Контроль рівня сформованості граматичних навичок за підручником "Opportunities" (upper intermediate) учнів старших класів середньої загальноосвітньо

    Відтак, наступна важлива дія, яку необхідно зробити учню, це імітація. В цьому випадку вправи, які виконує учень, логічно назвати «імітаційними». Імітація не припускає ніякої структурної зміни.

    Наступна  дія - підстановка. Учень самостійно підставляє в одну і ту ж граматичну модель різні слова (смислові дієслова). Підстановка дозволяє учню усвідомити узагальненість, універсальність граматичної моделі.

     Кожна вправа повинна складатися з 7-9 мовних зразків, оскільки науково доведено: якщо використовувати однотипну  конструкцію сім – дев’ять разів, це забезпечує її засвоєння.

    За  підстановкою йде наступна дія учня - трансформація, тобто зміна засвоюваної граматичної форми відповідно до мовної задачі і норм цієї мови. Зміна може стосуватися порядку слів, кореневих голосних, суфіксів, закінчень і т.д. Тому якщо учні не знайомі з цими змінами, їм необхідна нова інструкція. (Наприклад: Якщо ти хочеш запитати свого друга про його плани, то використовуй таку форму...). 

    Наступна  дія - репродукція - передбачає самостійний продукт (вислів з        5-7 фраз) з проблеми з використанням певної граматичної форми. Завдання повинні обов'язково мати мовний характер, тобто спонукати учня висловитися. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Педагогічні умови  використання контролю у старших класах середньої загальноосвітньої  школи за підручником  "Opportunities" (upper intermediate)

2.1. Особливості контролю й оцінки під час вивчення іноземної мови

  В умовах інтенсивного курсу, коли метою і забезпеченням ефективного навчання є комплексний розвиток усіх видів мовних навичок та вмінь, важливий постійний контроль ефективності навчання, тобто об'єктивна оцінка рівня володіння тією чи іншою мовною навичкою.

    Саме  поняття "контроль" визначається так: "У загальноприйнятому розумінні контроль означає перевірку, систематичний облік, а також спостереження, здійснюване з метою перевірки "  [13; 222].

    Контроль  дає можливість не тільки встановити рівень успішності навчання, а й виявити недоліки в знаннях, уміннях та навичках учнів і тим самим визначити необхідні зміни, які потрібно внести в методику роботи.

      Контроль виступає невід'ємною складовою системи навчання іноземної мови і є органічно інтегрованим у цю систему. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня їх сформованості.

    Контролюються як знання, одержувані у процесі навчання, так і навички та вміння вживання мовного матеріалу. Об'єкти контролю: мовний матеріал (лексичний і граматичний); навички аудіювання, читання, говоріння і письма. Головне, щоб об'єкти контролю були ідентичні об'єктам засвоєння в кожний певний момент навчання (І.Д. Салістра).

    Методисти виокремлюють такі вимоги до прийомів контролю: відповідність прийому зазначеним умовам навчання, повчальний характер, дієвість і надійність, легкість оцінки результату, реальна можливість застосування та економічність прийому контролю (І.Д. Салістра, Р. Ладо).  
 

     Як складова системи навчання іноземної мови контроль виконує певні функції, реалізація яких значно впливає на ефективність усього процесу навчання. Це функції зворотного зв'язку, оціночна, навчальна і              розвивальна   [2; 5].

      Функція зворотного зв'язку є основою функцією контролю, реалізація якої забезпечує керування процесом навчання іноземної мови. Завдяки керуванню стає можливим збереження структури системи навчання іноземної мови, підтримка режиму і цілеспрямованості її діяльності та реалізація її програми. Зворотний зв'язок у процесі навчання іноземної мови діє у двох напрямах: на вчителя і на учня. Зворотний зв'язок, що діє в напрямі до вчителя, несе йому інформацію про хід навчального процесу. Вчитель аналізує цю інформацію з точки зору успішності/неуспішності перебігу процесу оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю учнями, здійснює діагностику відхилень у мовленнєвій діяльності учнів, виявляє ступінь відповідності обраної тактики навчання відповідно до реальних потреб. Це дає можливість своєчасно оцінити методичну ситуацію і внести необхідні коригуючі зміни щодо прийомів, способів і методів навчання, відбору вправ, режиму і тривалості їх виконання, послідовності організації всієї навчальної роботи з учнями.

        Зворотний зв'язок у напрямі до учнів дає їм інформацію про успішність їхньої навчальної діяльності з оволодіння іншомовними навичками та вміннями. Така інформація дозволяє учням здійснювати самооцінку прогресу в оволодінні мовою й планувати свою подальшу навчальну діяльність.

        Оцінна функція реалізується в ході оцінювання результатів виконання учнями контрольних завдань. Оцінка вказує на певний рівень володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю, дозволяє виявити встигаючих учнів, є орієнтиром для учнів та їх батьків у подальшій діяльності з вивчення іноземної мови. Оцінка є основним показником успішності навчання в офіційних документах про освіту, а також у звітах, що складаються адміністрацією шкіл для органів народної освіти.

    Але існує й інша думка. Наприклад, У. М. Полонський наводить цікаві дані про те, що одну і ту ж роботу 47 вчителів визнали за «перевідну», тобто достатнью для переведення до іншого класу, а 69 - «неперевідною». Річ у тому, що «для одних учителів об'єктом контролю є сам мовний матеріал, для інших - знання про цей матеріал, для третіх - уміння використовувати цей матеріал» [11; 5], тобто виходить, що контроль суб'єктивний. Водночас, суб'єктивність - найгірша властивість контролю. Контроль, і відповідно оцінка, повинні бути абсолютно об'єктивними.

         Протестуючи проти оцінки, яку виставляють дитині, коли вона ще не навчилася як слід В. О. Сухомлинський, зауважував: «... Поступово всі діти зживаються з цим, звикають до того, що у Вані або у Петі не може бути інших оцінок, окрім двійок. Це найстрашніше, що можна уявити в духовному житті особистості, яка формується. Що чекати від людини, у якої вже в дитинстві притупилося відчуття власної гідності» [14; 166].

    Навчальна функція контролю реалізується на підставі синтезу набутих навичок і вмінь в оперуванні засвоєним мовним та мовленнєвим матеріалом у процесі виконання контрольних завдань. Контрольне завдання за характером є вправою, виконання якої потребує від учня здійснення певних мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети, поставленої в завданні. Ці мовленнєві дії реалізуються завдяки функціонуванню відповідних мовленнєвих навичок і вмінь, унаслідок чого відбувається їх подальше закріплення та удосконалення.

       Отже, під час виконання контрольних завдань продовжується і процес навчання.

     Розвивальна функція контролю реалізується у трьох напрямах:

1. Розвиток  індивідуально-психологічних особливостей  учнів, що є відповідальними  за успішність перебігу іншомовної мовленнєвої діяльності. Виконання будь-яких контрольних завдань з іноземної мови зумовлено функціонуванням певних індивідуально-психологічних особливостей учня, таких, наприклад, як оперативна слухова або зорова пам'ять, гнучкість мислення, фонематичний слух, пластичність артикуляційного апарату тощо. Спрацьовування цих механізмів під час виконання контрольних завдань сприяє їх розвитку.

2. Розвиток  спеціальних навчальних умінь,  які дозволяють учням організувати  себе в ході виконання контрольної роботи, обирати оптимальну тактику виконання завдань. На цьому підґрунті розвиваються вольові якості особистості учня, почуття відповідальності, здатність до самодисципліни.

3. Розвиток  інтересу, мотивів до вивчення  іноземної мови. Перспектива отримання якнайкращої оцінки за виконання контрольних завдань, яка може порівнюватись з оцінками інших учнів, стимулює кожного окремого учня в досягненні вищих результатів своєї успішності в оволодінні іноземною мовою.

        У методиці викладання іноземних мов до контролю ставляться такі вимоги:

1. Цілеспрямованість.  Контроль має бути спрямованим  на певні мовленнєві навички і вміння, рівень досягнення яких визначається й оцінюється.

2. Репрезентативність. Під час контролю має бути  охоплений весь той мовний і мовленнєвий матеріал, засвоєння якого перевіряється.

3. Об'єктивність. Контроль має бути гранично  об'єктивним, щоб забезпечити ефективність  реалізації головних його функцій,  а саме зворотного зв'язку та  оцінювання.

4. Систематичність.  Контроль набуває ефективності і виправдовує себе лише за умови його регулярного проведення у процесі навчання іноземної мови.

       Систематичність контролю реалізується  в таких його випадках, як проміжний контроль (в ході вивчення конкретної  теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу), рубіжний контроль (після закінчення роботи над темою, циклом, в наприкінці чверті), підсумковий контроль (по завершенні певного етапу навчання іноземної мови).

    Під час проміжного контролю домінуючою виступає його функція зворотного зв'язку. На підставі результатів проміжного контролю вчитель отримує інформацію про успішність або неуспішність організації навчального процесу з іноземної мови, що дає йому можливість своєчасно коригувати навчальну діяльність учнів з оволодіння іноземною мовою та свою діяльність щодо забезпечення навчального процесу.

       В ході рубіжного та підсумкового контролю на перший план виступає оцінна функція контролю, оскільки метою цих контрольних завдань є визначення й оцінювання рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні іншомовними навичками і вміннями за певний відрізок часу або по завершенні певного етапу навчальної роботи.

     Основними методами контролю знань, умiнь i навичок учнiв є:

· усна перевiрка, письмова перевiрка,

· графiчна  перевiрка,

· практична  перевiрка,

· тестова  перевiрка.

      Дещо умовно до методiв перевiрки можна вiднести спостереження.

      Усна перевірка поки що займає провiдне мiсце в школах та вищих навчальних закладах. Техніка усної перевiрки полягає в тому, що учитель пропонує учням певнi запитання, на які вони мають дати вiдповiдi, використовуючи усне мовлення. Цей метод сприяє розвитку в учнiв умiння мислити, грамотно висловлювати думки в логiчнiй послiдовностi, розвивати культуру усного мовлення. Використання цього методу вимагає вiд учителя значних зусиль i майстерностi, адже йому потрiбно: грамотно формулювати запитання, спонукаючи учнiв до активного мислення, будувати систему запитань у певнiй логiчнiй послiдовностi, уважно слухати вiдповiдi учнiв, враховувати iндивiдуальнi особливостi школярiв. Проте, цей метод не позбавлений певних недолiкiв: він призводить до неефективного використання часу на уроцi.

        Письмова перевірка порiвняно з усною бiльш ефективна, оскiльки вci учнi класу отримують завдання для пiдготовки письмових вiдповiдей на них. Це сприяє пiдвищенню самостiйної пiзнавальної дiяльностi учнiв, формуванню культури писемного мовлення, ефективностi використання навчального часу.

     Графiчна пepeвіркa спрямована на виявлення вмiнь i навичок учнiв у процесi виконання рiзних видiв графiчних робiт з рiзних дисциплiн навчального плану. Це робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графiкiв, дiаграм та ін. Такий метод набув широкого використання в середнiх й особливо у старших класах, оскiльки спрямований на узагальнення знань, систематизацiю певних процесiв, технологiй. Все це сприяє пiдвищенню самостiйностi учнiв у процесi навчання, оволодiння методами навчальної дiяльностi.

        Практична перевірка тісно пов'язана iз залученням учнiв до конкретної практичної дiяльностi, пiд час якої перевiряються вмiння учнiв застосовувати знання на практицi, а також рiвень сформованостi вмiнь i навичок. Логiчно така перевiрка випливає iз сутності процесу пiзнання, в якому практика виконує спонукальну i контрольну функції.

       Тестова пepeвірка швидко набуває свого поширення. Сутнiсть цього методу полягає у визначеннi завдань (запитань), до яких поданi альтернативнi вiдповiдi. Учень має обрати правильну вiдповiдь, аргументувати свiй вибiр. Можуть бути завдання для конструювання вiдповiдi. Тестова перевiрка може здiйснюватися машинним i безмашинним способом.