Етапи становлення інформатики в початкових класах. Зарубіжний досвід та навчальних закладів України

   - діти вчаться краще, якщо батьки  включені до процесу навчання  і допомагають дітям реалізувати  завдання проекту на домашньому  комп’ютері;

   - діти вчаться краще, коли вони самі стають відповідальними за результати свого навчання;

   - оволодіння методами читання  та письма дозволяє учням використовувати  додаткові джерела отримання  інформації. 

     В кінцевому рахунку учні, що навчаються за цією програмою, швидше починають  читати і писати, мають більш розвинуті навички зв’язного мовлення, що, за беззаперечним твердженням психологів, позитивно впливає на їх розумовий розвиток.

     Проект, подібний до "Writing to read", був розроблений  і експериментально впроваджений в  цілому ряді шкіл країн Європи – в основному, в Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії та Естонії. Цей проект має назву "Playful  computer  writing" – "Навчання письму за допомогою комп’ютерних ігор". Розробник проекту - норвезький вчений Арне Трагетон (Arne Trageton) - відштовхувався від вимог стандартів початкової школи Норвегії, в яких передбачено використання ігрових методів навчання з комп’ютером як основних в неформальному навчанні для дітей 6-10 років. Ці стандарти вимагають формування у дітей навичок друкування на комп’ютері. Трагетон  вважає, що навчитися писати для дитини молодшого шкільного віку легше, ніж читати. Однак, писати за допомогою ручки важко, бо не сформована доволі складна система рухів. Писати ж на комп’ютері значно легше і можна робити це і за межами школи. Роблячи спроби писати на комп’ютері, діти вчаться читати текст, що склали самі. Пізніше вони читають комп’ютерні тексти, що склали їх товариші та тексти з різних книжок класної

бібліотеки. На відміну від американського проекту, проект  "Playful  computer  writing" спрямований на більш широке використання ігрових форм навчання відповідно до ідей Виготського та Піаже.

     Результати  експерименту більш ніж позитивні. Після його впровадження в першому  класі (6 років), у другому класі  традиційні букварі стали не потрібні. Діти складали свої власні букварі, грали  у "видавництво" та "редакцію газети", складали маленькі тексти, невеличкі оповідання. Експериментальні класи показали значно кращі результати у складанні казок,

значно  вищий рівень сформованості навичок письма.

     Протягом  останніх років активно впроваджуються комп'ютерні технології в навчальний процес шкіл Фінляндії. Особлива  увага  спрямована   на   ліквідацію   комп'ютерної безграмотності, в особливості  серед учителів. Для них в школах були організовані безкоштовні курси навчання роботи на комп'ютері. Це принесло позитивні наслідки, і вже зараз фінські школярі посідають одне з перших місць в світі по використанню Інтернету при підготовці домашніх завдань.

     Досягнення  комп'ютерної грамотності населення входить в плани багатьох розвинутих і навіть країн, що розвиваються. Багато країн планують забезпечити всі школи комп'ютерами і забезпечити їх підключення до Інтернету []. В різних країнах ІКТ знаходяться на різних стадіях розвитку, тому кожна країна обирає свій шлях забезпечення доступу школярів до інформаційно комунікаційних технологій.

     В Китаї проект "Використання сучасних освітніх технологій" спрямовано на забезпечення шкіл комп'ютерним обладнанням  і доступом до Інтернету. В Бразилії комп'ютери і інформатика були введені в усі державні початкові школи в межах реалізації державної програми з інформатизації освіти. Протягом останніх трьох років в Єгипті проводяться заходи по забезпеченню використання ІКТ при викладанні навчальних предметів в середній школі. В Бангладеш за останній час в школи поставлено 10000 комп'ютерів. Ліван прийняв нову навчальну програму, в якій передбачається оволодіння навичками володіння комп’ютером з шостого класу (нагадаємо, що в Україні вивчення інформатики починається з 10 класу, і тільки в 2009 році було введено в 9 класі).

     При реалізації освітніх проектів, спрямованих  на впровадження ІКТ в початкову  і середню освіту, висуваються  різні задачі – від необхідності виробити в учнів базові навички  в таких галузях як електронна обробка текстів, робота з базами даних тощо, до удосконалення навчальних програм і навчального процесу в цілому, забезпечення учням нових способів отримання навчальної інформації, розширення можливості спілкування з учнями інших шкіл, спільно з ними реалізовувати навчальні проекти.

     Розвиток  зв’язків між окремими учнями, школами, регіонами і державами – це прекрасний спосіб навчитися жити спільно, вчитися спільно вирішувати проблеми. 

     1.4 Модель комп’ютерно орієнтованого ігрового середовища дослідників близького зарубіжжя

      Однією  з основних моделей пропедевтики інформаційної культури для початкових класів пропонують модель комп’ютерно  орієнтованого ігрового середовища.

      У цьому середовищі відповідно до навчальних цілей дитина може виконувати визначені  практичні дії, використовуючи свої здібності, навички та знання з різних предметів. Ігрове комп'ютерне середовище, з'єднуючись з конкретною навчальною задачею, дозволяє дитині засвоювати матеріал непомітно для себе, і при цьому, що дуже важливо, використовувати його у своїй улюбленій практичній діяльності.

      Ігри  можуть проводитися як за участю одного учня, так і за участю двох учасників. Контроль за ходом виконання гри  супроводжується звуковими сигналами. Матеріали розташовані так, що діти можуть самі контролювати свої помилки. Діти перестають боятися помилок, знаючи те, що їх завжди можна виправити самостійно. Самоконтроль дозволяє бути дітям незалежними, упевненими, відповідальними.

      Польські  дослідники дійшли висновку, що у першому  класі модель курсу інформатики  має бути інтегрованою.

      Так, польська програма з інформатики  для початкової школи складається  з двох етапів: І етап – 1–3-і класи, ІІ етап – 4–6-і класи. Вона передбачає :

      на  першому етапі:

1. поєднання з мовним компонентом: удосконалення навичок письма, а саме вивчення букв клавіатури, складання слів і словосполучень, складання запрошень;
2. вивчення правил безпеки роботи на комп’ютері;
3. вивчення призначення елементів обладнання комп’ютера: призначення миші, клавіатури, монітора, системного блоку;
4. вивчення геометричних фігур: побудова різних фігур з використанням програм графічного редагування;
5. виконання математичних завдань на комп’ютері;
6. малювання: робота з програмами графічного редагування;
7. музика: творення звуків і музики за допомогою комп’ютерних програм;
8. вивчення комп’ютера як інструмента для різнопланового представлення інформації;
9. набуття вмінь щодо використання комп’ютера в бібліотеці: робота з електронним каталогом бібліотеки, з електронними словниками та енциклопедіями; робота в Інтернеті;
10. набуття вмінь щодо Інтернет-комунікації: вміння користуватися електронною поштою; писати та відсилати електронні листи своїм одноліткам як рідної країни, так й інших країн;

      на  другому етапі:

1. використання послуг комп’ютера: друкування великої і маленької букв, форматування текстів; використання символів, розділових знаків під час друкування на комп’ютері; уміння працювати з текстовими та графічними редакторами;
2. опрацювання текстів та малюнків: використання символів, знаків з метою ілюстрування текстів; додавання до текстів таблиць, робота з таблицями; створення презентацій із використанням елементів графіки та текстів;
3. створення малюнків: малювання елементарних малюнків, геометричних фігур, вибір та зміна кольорів;
4. застосування комп’ютерних програм: створення анімації та мелодії за допомогою Edytorze та Logomocji;
5. використання комп’ютера як засобу комунікації.

      Цікавим є досвід використання комп’ютерів  у початковій школі болгарських  педагогів. Так, болгарський педагог  Стефан Стефанов створив сайт http://stefanov.ict4kids.org, на якому надає корисні рекомендації вчителям початкової школи як доречно розпочати впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, а також методичні рекомендації щодо застосування ІКТ через різні предмети в початковій школі.

      Пропонується  вводити учнів перших класів у роботу з комп’ютерними технологіями через макети, що імітують їх, наприклад, використання макету саморобного калькулятора налаштовує учнів на використання техніки у розв’язуванні математичних завдань. Цей метод подачі матеріалу дає можливість спрямувати учнів на застосування комп’ютерних технологій не в ігрових, а в навчальних цілях.

      Стефан  Стефанов пропонує також заохочувати  учнів початкової школи до створення  веб-сайтів на певні теми, що має  підвищити мотивацію вивчення цих  предметів та надати можливість швидко засвоїти комп’ютерні технології.

      Водночас  учні не тільки розробляють макети, а й роблять певні наукові  дослідження для тематичних сайтів, пропонують свої теми для досліджень, оголошують конкурси малюнків та ілюстрацій до своїх художніх творів, пропонують математичні задачі.

      У жовтні 2006 року в університеті штату  Вашингтона Такома відбувся семінар  «Безкомп’ютерне навчання інформатики: семінар для освітян» (переклад автора) (Computer Science Unplugged Seminar for Educators), на якому обговорювалися питання щодо впровадження навчання інформаційних технологій, зокрема й у початкових класах, без використання комп’ютерів (Tim Bell, 2006). Навчання базується на завданнях математичного та логічного характеру, які мають вирішуватися переважно за групової роботи учнів, а також на лекціях з удосконалення комп’ютерних навичок учителів та учнів. Метою цих завдань є навчити дітей критично мислити, правильно організовувати та планувати свою діяльність, системно підходити до розв’язання різноманітних проблем.

      Угорські  вчителі початкової школи Марта  Корос Мікіс (Marta Körös Mikis) та Петра Фолдес (Petra Földes) у 2005–2006 навчальному році в рамках Національної Основної програми (National Core Curriculum (NAT)) та так званої Sulinet Programm (http://www.sulinet.hu), що розпочалася ще в 1998 році, провели дослідження щодо використання ІКТ у початкових класах та адаптації цифрових методів навчання для учнів молодших класів .

      Розглядалися  такі питання: яким чином освіта початкової школи Угорщини може слугувати основою для цифрової грамотності; як учителі підготовлені для того, щоб допомогти учням творчо оволодіти основами знань у галузі ІКТ; наскільки початкова школа забезпечена дидактичним матеріалом щодо навчання ІКТ; які засоби та методи викладання використовуються? Водночас майже в усіх пілотних школах курс інформатики у першому класі був факультативним.

      Дослідники  відзначили, що комп’ютер був лише інструментом для практичної діяльності, що пов’язана з інформацією. Водночас він сприяв урізноманітненню навчального процесу та швидкій адаптації учнів до технічних засобів.

     У початковій школі Угорщини, як і  в багатьох країнах світу, віддають перевагу навчанню інформаційних технологій через участь учнів у навчальних проектах. Для учнів початкових класів головним є відчути, де вони можуть використати свої знання і навички щодо застосування інформаційних і комунікаційних технологій. Саме під час роботи над певним проектом молодші школярі розуміють необхідність своїх знань та подальшого їх використання. 

     1.5  Інформатизація початкової школи в Росії

     В Росії початкова школа пройшла  шлях від експериментальних програм  з інформатики в для молодших школярів до державних стандартів з  інформатики в початковій школі  і обов’язкового вивчення інформатики з 2 класу. В 1992 році була розроблена програма навчального курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки" для 3-4 класів, а в 1995 році колегія Міністерства освіти Російської федерації прийняла постанову про визнання доцільним виділити декілька етапів у оволодінні основами інформатики і формуванні інформаційної культури в процесі навчання в середній школі [], і першим з цих етапів повинен був стати пропедевтичний курс в 1-6 класах. В багатьох школах Росії в експериментальному порядку вводиться вивчення інформатики в початковій школі. Розробляється методика викладання інформатики в початковій школі, ряд посібників і робочих зошитів для учнів молодших класів.

     Зусилля педагогів і вчених підкріплюють розробники програмного забезпечення. Фірмами "Кудиц", "Никита", "Кирилл и Мефодий", "Зареалье", "7Волк", Young  Genius Software AB та іншими розробляються навчальні програми підтримки навчальних предметів початкової школи, розвивальні та логічні програми-ігри, дитячі енциклопедії, адаптуються версії програм "ЛОГО МИРЫ", старі програми пропедевтики інформатики адаптуються до нових операційних систем (комплекс програм "МАЛЫШ") тощо.