Фінансовий аналіз як елемент фінансового менеджменту

 

Звіт про власний капітал (форма №4)

Власний капітал - це активи підприємства, що залишаються після вирахування його зобов'язань перед зовнішніми постачальниками.

Слід зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість активів, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства.

Разом з тим, власний капітал  є основою для початку і  продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

-  довгострокового фінансування господарської діяльності - знаходиться у розпорядженні підприємства необмежене довго;

-  відповідальності та захисту прав кредиторів - відображений у балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

-  компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатися за

рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможності - при наданні кредиту за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

-  фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

-  самостійності та влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;

- розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Підприємство може забезпечити  збереження свого капіталу тільки при  отриманні прибутку.

Власний капітал утворюється  двома шляхами:

-  внесенням власниками  підприємства грошей та інших  активів;

-  накопиченням суми  доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок прибуткової  господарської діяльності, а також збільшення вартості активів, непов'язаних із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка (індексація) необоротних активів, переоцінка оборотних активів тощо).

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку.

Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

-  інвестований (вкладений  або сплачений капітал);

-  прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється  на:

-  статутний, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

-  додатковий (нервєстрований) — це додатково вкладений та індексований капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітал  виконують різні функції. Так, статутний  капітал це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він  забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену занодавством суму.

Звіт про власний капітал  містить інформацію про види власного капіталу (їх наведено 8) і види (причини) змін (збільшення, зменшення) капіталу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Характеристика інформаційної  бази підприємства за звітом про рух власного капіталу

Стаття	Код	Зміст інформації показників
Залишок на початок року	10	Власний капітал за його видами (статутний, пайовий, додатковий, інший додатковий, резервний, нерозподілений прибуток)
Коригування
Зміна облікової політики	20	Суми   коригувань,   зумовлені   зміною облікової  політики
Виправлення помилок	30	Суми коригувань, зумовлені  виправленням помилок
Інші зміни	40	Суми коригувань, зумовлені  подіями, що відбулися після звітної  дати
Скоригований залишок	50	Власний капітал на початок  звітного року після внесення відповідних  коригувань (рядки 010-040)
Переоцінка активів
Дооцінка основних засобів	60	Дооцінка до справедливої вартості
Уцінка основних засобів	70	Уцінка до справедливої вартості
Дооцінка незавершеного  виробництва	80	Дооцінка до справедливої вартості
Уцінка незавершеного  виробництва	90	Уцінка до справедливої вартості
Дооцінка нематеріальних активів	100	Дооцінка до справедливої вартості
Уцінка нематеріальних активів	110	Уцінка до справедливої вартості
Чистий прибуток (збиток) за звітний період	130	Чистий прибуток (збиток) за звітом про фінансові результати
Розподіл прибутку
Виплати власникам (дивіденди)	140	Нараховані дивіденди  та інший розподіл прибутку між власниками
Спрямування прибутку до статутного капіталу	150	Поповнення статутного капіталу
Відрахування до резервного капіталу	160	Поповнення резервного капіталу
Внески учасників
Внески до капіталу	180	Збільшення     власного     капіталу     за рахунок внесків
Погашення заборгованості з  капіталу	190	Збільшення власного капіталу за рахунок зменшення неоплаченого капіталу
Вилучення капіталу
Викуп акцій (часток)	210	Вартість викуплених акцій (часток) внаслідок виходу учасника
Перепродаж викуплених акцій (часток)	220	Кошти від перепродажу  викуплених акцій (часток)
Анулювання викуплених акцій (часток)	230	Вартість анульованих  акцій (часток)
Вилучення частки в капіталі	240	Вартість частки
Зменшення номінальної вартості акцій	250	Сума зменшення номінальної  вартості акцій
Інші зміни в капіталі
Списання невідшкодованих  збитків	260	Сума списаних збитків
Безкоштовно отримані активи	270	Сума одержаних активів
Разом зміни в капіталі	290	Підсумок змін у складі власного капіталу, рядки 060 0280)
Залишок на кінець року	330	Власний капітал за його видами

У табл. 1.4 представлене призначення основних компонентів фінансової звітності.

Таблиця 1.4

Призначення основних компонентів  фінансової звітності

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс (форма № 1)	Наявність економічних ресурсів, що контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності і платоспроможності  підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка і прогнозування змін в економічних ресурсах, що підприємство, імовірно, контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати (форма № 2)	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка і прогноз прибутковості діяльності підприємства, структури доходів і витрат.
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3)	Генерування і використання коштів протягом звітного періоду	Оцінка і прогноз операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства
Звіт про власний капітал (форма № 4)	Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка і прогноз змін у власному капіталі
Примітки	Обрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо  у фінансових звітах, але обов'язкова за стандартами бухгалтерського обліку. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її розуміння	Оцінка і прогноз: облікової  політики; ризиків, що впливають на підприємство; ресурсів і зобов'язань підприємства; діяльності підрозділів підприємства і т.д.

2. МЕТОДИКА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ ВАТ "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ"

 

 

 

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства

 

 

Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового  стану і основних результатів  фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення  резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку, це засіб нагромадження, трансформації  й використання інформації фінансового  характеру. Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту  та аудиту .

Систематичний аналіз фінансового  стану підприємства, його ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства і величина його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Фінансовий аналіз сприяє оптимізації забезпечення фінансових ресурсів, їх формування і використання, вдосконаленню поточного та довготермінового планування діяльності, а отже, є основою для управління фінансами підприємства й для роботи контролерів

Фінансова стійкість підприємства — це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати  рівновагу своїх активів і  пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого  рівня ризику.

Фінансова стійкість одна із найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

На стійкість підприємства впливають різні фактори:

-  стан підприємства  на товарному ринку;

-  виробництво дешевої  продукції, що користується попитом;

-  потенціал у діловому  співробітництві;

-  ступінь залежності  від зовнішніх кредиторів та  інвесторів;

-  наявність платоспроможних  дебіторів;

-  ефективність господарських  і фінансових операцій та ін.

         Залежно від впливу різних  факторів можна виділити такі  види стійкості. 

Внутрішня стійкість - це загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі досягнення такої стійкості лежить принцип активного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів.

Загальна стійкість - досягається рухом грошових потоків, що забезпечують постійне перевищення надходження доходів над їхніми витратами.

Фінансова стійкість - визначається стабільним перевищенням доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і безперебійний процес виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

При проведенні аналізу головна  увага приділяється внутрішнім факторам, що залежать від діяльності підприємства, на який воно має можливість впливати, коректувати їхній вплив і у визначеній мірі управляти ними.

Розглянемо основні внутрішні  фактори.

Стійкість підприємства насамперед залежить від складу і структури продукції, що випускається, і послуг, що робляться, у нерозривному зв'язку з витратами виробництва. Причому важливе співвідношення між постійними і змінними витратами.

Іншим важливим фактором фінансової стійкості підприємства є оптимальний склад і структура активів, а також правильний вибір стратегії управління ними. Мистецтво управління поточними активами полягає втому, щоб тримати на рахунках підприємства лише мінімально необхідну суму ліквідних кошів, яка потрібна для поточної оперативної діяльності.

Значним внутрішнім фактором фінансової стійкості є склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір стратегії і тактики управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку, тим спокійніше воно може себе почувати. При цьому важлива не тільки загальна маса прибутку, а й структура її розподілу, особливо та частка, що спрямовується на розвиток виробництва.

Великий вплив на фінансову  стійкість підприємства здійснюють засоби, які додатково мобілізуються на ринку позикових капіталів. Чим більше засобів може залучити підприємство, тим вищі його фінансові можливості. Однак зростає і фінансовий ризик - чи здатне буде підприємство своєчасно розплачуватися зі своїми кредиторами.

Крім того, до внутрішніх факторів слід віднести компетенцію і професіоналізм менеджерів підприємства, їх уміння враховувати зміни внутрішнього і зовнішнього середовища.

До зовнішніх факторів відносять вплив економічних умов господарювання, сучасну техніку і технологію, платоспроможний попит і рівень доходів споживачів, податкову, кредитну політику уряду, законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємства, зовнішньоекономічні зв'язки, систему цінностей у суспільстві та ін.

Впливати на ці фактори  підприємство не в змозі, воно лише може адаптуватися до їхнього впливу.

Фінансова стійкість, яка  визначається загальною  фінансовою структурою капіталу підприємства, ґрунтується  на дотриманні таких принципів:

Принцип 1. Раціональна політика залучення позиченого капіталу (незалежність).

Принцип 2. Необхідна  достатність прибутковості функціонування капіталу  (прибутковість).

Принцип 3. Підтримка  ліквідність функціонуючого капіталу на оптимально необхідному рівні (ліквідність),

Принцип 4. Необхідний рівень динамізму функціонування капіталу, ділової та ринкової активності підприємства.