Комплексна країнознавча характеристика Алжиру

      Наповненим  з точки зору економічних напрямів є співробітництво АНДР в рамках Африканського Союзу. Алжир прагне підвищення  своєї ролі в рамках роботи Африканського Союзу. Це прагнення має під собою один з практичних підтекстів. Насамперед, Алжир має інтереси щодо входження в енергетичний сектор африканських країн, а також він прагне відігравати одну з провідних ролей в енергетичній сфері Африканського континенту, переслідуючи власні національні цілі. Адже економіка країни практично повністю залежить від енергетичної сфери.

      АНДР  бере активну участь в заходах  Африканського Союзу.

      Алжир продовжує здійснювати значний  вплив на загальний розвиток ситуації  та окремі  події, що відбуваються в арабсько-мусульманському світі та в Африці в цілому. АНДР бере активну участь у всіх заходах, що здійснюються в рамках Африканського Союзу та партнерства NEPAD, виступає за надання  необхідної організаційної підтримки і сприяння  цим структурам з боку західних держав та ООН з метою перетворення їх на органи, спроможні  забезпечити мир і стабільність на африканському континенті та його сталий економічний розвиток.

      На  сьогоднішній день на Африканському  континенті знаходяться   7,2 % загальносвітових ресурсів нафти і 7,3 % природного газу. Видобуток нафти складає 12 % від загальносвітового видобутку (9,5 млн. барелів на день, що еквівалентно 500 млн. тон на рік). Продукція африканських країн складає 20 % в загальному обсязі видобутку нафти ОПЕК.

      Алжир став ініціатором створення Африканської комісії з питань енергетики (AFREC). На сьогоднішній день  чотирнадцять країн Африки ратифікували конвенцію по її створенню. Це дозволяє зазначеній конвенції набути чинності. Особи чи окремі структури, уповноважені підтримувати постійну інформаційну взаємодію в рамках AFREC, будуть представлені при міністерствах енергетики всіх країн, які приєдналися до конвенції.

      Алжирське керівництво реалізує курс на зближення  із провідними країнами – світовими  економічними лідерами. В розбудові двосторонніх стосунків Алжир активно використав поняття «стратегічне партнерство», «стратегічний характер стосунків». Поняття «стратегічності» характеру двосторонніх стосунків використовувалось настільки часто, що за окремими оцінками, дещо девальвувало це поняття. В т.ч. про стратегічний характер стосунків йшлося при розбудові відносин з США, Російською Федерацією, Францією, Китаєм, що за своїм реальним наповненням є різноспрямованими.

      США укріплюють свою позицію основного  торговельного партнера АНДР завдяки подальшому зростанню обсягів товарообігу.Із свого боку, Алжир увійшов до категорії основних торговельних партнерів США в регіоні Африки та Близького Сходу.

      Основною  позицією при цьому залишається  споживання алжирських вуглеводнів, включаючи  скраплений природний газ. На сьогоднішній день США споживають близько 25 % енергетичного експорту АНДР, в той час, як поставки з Алжиру забезпечують близько 5 % від загального енергоспоживання США. Алжир бажає підвищити свою долю в поставках на ринок США до 20 %, в т.ч. за рахунок участі в будівництві терміналів для розвантаження скрапленого природного газу.

      Також США нарощують свій експорт до Алжиру за рахунок поставок промислового обладнання, сільськогосподарської  продукції (зернові), фармацевтичної продукції, електроніки, продукції машинобудування.

      На  думку Алжира, США блокують своїми додатковими питаннями вступ  країни до СОТ. В свою чергу, американські провідники відзначають, що вони зацікавлені  у справжніх економічних змінах в АНДР і готові надати країні посильну технічну допомогу в цьому питанні,  США підтримує вступ Алжиру до СОТ.[9  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.4 Зв’язки з Україною 

     Алжир визнав незалежність України 27 грудня 1991 р. 20 серпня 1992 р. між нашими країнами було встановлено дипломатичні відносини, і вже 16 листопада 1992 року перший посол АНДР Бельрамуль Камерзерман вручив вірчі грамоти президенту нашої держави.

     Місце Алжиру в системі сучасних і перспективних  зовнішніх пріоритетів України  визначається наступними факторами. Перший — це ємність алжирського ринку товарів і послуг у поєднанні з високою платіжною спроможністю та високою платіжною дисципліною алжирських партнерів. Варто лише сказати, що золотовалютні резерви Алжиру, завдяки кон'юнктурі на світових ринках енергоносіїв, сягнули суми у $100 млрд. На сьогодні завдяки зростанню обсягів товарообігу Алжир став для України одним з провідних партнерів у регіоні Африки і Близького Сходу.

     За  останні п'ять років український  експорт до АНДР подвоївся — з $217, 35 млн. у 2002 році до $460 млн. у 2006 році. Найвищі показники припали на 2005 рік, коли з України до АНДР було експортовано товарів майже на 660 млн. доларів. Доволі обнадійливими є прогнози й на поточний рік. За підсумками шести місяців 2007 року обсяги українського експорту до АНДР склали $287,7 млн. У порівнянні з аналогічним періодом 2006 року зростання становить 27,9%. [12]

     Експорт з Алжиру в Україну за цей період склав $1,8 млн. Таким чином, товарообіг між Україною та АНДР практично повністю (на 99 %) складається на користь України, що дуже важливо в контексті зусиль нашої держави, спрямованих на подолання негативного сальдо зовнішньої торгівлі. У той же час, за досягнутими обсягами товарообігу, Україна входить до першої десятки основних партнерів Алжиру, посідає основне місце серед торгівельних партнерів АНДР серед країн Центральної та Східної Європи та країн колишнього СРСР, випереджаючи у тому числі й Російську Федерацію.

     Співпраця в торговельно-економічній сфері  між Україною і Алжиром має  значний потенціал подальшого розвитку, про що може свідчити хоча б наступне. За загальним рівнем ВВП ($114 млрд. у 2006 році) Алжир є другою після ПАР економікою на Африканському континенті. Серед країн Північної Африки (так званий Арабський Магриб) Алжир забезпечив найбільше зростання показника ВВП за останні п'яти років, фактично подвоївши його за цей період. За показником ВВП на душу населення ($3443) на африканському континенті Алжир поступається лише ПАР та Лівії,тобто Україна має справу з багатим покупцем (у 2006 р. імпорт товарів до АНДР склав $21 млрд.), якому потрібно майже все, крім нафти і газу. Питання полягає в тому, як зробити так, щоб серед таких продавців як США, Японія, Китай, країни ЄС, які активно пропонують свою продукцію (піднімаючи, між іншим, планку вимог до неї) знайшлося місце і для товарів українського виробництва.

     Структура алжирського попиту в цілому відповідає експортній орієнтації української економіки. Алжирці вимушені закуповувати за кордоном механічні прилади, автотехніку, чорні метали і вироби з них, електричні машини та обладнання, зерно, молочну продукцію, ліки, полімери, цукор, вимірювальну апаратуру, олію, деревину, папір, тощо. Україна імпортує з Алжиру лише одну товарну групу — фосфати.

     Основний  інтерес України полягає у  розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва, стратегічні цілі якого можна окреслити наступним чином: збереження та розширення присутності на традиційному для нас ринку товарів і послуг; розширення українського експорту за рахунок технологічної продукції;  визначення можливих шляхів і форм енергетичного співробітництва.

     Останнім  часом український експорт до АНДР представлений такими товарними  групами як чорні метали, сільськогосподарська продукція (сухе молоко, олія, зернові), стабільними залишаються обсяги військово- технічного співробітництва.

     Протягом  поточного року вдалося збільшити  поставки технологічної продукції  на 82% порівняно із 2006 роком. Серед відомих українських компаній, що розвивають свою присутність в Алжирі, — «КРАЗ», «Мотор Січ», «Укрспецекспорт». Показовим є те, що українські компанії реалізують проекти по будівництву промислових об'єктів в Алжирі, хоча інколи наші внутрішні проблеми і неузгодженості, відсутність тендерного досвіду, брак фахівців із знанням мов та особливостей місцевого ділового стилю значно звужують можливості, а то й перекреслюють їх.

     Український бізнес, у разі усвідомлення реально  існуючої вигоди, міг би успішно  працювати в таких галузях  двосторонньої співпраці як сільськогосподарська продукція, будівельні матеріали, хімічна  продукція, вироби з чорних металів, матеріали і обладнання для енергетичного комплексу, техніка для дорожніх робіт, технологічне обладнання для різноманітних галузей.

     Окремої уваги потребують питання входження  у будівельний сектор. Тут достатньо  сказати, що річний державний бюджет розвитку АНДР становить близько $30 млрд. У країні реалізуються масштабні проекти з будівництва житла, дорожньої інфраструктури, водогосподарських об'єктів. Серед найбільших — будівництво одного млн. нових квартир до 2009 року, автомагістралі Захід — Схід з усією прилеглою інфраструктурою загальною протяжністю 1200 км, введення в експлуатацію першої лінії метрополітену в столиці АНДР.

     Плануючи  подальше освоєння ємного і перспективного алжирського ринку варто відходити  від застарілих стереотипів і класифікацій. У своєму споживанні Алжир зорієнтований на найкращі світові, насамперед, європейські стандарти і ця тенденція посилюється із зростанням доходів у країні. Дослідження ринку, маркетингова стратегія, інвестиції, добрий діловий імідж — ось ті елементи, на які варто орієнтуватись українським компаніям, які хочуть розвивати свій бізнес в Алжирі. Тільки за умов серйозної системної і тривалої роботи алжирський ринок розкриває свій потенціал. Для поширення інформації серед українських підприємств про можливості співпраці з алжирськими партнерами.

     Основною  формулою успіху при освоєнні алжирського  ринку є пряме партнерство з місцевими бізнес-структурами. Дуже важливо також забезпечити активізацію співпраці між торговельно-промисловими палатами, організаціями підприємців. Особливістю алжирського ринку є те, що він орієнтується на активні дії продавців. Питання розширення присутності українських товаровиробників на алжирському ринку не може бути вирішено дистанційно або у спорадичний спосіб.

     Безперечно, просуванню українського бізнесу в Алжирі потрібна і державна, і законодавча підтримка, й відповідна увага з боку вищого керівництва нашої держави.

     Законодавча підтримка — це насамперед двосторонні  і міжгалузеві угоди, які регулюють  двосторонні відносини в торгівельно-економічній та інших сферах. Без такої юридичної бази говорити про просування будь-якого бізнесу взагалі неможливо. Насамперед, це проект Міжурядової угоди про створення українсько-алжирської комісії з питань двостороннього співробітництва. Готова до підписання Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом АНДР про заохочення та взаємний захист інвестицій, Міжурядова угода про взаємодопомогу в митних справах, два міжурядові документи в сфері військово-технічного співробітництва, Рамкова угода між урядом України і урядом АНДР про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, Угода про співробітництво між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Алжиру, інші документи.

     Тепер питання полягає у тому, щоб  відбулася двостороння зустріч  на відповідному рівні, у ході якої можна було б підписати ці документи. Це планувалося зробити під час  офіційного візиту міністра закордонних  справ України до Алжиру, який мав  відбутися наприкінці 2006 року. З відомих причин цей візит було відкладено. Сподіваємося, що найближчим часом візит керівника українського зовнішньополітичного відомства до Алжиру буде реалізовано і під досягнуте співробітництво між нашими країнами буде підведено необхідну договірно-правову базу.

     Говорячи  про державну підтримку зусиль українського бізнесу на ринках африканських країн, в тому числі Алжиру, треба мати на увазі, перш за все, необхідність надавати цим країнам пріоритет при  бюджетному фінансуванні виставкової діяльності українських підприємств за кордоном. Очевидно було б логічним, якби бюджетні кошти, які спрямовуються на виставкову діяльність за кордоном, розподілялись пропорційно по країнах в залежності від досягнутого рівня товарообігу.

     Каменем спотикання для багатьох українських підприємств є низький рівень тендерної культури. Ми неодноразово ставили питання про доцільність створення в Україні спеціальної структури, яка, крім розповсюдження інформації про зарубіжні тендери, могла б надавати необхідну методологічну допомогу.

     Є ще один напрямок підтримки, який залежить від вітчизняних ЗМІ. Алжир майже  не представлений в інформаційному просторі України за винятком повідомлень  про теракти на каналі «Євроньюз». Серед українських громадян вже набули достатньої популярності туристичні і рекреативні можливості сусідніх з Алжиром країн — Марокко і Тунісу. Алжир залишається для переважної більшості туристів України терра інкогніта. Сьогодні АНДР демонструє серйозні наміри розвивати туристичну галузь. Серед переваг, на які спирається розвиток цього сектору — велика кількість пам'яток античного періоду (Алжир є другим після Італії місцем за кількістю історичних пам'яток часів Древнього Риму), середземноморські пляжі і бальнеологічні ресурси, близькість до Європи, як основного споживача туристичних послуг. Туристів з багатьох країн світу притягують і вражаючі пейзажі алжирської Сахари. Сьогодні у розвиток готельної інфраструктури алжирці вкладають близько $1 млрд. Йдеться про будівництво цілих туристичних зон. [15]