Планирование деятельности предприятия

15

ВВЕДЕННЯ

Планування – це діяльність, що полягає в розробці і практичному здійсненні планів, що визначають майбутній стан економічної системи, шляхів способів і засобів його досягнення.

Планування діяльності підприємства дозволяє: здійснити чітку координацію зусиль, що робляться, по досягненню поставлених цілей; спонукати керівників конкретніше визначити свої цілі і шляхи їх досягнення; визначити показники діяльності фірми, необхідні для подальшого контролю; підготувати підприємство до раптових змін ринкової кон'юнктури; чітко формалізувати обов'язки і відповідальність всіх менеджерів фірми.

Основним інструментом планування фірми є бізнес - план фінансово-господарської діяльності.

Бізнес-план – це план здійснення бизнес-операции, дій фірми, що містить відомості про фірму, товар, його виробництво, ринки збуту, маркетинг, організацію операцій і їх ефективності.

Мета розробки бізнес-плану - спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів.

Завданнями бізнес - плану є:

1.      сформулювати довготривалі і короткострокові цілі фірми, стратегію і тактику їх досягнення;

2.      визначити конкретні напрями діяльності фірми, цільові ринки і місце фірми на цих ринках;

3.      вибрати асортимент і визначити показники товарів і послуг, які будуть запропоновані фірмою споживачам;

4.      оцінити виробничі і невиробничі витрати;

5.      визначити склад маркетингових заходів щодо вивчення ринку, стимулювання продажів, ціноутворення і т.п.;

6.       оцінити фінансове положення фірми і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей і так далі

Таким чином, бізнес-план дозволяє проаналізувати можливості діяльності підприємства і обгрунтувати вибір пріоритетних цілей, тобто визначити стратегію функціонування фірми.

Важливою частиною практично будь-якого бізнес – плану є фінансовий план. Мета фінансового плану – визначити ефективність пропонованого бізнесу. У даному розділі необхідно відобразити:

1.      загальну потребу в інвестиціях;

2.      джерела фінансування;

3.      план доходів і витрат;

4.      баланс грошових витрат і надходжень;

5.      потреба в оборотному капіталі;

6.      термін окупності проекту;

7.      звіт по прибутки а також необхідні фінансові показники.

Особливе місце у фінансовому плані слід приділити розрахунку беззбиткової і запасу фінансової міцності. Запас фінансової міцності є різницею об'єму продажів аналізованого року і об'єму точки беззбиткової.

Мета написання даної курсової роботи – апробація отриманих знань і навиків в області фінансового менеджменту на практиці шляхом виконання всіх необхідних розрахунків, пов'язаних із створенням нового підприємства.

Тема даної роботи вельми актуальна, оскільки дозволяє на практиці підтвердити вірність отриманих знань і звести знання, отримані в рамках дисципліни «фінансовий менеджмент» і суміжних з нею дисциплін («економіка підприємства», «фінанси підприємств» і так далі) в єдину систему.

Об'єктом дослідження – знов створене ТОВ «Меблі МММ» для виробництва корпусних меблів.

Предмет дослідження - фінансово-господарська діяльність об'єкту дослідження.

РОЗДІЛ 1 ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ І ЦІНИ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Загальна характеристика підприємства_

У даній курсовій роботі необхідно розробити фінансовий план підприємства. Передбачається відкриття ВАТ «Меблі МММ» по виробництву і збірці корпусних меблів. Меблі з натуральних матеріалів (дерево) мають достатньо високу собівартість, а отже і ціну. У зв'язку ситуацією що склалася в країні – спостерігається фінансова криза – пропонується проводити меблі з дешевшої сировини – ДСП. Передбачається, що меблі проводитимуться під замовлення. Збут продукції планується на території Харківської області.

Основною продукцією підприємства є шафи і тумби. Попит на ці товари постійний, а отже, проблем з реалізацією не повинно виникнути. Хоча необхідно враховувати такий факт як конкуренція, оскільки на ринку достатньо велика кількість виробників ідентичної продукції. Щоб напрацювати собі постійних клієнтів і не втратити їх необхідно проводити політику «низьких цін», або політику «кращої якості».

Для фірми буде орендовано приміщення (50м * 60м = 300 м2) в місті Харкові з робочою зоною 290 м2 і 10 м2 для кабінету директора, де розміщуватиметься устаткування (столярний верстат, верстат по тій, що клеїть кромки), шуруповерт. Також в цьому приміщенні буде розташований адміністративний кабінет з комп'ютером.

Робочий персонал складатиметься з директора (він же бухгалтер), 2 столяри, 2 клеїльники, 2 складальники і прибиральниця.

На даній фірмі штат матиме вигляд:

1. Директор (бухгалтер, менеджер) - 1
2. Столяр - 2
3. Клеїльник – 2
4. Складальник - 2
5. Прибиральниця - 1
6. Охоронець - 3

Планується випускати 200 шаф і 400 тумбочок в місяць при 8 годинному робочому дні в 2 зміни. Збут продукції проводитиметься в меблеві магазини міста і області.

У роботі буде розроблений фінансовий план організації підприємства по збірці корпусних меблів, який включатиме:

­         розрахунок собівартості однієї одиниці товару з докладним розрахунком всіх статей витрат;

­         операційний аналіз виробництва;

­         графіки потоків грошових коштів в щомісячному розрізі;

­         прогнозні форми звітності підприємства – форма №1, №2, №3;

­         оцінку показників ліквідності, оборотності.

Планується закупівля матеріалів: що ламінує ДСП, ДВП, стрічка (кромка) і готових напівфабрикатів (ручки, шурупи, навіси на дверях, гачки, вішалка, гумові ніжки). Столяр на верстаті зраджує ДСП необхідну форму і передає його на ту, що клеїть кромки. Після цього заготовки переходять безпосередньо до робочим по збірці, які збирають готові меблі. Менеджер (в особі директора) – шукає можливі шляхи збуту.

Інформаційною базою для проведення дослідження стали законодавчі і нормативні документи України, спеціалізована література по темі дослідження, публікації провідних економістів і аналітиків, а також фактичні дані планованого підприємства.

Слід зазначити, що умови і передумови, на яких грунтується дана робота, носять практичний характер і грунтуються на практичних фактах.

Основним видом проектованої діяльності є виробництво корпусних меблів, основною продукцією є шафи і тумбочки з ДСП. Однією з умов успіху у виробництві меблів є якісні меблі, а найголовніше за ціною нижче, ніж у производителей-конкурнтов. Тому особлива увага приділяється ціні продукції, а саме закупівлі готових напівфабрикатів і матеріалів по прийнятних цінах, що знижуватиме собівартість продукції, а отже і ціну. Ми знайшли контрагентів, які готові продавати нам напівфабрикати і матеріали за нижчою ціною, ніж інші за умови, що розрахунок ми проводитимемо 65% через місяць, і 35% - через 2 місяці.

Планований об'єм виробництва – 280 шт. в місяць. Причому 80 шт. – шафи, 200 шт. – тумбочки.

Основною ідеєю проекту є виробництво і реалізація корпусних меблів на регіональному ринку. У проекті передбачено виявлення умов ринку і прогноз продажів готовій продукції при нарощуванні потужності виробництва.

Завданнями бізнесу в інвестиційний період є:

- вводить до ладу устаткування і виробництво меблів з метою забезпечення технологічного процесу по закупівлі матеріалів і готових напівфабрикатів, а також по реалізації кінцевого продукту споживачам;

- закріплення і розширення сегменту регіонального ринку збуту корпусним меблям на основі прямих договорів з контрагентами;

- забезпечення накопичення маси прибули від виробництва і збуту готовій продукції, достатній для задоволення власних потреб і розвитку виробництва.

Передбачається, що реалізація продукції спочатку здійснюватиметься тільки на території Харкова і Харківської області, але в перспективних цілях підприємства – розвиток і вихід на всі ринки України.

1.2 Бюджет змінних витрат

Система обліку змінних витрат виникла в США в період Великої депресії і набула широкого поширення в 50-х роках. До початку Великої депресії (1928 р.) залишки готової продукції оцінювалися за собівартістю, обчисленою за повними витратами. Депресія привела до створення великих запасів нереалізованої продукції, а оцінка за повними витратами, на думку аналітиків того часу, приводила до штучного спотворення прибули. Постійні витрати, які не залежать від об'єму виробництва і розмірів доходу, перерозподіляючись між звітними періодами, значно впливали на величину розрахункового прибутку. На думку аналітиків, слід було розраховувати віддачу понесених витрат через зв'язок об'єму виробництва з витратами і доходами. У цьому аспекті було вирішено, звичайно, достатньою мірою умовно, розділити сукупні витрати змінні, які ототожнювалися з прямими, і на постійних, які називалися даремними і ототожнювалися з непрямими. Нова система витрат отримала назву «директ-костинг».

Суть системи базується на виразі «директ-кост план», введеному Джонатаном Харрісом в 1936 р. при розгляді ним методики калькуляції витрат виробництва підприємства. У змісті місячного звіту про прибутки і збитки почали розмежовувати звичайні виробничі витрати і непрямі накладні витрати. Диференціація виробничих витрат дозволила визначати залежність об'єму прибули від об'єму реалізації продукції і управляти собівартістю. Таким чином, суть цієї системи була зведена до наступного: прямі витрати узагальнюють по видах готових виробів, непрямі ж витрати збирають на окремому рахунку і списують на загальні фінансові результати того звітного періоду, в якому вони виникли. Якщо з суми виручки по кожному виробу виключити змінні витрати по цьому виробу, то отримаємо брутто-прибуток по цьому виробу. Підсумувавши брутто-прибуток всіх виробів, можна отримати загальну величину прибули, призначеної для покриття загальної суми постійних витрат.

Система директ-костинг має декілька відмітних особливостей: перша — розділення виробничих витрат на змінних і постійних; друга — калькуляція собівартості продукції за обмеженими витратами; третя — відбувається в два етапи.

На першому етапі встановлюється зв'язок об'єму виробництва готової продукції з прямими (змінними) витратами, відбивається рентабельність виробництва окремих видів продукції. На другому етапі узагальнені на одному рахунку непрямі (постійні) витрати зіставляються з внеском, отриманим від реалізації кожного виду продукції. Результат відображає рентабельність всього виробництва і реалізації. Таким чином, ця система орієнтована на реалізацію. Чим більше об'єм реалізації, тим більше за прибуток отримує підприємство. Оцінюють готову продукцію і незавершене виробництво тільки за змінними (прямим) витратами. Така система оцінки спонукає підприємства знаходити можливості збільшення реалізації. Система обліку директ-костинг на підприємствах може бути організована по-різному. Тут використовуються два підходи: автономність і інтеграція. Система Харріса була заснована на інтеграції управлінського і фінансового обліку. Загальна система записів управлінського і фінансового обліку передбачає віддзеркалення в головній книзі всіх внутрішніх оборотів.

Моністична (інтегрована) система ведення обліку відрізняється складністю, великим об'ємом облікових операцій, нерідко дорога у виконання, непрактична. У багатьох випадках інтегрована система порушує принцип управлінського обліку — збереження комерційної таємниці.

Калькуляція собівартості продукції по змінних витратах забезпечує контроль над постійними витратами, за вкладеннями в отримання прибутку кожного виду продукту, що випускається, за дотриманням асортименту випуску продукції. Такі калькуляції виявляють неконтрольовані центрами відповідальності витрачання, відмінності між прибутковими і неприбутковими операціями, поведінка витрат щодо нормативів.

Іншим важливим моментом калькуляції собівартості продукції за змінними витратами, є зв'язок калькуляції з аналізом беззбиткової виробництва, яка формує інформацію для розрахунку оптимального співвідношення об'єму і прибутку.

До переваг вибору принципу калькуляції по змінних витратах слід віднести його безпосередній вплив на встановлення цін на вироби, стимулювання продуктивності різних сегментів бізнесу.

Особливістю сучасної системи директ-костинг є використання стандартів (норм) не тільки по змінних витратах, але і по постійних, зокрема по змінній частині постійних накладних витрат.

Матеріальні витрати на виготовлення  розраховуються як сума витрат на матеріали необхідні для його виготовлення. Планується проводити в місяць 400 тумбочок і 200 шаф.

Розрахунки матеріальних витрат на загальну кількість крісел і диванів в табл. 1.1 і табл.1.2.