Касти та їх місце у суспільно-політичному житті Індії ХIХ – поч. ХХI cт

Центральна  виборча комісія трохи не позбавила  БДП її виборчого символу – «лотосу» через його використання в ході вояжу Л. К. Адвані до міста Айдохье.

У другій половині 90-х років XX. ст питання про касти залишалося як і раніше в центрі уваги суспільства. Назріла необхідність допомогти недоторканним, в яких були мало надій на вступ до університету або в урядову службу. Політики швидко зрозуміли, що, змінивши ситуацію, вони отримають голоси цієї частини населення. Тому число робітників мести місць у вищих учбових закладах, зарезервованих за «відсталими кастами», які складали половину населення Індії, швидко зросло [39, c. 167].

Вибори 1998 р. не залишили без уваги проблему каст. Боротьба за голоси, можливо, була запеклою, ніж будь-коли. Індійський Національний Конгрес втратив підтримку недоторканних в штаті Уттар-Прадеш. Після того, як лідером Конгресу став Ситарам Кесрі, багато видних лідерів брахманської касти залишили цю партію і приєдналися до БДП. А БДП у свою чергу зміцнила свої позиції, віднявши в Конгресу частину голосів виборців. Ці дві партії поділили свій вплив на території півночі Індії, де найбільшу частину населення складала каста Брахманів – Тхакур.

У політичному  житті це виявилося, наприклад, в  тому, що на парламентських виборах 1977 р. багаточисельні селянські касти  в штатах хиндіязичного поясу  і Гуджараті об'єдналися навколо коаліційного блоку Джаната парті (Народна партія), який отримав перемогу над Конгресом. Ці касти заявили про свої економічні і політичні вимоги.

Під їх тиском головні  міністри урядів блоку Джаната парті  в Уттар-Прадеші (1977 р.) і Біхарі (1978 р.) – самі вихідці з цих каст – ввели резервування для «інших відсталих класів». Це викликало протест вищих каст, що зрештою привело до відставки цих керівників в обох штатах і закінчилося розколом в блоці Джаната парті в центрі.

Проте, уряд Джаната парті в 1978 р. призначив Комісію з відсталих класів під головуванням колишнього члена парламенту Біндешвар Прасад Мандала. Їй було доручено вивчити соціально-культурне положення зареєстрованих каст, зареєстрованих племен і «інших відсталих класів» і запропонувати парламенту рекомендації відносно представництва цих верств населення в державних установах і вищих учбових закладах.

На закінчення можна сказати: таке явище в політичному  житті сучасної Індії як «кастеїзм» – заполітизовування каст, або використання кастового чинника, в політиці існує і процвітає. Не дивлячись на те, що офіційно це заборонено і карається. Сама структура індійського суспільства спокушає партії використовувати кастовий поділ суспільства в своїй передвиборчій кампанії. В свою чергу складні стосунки між різними кастами і всередині самих каст не рідко робить вирішальний вплив на розвиток політичної ситуації в Індії.

Взаємини каст і партій є дуже складні. Це пояснюється  як наявністю в Індії складної багатопартійної системи, унікальної у своєму роді, так і складним кастовим, регіональним і релігійним складом індійського суспільства [49, c. 278-280].

Таким чином, такі традиційні інститути індійського  суспільства, як релігія і каста, що глибоко пронизали свідомість індійців, продовжують чинити вплив на характер суспільних стосунків. Каста залишається міцною соціальною організацією, яка успішно вписується в нові параметри парламентської політики сучасної Індії.

 

ВИСНОВКИ

 

Виходячи з  виконаних досліджень можна зробити  наступні висновки. Каста і сьогодні є основною формою індійського суспільства. Ця тема представляє безперечний інтерес як сама по собі, так і в якості потужного чинника, що впливає на різні суспільні процеси. Без урахування цього чинника неможливо більш повно уявити собі сучасну соціально-політичну дійсність.

Кастова структура  збереглася практично в тому ж  вигляді, що була багато століть тому. Її вплив на розвиток країни двоякий: з одного боку, кастеїзм грає роль стабілізуючого фактора, що пом'якшує класові суперечності у вкрай поляризованому індійському суспільстві, оскільки поведінка людини в кастовий суспільстві визначається не класової, а кастової приналежністю. Більшість населення країни належить до нижчих каст, але сприймає кричуще нерівність як соціальну норму і не претендує на підвищення своєї ролі в економіці та політиці. Кастеїзм істотно стримує потенційний розмах терористичної діяльності в індуської середовищі. Однак, з іншого боку, консервуюча роль кастової структури суперечить завданням соціально-економічного розвитку.

Широко поширена думка, що в сучасному індійському  державі касти втратили своє колишнє  значення. Проте розвиток подій показав, що це далеко не так. Позиція, зайнята  ІНК і урядом Індії після смерті М. Ганді, відрізняється суперечливістю. Більше того, загальне виборче право і потреба політичних діячів у підтримці електорату додали нову значимість корпоративного духу і внутрішньої згуртованості каст. Внаслідок цього кастові інтереси стали важливим фактором під час виборчих кампаній.

Тим не менш, незважаючи на те, що касти в Індії існували протягом більш ніж двох тисячоліть, їх вплив і значимість у суспільстві (особливо в містах) поступово втрачається, хоча в сільській місцевості цей процес йде досить повільно. У великих містах касти особливо швидко втрачають своє значення серед ліберальної інтелігенції, а також в бізнес-співтоваристві. У багатьох фірмах і корпораціях просування по службі пов'язано, в першу чергу, з індивідуальними здібностями, а не з соціальним походженням.

Індійська Конституція 1950 р. скасувала кастову систему, що протягом тисячоліть служила основою структури індійського суспільства. У країні була прийнята система квот, покликана допомогти вирівняти касти. Внутрішні закономірності соціально-економічного розвитку Індії обумовили процес розпаду кастової системи, особливо у новітній час. Проте кастові закони і сьогодні є досить поширеними в багатьох сферах життя.

Таким чином, еволюційний  процес касти має двоякий характер. Зміни, що відбулися наприкінці ХІХ  – у ХХ ст. носили якісний характер, розповсюджувалися у різній мірі на всі сфери суспільства і здебільшого призводили до втрати старих і набуття нових функцій касти.

           На півдні країни боротьба представників нижчих каст за краще життя була зосереджена в основному на економічному розвитку та освіті, в той час як на півночі країни політичні організації представників нижчих каст приділяли основну увагу боротьбі за політичну владу.

Так, наприклад, півночі країни приналежність до тієї чи іншої касти грає настільки важливу роль, що вперше з моменту проголошення незалежності Індії політичні партії зуміли наполягти на включенні кастової приналежності в дані всеіндійського перепису населення. За цим нововведенням стоїть надія на те, що, використовуючи дані про численність тієї чи іншої касти, відповідні кастові партії зможуть домогтися від уряду збільшення для їх представників квот на отримання державних посад.

На закінчення зазначимо, що вивчення касти – одна з найактуальніших і назрілих завдань індології. Необхідність цього диктується не тільки тією важливою роллю, яку каста грає і, ймовірно, ще довго буде відігравати у суспільно-політичному житті Індії. У проблемі касти як би фокусуються багато фундаментальних проблем сходознавства, такі, як власність, громада, культура, традиція, особистість і т. д. Погляд на ці проблеми крізь призму касти безсумнівно дасть поштовх новим напрямкам, новим підходам до цих вічних питань, а тим самим буде сприяти подальшому просуванню науки вперед і сприяє нашій подальшій праці над цією темою.

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

          

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 
ДЖЕРЕЛА:

І. Документальні

 

1. Британская  империя в Индии: Сочинения шведского генерал-лейтенанта графа Биорнштейна. – М. : изд. в университетской типографии, 1847. – 320 с.

2. Декларация  Индийского Национального Конгресса об основных правах граждан, доступно : http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000129/st029

3. Законы Ману / переклад С. Д. Эльманович С. Д. – М. : Пресс, 2002. – 496 с.

4. Из доклада  Дальхузи палате директоров Ост-Индской компании от 28 февраля 1856 г. о мероприятиях, проведённых им за время его генерал- губернаторства / Хрестоматия по новой истории : В 3-х т. под ред. А. А. Губера, А. В. Ефимова. – М. : Мысль, 1965. – Т. 2 (1815 – 1870). – 583 c.

5. Из описания  общины в Северо-Западных провинциях // Хрестоматия по новой истории : В 3-х т. под ред. А. А. Губера, А. В. Ефимова. – М.: Мысль, 1965. – Т. 2 (1815–1870). – 583 с.

6. Из свидетельства  английского колониального чиновника. // Хрестоматия по новой истории : В 3-х т. / под ред. А. А. Губера, А. В. Ефимова. – М.: Мысль, 1965. – Т. 2 (1815–1870). – 583 с.

7. Конституция  Индии. – Источник: http://www.gmucountries.ru/asia/india/ konstituciya.html

8. Маніфест королеви  Вікторії до князів, вождів і народу Індії 1 листопада 1858 р. // Нова історія в документах і матеріалах/ за ред. H. М. Лукіна, В.М. Даліна. – Вип. 2. – К. : Держ. соц.-ек. вид-во , 1935. – 583 с.

9. Хартия Ост-индской  компании  (1833 г.) // Хрестоматия по новой истории: В 3-х т. / под ред. А. А. Губера, А. В. Ефимова. – М.: Мысль, 1965. – T. 2 (1815 – 1870). – 583 с.

10. The Government of Indiа Aсt, 1915. Источник: //http://www.zum.de /whkjrila/sp/08y3tauyeon/suyeonl.htrnl

 

ІІ. Наративні

 

11. Ганди, М. Моя жизнь / М. Ганди. – М.: Наука, 1969. – 589 с.

12. Минаев, Н. П. Дневники путешествий в Индию и Бирму 1880 и 1885 – 188 гг./ Н. П. Минаев. // – М.: АН СССР, 1955. – 250 с.

13.  Дополнительный  отчет есаула Ливкина о командировке  в Индию по поручению председателя  высочайше утверждённой Комиссии в 1898/99 гг. / Ливкин. Российские путешественники в Индии XIX – нач. XX в.: Документы и материалы – М.: Наука, 1990. – 383с.

14. Неру, Дж. Открытие Индии / Дж. Неру – М.: Иниздат, 1955. – 750 с.

15. Индия как  главный фактор в среднеазиатском вопросе. Взгляд туземцев Индии на англичан и их управление: Доклад председателя среднеазийского отдела общества востоковедения. / А. Е. Снесарев. – СПб.: Типография А. С. Суворина, 1908. – 173 с.

 

ІІІ. ЛІТЕРАТУРА

 

16. Алаев, Л. Б. Сельская община в Северной Индии. / Л. Б. Алаев. – М.: Наука, 1981. – 240 с.

17. Алаев, Л. Б. Южная Индия. Социально-экономическая история XIV– XVIII вв. // Л. Б. Алаев. – М.: Наука, 1964. – 328 с.

18. Алаев, Л. Б. Социальная структура индийской деревни (территория Уттар-Прадеша, XIX век). / Л. Б. Алаев. – М.: Наука, 1967. – 264 с.

19. Антонова, К. А. Английское завоевание Индии в XVIII. / К. А. Антонова. – М.: Вост. лит., 1958. – 324 с.

20. Антонова, К. A. История Индии. / К. А. Антонова, Г. М. Бонгард-Левин, Г. Г. Котовский. – М. : Мысль, 1973. – 560 с.

21. Антонова, К. А. Очерки общественной мысли и политического строя Могольской Индии времен Акбара / К. А. Антонова. – М. : Наука, 1952. – 354 с.

22. Ашрафян, К. З. Аграрный вопрос в Северной Индии / К. З. Ашрафян. – М.: 1965.

23. Ашрафян, К. 3. Делийский султанат. К истории экономического строя и общественных отношений (XIII – XIV вв.) /К. З. Ашрафян. – М. : Типография издательства восточной литературы, 1960. – 260 с.

24. Балаболина, А. Кастеизм в политической жизни Индии. – Электроний ресурс : http://indonet.ru/article/kasteizm-v-politiche

25. Бондарчук, Т. С. Кастова система Індії в імперській політиці Англії / Т. С. Бондарчук // Вісник ДНУ «Серія Історія та археологія». – Дн-ськ. – 2006. – Вип. 14. – № 16. – С. 82-87.

26. Блант, У. С. Аристократ и дипломат  /У. С Блант // Ротштейн Э. Внешняя политика Англии и ее критики 1830 – 1950 / пер. с англ. яз. В. А. Морозова, В. Н. Софинского. –  М. : Прогресс, 1973. – 148 с.

27. Болье, Л. Колонизация новейших народов / Л . Болье – СПб. : Типография тов-ва «Общественная польза», 1877. – 528 с.

28. Васильев, Л. С. История Востока: В 2 т. / Л. С. Васильев. – М: Высшая школа, 1998. – Т. 1. – 493 с.

29. Васильев, Л. С. История Востока: В 2 т. / Л. С. Васильев. – М : Высшая школа, 1998. – Т. 2. – 495 с.

30. Вафа, А. Х. Джавахарлал Неру о происхождении и сущности кастовой системы в Индии / А. X. Вафас // Касты в Индии. – М. : Наука,                           1965. – 346 с.

31. Всемирная история: Национально-освободительные войны XIX века / Под ред. И. Войнича. – М. : АСТ, 2000. – 560 с.

32. Дюмон, Л. Homo hierarchicus: Опыт описания системы каст /                   Л. Д. Дюмон / (перевод) С. Цветкова, А. Тавровский, А. Эрман, А. Санина – СПб. : Евразия, 2001. – 480 с.

33. Зак, С. Д. Методологические проблемы развития сельской поземельной общины. Социальая организация народов Азии и Африки / С. Д. Зак. М. : Наука, 1975. – 263 с.

34. История человечества: Восточная Азия и Океания. Индийский океан / Под ред. Г.Гельмольта. – СПб.: Просвещение, 1820. – Т. 2. – 620 с.

35. Касты в Индии. – М. : Наука, 1965 – 346 с.

36. Колонтаев, А. П. Разложение сельского ремесла и возникновение новых отраслей промышленности в Индии / А. П. Колонтаева. – М. : Наука,           1968. –456 с.

37. Котовский, Г. Г. Аграрные реформы в Индии / Г. Г. Котовский . – М. : Вост. лит., 1959. – 119 с.

38. Котовский, Г. Г. Введение: некоторые аспекты проблемы каст /                 А. А. Куценков // Касты в Индии. М. : Наука, 1965. – 346 с.

39. Котовский, Г. Г. Социально-экономическое содержание проблемы «неприкасаемых» / Г.Г. Котовский // Ученые записки Института востоковедения. — Т. 5. – М. : АН СССР, 1953. – 276 с.