Структурно-семантична характеристика фразеологічних одиниць з колірним компонентом в англійській та українській мовах

ЗМІСТ

 

ВСТУП .......................................................................................................................4                                                                        

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ........................................8

1. Фразеологія як наука та її предмет дослідження .........................................8
2. Природа фразеологізмів та їх компонентів ................................................12
3. Структурна характеристика фразеологічних одиниць  О.В. Куніна .......18

1.3.1. Субстантивні фразеологічні одиниці. Лексичні, граматичні

          та квантитативні варіанти ..................................................................18

1.3.2. Ад’єктивні фразеологічні одиниці ....................................................22

          1.3.3. Адвербіальні фразеологічні одиниці .................................................24

          1.3.4. Дієслівні фразеологічні одиниці. Граматичні, синтаксичні,  

                    морфолого-синтаксичні, позиційні і квантитативні варіанти .........27

4. Феномен кольору. Особливості сприймання .............................................29

Висновки до розділу 1 ............................................................................................32

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРНА  І СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА   ФО

З   КОЛІРНИМ КОМПОНЕНТОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ  І

УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ .....................................................................................34

2.1.   Структурна   характеристика   ФО  з   колірним   компонентом   в

         англійській і українській мовах ...................................................................34

         2.1.1. Субстантивні   фразеологізми   з  колірним   компонентом   в

                   англійській і українській  мовах ........................................................34

         2.1.2. Ад’єктивні    фразеологізми   з  колірним   компонентом   в 

                   англійській і українській  мовах ........................................................36

       2.1.3. Дієслівні фразеологізми з колірним  компонентом в

                   англійській і українській мовах .........................................................37

2.2.   Ідеографічно-семантична класифікація ФО з колірним компонентом в 

         англійській і українській мовах ....................................................................43

Висновки до розділу 2 ..........................................................................................50

ВИСНОВКИ ..........................................................................................................53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................................................55

ДОДАТКИ .............................................................................................................59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

        Дипломна робота присвячена аналізу структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць з колірним компонентом black / white, чорний / білий в англійській та українській мовах типу not so black as one is painted,  as   white as a ghost, прощатися з білим світом, чорна меланхолія. Прибрати!

        Сфера фразеології привертає увагу лінгвістів і не втрачає своєї актуальності. Проблеми фразеологічної номінації були предметом розгляду в роботах С.С. Алешкевич, О.І. Глазунової, Д.А. Жоржоліані, Н.Д. Петрової, Ю.В. Шувалової, фразеологічної семантики – у дослідженнях   А.І. Федорова,

Е.М. Позднякової, з позицій фразеологічної стилістики мовні одиниці роглядалися   в   працях   С.К.   Батиєвої,   В.В. Виноградова,   Г.О. Винокура,

М.М. Шанського. Вагомий   внесок   у   розвиток теорії фразеології зробили

Л.Г. Авксентьєв, Н.М. Амосова, А.М. Баранов, С.Н. Денисенко,  О.В. Кунін, Ю.Ф. Прадід, О.О. Селіванова, Ю.П. Солодуб, В.М. Телія, О.Б.   Ткаченко,

І.І. Чернишова, W. Chafe, A. Cutler, A. Makkai, P. Howarth, P. Prinz, J. Strassler. Серед зіставних фразеологічних досліджень останніх десятиліть слід відзначити роботи О.Ф. Арсентьєвої, Д.О. Добровольського, О.Ф. Кудіної,  О.А. Куцик, О.О. Рогач.

        У фразеології виявляються не тільки структурно-семантичні особливості словосполучень, але й національно-культурна специфіка мови: “Культурна роль фразеології будь-якої мови полягає в тому, що вона широко використовує й обігрує культурно значущі для своїх носіїв матеріальні й духовні реалії і цінності” (Рябцева 1999, с. 138). У лінгвістичних дослідженнях на часі простежується інтерес до вивчення фразеологічних одиниць із погляду їхнього зв’язку з національною культурою мовного співтовариства. Національно-культурна специфіка одиниць різних рівнів мови аналізувалася    в    роботах     Б.М. Ажнюка, С.С. Єрмоленка, О.А. Зубач, В.Г. Костомарова, Г.М. Яворської, А.М. Шамоти.

        Отже, у фразеології зібраний багатий фактичний матеріал, що дозволяє розглядати питання фразеологічної номінації глибше й грунтовніше. Однак слід зазначити, що у фразеологічній науці ще не  одержали адекватного опису

одиниць, зокрема ФО з колірним компонентом. ФО, до складу яких входить колірний компонент, демонструють експресивність, образність і стилістичну розмаїтість. Актуальним є те, що порівняльні розвідки слів, як одиниць мови, які безпосередньо відображають позамовну дійсність, сприяють розв’язанню таких складних проблем, як з’ясування механізму взаємодії мови й культури, виявленню спільного й відмінного у зіставлюваних системах, оскільки в кожній мові поряд із загальними засобами збагачення мовних картин світу існують і свої специфічні засоби, зумовлені їх типологічними і структурними особливостями.

        Актуальність роботи зумовлена комплексним підходом до зіставлення й характеристики структурно-семантичних особливостей ФО  з колірним компонентом в англійській і українській мовах. Такий аналіз досліджуваних ФО дає цінний матеріал, що дозволяє інтерпретувати національно-культурну специфіку образного світосприйняття мовного співтовариства.

        Об’єктом роботи є фразеологічні одиниці, до складу яких входить компонент   black / white,   чорний / білий  в   англійській і українській мовах.

        Предметом дослідження постають структурно-семантичні особливості ФО з компонентом black / white, чорний / білий в англійській і українській мовах.

        Мета праці – характеристика і опис структурно-семантичних особливостей ФО з колірним компонентом у зіставному аспекті, виявлення спільного і відмінного у даних ФО в англійській і українській фразеології.

        Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– уточнити місце фразеології у лінгвістичній науці;

– дослідити   предмет вивчення фразеології;

– поділити досліджувані ФО за структурною класифікацією, запропонованою

   О.В. Куніним;

– виокремити фразео-семантичні групи в англійській та українській мовах;

– виявити   спільне   та  відмінне   в семантиці  та  структурі  ФО   з  колірним  

   компонентом в англійській та українській мовах;

– охарактеризувати структурно-семантичні особливості досліджуваних ФО в  

  англійській і українській мовах.

        Матеріалом дослідження слугували 295 ФО з компонентом black / white, чорний / білий (200 в англійській мові й 95 – в українській). Ми    користувалися  Новим тлумачним словником української мови  В. Яременка,

Фразеологічним словником української мови  В.М. Білоноженка,  Англо-українським фразеологічним словником К.Т. Баранцева, Англо-російським фразеологічним словником О.В. Куніна,   Великим   тлумачним   словником сучасної   української   мови В.Т. Бусла.

        Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: зіставний метод – для виявлення спільного та відмінного в семантиці та структурі ФО з колірним компонентом; метод компонентного аналізу, за допомогою якого встановлюється семантичний обсяг ФО з колірним компонентом сучасних англійських і українських мов; метод фразеологічної ідентифікації й фразеологічного опису залучено для визначення фразеологічності певного стійкого словесного комплексу; метод польового аналізу – для виокремлення фразео-семантичних груп.   Все-таки не треба.      

        Практична цінність дипломної роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані в курсі „Порівняльної лексикології англійської і української мов” (розділ “Фразеологія”), „Лінгвокраїнознавства”, у спецкурсах з „Фразеології”, у практиці викладання англійської мови, при укладанні фразеологічних, лінгвокраїнознавчих та інших словників, написанні навчальних посібників, курсових, дипломних робіт, довідників відповідної тематики. Семантико-структурна класифікація ФО з колірним компонентом слугує базою для подальшого пошуку оптимальних способів тлумачення ФО в словниках різних типів.

        Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (44 найменування), додатків. Загальний обсяг роботи – 58 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Основні положення теорії фразеології

Великими  літерами

1.1. Фразеологія як наука та її предмет дослідження

 

        В західноєвропейській і американській лінгвістичній літературі немає жодної праці спеціально присвяченої теорії фразеології, хоча значний фразеологічний матеріал міститься в багаточисельних словниках і довідниках. Питання фразеології трактуються переважно в граматиках, працях зі стилістики,   лексикографії,    історії    мови   і   загальномовознавчих   працях.

        Швейцарський лінгвіст французького походження Шарль Баллі ввів термін phraseologie. Він включив фразеологію в склад стилістики. Питання про фразеологію як про лінгвістичну дисципліну було вперше поставлено видатним вітчизняним лінгвістом проф. Є.Д. Полівановим. Є.Д. Поліванов стверджував, що лексика вивчає індивідуальні лексичні значення слів, морфологія – формальні значення слів, синтаксис – формальні значення словосполучень. „Власне виникла необхідність в особливому розділі, який співвідносився б з синтаксисом, але в той же час мав на увазі не лише загальні типи, а індивідуальні значення даних окремих словосполучень, подібно до того, як лексика має справу з індивідуальними лексичними значеннями окремих слів” [.., с. 8].

        Питання про фразеологію як про лінгвістичну дисципліну ставив також В.В. Виноградов. В своїх працях він сформулював вчення про фразеологічні одиниці в російській мові і розділив їх по семантичних групах. Праці вітчизняного вченого сприяли появі багатьох робіт з фразеології різних мов. Однак після їхнього опублікування фразеологія не стала лінгвістичною дисципліною і не вийшла за межі одного з розділів лексикології. Це пояснювалося тим, що основні поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни не були опрацьовані В.В. Виноградовим. До таких понять в першу чергу   відносяться: метод   вивчення ФО,   їх стійкість і системний характер.

        Б.А. Ларін був першим вченим після Є.Д. Поліванова і В.В. Виноградова, який поставив питання про фразеологію, як про лінгвістичну дисципліну. „Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться в стадії „прихованого розвитку”,    але  вона  ще   не   сформувалася    як   зрілий    плід”  [.., с . 10].

        Таким чином, вітчизняним вченим належить приоритет у виділенні фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни.

        Єдиного тлумачення термінів “фразеологія” та “фразеологізм” не існує. А ті, що існують можуть суперечити одне одному. Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну “фразеологія” (гр. phrasis – “вираз, зворот”, logos – “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови;  
2) розділ  мовознавства,   який вивчає  фразеологічний склад мови [..., с. 148].             Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В. Куніна: “фразеологія – це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними   моделями   змінних   сполучень,   що   їх   утворюють” [.., с. 5].

     “Оксфордський словник” подає зовсім узагальнене значення: „фразеологія – вибір слів, формулювання” [.., с. 639]. У “Вебстерському словнику” даний термін пояснюється як “спосіб вживання та систематизація слів” [.., с. 753]. У вітчизняних тлумачних словниках знаходимо тлумачення фразеології, як “розділу мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми”

[..,c.701]. 
        Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навіть не розглядається, як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології: лексикологія – наука про походження та значення слів). О.В. Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичній літературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень. Однак в них немає ґрунтовного розгляду основних питань фразеології [..., с. 8]. Таким чином, в нашому дослідженні ми спираємось переважно на праці вітчизняних дослідників. Існування великої кількості робіт, присвячених фразеології саме в нашій країні, значно полегшує здійснення пошуку в межах обраної теми. 
        Не можна залишити по за увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, є предметом фразеології як науки, а, по-друге, – об’єктом нашого дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття. 
        Як правило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Інші терміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці у класифікаціях ФО). В межах стійких зворотів О.І. Смирницький, наприклад, розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавлені метафоричності або ж втратили ії) та ідіоми (які базуються на переносі значення, на метафорі). Н.М. Амосова виділяє фраземи та ідіоми. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.