Граматичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з англійської мови українською

2

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра ділової іноземної мови та перекладу

Факультет інформатики і управління

КУРСОВА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ АГРАРНОЇ ТЕМАТИКИ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

Виконавець:              студент групи ІФ-67б                                          Неклюдов О.В.

Керівник:      викладач Пільгуй Н.М.

                                                                       Рецензент:                  доцент Мирошничко В.М.

Харків 2010 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................……………….......4

1.1. Поняття терміну та його особливості…………………………………..…………...4

1.2. Класифікація термінів….………………………………………………….………....6

1.2.1. Класифікація А.Я. Коваленка……………………………………………………...6

1.2.2. Класифікація за А.В. Супераньскою, Н.В. Подольскою, Н.В.Васильєвою….....7

1.3.  Термін як перекладацький феномен

РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ

МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ……………………………………………………...…………11

2.1. Лексичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з

англійської мови українською………………………………………………………......11

2.2. Граматичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з

англійської мови українською…………………………………...………………...........21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...…………………………………………32

ABSTRACT………………………………………………………………………………34

ГЛОСАРІЙ...……………………………………………………………………………..35

ВСТУП

Протягом останніх десятиліть різко виріс інтерес лінгвістів та спеціалістів різноманітних галузей науки і техніки до проблем терміносистем окремих галузей, зокрема до термінології аграрної тематики, що пояснюється зростаючим потоком наукової та технічної інформації, процесами інтеграції, взаємодії наук, посиленням процесу термінотворення. Останній фактор є особливо важливим для правової термінології у зв’язку зі створенням та прийняттям великої кількості нових законів.

              Проявився підвищений інтерес до вивчення наукового тексту, який демонструє взаємозв’язок мови з людиною, її свідомістю, мисленням та різними видами діяльності. Істотні зміни відбулися й у науці про терміни, у результаті чого сформувався інтегративний напрямок у термінознавстві, при якому до уваги приймаються классифікаційно-структурна, функціональна і когнітивна сфери термінології. У багатьох узагальнюючих дослідженнях з теорії терміна представлені головні напрямки термінознавства. Однак у більшості випадків поза увагою дослідників залишається питання про загальну структуру лексикону наукового тексту, не враховується суттєвий факт – до словникового складу входять не тільки терміни, а й значна кількість не термінологічних лексичних одиниць.

              Метою роботи є дослідження термінології аграрної тематики та способів перекладу цієї термінології, враховуючи контекст, в якому застосований той чи інший термін.

              Мета передбачає вирішення наступних задач:

1)     розгляд різноманітних підходів до визначення терміну;

2)     аналіз деяких принципів загальної класифікації термінів;

3)     характеристика засобів та особливостей перекладу термінів з англійської мови на українську та визначення їх значення в тексті.

4)     аналіз перекладу уривків з науково-технічних текстів аграрної термінології.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1.           Поняття терміну та його особливості

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур, А. А. Реформатський, О. С. Ахманова, В. П. Даниленко, Н. З. Котелова, С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

О.С. Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”[3:95-96].

В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”[8:11].

Короткий тлумачний словник [14], в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж. Марузо [16] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища.

М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [17:191].

В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [11:54].

А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [12:257].

І. В.Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [2:81].

О.О. Реформацький визначає терміни як «однозначні слова, позбавлені експресивності»[18:386]. М.М. Глушко констатує, що «термін – це слово чи словосполучення для вираження понять і позначення предметів, що має, завдяки наявності у нього суворої та точної дефініції, чіткі семантичні межі і тому є однозначним в рамках відповідної класифікаційної системи» [6:33].

Якою ж є лінгвістична природа терміну? По-перше, термін – це невід’ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю величезною інформаційною насиченістю. У науковому і технічному терміні дане найбільш точне, концентроване та економічне визначення наукового або технічного поняття.

Основна вимога, яка пред’являється до терміну, – його однозначність. В загально термінологічному плані ця вимога реалізується двома шляхами, так як існує дві категорії термінів: 1) загальнонаукові та загально технічні терміни і 2) спеціальні (номенклатурні) терміни. Загальнонаукові й загально технічні терміни виражають загальні поняття науки і техніки. Терміни існують не просто в мові, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, становить підсистему всередині загальної лексичної системи мови [6:35]. Згідно с О.О. Реформацьким, термінологія – це система понять даної науки, що закріплені у відповідному словесному вираженні [18:380]. Якщо в загальній мові (поза даною термінологією) слово може бути багатозначним, то, попадаючи до певної термінології, воно набуває однозначності.

Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає в тому, що вони створюються в процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють відповідними науковими й виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому на відміну від звичайних слів, однозначність яких у мовній комунікації забезпечується ситуацією або лінгвістичним контекстом, однозначність терміна регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекстом.

Термін не потребує контексту, як звичайне слово, так він 1) є членом певної термінології, що й виступає замість контексту; 2) може застосовуватись ізольовано, наприклад у текстах реєстрів або замовлень у техніці, 3) для чого й повинен бути однозначним не взагалі у мові, а у межах даної термінології [6:37].

У межах лексичної системи мови терміни виявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм притаманна і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін «hay» у аграрній тематиці позначає «сіно», у фразеології – невелика сума грошей, марихуана; термін «forage» аграрній тематиці «корм», в медицині – «сверління кості», «тунелізація».

У мові слово, словосполучення вже є невід’ємними від їх значення, і тут зміст наукового знання стає елементом мови науки. Наукове знання, що знайшло своє вираження у слові, у терміні, переходить у якісно нову стадію, включаючись до семантичної системи й структури тої чи іншої мови науки і становлячись компонентом лексико-семантичної системи цієї мови.

1.2. Класифікація термінів

1.2.1.     Класифікація А.Я. Коваленка

Приклади біли підібрані автором роботи.

Усі терміни по своїй будові А. Я. Коваленко поділяє на:

1) Прості, які складаються із одного слова: millet – просо;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: buckwheat – гречана крупа;

3) Терміни-словосполучення [12:258].

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: soil fertility – плодючість ґрунту.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: cash crop – товарна культура

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: corn belt – зона насадження кукурудзи.

Отже, можемо сказати, що терміни аграрної тематики цілком підходять під класифікацію А.Я. Коваленка

А. Я. Коваленко [12:233] звертає увагу ще на те, що усі терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі знань. У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальним є їх належність до класу предметів, або до класу процесів, властивостей і т.д.

1.2.2. Класифікація за А.В. Супераньскою, Н.В. Подольскою, Н.В. Васильєвою

Терміни для цієї класифікації були підібрані автором роботи.

1.Терміни-слова (вони виражені єдиним словом: ерозія – erosion, вівсяниця – fescue, корм – forage.

2.Терміни-словосполучення (серед них розрізняють: а) вільні словосполучення (селекція зернових – cereal breeding, опилення посівів з повітря – crop dusting, кукурудзяна снопов’язалка – corn binder), де кожний з компонентів – термін, що може вступати в двосторонній зв'язок; б) зв'язані словосполучення, де ізольовано взяті компоненти можуть і не бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення: закуклювання вівса - oat mosaic, донник білий - sweet clover)

3. Багатокомпонентні терміни (такі терміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони в значно меншій кількості: озимі хліба – winter grain crops, політ для контролю стану посіву – crop control flight).

На прикладі цієї класифікації ми можемо сказати, що для кожного прикладу ми знайшли терміни з аграрної тематики.

1.3.  Термін як перекладацький феномен

Багато вчених виділяють основні прийоми перекладу термінів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. А. Я. Коваленко [12:257] визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перше – це з'ясування значення терміну у контексті, друге – це переклад значення рідною мовою.