Контроль рівня сформованості граматичних навичок за підручником "Opportunities" (upper intermediate) учнів старших класів середньої загальноосвітньо

Міністерство  освіти і науки України

Південноукраїнський державний педагогічний університет                                     ім. К.Д.Ушинського 

Кафедра германської філології та методики викладання іноземних мов 
 

Курсова робота 
 
 

 Контроль рівня сформованості граматичних навичок за підручником "Opportunities" (upper intermediate) учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи 
 
 
 
 
 

   Студентки  4 курсу 1 групи факультету іноземних мов, заочної форми навчання

  Маюк Віри Сергіївни 

Науковий  керівник – к.п.н., доц Таланова Людмила Григорівна 
 
 
 

Одеса - 2007 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….…...…3

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження

1.1. Граматичні навички як об'єкт оволодіння іноземною мовою……………..5

1.2. Функціональна стратегія формування граматичних навичок……………..7

Розділ 2. Педагогічні умови  використання контролю у старших класах середньої загальноосвітньої  школи за підручником  "Opportunities" (upper intermediate)

2.1. Особливості контролю й оцінки під час вивчення іноземної мови……....9

2.2. Вимоги  до контролю  граматичних навичок ……….………………….....25

2.3. Переваги  та недоліки контролю……………………………………………

2.4. Особливості застосування тестового контролю на уроках    англійської       мови …………………………………………………………………………...….19

Розділ  3. Методика організації контролю граматичних навичок

3.1. Комплекс  вправ на визначення рівня сформованості граматичних навичок за підручником "Opportunities" (upper intermediate) учнів старших класів загальноосвітніх шкіл……………………………………………………………29

3.2. Організація та методика проведення експерименту з перевірки ефективності методики контролю рівня сформованості граматичних навичок

……………………………………………………………………………………33

Висновки………………………………………...………………………………40

Список  використаних літературних джерел ………………………….……42 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

                   Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простір зумовлюють розгляд іноземної мови як важливого засобу між культурного спілкування.

     Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання – сприяти в оволодінні учнями вміннями і навичками спілкування в усній та писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки в типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі в майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

     Головна мета навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, лексичною та граматичною базою для якої є знання, сформовані на підставі умінь та навичок. При    формуванні навичок та вмінь на  перший  план  висувається такий спосіб  навчання,  як  підкріплення.   Успішне   становлення навички   (а отже й уміння) неможливе без того, щоб   учень   не   знав, чи правильні його  дії чи ні. Не  отримуючи такої   інформації  ззовні (головним чином від вчителя), він дає оцінку  своїм   діям   сам,   що нерідко   закріплює   помилкові   дії   і   формує   у   школярів неправильні навички.  У процесі  формування  мовних  навичок  і вмінь  оцінку діям учнів  повинен давати  вчитель.  Оцінка   дій   учнів і є підкріпленням. Але здійснити підкріплення  не можна без спостережень   за діями учня  або без ознайомлення  з   їх  результатами.  Зауважимо також:   щоб    оцінка    була    правильною,    необхідне кваліфіковане спостереження, яке, власне кажучи,  і   є контролем.

     Відтак,  контроль  у  навчанні  набуває особливого значення і вимагає повнішого теоретичного обґрунтування.

      Основні недоліки в ході здійснення  контролю  знань:  неправильне розуміння його функцій, невиправдана  переоцінка  його  ролі  у процесі навчання,  контроль  перетворюється  на  самоціль   на   уроці;   використання одноманітних  методів   контролю;  суб'єктивізм   в оцінюванні, відсутність чітких,  обґрунтованих критеріїв.

     Проблема контролю  пов'язана з досягненням останнім часом певних  успіхів у  реалізації   практичної   ролі   навчання іноземної мови в школі, завдяки чому  розширилася   сфера   контролю,  зросли  його  можливості  позитивного впливу  на   навчально-педагогічний  процес,  виникли   умови   для   раціоналізації   самого контролю як складової частини цього процесу.

     Актуальність дослідження зазначеної проблеми полягає в потребі розробки методики використання контролю для виявлення рівня сформованості граматичних навичок учнів старших класів, у потребі зробити навчальний процес не академічним, абстрактним, а абсолютно психологічно реальним, цікавим, привабливим для учнів, використовуючи активні, інтенсивні методи навчання у процесі вивчення англійської мови. Одним з ефективних методів навчання є контроль.

     Об’єктом дослідження є формування граматичних навичок учнів 10 класу.

     Предметом дослідження є організація контролю рівня сформованості граматичних навичок за підручником "Opportunities" (upper intermediate) учнів старших класів загальноосвітніх шкіл.

          Мета    роботи:  дослідити й обґрунтувати найбільш ефективні методи контролю рівня сформованості граматичних навичок учнів старших класів загальноосвітніх шкіл.

      Гіпотеза дослідження: рівень сформованості граматичних навичок у процесі вивчення іноземної мови буде більш ефективним за умови умілого використання контролю знань учнів.

Відповідно  до предмету, гіпотези та мети визначено такі завдання завдання:

1. проаналізувати методичну літературу з проблеми контролю рівня сформованості граматичних навичок учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи;
2. виявити особливості використання сучасних методів контролю рівня сформованості граматичних навичок учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи;

3)   визначити особливості методів контролю рівня сформованості     граматичних навичок учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи за підручником "Opportunities" (upper intermediate);

4)      провести експеримент та перевірити  ефективність використання контролю  з метою перевірки рівня сформованості  граматичних навичок учнів старших  класів середньої загальноосвітньої школи за підручником "Opportunities" (upper intermediate).

     Робота  складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літературних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  1. Теоретичні засади дослідження

    1.1. Граматичні навички як об'єкт оволодіння іноземною мовою

    Граматичні  навички - синтезована дія з вибору моделі, адекватної мовній задачі в конкретній ситуації, і правильного оформлення мовної одиниці будь-якого рівня, яке виконується в навичкових параметрах і служить однією з умов виконання мовної діяльності [15; 30].

    Що  це значить? Як у дії синтезованій, у граматичних навичках можна виділити такі дії:

1. вибір моделі, адекватний мовному задуму того, хто говорить у цій ситуації;
2. оформлення мовних одиниць, якими заповнюється модель відповідно до норм  мови і певного тимчасового параметра.

    Яке це має методичне значення? Для відповіді на це питання подивимося, чим характеризується вибір моделі і оформлення мовленнєвих одиниць мовленнєвих навичок. Почнемо з прикладу. Якщо нас просять про щось і ми хочемо відповісти відмовою, то це може бути виражено різним способом: а) Мені не хотілося б цього робити; б) Я це не робитиму!; в) Попроси кого-небудь іншого і т.п. Очевидно, моделі в нашій свідомості пов'язані з певними мовними задачами: для кожної задачі - функціональне гніздо моделей; гнізда ці, звичайно, перекликаються. Але зв'язок із задачею - ще не все.

    Те, що той, хто говорить вибирає якусь конкретну модель, залежить вже від конкретних умов: особистості співбесідника, відносин з ним, настрою, його і своєї культури і т.п. Вибір моделі можна назвати функціональним боком навичок. На відміну від нього є ще і формальний бік – оформлення, від якого залежить правильність з погляду цієї мови і швидкість говоріння. Цей бік (оформлення) найтіснішим чином пов'язаний з обома операціями лексичних навичок - викликом слова і словосполучення, більш того, оформлення засноване на них, залежить від їх рівня. От чому формувати граматичну навичку можна лише на підставі тих лексичних одиниць, якими учень володіє достатньо вільно.

    З огляду на вищезазначене, у граматичних навичках можна виокремити дві операції:

1. операція вибору моделі;
2. операція оформлення моделі.

    На  сьогодні в основному всі системи навчання спрямовані на послідовне формування цих операцій: спочатку оформлення (у відриві від говорення), потім вибору (часто теж неситуативного). Це, зазвичай, дуже логічно, проте - на жаль! - неефективно. Форма і функція мовної одиниці повинні виступати в єдності, тільки тоді навичка набуває здатності до перенесення. Багато хто вважає, що співвідношення з ситуацією і мовною задачею властива тільки операції вибору. Але це не так: вона властива й операції оформлення, правда, опосередковано, через те, що лінгвісти називають граматичним значенням. Скажімо, фразою «В місті багато будують» можна виразити і підтвердження, і заперечення думки співбесідника (тобто досконало протилежні мовні функції), але в обох випадках використання в ній невизначено-особистої форми відображає висунення на передній план самої дії, а не того, хто її виконує. Вибір моделі залежить і від того, наскільки засвоєно тим, хто говорить, граматичне значення цієї форми. А воно якраз найтіснішим чином пов'язане з оформленням зазначеної моделі, тому що форма та її значення єдині й нерозривні. Іншими словами, граматичне значення, з одного боку пов'язане з оформленням моделі, з іншого - із ситуацією, від чого і залежить вибір.

    У кожній системі мовних засобів існує певне обмежене число граматичних навичок, що становлять в цілому граматичний бік говоріння. Необхідно виявити їх номенклатуру, потім встановити їх ієрархію з погляду необхідності для володіння (оволодіння) говорінням. Крім того, потрібно знати функціональні можливості кожної моделі, тобто які мовні функції кожна з них здатна виконувати. Це послужить підставою побудови всієї підсистеми вправ для навчання граматичного боку говоріння.  
 

1.2. Функціональна стратегія формування граматичних навичок

         Процес автоматизації повинен пройти п’ять послідовних стадій формування граматичної навички:

1) сприйняття;

2) імітацію;

3) підстановку;

4) трансформацію;

5) репродукцію [15; 32].

    Зустрівши якусь нову граматичну форму, учень сприймає  її. І, якщо в учня є потреба в цій граматичній формі, то він намагається її запам'ятати, тобто перша дія, яку виконує учень з новим граматичним явищем - це сприйняття.

    Усвідомивши граматичну форму, учень навіть без  вказівок вчителя, спробує відтворити мовний зразок, імітуючи, наслідуючи вчителю.