Управління позиковим капіталом

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2011 в 11:37, реферат

Описание работы

снову будь-якого бізнесу складає власний капітал. На підприємствах ряду галузей економіки обсяг позикових засобів, що використовуються, значно перевершує обсяг власного капіталу. У зв’язку з цим управління залученням і ефективним використанням позикових засобів є однією з важливих функцій, яка спрямована на забезпечення досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Содержание

Політика залучення позикових засобів.
2. Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу.
3. Управління залученням банківського кредиту.
3.1. Політика залучення банківського кредиту.
4. Управління фінансовим лізингом.
5. Управління облігаційною позикою.
6. Управління залученням товарного кредиту.
6.1. Політика залучення підприємством товарного кредиту.
7. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю.

Работа содержит 1 файл

позик кап.doc

— 254.50 Кб (Скачать)

     РВфл  – рівень витрат щодо залучення  активу на умовах фінансового лізингу  до вартості цього активу, виражений  десятковим дробом. 

     Управління  вартістю фінансового лізингу грунтується  на двох критеріях: 

     а) вартість фінансового лізингу не повинна перевищувати вартості банківського кредиту, наданого на аналогічний період, інакше підприємству вигідно одержати довгостроковий банківський кредит для покупки активу у власність;

     б) у процесі використання фінансового  лізингу повинні бути виявлені такі пропозиції, які мінімізують його вартість.

     2. Вартість позикового капіталу, що  залучається за рахунок емісії  облігацій, оцінюється на базі  ставки купонного відсотка за  нею, що формує суму періодичних  купонних виплат. Якщо облігація  продається на інших умовах, то  базою оцінки виступає загальна сума дисконту за нею, що виплачується при погашенні. У першому випадку оцінка здійснюється за формулою:

      , де

     ВОЗк  – вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, %;

     СК  – ставка купонного відсотка за облігацією, %;

     Спп – ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;

     ЕВо – рівень емісійних витрат відносно обсягу емісії, виражений десятковим дробом.

     У другому випадку розрахунок вартості провадиться за такою формулою:

      , де

     ВОЗк  – вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, %;

     Др  – середньорічна сума дисконту за облігацією;

     Но  – номінал облігації, що підлягає погашенню;

     Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

     ЕВо – рівень емісійних витрат відносно суми залучених за рахунок емісії засобів, виражений десятковим дробом.

     Управління  вартістю позиковим капіталом, що залучається зводиться до розробки відповідної емісійної політики, що забезпечує повну реалізацію облігацій, які емітуються на умовах, не вище середньоринкових.

     3. Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється в розрізі  двох форм його надання: 

     а) за кредитом у формі короткострокової відстрочки платежу;

     б) за кредитом у формі довгострокової відстрочки платежу, оформленої векселем.

     Вартість  товарного кредиту, наданого у формі  короткострокової відстрочки платежу. Зовні дана форма кредиту виглядає як безплатно надана постачальником фінансова послуга. Проте в реальності це не так. Вартість кожного такого кредиту оцінюється розміром знижки з ціни продукції, при здійсненні платежу готівкою за її. Якщо за умовами контракту відстрочка платежу припускається в межах місяця з дня постачання (одержання) продукції, а розмір цінової знижки за платіж готівкою складає 5 %, це і буде складати місячну вартість залученого товарного кредиту, а в розрахунку на рік ця вартість буде складати: = 60 %.

     Таким чином, на перший погляд безкоштовне  надання такого товарного кредиту  може виявитися найдорожчим щодо вартості залучення джерелом позикового капіталу.

     Розрахунок  вартості товарного кредиту, наданого у формі короткострокової відстрочки платежу, здійснюється за такою формулою:

      , де

     ВТКк  – вартість товарного (комерційного) кредиту, наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу, %;

     ЦЗ  – розмір цінової знижки при здійсненні платежу готівкою за продукцію, %;

     Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

     ПВ  – період надання відстрочки платежу  за продукцію, у днях.

     Основу  управління цією вартістю складає обов’язкова оцінка її в річній ставці за кожним наданим товарним кредитом і її порівняння з вартістю залучення аналогічного банківського кредиту. Практика показує, що в багатьох випадках вигідніше взяти банківський кредит для постійної негайної оплати продукції і одержання відповідної цінової знижки, ніж користуватися такою формою товарного кредиту.

     Вартість  товарного кредиту у формі  довгострокової відстрочки платежу  з оформленням векселем. Розрахунок вартості цієї форми товарного кредиту  здійснюється за формулою:

      , де

     ВТКв  – вартість товарного кредиту  у формі довгострокової відстрочки платежу з оформленням векселем, %;

     ПКв – ставка відсотка за вексельний кредит, %;

     Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

     ЦЗ  – розмір цінової знижки, наданої  постачальником при здійсненні платежу  готівкою за продукцію, виражений десятковим дробом.

     Управління  вартістю цієї форми товарного кредиту, як і банківської, зводиться до пошуку варіантів, які приводять до мінімізації розмірів даної вартості.

     4. Вартість внутрішньої кредиторської  заборгованості підприємства при  визначенні середньозваженої вартості  капіталу враховується за нульовою  ставкою, тому що є безкоштовним фінансуванням підприємства за рахунок даного виду позикового капіталу.

     З урахуванням оцінки вартості окремих  складових елементів позикового капіталу і питомої ваги кожного  з цих елементів у загальній  його сумі може бути визначена середньозважена  вартість позикового капіталу підприємства. 

     3.УПРАВЛІННЯ  ЗАЛУЧЕННЯМ БАНКІВСЬКОГО  КРЕДИТУ

     При розширенні господарської діяльності підприємства пріоритетна роль належить банківському кредиту. Даний кредит має широку цільову спрямованість  і залучається в найрізноманітніших видах. В останні роки в кредитуванні підприємств беруть участь не тільки вітчизняні, але й закордонні банки, особливо в кредитуванні спільних підприємств.

     Під банківським кредитом розуміються  кошти, надані банком у борг клієнту  для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток.

     Банківський кредит надається підприємствам  на сучасному етапі в таких  основних видах:

     1. Бланковий (незабезпечений кредит).

     2. Контокорентний кредит (овердрафт).

     3. Сезонний кредит із щомісячною  амортизацією боргу.

     4. Відкриття кредитної лінії.

     5. Револьверний (автоматично поновлювальний) кредит.

     6. Онкольний кредит.

     7. Ломбардний кредит.

     8. Іпотечний кредит.

     9. Роллеверний кредит.

     10. Консорціумний (консорціальний) кредит.

     1. Бланковий (незабезпечений) кредит під здійснення окремих господарських операцій, як правило, дається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства і його засобів на розрахунковому й інших рахунках у цьому ж банку. Крім того, даний вид кредиту є звичайно "тим, що сам ліквідовується", бо здійснена при його посередництві господарська операція генерує при її завершенні грошовий потік, достатній для його повного погашення. Даний вид кредиту дається, як правило, тільки на короткостроковий період.

     2. Контокорентний кредит (овердрафт)  дається банком звичайно під  забезпечення, але ця вимога не  є обов’язковою. При наданні даного  кредиту банк відкриває підприємству контокорентний рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокорентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо (контокорентний ліміт). За негативним залишком контокорентного рахунку підприємство сплачує банку встановлений кредитний відсоток; при цьому договором може бути визначено, що за позитивним залишком цього рахунку банк нараховує підприємству депозитний відсоток. Сальдування надходжень і виплат за контокорентним рахунком підприємства відбувається через установлені договором проміжки часу з розрахунками кредитних платежів.

     3. Сезонний кредит із щомісячною  амортизацією боргу дається на  формування перемінної частини оборотних активів на період їх зростання у зв’язку із сезонними потребами підприємства. Його особливість полягає в тому, що поряд із щомісячним обслуговуванням цього кредиту (щомісячною виплатою відсотка за ним) кредитним договором передбачається і щомісячна амортизація (погашення) основної суми боргу. Перевага даного виду кредиту полягає в ефективному використанні отриманих фінансових ресурсів у розмірах, що обумовлені реальними потребами підприємства.

     4. Відкриття кредитної лінії. Потреба в короткостроковому банківському кредиті не завжди може бути передбачена з прив’язкою до конкретних термінів його використання, тому договір про кредит підприємство може оформити з банком у формі відкриття кредитної лінії. У даному договорі обумовлюються терміни, умови і гранична сума надання банківського кредиту, коли в ньому виникає реальна потреба. Як правило, банк установлює розмір комісійної винагороди (комісійний відсоток) за свої фінансові зобов’язання щодо надання кредиту в обсязі невикористаного ліміту кредитної лінії. Для підприємства перевага даного виду кредиту полягає в тому, що воно використовує позикові засоби відповідно до своїх реальних потреб у них. Звичайно кредитна лінія відкривається на термін до одного року. Особливістю даного виду банківського кредиту є те, що він не носить характер безумовного контрактного зобов’язання і може бути скасований банком при погіршенні фінансового стану підприємства-клієнта.

     5. Револьверний (автоматично поновлювальний) кредит надається на визначений період, протягом якого вирішується як поетапна "вибірка" кредитних засобів, так і поетапне часткове або повне погашення зобов’язань за ним (амортизація суми основного боргу). Внесені за рахунок погашення зобов’язань засоби можуть бути знову запозиченими підприємством протягом періоду дії кредитного договору (у межах установленого кредитного ліміту). Виплата непогашеної суми основного боргу , що залишилася, і відсотків, що залишилися, провадиться після закінчення терміну дії кредитного договору. Перевагою даного виду кредиту порівняно з відкриттям кредитної лінії є мінімальні обмеження, що накладаються банком, хоча рівень процентної ставки за ним, звичайно, вище.

     6. Онкольний кредит дається позичальнику  без вказівки терміну його  використання в рамках короткострокового кредитування. Згідно з даним зобов’язанням кредит необхідно погасити на першу вимогу кредитора. При погашенні цього кредиту звичайно дається пільговий період (у практиці – до трьох днів).

     7. Ломбардний кредит може бути  отриманий підприємством під заставу високоліквідних активів: векселів, державних короткострокових облігацій тощо, що на період кредитування передаються банку. Даний вид кредиту носить короткостроковий характер.

     8. Іпотечний кредит може бути  отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємств у цілому ("іпотечних банків"). Підприємство, що передає в заставу своє майно, зобов’язане застрахувати його в повному обсязі на користь банку. При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. В умовах різкого скорочення видачі підприємствам незабезпечених банківських позик іпотечний кредит стає основною формою довгострокового банківського кредитування.

     9. Роллеверний кредит є одним  із видів довгострокового кредиту з процентною ставкою, що періодично переглядається у зв’язку зі зміною кон’юнктури фінансового ринку. У європейській практиці перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції і частої зміни дисконтної ставки центрального банку періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою).

     10. Консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку, система  встановлених нормативів кредитування  або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучати до кредитування свого клієнта, інші банки, тобто створюється союз банків для здійснення таких кредитних операцій, який називається консорціум. Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює засоби інших банків і передає їх позичальнику, розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціумного кредиту ведучий (обслуговуючий клієнта) банк одержує визначену комісійну винагороду. 

Информация о работе Управління позиковим капіталом