Отчет по практике

              Дослідивши тваринний світ Америки та Канади, можна прослідкувати взаємовплив слова на позначення елемента культури і власне культури, яка створила елемент для його позначення (тобто слово не просто називає предмет чи явище, а й створює його).

              Незаперечним є факт, що світ птахів також є елементом культури, вплив якого на лексичний фонд представників вказаних спільнот є очевидним .  У зв’язку з вище викладеним можна прослідкувати взаємодію слова і культури. Очевидно, що слово ( у даному випадку лексика на позначення птахів Америки та Канади), увійшовши до активного словника представників певної мови, певним чином  змінює і доповнює культуру ( у випадках, коли представник фауни, зокрема птах, стає символом будь-якого явища, предмету дійсності  чи події).

Хоча світ змій Америки та Канади на противагу тваринному чи пташиному, не є таким різноманітним, але представники плазунів чітко продемонстрували зв'язок між елементом культури і словом, що його називає. Цей зв'язок проявляється у звуконаслідуванні, яке лежить в основі слова, що називає змію (rattle snake) та описовому характері таких слів (hognosed snake, hoop snake).

Цікавим виявився факт, що на відміну від назв змій та птахів, в основу слів на позначення комах у багатьох випадках покладена територіальна приналежність, рідше – звуконаслідування та рід діяльності комах.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення іноземної мови –це спроба оволодіти іще одним способом комунікації. Однак, коли засвоєння мови досягає повноти, то разом із мовою людина отримує духовне багатство, яке ця мова береже в собі, проникає й нову культуру. Саме цей аспект вивчення іноземних мов розглядає лінгвокраїнознавство [18, c.5].

Ця галузь мовознавства присвячена проблемі перекладу таких лексичних одиниць англійської мови, які виявляються важкими для розуміння без знання деяких специфічних фактів із життя представників тієї мови, яка вивчається. Лінгвокраїнознавство вивчає особливості комунікації в англомовному суспільстві у зв`язку із існуванням  специфічного прошарку в англійській мові, що називається фоновими знаннями. Лінгвокраїнознавство вивчає різноманітні одниниці словникового запасу, які вимагають особливого пояснення, відображає особливі ритуали, звичаї,історичні події англомовного світу та які є важкими для розуміння представників іноземних мов [2, c.6].

              Лінгвокраїнознавство – це гілка лінгвістики, яка досліджує специфічні національні явища, які відображуються у мові. Його мета – дослідити як слово та його значення відображають життя людей, їхню історію та культуру. Слово, у даному випадку, накопичує знання про лінгво-культурну спільноту. Лінгво-культурна спільнота – це група людей, що живуть на єдиній території, розмовляють єдиною мовою і поєднані єдиною релігією, спільною культурою, історією та стилем життя [2, c.7; 4].

Величезний внесок у розгляд соціальної обумовленості змісту семантики слова, а також у розробку загальнотеоретичних і методичних аспектів проблеми «мова і культура» внесли вчені-лінгвісти Н. Г. Комильов, О. С. Ахманова, Є. М. Верещагін, В.Г, Костромаров,  Т. Д. Томахін та інші.

Об’єктом дослідження виступають фонові знання як категорія лінгвокраїнознавства. Фонові знання – це сукупність даних та відомостей про специфіку країни, мова якої вивчається, її національну культуру, менталітет народу, національні особливості вербальної та невербальної поведінки тощо. Отже, у цій концепції до фонових знань віднесені базові поняття, які допомагають адекватно орієнтуватися у соціокультурному контексті певної комунікативної ситуації, правильно інтерпретувати та перекладати зміст мовленнєвої та немовленнєвої поведінки представників двох культур. Є. М. Верещагін і В. Г. Костомаров були першими вченими, які науково обгрунтували об'єктивність існування фонових знань, вони розкрили накопичувальну функцію лексичної семантики, розкрили зміст кумулятивної функції мови, згідно з якою - мовні одиниці являють собою "вмістилище" знань осягнуте людиною соціальної дійсності. Величезна заслуга Є. М. Верещагіна і В. Г. Костомарова полягає в тому, що вони розкрили лінгвістичну природу фонових знань.

Предметом дослідження є саме лексика на позначення фауни у фонових знаннях представників американської та канадської лінгвокультурних спільнот. Ця лексика виступає як реалії – це назви характерних лише для певних націй та народів предметів матеріальної культури. Реалії відносяться до без еквівалентної лексики. Без еквівалентними називаються слова, що виражають поняття, відсутніх у інших культурах, і, як правило, перекладаються не одним словом, так як не мають еквівалентів поза межами мови, до якої вони належать.

Мета роботи – дослідити лексику на позначення фауни у фонових знаннях американців та канадців, що обумовлює завдання роботи: представити лексичний фонд не як хаотичне утворення, а як систематизований матеріал. В рамках даної мети були розглянуті та відібрані лексичні одиниці, які найяскравіше характеризують фауну Америки та Канади. Зокрема була наведена інформація про етимологію слова, його походження, взаємозв’язок слова і культури, вплив слова на культуру та культури на слово.

Дослідивши тваринний світ Америки та Канади, можна прослідкувати взаємовплив слова на позначення елемента культури і власне культури, яка створила елемент для його позначення (тобто слово не просто називає предмет чи явище, а й створює його).

              Незаперечним є факт, що світ птахів також є елементом культури, вплив якого на лексичний фонд представників вказаних спільнот є очевидним .  У зв’язку з вище викладеним можна прослідкувати взаємодію слова і культури. Очевидно, що слово ( у даному випадку лексика на позначення птахів Америки та Канади), увійшовши до активного словника представників певної мови, певним чином  змінює і доповнює культуру ( у випадках, коли представник фауни, зокрема птах, стає символом будь-якого явища, предмету дійсності  чи події).

Хоча світ змій Америки та Канади на противагу тваринному чи пташиному, не є таким різноманітним, але представники плазунів чітко продемонстрували зв'язок між елементом культури і словом, що його називає. Цей зв'язок проявляється у звуконаслідуванні, яке лежить в основі слова, що називає змію (rattle snake) та описовому характері таких слів (hognosed snake, hoop snake).

Цікавим виявився факт, що на відміну від назв змій та птахів, в основу слів на позначення комах у багатьох випадках покладена територіальна приналежність, рідше – звуконаслідування та рід діяльності комах.

Отож, можна ствердити, що мета роботи досягнена, а завдання – виконане: лексика на позначення фауни у фонових знаннях представників американської та канадської лінгвокультурних спільнот розглянута і впорядкована відповідно критерію приналежності до певного виду. Згідно цього, частково сформоване уявлення пром. Овну картину світу та менталітет американців та канадців.Матеріал даного дослідження може використовуватись під час вивчення іноземної мови або лінгвокраїнознавства як наукової дисципліни.

Resume

              Country Study is a Branch of Linguistics. This branch is devoted to problems of such words of the language which are difficult to understand if you don`t know some specific facts from the life of the foreign community. It aims at investigating how the word and it`s meaning reflect the life of the people to make people from different communities understand each other – to make conversation possible.

A conversation is a production of the same situation by means of different linguistic ways that depends on the attitude of a speaker to the situation. The conversation is rather widespread. We meet it every day in our daily speech trying to show our point of view to the situation, to alter some expressions of the objective reality. A speaker expresses his or her own opinion to the subject of the discussion. He stresses the word in the sentence which he considers to be the main. This topic is actual today and very interesting for the detailed investigation. This occurrence has not researched in the Ukrainian language yet.

The specific aim of this research was to review up-to-date, most frequently used lexis, modern realia words in particular, denoting concepts, actions, notions and ideas of American and Canadian fauna, to classify realia words in American and Canadian fauna discourse and to analyze their rendering into Ukrainian. Any misinterpretation can lead to crucial mistakes and result in failure of inter-language and inter-cultural communication.
        The research conducted on lexis denoting fauna register  the American-Canadian vocabulary and examples picked by random sampling showed that the origin of realia words of American and Canadian fauna can be classified along the following lines: their origin, ways and means of word formation of the elements constituting them, etc.

                                                         ДОДАТКИ

              Додаток А   

Словник лексики на позначення фауни у фонових знаннях представників американської та канадської лінгвокультурних спільнот

                                                                                                               Додаток Б

Словник лексики на позначення риби у фонових знаннях представників американської та канадської лінгвокультурних спільнот

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.              Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів - М., радянська      енциклопедія, 1969, с. 498.

2.              Борисенко Н. Д., Шевчук О. О. Лінгвокраїнознавство англомовних країн. – Житомир, 2010, с.160.

3.              Верещагін Є.М., Костомаров В.Г. Лінгвокраїнознавча теорія слова - М.: Рос. яз., 1980.

4.              Гапонів А. Б. Возна М. О. Лінгвокраїнознавтсво. Англомовні країни. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.

5.              Комільов Н.Г. Компоненти змістовної структури слова - М.:Наука 1969.

6.              Рудакова Л. П. Поняття про соціокультурну інформацію / Л. П. Рудакова // Вісник Київ. держ. лінгв. ун-ту. Серія: Філологія. – 1997. – Вип. 2. – С. 131-137.

7.              Швейцер А.Д. сучасна соціолінгвістика. Теорія, проблеми, методи - М.: Наука, 1977.

8.              Алексеева И. С. Введение в переводоведение : учеб. пособие для студентов филол. и лингв. фак-тов. высш. учеб. заведений] / И. С. Алексеева. – СПб. : Филол. ф-т СПбГУ; М. : Академия, 2004. – 352 с.

9.              Ахманова О. С. „Вертикальный контекст” как филологическая проблема / О. С. Ахманова, И. В. Гюббенет //Вопр. языкознания. – 1977. – № 6. – С. 44-60.

10.              Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. – 439 с.

11.              Белодед И. К. О некоторых аспектах взаимодействия познавательной и эстетической функции язика. – В сб.: Теория язика. Лингвистика. Кельтология. – М.: Наука, 1976, с.20.

12.              Брагина А. А. Рецензия на кн.: Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского язика как иностранного. – В. Я., 1974, с. 152.

13.              Е. М. Верещагин. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: метод. руководство / [Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров и др.]. – 4-е изд., перераб. и доп.. – М. : Рус. яз., 1990. – 246 с.

14.              Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура, а также: Верещагин Е. М. Вопросы теории речи и методики преподавания иностранных языков – М.:Наука, 1976, с.74-75.

15.              Виноградов В. С. Перевод: Общие и лексические вопросы:учеб. пособие / В.С.Виноградов. – 2-е изд., перераб.. – М.:КДУ, 2004. – 240 с.

16.              Елизарова Г. В. Культурологическая лингвистика. – СПб, 2000.

17.              Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : учеб. пособие /В. Н. Комиссаров. – М. : ЭТС, 2002. – 424 с.

18.              Костомаров В. Г., Верещагин Е. М., Морковкин В. В. Теоретические основы лингвострановедческого словаря. – В кн.. Денисова М. А. Лингвострановедческий словар. Народное образование в СССР. – М., 1978.