Планирование деятельности предприятия

Мал. 3.1. Схеми класифікації підсумкових змін в балансі.

В результаті класифікації і вивчення даних балансу визначаються і формуються:

а) джерела збільшення (притока) грошових коштів, до яких належать:

        чисте зменшення якої-небудь статті активу (за винятком грошових коштів і основних засобів);

        загальне зменшення основних засобів (див. Примітка);

        чисте збільшення якої-небудь статті зобов'язань;

        надходження засобів від продажу акцій (паїв);

б) напрями використання грошових коштів, які характеризуються:

         чистим збільшенням якої-небудь статті активів (за винятком грошових коштів і основних засобів);

         загальним збільшенням основних засобів (див. Примітка);

         чистим збільшенням яких-небудь зобов'язань;

          погашенням (викупом) акцій (паїв).

Примітка: Зміна суми по статті "Основні засоби" залежить від декількох чинників. До них належить, перш за все, відображена в балансі вхідна і початкова їх залишкова вартість. При цьому вартість основних засобів на кінець періоду залежить від динаміки їх введення і виведення, а також нарахованої за період амортизації.

Тому загальна формула визначення змін в основних засобах має такий вигляд:

1              ,где                                   (1.1)

ДОЗ – зміна вартості основних засобів;

Озпоч – вартість основних засобів на початок періоду;

Озкин – вартість основних засобів на кінець періоду;

А – амортизаційні нарахування за період.

Якщо результат по розрахунках (1.1) матиме позитивний знак, маємо загальне збільшення вартості основних засобів і отримана сума відноситься до напрямів (відтоків) використання грошових коштів. Якщо ж результат матиме негативний знак, маємо загальне зменшення вартості основних засобів і отримана сума відноситься до джерел (притокив) грошових коштів.

На другому етапі вивчаються зміни і чинники в "Звіті про фінансові результати" з розподілом останніх на таких, що сприяли збільшенню грошових коштів (амортизаційні нарахування і прибуток), і такі, що привели до зменшення грошових коштів (наприклад: виплата дивідендів, сплата штрафів і інших платежів  з прибутку згідно чинного законодавства).

Якщо як джерело (притока) грошових коштів використовується прибуток до сплати податків на прибуток, то у відтоках грошових коштів указується сума нарахованого податку на прибуток.

На третьому етапі здійснюється об'єднання інформації, отриманої на двох перших етапах, і складається загальний “Звіт про рух грошових коштів" за період.

Непрямий метод складання «Звіту про рух грошових коштів» дозволяє визначити «фінансовий почерк» підприємства. У цьому документі окремо визначаються притоки (джерела) і відтоки (напрями використання) грошових коштів. Методика його складання викладена в початковій допомозі «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання».

Прогнозування форми №3 особливо важливо, оскільки її значення відображають «фінансовий почерк підприємства», дозволяють визначити основні джерела приток грошових коштів і напряму їх використання.

Розрахунки відхилень в прогнозному балансі представлені табл. 2.9.

Після цього слідує віднесення відхилень в балансі до приток грошових коштів або до їх відтоків. Загальна схема розділення відхилень в балансі на притоки і відтоки має вигляд:

Притоки грошових коштів:

­         зменшення будь-якої статті активу (окрім грошових коштів);

­         збільшення будь-якої статті пасиву.

Відтоки грошових коштів:

­         збільшення будь-якої статті активу;

­         зменшення будь-якої статті пасиву.

Прогнозний звіт про рух  грошових коштів представлений  в табл.2.10.

15

Таблиця 2.9

Відхилення в прогнозному балансі (тис. грн)

15

Таблиця 2.10

Звіт про рух грошових коштів

Слід зазначити, як примітка, що зміна суми по статті «Основні засоби» залежать від декількох чинників: відображення в балансі що входить і виходить їх залишковій вартості. При цьому вартість основних засобів на кінець періоду залежить від динаміки їх введення і виводу, а також нарахованої за період Амортизації. Тому формула визначає зміну основних засобів виглядає: Ос= Оськ – Осн + Амортизації

Таким чином отримали, що чисті грошові потоки (ЧДП) вийшли:

ЧДП = ПРИТОКА - ВІДТІК

1кв. = 78390,00; 2 кв. = 7127,79; 3 кв. = -1610; 4 кв. = 67790,50.

На підставі звіту про рух денежныхс редств, составленого непрямим методом, можна робити виводи щодо фінансового почерку підприємства. Так, в 1 кварталі відбулося вивільнення засобів за рахунок збільшення торби короткострокових кредитів банків, збільшення кредиторської заборгованості і нерозподіленого прибутку, які були направлені на покупку основних засобів, збільшення суми запасів і тд. У 2-му -  зменшення засобів на рахівницях підприємства і збільшення суми кредиторської заборгованості дозволило збільшити запаси і покрити недофінансування за рахунок ументше6ния розміру нерозподіленого прибутку підприємства. Впродовж всього року спостерігається збільшення кредиторської заборгованості і використання її як джерело фінансування діяльності. У теж час спостерігається постійне збільшення дебіторської заборгованості і запасів, що пов'язане з  пропорційним збільшення об'єму виробництва.

РОЗДІЛ 3. Оцінка фінансового стану підприємства

Коефіцієнти абсолютної, швидкої і поточної ліквідності розраховуються на основі даних балансу шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства і характеризують достатність поточних активів для погашення боргів в перебігу року.

Поточні активи — активи, які постійно утворюються в процесі фінансово-господарської діяльності.

Поточні зобов'язання — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу.

Показники оцінки фінансового стану підприємства представлені в табл. 3.1.

Показники ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства сплатити свої короткострокові зобов'язання впродовж звітного періоду.

Значення показника абсолютної ліквідності знаходяться вищим за нормативне значення. Так в першому кварталі він склав 0,65, в другому він виріс на 0,03 і склав 0,68. У подальших періодах він знову виріс. Це означає, що підприємство може погасити частину поточних зобов'язань за рахунок абсолютних ліквідних активів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у всіх періодах більше нормативного значення (>1), і продовжує рости. Отже підприємство може погасити поточні зобов'язання за рахунок швидких активів, що реалізовуються.

Коефіцієнт поточної ліквідності у всіх періодах дотримується в межах нормативного значення (1,5-2). Так в 1 кварталі він склав 1,83! 2 кв – 1,88; 3 кв. – 2,00; 4 кв. – 2,03. Це в першу чергу свідчить про нормальне використання оборотних коштів і не відволікає їх з виробництва.

Таблиця 3.1

Показники оцінки фінансового стану