, так і в міру нагромадження досвіду його викладання.

   Перший  підхід має багато прибічників —  і не випадково. Відлякує людей небезпека зіпсувати зір і гіподинамія, лякає (аж до комп'ютерофобії!) можливий нездоровий вплив на психіку нереальних, віртуальних світів, занурення в які відбувається в комп'ютерних іграх, які часто сповнені агресії і жорстокості.

   Те, що доросла людина сприймає як інструмент, дитина може прийняти за «можливий», з термінологією Я. Хінтіккі, світ і замінити ним реальний. Чи означає це, що не варто вчити працювати з комп'ютером? Ні, швидше за все, навпаки: якщо учень відразу звикне до комп'ютера як робочого інструмента, помічника в процесі оволодіння знаннями, він може набути імунітету до віртуальної реальності.. Врахувати ж гігієнічні обмеження на тривалу роботу з комп'ютером і загальне зниження фізичної активності школяра цілком реально.

   Ще  одне, важливе не тільки теоретично, питання: вплив графічного інтерфейсу як основного способу діалогу  з комп'ютером на внутрішньомозковий діалог. У ньому, як відомо, ліва півкуля зазвичай відповідає за конкретне логічне мислення і оперує дискретними символами (цифрами, словами, формулами і т. ін.), а права півкуля забезпечує цілісне осягнення і сприйняття об'єкта, образне мислення. Графічний інтерфейс активізує правопівкульове мислення, і в повсякденному житті практично немає аналогів освітньої діяльності такого спрямування. Багато в чому це йде також врозріз із основними завданнями початкової школи, як і системи освіти в цілому, лівопівкульовими всуціль. Не можна не зазначити, що навички логічного мислення у молодших (на жаль, часто і в старших...) учнів ще не сформовані, частково через вікові обмеження. Додамо, що закріплення навичок роботи з комп'ютером базується здебільшого не на декларативній (пам'яті на слова і описи, зроблені за їх допомогою), а на процедурній пам'яті, яка фіксує способи виконання певних дій та спирається на архаїчні структури великих півкуль головного мозку (насамперед — базальні ганглії).

   Звідси  — необхідність ретельного відбору  змісту вступного освітнього курсу «Інформатика», уважний і вивірений відбір, чого і як учити початкуючого користувача, у якому співвідношенні повинні бути теоретичні знання про інформацію, орієнтовані на логічне мислення завдання і вправи та практичні навички роботи з комп'ютером.

   Відповідно до рекомендацій МОН України з інформатики на 2010/2011 навчальний рік, викладених у «Збірнику наказів», «...у 1—4 класах може вивчатися пропедевтичний курс інформатики, у якому можуть виділятись... основні напрями: розвиток логічного мислення, формування вміння аналізувати, виявляти сутність та відношення, описувати плани дій та робити логічні висновки...».

   Розглянемо  один з можливих підходів до формування інформаційної грамотності, спираючись на розробки академіка А. А. Леонтьєва, а саме — на концепцію розвивального навчання «Педагогіка здорового глузду». Даний підхід, орієнтований на виховання функціонально-грамотної особистості (тобто людини, яка здатна вчитися все життя), реалізує ідеї розвивального, варіативного, індивідуально-орієнтованого, безперервного навчання і спрямований насамперед на розвиток, удосконалення змісту освіти, на забезпечення його програмно-методичними і навчальними матеріалами в рамках переходу до 11-річного терміну навчання.

   Інформаційна  грамотність розглядається тут як володіння навичками та вміннями, пов'язаними з навчальною, пізнавальною і творчою діяльністю в межах усіх предметних галузей, необхідних для засвоєння базових предметів, для формування самостійної діяльності як навчально-пізнавального, так і (надалі) професійного характеру, для розв'язування практичних і теоретичних завдань, що виникають у процесі навчання.

   Зрозуміло, що ефективно сформувати інформаційну грамотність у початковій школі можна лише за умови відповідної орієнтації всіх навчальних дисциплін, а також наявності окремого навчального предмета «Інформатика».

   Перед курсом інформатики (як стратегія пропедевтики) ставиться завдання формувати лише ті навички, що стосуються інформаційної грамотності і необхідні для пропедевтики найбільш складних розділів інформатики («Алгоритми», «Логіка», «Формалізація і моделювання»). Навички, яких слід набути, вивчаючи курс, згруповано відповідно до сучасних змістових ліній інформатики: інформація та інформаційні процеси, формалізація і моделювання, інформаційні технології.

   Усім  відомо, що час, не використаний для  розвитку логічного мислення в початковій школі, може бути втраченим назавжди. Слід врахувати, що новий курс допоможе учням:

   •   розвинути логічне мислення у  віці, найбільш сприятливому для цього — в початковій школі;

   • увійти у світ комп'ютерів, сучасних комп'ютерних технологій у всій його повноті та різноманітності, розв'язуючи спеціально підібрані ланцюжки цікавих задач та граючи в логічні ііри;

   •  розширити логічний та математичний світогляд, тобто навчитися розв'язувати нові типи цікавих задач, несхожі на ті, які вони розв'язують у школі;

   •  навчитися способів, що допоможуть розв'язувати нетипові задачі та проблеми, тобто ті, які учень ніколи не розв'язував раніше.

   Зрозуміло, що новий пропедевтичний курс не може замінили комп'ютерну інформатику, а тільки доповнює її. Комп'ютер — це, перш за все, інструмент для досягнення будь-яких цілей. І як будь-який складний інструмент, він ефективний настільки, наскільки підготовлена до роботи з ним людина. Ми намагаємося виховати, творчу особистість, яка уміє використовувати комп'ютер для значного збільшення своїх творчих можливостей.

   Підкреслимо, що використання комп'ютера як засобу навчання для вивчення базових дисциплін усіляко заохочується. Однак, використання його для виконання завдань з математики, української, російської мов та інших предметів проблеми формування інформаційної культури не тільки не розв'язує, але навіть ставить її з новою гостротою. Використання комп'ютера як засобу навчання базових дисциплін можна розглядати як навчання технології виконання конкретних завдань з конкретного предмета. Це, безумовно, дуже добре для вивчення базових дисциплін (із застосуванням комп'ютера), але слабко пов'язано з вивченням інформатики (за винятком уміння включати комп'ютер, викликати програму й оперувати мишкою і клавіатурою, як складовими комп'ютерної грамотності).

   Справа  в тім, що предмет «Інформатика»  має свій зміст, який не зводиться  тільки до практичних навичок роботи на комп'ютері. Відповідно і пропедевтичний курс інформатики в початковій школі не повинен обмежуватися освоєнням комп'ютера.

   Основна ідея розв'язання даної проблеми полягає  в тому, щоб подати мету пропедевтичного  курсу інформатики у вигляді системи надпредметних навичок, які формуються у рамках усього навчального процесу в початковій школі. Сама назва «інформаційна грамотність» припускає, що йтиметься про різні навички обробки інформації.

   Працюючи  з інформацією, важливо розуміти, яка саме інформація потрібна, де і як її шукати, відтинати недостовірну, застарілу, марну, на основі наявних знань і отриманої інформації створювати нові ясні і чіткі уявлення та знання, ділитися своїми знаннями з навколишніми. Усе перераховане важливо робити ефективно, використовуючи для цього сучасні технології.

   Важливо розуміти, що, визначаючи зміст інформаційної грамотності, яка формується в процесі всього навчання в початковій школі, не слід обмежуватися рамками предмета «Інформатика». Навпаки, за такого підходу завдання треба ставити максимально широко.

   Розкриваючи й уточнюючи формулювання, можна  одержати наступне визначення змісту поняття «інформаційна грамотність».

   Інформаційна  грамотність — це уміння:

   •   визначати можливі джерела інформації і стратегію її пошуку, одержання;

   •  аналізувати отриману інформацію, використовуючи різного роду схеми, таблиці для фіксації результатів;

   • оцінювати інформацію з погляду  її вірогідності, точності, достатності  для розв'язання проблеми;

   •  розпізнавати потребу в додатковій інформації, одержувати її, якщо це можливо;

   •  використовувати результати процесів пошуку, одержання, аналізу й оцінки інформації для прийняття рішення;

   •  створювати нові (для даного випадку) інформаційні моделі об'єктів і процесів, у тому числі з використанням схем, таблиць тощо;

   •  створювати власний банк знань за рахунок особистісно значимої інформації, необхідної для власної діяльності в найрізноманітніших галузях;

   •  створювати свої джерела інформації;

   •  використовувати сучасні технології у роботі з інформацією;

   •  працювати з інформацією індивідуально  й у групі.

   Природно  виникає питання: яким повинен бути зміст предмета «інформатика» у  початковій школі, щоб максимальною мірою сприяти формуванню інформаційної грамотності?

   З огляду на те, що в початковій школі продуктивно співіснують різні освітні програми (за єдиного мінімуму змісту з навчальних предметів), можна припустити, що інформатика може і повинна запропонувати школі кілька варіантів своєї ролі у формуванні інформаційної грамотності. Таких, наприклад, як узагальнення і розвиток навичок, отриманих на інших уроках, концентрація уваги на логічно найбільш складних напрямах інформаційної грамотності, акцент на застосування комп'ютерних технологій тощо. Важливо, щоб обрана стратегія викладання інформатики ставила перед собою реальні цілі, враховуючи обмежений час навчання (1 година на тиждень). Такий підхід до формування інформаційної грамотності створює основу для варіативності змісту предмета «Інформатика» у початковій школі. Вибір варіанта реалізації курсу залежить від різних початкових умов: наявності комп'ютерів, особливостей регіональних підходів, освітньої програми, шкільної специфіки викладання інформатики тощо .

   В Україні з питань вивчення інформатики  в початкових класах найбільш відомий досвід кандидата педагогічних наук, докторанта Інституту педагогіки АПН М. М. Левшина, який розробив концепцію вивчення інформатики. Головна мета навчання інформатики в початковій школі — це розвиток мислення та творчих можливостей учня .

   Метою даного навчального предмета, сукупно із реалізацією загальних цілей навчання, є забезпечення формування в учнів 1—4 класів початків інформаційної культури, їх світоглядних першоуявлень (системно-інформаційної картини світу), розвитку системного, логічного і алгоритмічного мислення, закласти основи для подальшого вивчення інформатики. За метою та змістом він є пропедевтичним, спрямованим на максимальну реалізацію сенситивності періоду розвитку дітей цієї вікової групи для формування нових якостей їхнього мислення, притаманних людині інформаційного суспільства.

   Поняття інформаційної культури є складним і багатокомпонентним. У сучасній психолого-педагогічній літературі його зміст розглядається як опис загальних вимог (ознак) до людини, яка володіє інформаційною культурою, системи понять, навичок і вмінь (способів діяльності), засвоєних нею, загальнопізнавальних умінь. Ми виділили такі основні компоненти поняття «інформаційна культура учнів»: оволодіння системою інформаційних уявлень, комп'ютерною грамотністю (вмінням і навичками користувача, включаючи знаряддєве використання комп'ютера); відповідний стиль мислення, який характеризується певною логіко-математичною підготовкою учнів та оволодінням ними загальнопізнавальними способами діяльності.