Лекции по "Финансовому праву"

11* зарахування доходів бюджету  до іншого, ніж визначено Бюджетним  кодексом чи законом про Державний  бюджет України, бюджету, в  тому числі внаслідок здійснення  поділу податків і зборів (обов’язкових  платежів* та інших доходів між  бюджетами з порушенням визначених  розмірів;

12* здійснення державних (місцевих* запозичень, надання державних (місцевих* гарантій з порушенням вимог  Бюджетного кодексу;

13* прийняття рішень, що призвели  до перевищення граничних обсягів  державного (місцевого* боргу чи  граничних обсягів надання державних  (місцевих* гарантій;

14* розміщення тимчасово вільних  коштів бюджету з порушенням  вимог Бюджетного кодексу;

15* створення позабюджетних фондів, порушення вимог Бюджетного кодексу  щодо відкриття позабюджетних  рахунків для розміщення бюджетних  коштів;

16* порушення порядку або термінів  подання, розгляду і затвердження  кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі  виконання бюджету, затвердження  у кошторисах показників, не підтверджених  розрахунками та економічними  обґрунтуваннями;

17* порушення порядку або термінів  подання і затвердження паспортів  бюджетних програм (у разі застосування  програмно-цільового методу у  бюджетному процесі*;

18* порушення встановлених термінів  доведення документів про обсяги  бюджетних асигнувань до розпорядників  бюджетних коштів нижчого рівня  або одержувачів бюджетних коштів;

19* порушення порядку та термінів  відкриття (закриття* рахунків в  органах Державного казначейства  України;

20* взяття зобов’язань без відповідних  бюджетних асигнувань або з  перевищенням повноважень, встановлених  Бюджетним кодексом чи законом  про Державний бюджет України;

21* порушення порядку реєстрації  та обліку бюджетних зобов’язань,  включаючи необґрунтовану відмову  в реєстрації або несвоєчасну  реєстрацію бюджетних зобов’язань;

22* порушення вимог Бюджетного  кодексу при здійсненні попередньої  оплати за товари, роботи та  послуги за рахунок бюджетних  коштів, а також порушення порядку  і термінів здійснення такої  оплати;

23* здійснення платежів за рахунок  бюджетних коштів без реєстрації  бюджетних зобов’язань, за відсутності  підтвердних документів чи при  включенні до платіжних документів  недостовірної інформації, а також  безпідставна відмова у проведенні  платежу органами Державного  казначейства України;

24* нецільове використання бюджетних  коштів, тобто їх витрачання на  цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим  законом про Державний бюджет  України (ішенням про місцевий  бюджет*;

- напрямам використання бюджетних  коштів, визначених у паспорті  бюджетної програми (у разі застосування  програмно-цільового методу у  бюджетному процесі* або в порядку  використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису  бюджету, кошторису, плану використання  бюджетних коштів*;

25* порушення вимог Бюджетного  кодексу при здійсненні витрат  державного бюджету (місцевого  бюджету* у разі несвоєчасного  набрання чинності законом про  Державний бюджет України (несвоєчасного  прийняття рішення про місцевий  бюджет*;

26* надання кредитів з бюджету  чи повернення кредитів до  бюджету з порушенням вимог  Бюджетного кодексу та/або встановлених  умов кредитування бюджету;

27* здійснення бюджетними установами  запозичень у будь-якій формі  або надання бюджетними установами  юридичним чи фізичним особам  кредитів з бюджету всупереч  Бюджетному кодексу;

28* здійснення видатків, кредитування  місцевого бюджету, які відповідно  до Бюджетного кодексу мають  проводитися з іншого бюджету;

29* здійснення видатків бюджету  чи надання кредитів з бюджету  без встановлених бюджетних призначень  або з їх перевищенням всупереч  Бюджетному кодексу чи закону  про Державний бюджет України;

30* порушення вимог Бюджетного  кодексу щодо виділення коштів  з резервного фонду бюджету;

31* порушення встановлених вимог  щодо застосування бюджетної  класифікації;

32* включення недостовірних даних  до звітів про виконання державного  бюджету (місцевого бюджету*, річного  звіту про виконання закону  про Державний бюджет України  (рішення про місцевий бюджет*, а також порушення порядку  та термінів подання таких  звітів;

33* порушення встановлених вимог  щодо ведення бухгалтерського  обліку та складання звітності  про виконання бюджетів;

34* порушення встановлених порядку  або термінів подання фінансової  і бюджетної звітності бюджетних  установ, а також подання такої  звітності у неповному обсязі;

35* невідповідність даних, наведених  у фінансовій і бюджетній звітності  бюджетних установ, даним бухгалтерського  обліку;

36* включення недостовірних даних  до звітів про виконання паспортів  бюджетних програм (у разі застосування  програмно-цільового методу у  бюджетному процесі*, а також порушення  порядку та термінів подання  таких звітів;

37* видання нормативно-правових  актів, що зменшують надходження  бюджету або збільшують витрати  бюджету всупереч закону;

38* здійснення видатків на утримання  бюджетної установи одночасно  з різних бюджетів всупереч  Бюджетному кодексу чи закону  про Державний бюджет України;

39* порушення вимог щодо оприлюднення  та доступності інформації про  бюджет;

40* інші випадки порушення бюджетного  законодавства учасником бюджетного  процесу.

 До інших випадків порушення  бюджетного законодавства можна  віднести, наприклад, склади бюджетних  правопорушень, передбачені статтею  123 Бюджетного кодексу України,  за вчинення яких відповідальність  несуть органи Державного казначейства  України: 1* невиконання вимог щодо  ведення бухгалтерського обліку  та складання звітності про  виконання бюджетів; 2* несвоєчасність  подання звітності про виконання  бюджетів; 3* здійснення витрат з  перевищенням показників, затверджених  розписом бюджету; 4* порушення в  процесі контролю за бюджетними  повноваженнями при зарахуванні  надходжень бюджету та здійсненні  платежів за бюджетними зобов’язаннями  розпорядників бюджетних коштів  відповідно до бюджетних асигнувань;

5* недотримання порядку казначейського  обслуговування державного і  місцевих бюджетів.

Керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог  щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів, встановлених Бюджетним кодексом.

3. фінансові правопорушення у  сфері валютного регулювання: 

 здійснення операцій з валютними  цінностями без одержання генеральної  чи індивідуальної ліцензії Національного  банку України; 

 порушення порядку розрахунків  у валютних операціях за зовнішньоекономічними  договорами (контрактами* тощо.

4.     фінансові правопорушення  у сфері публічних банківських  відносин:

-          відсутність  в уповноважених банках, інших  фінансових установах документів, що підтверджують правомірність  проведення ними валютних операцій  своїх клієнтів;

-          несвоєчасне  подання, приховання або перекручення  встановленої Національним банком  звітності про валютні операції  тощо.

5.фінансові правопорушення у  сфері грошово-касових операцій:

- перевищення встановлених лімітів  залишку готівки в касах; 

- порушення баком, що обслуговує  отримувача, строків завершення  переказу тощо.

6.фінансові правопорушення у  сфері загальнообов’язкового державного  соціального страхування: 

- несвоєчасна сплата страхових  внесків страхувальниками або  неповна їх сплата;

- ухилення страхувальника від  реєстрації або несвоєчасна реєстрація  в територіальних органах Пенсійного  фонду тощо.

Правопорушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального  страхування — протиправне винне  діяння суб'єкта таких суспільних відносин, який зазіхає на соціальні цінності у сфері державного пенсійного та соціального страхування, що призводить до ненадходження коштів до відповідного фонду або неподання (несвоєчасного  подання* звітності й за що встановлено  фінансово-правову відповідальність.

 Особливості їх складу, заходи  відповідальності та порядок  їх застосування, органи, наділені  відповідною компетенцією уживати  таких заходів — ці та інші  питання буде розглянуто в  подальших главах підручника, присвячених  конкретним видам фінансових  правовідносин. 

 У фінансово-правових нормах  встановлюються заходи державного  примусу, яких необхідно вжити  до суб'єктів фінансових відносин  у разі вчинення фінансового  правопорушення, а також порядок  притягнення до фінансово-правової  відповідальності.