Організаційне та інформаційне забезпечення процесу управління фінансами

 

На основі отриманих даних звітності про власний капітал можемо говорити про те, що звітність складено правильно, а сам власний капітал формується за рахунок статутного капіталу, додатково вкладеного капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного к капіталу та нерозподіленого прибутку. Розмір власного капіталу протягом звітного року зріс на 5097 тис. грн., що є позитивним в аспекті зростання ринкової вартості ПАТ «Полтавакондитер».

 

4. Аналіз управління грошовими потоками підприємства

 

Даний підрозділ містить  частковий аналіз управління грошовими  коштами шляхом розрахунку операційного чистого грошового потоку (CASH-FLOW) та показників грошового потоку підприємства.

Операційний чистий грошовий потік (CASH-FLOW) можна розглядати як критерій оцінювання внутрішнього потенціалу фінансування підприємства.

Прямий метод передбачає розрахунок операційного чистого грошового  потоку (CASH-FLOW) як різницю між вхідними та вихідними грошовими потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства.

Непрямий метод здійснюється зворотним до прямого методу розрахунком. Від’ємне значення FREE CASH-FLOW, яке має  місце в наведеному прикладі, показує, що для здійснення запланованих видатків підприємство має потребу у зовнішньому фінансуванні, котра виникла в результаті дефіциту внутрішніх джерел фінансування. Позитивне значення FREE CASH-FLOW свідчить про наявність надлишку коштів, які можуть бути використані для таких цілей:

• виплата дивідендів;
• погашення банківських позичок;
• викуп власних корпоративних прав.

Проведемо розрахунок чистого  грошового потоку ПАТ «Полтавакондитер» за 2010 рік прямим методом. Проведені розрахунки наведемо в таблиці 2.4.1.

 

Таблиця 2.4.1.

РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОГО CASH-FLOW

	ПРЯМИЙ МЕТОД	Рядки	Сума, тис.грн.
(+)	Грошові надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035 (Ф2)	390204,0
(-)	Грошові виплати постачальникам за сировину, матеріали, послуги тощо	230 (Ф2)	297248,0
(-)	Грошові видатки на утримання персоналу	240 (Ф2)	40929,0
(+)	Інші грошові надходження, які  не належать до інвестиційної та фінансової діяльності	060 (Ф2)	192111,0
(-)	Інші грошові видатки для  покриття операційних витрат, які  не стосуються інвестиційної і фінансової діяльності	070+080+090 (Ф2)	233419,0
(-)	Сплата відсотків за користування позиками	140 (Ф2)	408,0
(-)	Сплата податків на прибуток	180 (Ф2)	4669,0
	= CASH-FLOW (операційний)		5642,0

 

Аналіз рух грошових коштів показує, що чистий грошовий потік ПАТ «Полтавакондитер» від операційної діяльності складає 5642,0 тис. грн. прямим методом.

Далі необхідно розрахувати  показники, що характеризують грошовий потік підприємства ПАТ «Полтавакондитер» за 2010 рік.

Показники грошового потоку підприємства:

– показник  тривалості погашення заборгованості – визначається шляхом ділення позикового капіталу нетто (зменшеного на суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та чистої реалізованої вартості поточної дебіторської заборгованості) на грошовий потік (CASH-FLOW) операційний. Показує, скільки років потрібно підприємству, щоб розрахуватися зі своїми боргами за рахунок результатів операційної діяльності;

            _(2.38)

Оскільки сума позикового капіталу менша за суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та чистої реалізованої вартості поточної дебіторської заборгованості, то показник тривалості погашення заборгованості становить -0,12р. 

– показник обернено пропорційний до тривалості погашення заборгованості. Відношення операційного CASH-FLOW  до заборгованості нетто. Зображує здатність підприємства розрахуватися зі своїми боргами за рахунок грошових надходжень від операційної діяльності;

                _(2.39)

– показник самофінансування інвестицій, % – визначається шляхом ділення операційного CASH-FLOW на величину чистих інвестицій (сума приросту нематеріальних активів, основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій). Вказує на частку інвестицій, профінансовану за рахунок внутрішніх джерел. Чим вищий цей показник, тим менше підприємство вдавалося до залучення зовнішніх фінансових ресурсів при фінансуванні інвестицій;

Тобто, частка інвестицій профінансованих  за рахунок внутрішніх джерел становить  35,12%.

– чиста CASH-FLOW-маржа, % – відношення CASH-FLOW операційного до обороту від реалізації. Показує, скільки відсотків виручки від реалізації залишається на підприємстві після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності;

                                     _(2.41)

Тобто 1,45% виручки від реалізації залишається на підприємстві після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності.

– показник відношення CASH-FLOW до власного капіталу. Показує чистий грошовий потік на одиницю власного капіталу.

                                                    _(2.42)

(грн./грн.)

Отже чистий грошовий потік  на одиницю власного капіталу складає 0,032 грн. /грн. .

На основі проведених розрахунків  операційного чистого грошового  потоку (CASH-FLOW) та показників, що його характеризують можемо зробити відповідні висновки. На ПАТ «Полтавакондитер» є, як довгострокові зобов’язання, так і поточні зобов’язання. Оскільки сума позикового капіталу менша за суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та чистої реалізованої вартості поточної дебіторської заборгованості, то показник тривалості погашення заборгованості становить      0,12р. і   при цьому здатність розрахуватись становить 8,64 грн. грн.. На кінець 2010 року на підприємстві залишилось 1,45% виручки від реалізації після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності, що свідчить про низьку прибутковість операційної діяльності ПАТ «Полтавакондитер». В процесі фінансуванні інвестицій підприємство використовує в основному позиковий капітал, при цьому частка інвестицій профінансованих за рахунок власних джерел становить 35,12%, відповідно на одиницю власного капіталу припадає 0,032 грн/грн. (тобто 3,2%)  чистого грошового потоку.

2. 5. Оптимізація  структури капіталу підприємства

 

Оптимізація структури капіталу підприємства здійснюється з використанням  механізму фінансового лівериджу. Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позичкових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Показник, який відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається  ефектом фінансового лівериджу. Він розраховується за наступною  формулою:

  (2.43)

де ЕФЛ – ефект фінансового лівериджу, який полягає в зростанні коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

 – ставка податку на  прибуток, виражена десятковим дробом;

– коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

 – середній розмір відсотків  за кредит, які підприємство виплачує  за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

Звідси три основні  складові:

1) Податковий коректор  фінансового левериджу (1 - Спп  ), який показує якою мірою проявляється  ефект фінансового левериджу  у зв’язку з різним рівнем  оподаткування прибутку.

2) Диференціал фінансового  левериджу (КВРа – ВКб), котрий  характеризує різницю між коефіцієнтом  валової рентабельності активів  та середнім розміром відсотка  за кредит.

3) Коефіцієнт фінансового  левериджу (ПК/ВК), що характеризує  суму позичкового капіталу, який  підприємство використовує, в розрахунку  на одиницю власного капіталу.

Для розрахунку ефекту фінансового  лівериджу необхідно провести допоміжні  розрахунки – розрахунки складових  елементів:

Таким чином, розрахувавши необхідні  елементи ми можемо сформувати оптимальну структуру капіталу з урахуванням  ефекту фінансового лівериджу:

Таблиця 2.5.1.

Формування оптимальної  структури капіталу з урахуванням

ефекту фінансового  левериджу, тис.грн.

№ з/п	Показники	Варіанти структури капіталу підприємства
		І	ІІ	ІІІ
1	2	3	4	5
1.	Середня сума всіх активів (капіталу), який використовується, в періоді, що розглядається,з неї:	220077,5	220077,5	220077,5
2.	Середня сума власного капіталу	171905,5	110038,75	88031,0
3.	Середня сума позичкового  капіталу	48172,0	110038,75	132046,5
44.	Сума валового прибутку (без  врахування витрат по сплаті відсотків  за кредит)	53157,0	53157,0	53157,0
5.	Коефіцієнт валової рентабельності активів (без урахування витрат по сплаті відсотків за кредит), %	24,15	24,15	24,15

 

 

Продовження таблиці 2.5.1

1	2	3	4	5
66.	Середній рівень відсотків  за кредит, %	18,0	18,0	18,0
77.	Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позичкового  капіталу (гр.3 х гр. 6) : 100	8670,96	19806,98	23768,37
88.	Сума валового прибутку підприємства з урахуванням витрат по сплаті відсотків  за кредит (гр.4 – гр.7)	44486,04	33350,02	29388,63
9.	Ставка податку на прибуток, виражена дес. дробом	0,21	0,21	0,21
110.	Сума податку на прибуток (гр.8 х гр.9)	9342,07	7003,50	6171,61
11.	Сума чистого прибутку, який залишився в розпорядженні  підприємства після уплати податку (гр.8 – гр.10)	35143,97	26346,52	23217,02
12.	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності, % (гр.11 х 100) : гр.2	20,44	23,94	26,37
13.	Приріст рентабельності власного капіталу у зв’язку з використанням  позичкового капіталу, у % (по відношенню до підприємства «А») (ЕФЛ)	1,4	4,9	3,3

 

Розраховуємо ефект фінансового  левериджу для кожного типу структури  капіталу:

1.  Тобто, можна зробити висновок, що використання підприємством такого обсягу позикових коштів позитивно впливає на показник рентабельності власного капіталу.
2.  В даному випадку, можна зробити висновок, що структура капіталу підприємства також  буде оптимальною, так я ефект фінансового левериджу має  додатне значення.

Визначення загальної  потреби в капіталі. Для розрахунків приросту капіталу в поєднанні з іншими показниками може бути використана модель фінансової підтримки економічного зростання, що дозволяє оптимізувати основні пропорції, пов’язані з приростом обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді. Ця модель має такий вигляд:

  (2.44)

де  – заданий темп економічного зростання, що визначається рівнем приросту продажів продукції;

∆РП – приріст суми реалізації продукції в плановому періоді;

РП – сума реалізованої продукції в звітному періоді;

 – коефіцієнт капіталізації  прибутку, виражений десятковим  дробом (0,8) ;

ЧП – загальна сума чистого прибутку підприємства;

СК – сума власного капіталу, що використовується;

ПК – сума позикового капіталу, що використовується;

А – загальна сума активів (капіталу) підприємства

Отже приріст капітулу для  нашого підприємства має становити 93,8%.

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості ґрунтується на оцінюванні вартості власного і позикового капіталу при  різних умовах залучення й здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня  фінансових ризиків пов’язана з  процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових  частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються  на такі групи: позаобігові активи, постійна та змінна частини оборотних  активів.

Підходи до фінансування різних груп активів:

1. консервативний – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу  повинні фінансуватись позаобігові активи, постійна частина оборотних активів і половина змінної частини оборотних активів ; друга половина змінної частини оборотних активів повинна фінансуватись за рахунок короткострокового позикового капіталу. Так модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства.
2. помірний (компромісний) – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватись позаобігові активи, постійна частина оборотних активів. За рахунок короткострокового позикового капіталу – весь обсяг змінної частини оборотних активів.
3. агресивний – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу  повинні фінансуватись всі позаобігові активи. Тоді поточні активи будуть на рівні з поточними зобов’язаннями.