Етапи становлення інформатики в початкових класах. Зарубіжний досвід та навчальних закладів України

     Серед основних факторів, що впливають на якість життя, не тільки визначає рівень життя, а   й   інколи   виживання   людини,   є   здатність   приймати   стратегічні   рішення   в   ситуації невизначеності, тобто здатність відшукати інформацію потрібну для правильної оцінки ситуації, вміти її опрацювати, прийняти рішення і довести це рішення до виконавців. Реалізувати це з швидкістю, необхідною в сучасному суспільстві можливо лише за допомогою ІКТ.

       Іншим важливим положенням цього  документу, яке включається в  останні роки у   всі   важливі   документи UNESCO, є закріплення  за ІКТ ролі технології, яка  покликана знівелювати різницю  в соціальному і економічному

положенні  різних верст населення і країн з різним рівнем розвитку економіки. Так ІКТ слід використовувати для того:

   - щоб надати можливості успіху  для кожного, щоб не збільшувати  різницю у можливостях отримати  якісну освіту між найбіднішим  і найбагатшим;

   - щоб підтримувати моделі ефективного розвитку;

   - щоб у розповсюдженні інформації  і культури одні країни не  превалювали над іншими, для зниження  монополії мас-медіа; щоб забезпечити  адекватну участь всіх країн  і індивідуумів в будівлі і  використанні людського інформаційного простору.

   Швидке  розповсюдження ІКТ опонує культурному  імперіалізму, ідеологічному тоталітаризму  і інформаційній монополії. Воно також сприяє зняттю лінгвістичних  бар’єрів.

   Використання  ІКТ потребує створення нової  освітньої парадигми. Загальновизнано, що учень повинен бути активним учасником навчального процесу. Засобами інформаційних і комунікаційних технологій реально помістити цей принцип дидактики в основу всього навчального процесу в початковій школі. В результаті повинні змінитися відносини учень-учитель, учень-учень, учень-навколишнє середовище, учень-джерела інформації. Головним завданням навчання стає не передача учневі певної суми знань, а формування умінь здобувати і опрацьовувати інформацію, формування навичок мислення високого рівня: аналізувати, синтезувати, оцінювати.

   Згідно  зі статистичними даними близько 80% навчальних занять в початковій школі  організуються за системою: учитель  розповідає – учень уважно слухає. Така система вимагає певних психологічних  властивостей дітей. Такі діти максимально засвоюють інформацію від учителя і стають "відмінниками". Але таких дітей не більше двадцяти відсотків. Інші – не можуть сприймати інформацію в такому вигляді і приречені стати "учнями з низьким рівнем навчальних досягнень". Ці учні орієнтовані на засвоєння знань через емпіричну практичну діяльність. І на допомогу їм повинні прийти технології, засновані на дослідницькій діяльності, в ході якої відбувається пошук рішень і висування та підтвердження гіпотез на основі спостережень, лабораторних експериментів, соціологічних опитувань, вимірювань, дослідження тощо.

   Давно було помічено, що діти з низьким  рівнем навчальних досягнень дуже просто керують різноманітними технічними пристроями, домашньою побутовою  технікою, набагато краще за "відмінників" орієнтуються в ситуаціях, коли цікава для дитини задача розв’язується шляхом взаємодії з реальними об’єктами або зоровими образами. Причина в особливостях мисленнєвої  діяльності. Їм важко оперувати абстрактними поняттями і символами, які переважають в стандартній шкільній системі навчання. Перехід від конкретного до абстрактного в навчанні відбувся для  таких дітей дуже швидко, і вони не оволоділи відповідним набором операцій мислення.

   Завдяки ІКТ і навчальним гіперсередовищам колишні  "відстаючі" мають можливість оволодіти цими операціями в своєму "темпі". Гіперсередовища вводять цілий ряд додаткових ланок і проміжних етапів в процес переходу від операцій символьного до операцій образного мислення.

   В ході вивчення  інформатики в  початковій школі рекомендується опрацювати операції з інформаційними об’єктами:

    - створити ( напишіть, намалюйте, проспівайте,  побудуйте…);

    - знайти, встановити (в Інтернеті,  в бібліотеці, завдяки телебаченню,  шляхом спостереження…);

    - створіть об’єкт, як відображення  дійсності (сфотографуйте, запишіть інтерв’ю, проведіть анкетування або заповніть картку спостереження, виміряйте температуру…);

    - обробіть і модифікуйте (перепишіть, відредагуйте текст, відео, зображення…);

    - проаналізуйте;

    - організуйте дані (упорядкуйте, створіть гіперструктуру, створіть електронну таблицю…).

    Школярі повинні вчитися використовувати  і створювати моделі об’єктів і  процесів:

    - технологічних (використовуючи різні  види технічних, електричних конструкторів);

    - інформаційних і комунікаційних  технологій (базові операції над апаратними засобами комп’ютера, операції з об’єктами в графічному інтерфейсі, керування простішими виконавцями алгоритмів типу Черепашки, Робота, Садівника…);

    - людських, зокрема управління власними  проектами і планами дій (підберіть об’єкти для запису, сплануйте матеріальні і людські ресурси, необхідні для обраного проекту, розробіть план інтерв’ю…).

     Надзвичайно велика роль ІКТ в організації  навчання дітей, що мають вади фізичного  розвитку або особливі специфічні потреби. Комп’ютер допомагає глухонімим вчитися говорити і сприймати мову, а дітям з обмеженими можливостями руху – писати і т.ін.

     Нові  потреби суспільства у зміні  парадигми освіти вимагають і нових змін у статусі вчителя, а відповідно і у його підготовці та перепідготовці. Якщо раніше вчитель був для учнів початкової школи основним і беззаперечним носієм нової інформації, то зараз він не знає і не може знати відповіді на всі дитячі запитання. Однак він повинен стати основним радником для учня, повинен вміти правильно спрямувати інтереси учня, організувати його навчальну діяльність відповідно до психологічних особливостей сприйняття, вчасно прийти на допомогу з підказкою, щоб учень не втратив інтересу до навчання. Значну увагу сучасний учитель повинен приділяти підготовчій роботі по створенню навчального середовища, в якому будуть забезпечені навчальні потреби кожного з учнів класу.

     Звичайно, щоб учитель відповідав вимогам  сучасності, йому необхідно як можна швидше і повніше освоювати інформаційні і комунікаційні технології, оволодівати методикою їх використання в навчальному процесі.

     В Рекомендаціях розглядається три  взаємопов’язані аспекти інформатики  в освіті:

    1. Теоретична інформатика;

    2. Інформаційні і комунікаційні  технології та їх використання  в різних галузях людської  діяльності;

    3. Використання інформаційних технологій  в освітній діяльності.

     Всі ці аспекти повинні в тій чи іншій мірі реалізовуватись і  в початковій школі. Кожен з них детально розглянуто в Рекомендаціях, наведені можливі варіанти вивчення. Тут же наведені і рекомендації по впровадженню ІКТ в навчальний процес:

    - максимально використовуйте всі  ІКТ, а також ІКТ орієнтовані  просторові і візуальні середовища, щоб реалізувати вимоги нової письменності;

    - включіть ІКТ в навчальні програми, передбачте в них інтеграцію  на основі ІКТ різних предметів;

    - інтенсивно використовуйте ІКТ  в підготовці вчителів і підвищенні  їх кваліфікації;

    - не обмежуйте використання ІКТ  межами кабінету інформатики і уроків інформатики.

     Створіть  інформаційне середовище з включенням до локальної мережі бібліотеки, лабораторій, класів, кабінетів адміністрації  тощо;

    - не забувайте про адміністраторів,  їх вміння використовувати інформаційні  технології дозволить швидше реалізувати основні завдання інформатизації  і краще розуміти потреби викладачів;

    - змоделюйте нове освітнє середовище, використовуючи як існуючі засобі, так і нові.

     Створіть  неформальне сімейство викладачів, які зацікавлені у використанні ІКТ, допоможіть їм знайти однодумців серед учителів інших шкіл регіону, країни, інших країн. Зробіть школи центрами нової інформаційної культури…

     Далі  серед історій успіху Рекомендації пропонують цілий ряд прикладів  ефективних проектів використання ІКТ в початковій освіті різних країн. Серед таких проектів – проекти шкіл Сполучених Штатів Америки, Канади, Росії, Бразилії, Коста-Ріки,  Міжнародної освітньої і ресурсної мережі I*EARN, програми MaMaMedia, проект Паперта по використанню середовища ЛОГО в навчальному процесі тощо.  

Розділ  ІI. Розвиток методики викладання інформатики

  в початкових класах  в Україні

1. Становлення  інформатики в початковій освіті України

    В Україні навчання роботі з комп’ютером  в початковій школі було започатковано  майже одночасно з введенням інформатики в середній школі. Цей процес йшов в рамках експериментів і тільки на початку 90-х років ХХ століття набув масового масштабу. Це відбулося в рамках реалізації проекту пілотних шкіл, техніку для якого – персональні комп’ютери IBM - було поставлено в кілька шкіл кожної області. Разом з комп’ютерами школи отримали програмне забезпечення. Однак,  доволі швидко підтримка проекту завершилась, і школи, які розпочали навчання інформатиці дітей з початкової школи, були представлені самі собі. На рівні Міністерства освіти, як уже зазначалося вище, подібні програми підтримки не отримували. Без державної і наукової підтримки ентузіасти продовжували навчання молодших школярів. В дуже багатьох випадках подібні спроби приносили більше шкоди ніж користі. Навчання проводили вчителі інформатики, які слабо орієнтувалися в програмі початкової школи, в особливостях організації навчальної роботи в цих класах і мали дуже слабе уявлення про психологічні і фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. За програму для викладання інформатики в початковій школі бралася програма старшої школи з незначною адаптацією.

    Разом з тим, продовжували лунати думки  про необхідність не тільки використання інформаційних технологій на різних навчальних предметах початкової школи, але й виділення інформатики в окремий навчальний предмет початкової школи. М.М.Левшин намагається довести необхідність і обґрунтованість такого підходу.   При   цьому   він  настоює   на обов’язковому забезпеченні зв’язків між змістом програми з інформатики і змістом навчальних предметів початкових класів, на яких формуються основні інформаційні уявлення, навички та вміння, а також на проведенні занять з інформатики не вчителем інформатики старших класів, а вчителем початкової школи.

    Варіант навчальної програми М.М.Левшина визначає основні завдання початкової інформатики – "створити умови пропедевтики базових понять інформатики (інформація, знак, модель, код, кодування, алгоритм, комп'ютер, основні пристрої комп'ютера, оператор, режими роботи та мова

комп'ютера, команда, комп'ютерна програма); виробити елементарні навички роботи з  комп'ютерами, вміння дотримуватися  техніки безпеки роботи з ПЕОМ: вмикати і вимикати комп'ютер. викликати  зміст диску, викликати програму із заданим ім'ям та запускати її, користуватися прикладними та навчальними програмами, зокрема аналогами редакторів, конструкторів, баз даних, електронних таблиць, експертних систем; розвивати алгоритмічне мислення учнів: формування вміння моделювати, орієнтуватися у різновидах

знакових моделей, здійснювати модельні переходи; забезпечити розвиток творчого мислення школярів та реалізацію основних виховних завдань, які стоять перед початковою школою; сприяти формуванню навчальних умінь та навичок з основних учбових дисциплін початкової школи".

     Протягом  біля двадцяти  років  проводиться  експериментальна  робота в ліцеї  №38 ім. В. М. Молчанова м. Києва. Вчителями  цієї школи в співпраці з науковцями опрацьовані різні варіанти організації  навчання в 1, 2, 3, 4 класах. Результатом  роботи стала програма і посібник з комп’ютерної грамотності для 3 класу, який був удосконалений і набув статусу підручника.

     Перш  за все, слід відмітити, що на відміну  від більшості подібних курсів, розроблена не тільки програма курсу, але й підручник, що дозволяє якісно організовувати не тільки урочну, але й домашню самостійну навчальну діяльність учнів.

     Підручник розроблено з урахуванням вікових  особливостей дітей 3 класу. Основні  змістові лінії, що простежуються в  курсі, це: