Іпотечне кредитування в Україні

Для вирішення питання  про взяття банківської установи під охорону силами підрозділів  МВС її керівник направляє до регіонального  управління (відділу) Державної служби охорони (ДСО) лист з проханням здійснити первинне обстеження установи. На основі листа проводиться обстеження об’єктів банківської установи міжвідомчою комісією у складі представників регіонального управління (відділу) ДСО, територіального органу внутрішніх справ, підрозділу ДСО, Державної пожежної охорони (ДПО), регіонального управління відповідного банку та керівника установи банку, що обстежується. Комісія повинна визначити вид та систему охорони, заходи технічної укріпленості, оснащення засобами охоронно-пожежної сигналізації (ОПС) і тривожної сигналізації (ТС), безпеки, зв’язку тощо. За результатами обстеження складається акт. Крім того, актом оформляється прийняття в експлуатацію засобів охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації, установлених в установі банку.

Взяття об’єкта під охорону оформляється договором між органом охорони і банком. Одночасно з договором складається дислокація, в якій указуються об’єкти, що підлягають охороні, час та вид охорони.

Юридичні особи, які  мають право надавати послуги  охорони, здійснюють взяття установи банку під охорону за домовленістю сторін або у такий же спосіб, як і з підрозділами МВС.

Відповідно до використання сил та засобів охорони остання  поділяється на фізичну та технічну. У свою чергу, фізична охорона  здійснюється силами фізичних осіб за допомогою установлення стаціонарних постів, виділення груп для супроводження вантажів та цінностей, патрульних груп, груп охорони посадових осіб банку.

Технічна ж охорона  забезпечується встановленням у  визначених місцях технічних засобів  охорони (ТЗО), які поділяються на засоби затримки, засоби охоронної та засоби пожежної сигналізації, засоби спостереження за територією і приміщеннями установи банку, обладнання для реєстрації внесення (винесення) заборонених матеріалів і виробів.

За рішенням керівника установи банку може обиратись один із перелічених видів охорони:

- цілодобова фізична  охорона з підключенням відповідних  технічних засобів охорони для  спостереження сил охорони;

- у робочий час – фізична охорона з підключенням відповідних технічних засобів охорони для спостереження сил охорони, у неробочий час — охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключені для спостереження сил охорони;

- цілодобова охорона  тільки за допомогою відповідних  технічних засобів охорони, що підключаються для спостереження сил охорони.

Керівник банку або  уповноважена ним особа при організації  охорони визначає:

- організацію пропускного  та внутрішньооб’єктового режиму;

- місця встановлення  технічних засобів охорони та  їх кількість;

- технічні засоби охорони для забезпечення відповідного реагування на їх сигнали сил охорони;

- конкретні (мінімально  можливі) терміни оперативного  реагування сил охорони на  сигнали технічних засобів охорони;

- дії працівників банку  і сил охорони у разі спрацювання технічних засобів охорони, а також їхні дії у непередбачених ситуаціях;

- взаємодію між різними  суб’єктами охорони, якщо має  місце залучення до виконання  завдань охорони різних суб’єктів;

- інші заходи, необхідні  для забезпечення надійного збереження  цінностей і належного рівня охорони відповідної установи банку.

На випадок розбійного нападу, пожежі, стихійного лиха, інших  надзвичайних обставин розроблюються  плани дій персоналу банку  та сил охорони. Згідно з такими планами  один раз у квартал можуть проводитись відповідні інструктажі або тренування працівників банку.

У разі пожежі наряд охорони  або працівники банку повідомляють про це пожежну охорону, чергового  органу внутрішніх справ і управління (відділу) охорони, керівника банку  і вживають заходів щодо врятування цінностей і майна.

У разі загорання в  грошових сховищах не дозволяється відкривати їх і порушувати цілісність печаток  до прибуття посадових осіб об’єкта, відповідальних за збереження цінностей.

Кількісний склад сил  охорони на один цілодобовий пост визначають за діючою плановою нормою робочого часу працівників, які безпосередньо забезпечують охорону банку. За специфікою роботи особовий склад сил охорони може нести службу вдень і вночі за 8-, 12-, 24-годинним графіком чергування.

Загалом діяльність сил охорони передбачає виконання трьох груп завдань:

- аналітичні, пов’язані  з отриманням інформації про  загрози охороні банку та джерела  таких загроз, а також з аналізом  стану охорони банку;

- процедурно-відбивні, пов’язані  з організацією охорони об’єктів установи банку, своєчасною реакцією сил охорони на виникнення загроз, відбиттям і локалізацією посягань на об’єкти охорони банку, взаємодією сил охорони з ДСО, ліквідацією наслідків посягань і відновленням режиму охорони;

- попереджувальні, пов’язані  зі створенням іміджу сильного і надійного режиму охорони, своєчасним виявленням ознак підготовки посягань на об’єкти охорони, завчасним зосередженням сил і засобів охорони на загрозливих ділянках та об’єктах охорони, проведенням заходів дезінформації зловмисників.

Працівники охорони  мають відповідати таким вимогам:

а) керівники підрозділів  охорони — мати вищу юридичну освіту або стаж роботи не менше трьох  років у охоронних, оперативних, слідчих підрозділах органів  МВС, СБУ або стаж служби не менше  п’яти років на командних посадах стройових частин і навчальних підрозділів ЗС або стаж роботи не менше п’яти років за останні 10 років у структурах, які надають послуги охорони;

б) працівники підрозділів  охорони — мати вік не менше 18 років, позитивний висновок медичної комісії про відсутність протипоказань виконувати функції, пов’язані з охоронною діяльністю, початкову підготовку до виконання своїх обов’язків з охорони об’єктів і громадян, не бути поміченим у систематичному порушенні громадського порядку, зловживанні спиртними напоями або захопленні наркотичними речовинами, не мати пред’явленого звинувачення у скоєнні злочинів, притягнення до суду, непогашеної судимості за умисні злочини, вироку суду про позбавлення права займатись охоронною діяльністю, мати постійне місце проживання.

       Фінансування  заходів з охороні праці в  АКБ „Аркада” за 2008-2010 рр. впроваджено 25 проектів з оздоровлення умов праці, на що витрачено 216,8 тис. грн. на 30 робочих місцях з шкідливими факторами. На 2011 рік передбачено фінансування в сумі 387,0 тис грн. на впровадження 10 проектів, а саме:

-    зміна технічних засобів охорони;

- проведенням заходів дезінформації зловмисників, створенням іміджу сильного і надійного режиму охорони ;

-    зміна кондиціонерів на нові ;

-   вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- заходи, які необхідні для забезпечення надійного збереження цінностей і належного рівня охорони відповідної установи банку;

- впровадження у виробництво досягнень науки та техніки, сучасних технологій;

- обладнання методичних кабінетів з охорони праці та організація їх ефективної роботи.

Стан фінансування заходів  з охорони праці можна проаналізувати за допомогою таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Витрати на заходи з охорони праці в АКБ „Аркада”, тис.грн.

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. до 2008 р.
				+,-	%
Витрати на охорону праці	378,9	473,2	583,6	204,7	154,0
в т .ч. на медогляди	80,7	98,4	116,9	36,2	144,9
компенсація за несприятливі умови  праці	111,8	163,9	206,7	94,4	184,9
на заходи з оздоровлення праці	50,5	60,3	71,3	20,8	141,2
по регресу та за нещасні випадки, профзахворювання	38,4	45,8	69,7	31,3	181,5
інші витрати	97,5	104,8	119,0	21,5	122,1

 

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновки, що за 2010-2008 рр. фінансове забезпечення заходів з охорони праці значно поліпшилось: загальні витрати на охорону праці зросли на 54%.

Стан охорони праці в АКБ «Аркада» задовільний, але потребує ще багато змін та оновлень. Тому, для того щоб не допустити та попередити нещасні випадки в установе банку, необхідно розробити певні заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників.

Доцільно запропонувати  наступні заходи щодо покращення стану  охорони праці в АКБ «Аркада»:

• довести фактичне використання виділених на охорону праці коштів до планового;
• здійснювати контроль за проведенням інструктажів з техніки безпеки;
• виділяти кошти на придбання засобів індивідуального захисту;
• виділяти кошти на проведення медичних оглядів працівників різних категорій;
• регулярно проводити навчання та перевірку знань з охорони праці;
• дотримуватися оптимальних і допустимих величин показників мікроклімату для робочої зони виробничих приміщень з врахуванням важкості робіт, що виконуються.

Крім того, необхідно  вжити заходів щодо укомплектування  та покращення роботи служби охорони праці банку, здійснювати перевірки щодо відшкодування шкоди працівниками, які постраждали на виробництві, чи їх сім’ям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1.  Аналітичний звіт УНІА "Житлове іпотечне кредитування в Україні" за І квартал 2010 року [Електронний ресурс] / Українська національна іпотечна асоціація – Режим доступу: http://www.ipoteka.gov.ua/.

2.   Аналітичний звіт УНІА за 2009 рік  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.uniacom.ua.

3.   Аналітичний звіт УНІА за І півріччя 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unia.com.ua/ukr/?nid=news%7.

4. Арбузов С.Г. Активізація ролі іпотеки у вирішенні житлової проблеми в Україні / С.Г. Арбузов // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №6. – С. 194-202.

5.  Азаров М. Іпотечний ринок: слово за довгостроковими і дешевими ресурсами // Урядовий кур’єр. – 2004. – 13 травня. – С. 5.

6.  Бауман Дж. Використання інформації про кредитні історії позичальників // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 61–73.

7. Бублик Є. Моделі іпотечного кредитування: зарубіжний та вітчизняна практика / Є. Бублик // Банківська справа. 2007. – №5–6. – С. 57-65

8. Бублик Є. Напрями  та інструментарій стійкості  ринку іпотечного кредитування Є. Бублик // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. - №19. – С. 43.

9. Батлер С. Проект розвитку фінансування села: забезпечення системи іпотечного фінансування в Україні / С. Батлер – К : Представництво Світового банку, 2007. – С. 51.

      10. Бажал Ю. М. Інноваційна теорія економічного розвитку: М. Туган Барановський, Й. Шумпетер і проблеми перехідної економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.library.ukma.kiev.ua/elib/NZ/NZV18_2000_economy/01_bazhal_ym.pf.

      11.   Вовчак О.Д. Досвід рефінансування житлових іпотечних кредитів в Україні шляхом випуску звичайних іпотечних облігацій / О.Д. Вовк, І.В. Ковалишин // Економіка та держава. – 2009. - №11. – С. 16-21.

12. Волковський Д. Житловий іпотечний ринок України: стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Д. Волковський. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vtneu/2007_1/pdf/Volkovskiy%20D..pdf.

13.   Волков С. Перспективи розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні / С. Волков // Вісник НБУ. – 2003. - №6. – С. 49-55.

14. Вітлінський В.В, Пернарівський О.В., Наконечний Я.С., Великоіваненко Г.І. ; за ред В.В.Вітлінського: Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – С. 251.

15.  Гнатківський Б. Перспективні напрямки розвитку іпотечного кредитування в Україні [Електронний ресурс] / Б. Гнатківський. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VLNU/Ekon/2008_39/19.pdf.

16.   Гнатківський Б. Функціонування системи іпотечного кредитування в Україні [Електронний ресурс] / Б. Гнатківський. – Режим доступу:

http://www.lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2009_19/27_Gnatkivskyj.pdf

17.  Грищук Н. В., Крилова В. В., Набок Р. М., Незнамова А. С., Шитко О. П. Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні // Інформаційно-аналітичні матеріали. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – С. 88.

18.  Грищук Н. Перспективи діяльності іпотечних банків в Україні (на досвіді ФРН) / Н. Грищук // Право України. – 2006. - № 1. С. 47-54.

19.   Гриньков Д. Вынужденная посадка / Д. Гриньков // Бизнес. – 2008. – №9. – С. 42-46.

20. Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д., Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 599.