Розвиток православної церкви в Криму і північній Таврії в кінці хviii – cередині хiх ст. та її правовий статус

 МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                           імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

 

                              Кафедра історії та правознавства

 

                                  Болотна Таїсія Анатоліївна      

 

 

 

              РОЗВИТОК ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В КРИМУ

      І ПІВНІЧНІЙ ТАВРІЇ В КІНЦІ ХVIII – CЕРЕДИНІ ХIХ СТ.

                                ТА ЇЇ ПРАВОВИЙ СТАТУС

                                          

                                     ДИПЛОМНА  РОБОТА

                   за освітньо-кваліфікаційним  рівнем спеціаліст

 

 

 

 

                                                                   Науковий керівник:

                                                                    к.і.н., вик. обов. доц. Шкода Н.А.

 

 

 

 

 

 

                                       

                                    Мелітополь – 2012

                                                 ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................С.3-8

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження проблеми ................................. С.9-17

1.1.Історіографія проблеми................................................................................С.9-15

1.2.Джерельна основа дослідження..................................................................С.15-17

РОЗДІЛ 2. Особливості розвитку православної церкви в

                   Криму і Північній Таврії в  кінці XVIII ст..................................С.18-38

2.1. Становище православної церкви в Криму під владою Османської

імперії і Кримського ханства………………….............................................С.18-28

2.2. Заходи царського уряду в церковній сфері Крима і Північної                           

Таврії в 1783 – 1800 рр. та їх правова основа...............................................С.29-38

РОЗДІЛ 3. Реорганізаційні перетворення уряду Російської імперії

                  в сфері єпархіального районування  православної церкви

                  в Криму і Північній Таврії  в 1800 р. – середині

                  XIX ст. ...........................................................................................С.39-48

ВИСНОВКИ.....................................................................................................С.49-53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ............................С.54-57

     

 

                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              

                                           

 

                                                  

                                              

 

 

                                                 ВСТУП

 

     Актуальність теми. Багато питань історії православної церкви в Україні залишилося поза увагою дослідників через те, що в Радянському Союзі проводилась політика державного атеїзму. Однією із таких проблем є питання про взаємовідносини церкви та держави, політичний аспект функціонування церкви. На сучасному етапі православна церква в Україні, в тому числі на Півдні України, бере активну участь у різних формах суспільного життя, спостерігається посилення її впливу на свідомість людей. Доцільно дослідити становище православної церкви в Криму і Північній Таврії в кінці ХVIII – середині ХIХ ст., з’ясувати її відносини з органами державної влади з метою використання даного історичного досвіду в сучасних умовах.

     Об’єктом дослідження є південноукраїнські землі в нову добу.

     Предметом дослідження є становище православної церкви в Криму і Північній Таврії в складі Кримського ханства та Російської імперії в кінці ХVIII – середині ХIХ ст.     

     Метою дипломної роботи є аналіз взаємовідносин православної церкви та органів державної влади в Криму і Північній Таврії в складі Кримського ханства та Російської імперії в кінці ХVIII – середині ХIХ ст.      

     Вирішення поставленої  мети дипломної роботи передбачає  розв’язання наступних завдань:

– проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;

– охарактеризувати політику Османської імперії та кримських ханів щодо       православного населення Криму та Північної Таврії, з’ясувати її наслідки;

– визначити етапи реорганізаційних перетворень царського уряду  в сфері єпархіального районування  православної церкви в Криму та Північній Таврії;

– з’ясувати правову основу релігійних заходів Кримського ханства та царської Росії в досліджуваному регіоні;

– охарактеризувати заходи уряду Російської імперії по зміцненню позицій православ’я в Криму та Північній Таврії.

     Хронологічні межі – кінець ХVIII – середина ХIХ ст. Християнське населення Криму зазнавало постійних утисків та переслідувань з боку кримських ханів, які посилились в ході російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр. та після її закінчення. Російський уряд навпаки в ході цієї війни та після її закінчення підтримував місцеве християнське населення, переслідуючи свої політичні інтереси в даному регіоні. Православна церква в Криму практично припинила своє існування в 1778 р. через масові переселення кримських християн до Приазов’я. Відродження православ'я на півострові розпочалося в 1783 р. після приєднання Криму до Росії. Отже, саме в кінці ХVIII ст. християнське населення Криму та Північної Таврії потрапило в епіцентр боротьби між Османською Туреччиною та Російською імперією за панування в даному регіоні. Тому події кінця ХVIII ст. є відправною точкою нашого дослідження. Кінцевою датою слід вважати 1859 р., коли була офіційно утворена Таврійська єпархія Російської православної церкви (РПЦ). У вказаний період православна церква поступово зміцнювала свої позиції в Криму, який залишався переважно мусульманським регіоном, а в Північній Таврії РПЦ була одним з інструментів, який влада Російської імперії використовувала для освоєння нових земель. Під час існування Таврійської єпархії (1859 – 1920 рр.) православ’я вже було домінуючою конфесією в усій Таврії. Цей більш вивчений період історії православної церкви в Таврії знаходиться поза хронологічними рамками нашого дослідження.

     Територіальні межі дослідження містять у собі територію Криму і райони Північної Таврії, які є в наші дні складовою частиною Херсонської і Запорізької областей. Ці землі протягом майже всього досліджуваного періоду входили до складу єдиної адміністративної одиниці. Так, у 1784 – 1796 рр. вони становили Таврійську область, з 1796 р. по 1802 р. були складовою частиною великої за розмірами Новоросійської губернії, а з 1802 р. утворювали Таврійську губернію.

     Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше системно аналізуються особливості розвитку православної церкви в Криму і Північній Таврії в дореформений період. При цьому головна увага приділяється політичним аспектам функціонування церкви в Південній Україні. Встановлено характер впливу органів державної влади, Синоду Російської православної церкви (РПЦ) Катеринославської та Херсонської духовних консисторій на становище православних парафій і монастирів Таврії. Проаналізовано політику Османської імперії та Кримського ханства щодо православного населення Криму та її наслідки. Охарактеризовано заходи уряду Російської імперії в Криму та Північній Таврії щодо зміцнення позицій православної церкви. Визначено етапи реорганізаційних перетворень  царського уряду в сфері єпархіального районування православної церкви, розкрито їх причини та наслідки. Проаналізовано відносини між органами російської державної влади і грецьким населенням Криму в релігійній сфері, особливості автономних церковних структур українських греків у межах РПЦ.

     Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Цими матеріалами можуть скористатися викладачі вищих навчальних закладів при проведенні занять з відповідної теми, вчителі середніх шкіл на уроках історії України. Робота може стати у нагоді в діяльності представників органів місцевого самоврядування та православних священиків південних регіонів України при вирішенні актуальних проблем релігійного життя.

     Апробація результатів роботи. Окремі розділи й дипломна робота в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри історії та правознавства Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Дипломна робота пройшла передзахист.

     Методи дослідження. У дипломній роботі активно застосовуються базові принципи наукового дослідження. У першу чергу відзначимо принцип історизму, згідно з яким події та явища відображаються в їхній часовій послідовності.

     Особливої  ваги в дипломній роботі набуває принцип об'єктивності, завдяки якому факти церковної історії вивчаються неупереджено, незалежно від конфесійних, класових, партійних, національних та інших уподобань автора. Цей принцип допомагає досліднику відсторонитися від політичної кон'юнктури і значною мірою позбутися притаманного людині суб'єктивізму.

     Принцип логічності забезпечує доказову базу дипломної праці, оскільки автор згідно з ним не просто констатує певні історичні події чи явища, але і встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ними, вибудовує внутрішню цілісність історичного процесу.

     Важливу  роль у дипломній роботі відіграють загальнонаукові методи дослідження, яких дотримуються як гуманітарні, так і природничі науки. Тому в роботі активно застосовуються такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, узагальнення. Завдяки аналізу дослідник уявно розчленовує суспільну подію на складові частини, окремо вивчає кожну з них. Таким чином створюється своєрідна «анатомія» історичного явища. Науковим методом, протилежним аналізу, є синтез. При синтезі відбувається уявне поєднання частин історичного процесу, розчленованого аналізом. Синтез дає можливість розглядати історичний процес як цілісне явище. Метод узагальнення дозволяє зробити наукові висновки.

    Слід також враховувати важливість емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які знаходяться в нерозривному зв'язку. Спочатку дослідник займається збором та зіставленням фактів, чим створює підґрунтя для своєї праці. Тільки після цього стають можливими теоретичні узагальнення, на підставі яких народжуються нові наукові теорії. Але, з іншого боку, теоретична спрямованість дослідження спонукає вченого вивчати факти у певному напрямку. У запропонованій роботі співвідношенню емпіричного і теоретичного рівнів пізнання приділяється належна увага.

     Оскільки дипломна  робота написана на історичну тематику, в ній не можна обійтися без спеціально-історичних методів дослідження. Автор використовує проблемно-хронологічний, структурно-функціональний, історико-типологічний методи, а також метод періодизації.

     При дослідженні історіографії певної тематики велике значення має проблемно-хронологічний метод. Завдяки використанню цього методу у дослідника з'являється можливість порівняти, як та чи інша наукова проблема висвітлюється в історіографії різних часів. У дипломній праці цей метод застосовується при вивченні підходів щодо висвітлення історії православ'я в Таврії в кінці XVIII – середині XIX ст. Так, дореволюційна історіографія розглядає православну церкву, насамперед, як засіб укріплення російської влади в Криму і Північній Таврії у досліджуваний період. Історіографія радянських часів з її антирелігійними тенденціями фактично ігнорує згадану проблему. Сучасна ж вітчизняна історіографія має більш об'єктивне спрямування у висвітленні даного питання завдяки широкому використанню документальних джерел і відсутності прямого політичного замовлення з боку влади.

     У дипломній роботі активно використовується також структурно-функціональний метод. Він дає можливість розглядати об'єкт дослідження як цілісну сукупність його елементів. У відповідності з цим методом становище православних парафій Таврії в кінці XVIII – середині XIX ст. вивчається з урахуванням політичних, етнічних, демографічних, юридичних та інших чинників.

     Історико-типологічний метод дозволяє виділити однотипні властивості та ознаки в історичних об'єктах, подіях, явищах. Він використовується в усіх розділах дипломної роботи. Цей метод допоміг виявити різні типи православних парафій за певними ознаками: побудовані на кошти держави, меценатів або самих парафіян.

     Оскільки історичний розвиток пов'язаний з поняттям часу, застосовується метод періодизації. Цей метод дозволяє чіткіше розкрити форму і зміст подій на певних історичних етапах. Важливе значення в дипломній роботі має періодизація центрів і структур управління православними парафіями Таврії у досліджуваний період: Феодосійська єпархія – Новоросійська єпархія – Катеринославська єпархія – Херсонська єпархія. Вказана періодизація дозволяє простежити якісні зміни у становищі православної церкви в Криму і Північній Таврії в кінці XVIII – середині XIX ст.

     Отже, комбіноване використання різних принципів та методів дослідження, наявність емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнання дозволили достатньо глибоко визначити сутність проблеми, що підлягає вивченню.