Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 04:24, курс лекций
Ефективність фінансово-правового регулювання залежить від стану виконання суб'єктами фінансових правовідносин своїх прав та обов'язків, закріплених фінансово-правовими нормами. У суспільстві з високим рівнем правової культури виконання прав та обов'язків забезпечується переважно переконанням учасників суспільних відносин у необхідності дотримуватися суспільно корисної поведінки. Саме цим визначається зміст юридичної відповідальності у позитивному аспекті. Протилежним підходом є розгляд юридичної відповідальності у ретроспективному аспекті.
1. Методологічні проблеми дослідження юридичної відповідальності. Юридична відповідальність у фінансовому праві та фінансово-правова відповідальність.
2. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності.
3. Види фінансово-правової відповідальності та їх особливості.
4. Поняття та ознаки фінансового правопорушення як підстави фінансово-правової відповідальності.
5. Види фінансово-правових правопорушень та їх особливості. Об’єкти правопорушень, що скоюють суб’єкти фінансового права.
6. Переконання та примус при забезпеченні законності у сфері фінансів. Поняття та особливості фінансово-правового примусу.
7. Поняття та особливості фінансово-правових санкцій.
8. Види фінансово-правових санкцій.
9. Поняття та особливості пені у фінансовому праві.
10. Поняття та особливості штрафної санкції.
Принцип одноразовості притягнення до фінансової відповідальності втілюється через призму ст. 61 Конституції України, згідно з якою нікого не можна двічі притягнути до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Притягнення до відповідальності одного й того самого суб'єкта за одне і те ж діяння означає перевищення міри фінансово-правової відповідальності. Разом із тим у фінансовому праві є прецедент, коли норми законодавства встановлюють можливість застосування не просто кількох фінансових санкцій за одне правопорушення, а й фінансової санкції на фінансову санкцію (ПКУ ст. 129.6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом…*.
Принцип ретроактивності (Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів* уточнив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, “стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб”. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам, як вважає Конституційний Суд України, “може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі або іншому нормативно-правовому акті”*.
Принцип своєчасності (ПКУ ст. 114.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу*.
Принцип невідворотності покарання; принцип системного зв’язку фінансово-правової відповідальності з іншими видами відповідальності ((ПКУ ст. 112.1. Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності* ст. 118 ч.2 БКУ*.
Принцип обґрунтованості (ст.. 124 ч. 2 БКУ*;
принцип відмежування фінансової санкції
від фінансового обов’язку;
Міжгалузевим змістом
Фінансово-правова
настає лише за скоєне правопорушення;
її носіями можуть бути як колективні суб'єкти (господарські товариства, бюджетні організації тощо*, так і індивідуальні (наприклад, фізичні особи—платники податків*, наділені деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність за свої протиправні діяння;
базується на застосуванні
державного примусу — державно-
виявляється в обов'язку
має для правопорушника певні негативні наслідки: втрату конкретних благ особистого (позбавлення волі, посади*, організаційного (позбавлення дозволу на банківську або іншу фінансову діяльність, вилучення й анулювання торговельного патенту*, майнового характеру (накладення штрафу, пені, припинення бюджетного фінансування, конфіскація валютних цінностей тощо*;
установлюється державою в особі уповноваженого органу відповідно до санкцій норм права, які визначають вид і міру відповідальності;
є формою негативної реакції держави на правопорушення і суб'єкта, винного у його скоєнні;
реалізується під час правозастосовчої діяльності шляхом дотримання визначеного процесуального порядку та форм, установлених законом.
Водночас фінансово-правовій відповідальності притаманні особливості, пов'язані зі специфікою предмета регулювання фінансового права, а саме:
вона має публічно-майновий
характер. Публічний характер
спрямована на охорону
підставами для притягнення є: норма фінансового права (нормативна*; діяння (дія або бездіяльність*, яке містить склад фінансового правопорушення (фактична*; рішення судового чи фінансового органу про застосування санкцій (процесуальна*;
залежно від виду фінансового
правопорушення провадження у
справі про фінансові
унаслідок застосування
заходи впливу спрямовані на відшкодуваннязбитку та покарання правопорушника у формі, властивій сфері фінансово-правового регулювання, — грошовій;
заходам фінансово-правової
відповідальності притаманна
передбачає власні санкції (штраф, пеня, припинення бюджетного фінансування*, але може забезпечуватися санкціями й інших галузей права.
Останнє дає змогу говорити окремим дослідникам фінансово-правової відповідальності про міжгалузевий характер відповідальності за порушення приписів фінансового законодавства. Так, при порушенні норм бюджетного законодавства можливе паралельне застосування фінансової відповідальності у вигляді припинення бюджетного фінансування та адміністративної чи кримінальної відповідальності до керівника та/або головного бухгалтера бюджетної установи (розпорядника бюджетних коштів* залежно від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. Таким чином, фінансово-правова відповідальність досить тісно пов'язана такими видами юридичної відповідальності, як адміністративна, кримінальна, цивільна, дисциплінарна.
Найтісніший зв'язок у
Наприклад, відповідальності
за порушення податкового
Так, виділяючи
В Водночас О. В. Бризгалін
вказує ряд особливостей
застосування
підставою відповідальності є податкове правопорушення;
відповідальність носить
суб'єктами цієї
до відповідальності зобов'
Таким чином, адміністративну та фінансово-правову відповідальність розрізняють за певними підставами.
Спільними для
Водночас фінансово-правова відповідальність відрізняється від адміністративної за деякими критеріями. Зокрема:
за колом суб'єктів. Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути фізичні особи, з-поміж яких вирізняють спеціального суб'єкта — посадову особу. Суб'єктом фінансової відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також відокремлені підрозділи останніх. Посадових осіб законодавство України не визнає як суб'єктів фінансового правопорушення;
за нормативними підставами. Для фінансово-правової та адміністративної відповідальності вони регулюються нормами різного законодавства — фінансового й адміністративного. Хоча норми фінансового законодавства можуть передбачати можливість застосування адміністративних заходів впливу (це особливо притаманне податковому праву*;
за фактичними підставами. Фінансові й адміністративні правопорушення характеризуються специфічним конкретним складом, у кожного своїм;
за процесуальними підставами. Підставою для адміністративної відповідальності є постанова у справі про адміністративне правопорушення, для фінансово-правової — рішення компетентного органу (судового, правоохоронного або фінансового* про накладення фінансових санкцій;
правовими наслідками застосування. Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до правопорушників штрафних санкцій, тобто має каральний характер. Специфіка фінансово-правової відповідальності — у прагненні компенсувати збитки, завдані несвоєчасним виконанням особою грошових зобов'язань, шляхом застосування компенсаційних санкцій (пеня* і в каральному впливі на правопорушника шляхом штрафних санкцій із метою забезпечити фінансову дисципліну;
за процедурою застосування санкцій до правопорушників. Адміністративна відповідальність реалізується як у судовому, так і позасудовому порядку, в короткі терміни, іноді навіть на місці вчинення правопорушення. До фінансової відповідальності притягують уповноважені органи — як судові, так і спеціальної фінансової компетенції. Терміни притягнення до фінансової відповідальності можуть бути більшими. Наприклад, у податковому законодавстві такий термін становить 1095 днів від моменту скоєння правопорушення (а в разі неподання своєчасно декларації обмежень у термінах взагалі немає*.
Водночас саме до фінансової й адміністративної відповідальності найчастіше притягують за порушення фінансового законодавства. Причому це властиво і для бюджетного, і для податкового, і для банківського законодавства.
Із кримінальною