Лекции по "Финансовому праву"

Принцип одноразовості притягнення  до фінансової відповідальності втілюється через призму ст. 61 Конституції України, згідно з якою нікого не можна двічі  притягнути до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Притягнення до відповідальності одного й того самого суб'єкта за одне і те ж діяння означає перевищення міри фінансово-правової відповідальності. Разом із тим у фінансовому праві є прецедент, коли норми законодавства встановлюють можливість застосування не просто кількох фінансових санкцій за одне правопорушення, а й фінансової санкції на фінансову санкцію (ПКУ ст. 129.6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом…*.

Принцип ретроактивності (Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів* уточнив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, “стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб”. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам, як вважає Конституційний Суд України, “може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі або іншому нормативно-правовому акті”*.

Принцип своєчасності (ПКУ ст. 114.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу*.

Принцип невідворотності покарання; принцип системного зв’язку фінансово-правової відповідальності з іншими видами відповідальності ((ПКУ ст. 112.1. Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності* ст. 118 ч.2 БКУ*.

Принцип обґрунтованості (ст.. 124 ч. 2 БКУ*; принцип відмежування фінансової санкції  від фінансового обов’язку;принцип доцільності полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності. Зазначають, що труднощі реалізації принципу доцільності при застосуванні фінансових санкцій зумовлені передусім відсутністю законодавчого закріплення цілей фінансово-правової відповідальності;

 Міжгалузевим змістом наділений  принцип особистого характеру  відповідальності.

 Фінансово-правова відповідальність  як вид юридичної відповідальності  має загальні ознаки, зокрема: 

 настає лише за скоєне  правопорушення;

 її носіями можуть бути як колективні суб'єкти (господарські товариства, бюджетні організації тощо*, так і індивідуальні (наприклад, фізичні особи—платники податків*, наділені деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність за свої протиправні діяння;

 базується на застосуванні  державного примусу — державно-владного  впливу уповноважених державних  органів на поведінку суб'єктів  правовідносин, що скоїли правопорушення;

 виявляється в обов'язку правопорушника  зазнати покарання (повий обов'язок, якого не існувало до скоєння  правопорушення* за свою протиправну  поведінку; 

 має для правопорушника певні негативні наслідки: втрату конкретних благ особистого (позбавлення волі, посади*, організаційного (позбавлення дозволу на банківську або іншу фінансову діяльність, вилучення й анулювання торговельного патенту*, майнового характеру (накладення штрафу, пені, припинення бюджетного фінансування, конфіскація валютних цінностей тощо*;

 установлюється державою в  особі уповноваженого органу  відповідно до санкцій норм  права, які визначають вид і  міру відповідальності;

 є формою негативної реакції  держави на правопорушення і  суб'єкта, винного у його скоєнні;

 реалізується під час правозастосовчої діяльності шляхом дотримання визначеного процесуального порядку та форм, установлених законом.

Водночас фінансово-правовій відповідальності притаманні особливості, пов'язані зі специфікою предмета регулювання фінансового права, а саме:

 вона має публічно-майновий  характер. Публічний характер виражається  у тому, що фінансове правопорушення  як підстава фінансово-правової відповідальності завдає шкоди публічним інтересам у галузі правового регулювання публічних фінансів; майновий характер полягає у державно-правовому впливі на економічні інтереси суб'єктів, що скоїли фінансове правопорушення;

 спрямована на охорону фінансових  правовідносин; 

 підставами для притягнення є: норма фінансового права (нормативна*; діяння (дія або бездіяльність*, яке містить склад фінансового правопорушення (фактична*; рішення судового чи фінансового органу про застосування санкцій (процесуальна*;

 залежно від виду фінансового  правопорушення провадження у  справі про фінансові правопорушення  може здійснюватися в позасудовому  порядку, має власний термін  давності, підстави зупинення, поновлення, подовження;

 унаслідок застосування юридичної  відповідальності суб'єкти фінансових  правовідносин (фізичні особи,  юридичні особи та їх відокремлені  підрозділи* зазнають певних втрат, переважно майнового характеру;

 заходи впливу спрямовані  на відшкодуваннязбитку та покарання правопорушника у формі, властивій сфері фінансово-правового регулювання, — грошовій;

 заходам фінансово-правової  відповідальності притаманна кумулятивність, тобто поєднання компенсаційної  та каральної мети;

передбачає власні санкції (штраф, пеня, припинення бюджетного фінансування*, але може  забезпечуватися санкціями  й інших галузей права.

 Останнє дає змогу говорити  окремим дослідникам фінансово-правової відповідальності про міжгалузевий характер відповідальності за порушення приписів фінансового законодавства. Так, при порушенні норм бюджетного законодавства можливе паралельне застосування фінансової відповідальності у вигляді припинення бюджетного фінансування та адміністративної чи кримінальної відповідальності до керівника та/або головного бухгалтера бюджетної установи (розпорядника бюджетних коштів* залежно від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. Таким чином, фінансово-правова відповідальність досить тісно пов'язана такими видами юридичної відповідальності, як адміністративна, кримінальна, цивільна, дисциплінарна.

 Найтісніший зв'язок у фінансової  відповідальності з адміністративною. Адміністративну відповідальність розглядають як різновид юридичної відповідальності, що становить сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв'язку Із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами* до осіб, що вчинили адміністративний проступок, передбачених нормами адміністративного права особливих санкцій — адміністративних стягнень. Питання про розмежування фінансово-правової відповідальності та адміністративної відповідальності залишається нерозв’язаним. Логіка думки залежить від відношення до фінансового права (як до окремої галузі, як до підгалузі тощо*.

 Наприклад,  відповідальності  за порушення податкового законодавства,  розглядається як різновид адміністративної відповідальності. Л. Ю. Кроліс, вважає відповідальність, передбачену за порушення податкового законодавства підвидом фінансової відповідальності, яка в свою чергу є різновидом адміністративної відповідальності як виду юридичної відповідальності в системі права.

 Так, виділяючи відповідальність  за порушення податкового законодавства  як різновид адміністративної відповідальності А. В. Бризгалін зазначав, що вона містить усі ознаки останньої:

• є засобом охорони правопорядку;
• складається з застосування заходів державного примусу;
• наступає лише за правопорушення;
• полягає в застосуванні до правопорушника певних негативних наслідків;
• наступає на основі норм права і є наслідком винного діяння;
• реалізується у відповідній процесуальній формі.

 В Водночас О. В. Бризгалін  вказує ряд особливостей характеризують  податкову відповідальність, до  яких відносить: 

 застосування відповідальності  за порушення податкового законодавства  врегульовано нормами податкового  права; 

 підставою відповідальності є податкове правопорушення;

 відповідальність носить виключно  майновий характер, при цьому  стягнення фінансових санкцій,  як правило, відбувається в  грошовій формі; метою адміністративної відповідальності є перш за все припинення (попередження* і покарання, а не відновлення порушених прав. Натомість метою фінансово-правової відповідальності є припинення протиправних дій, поновлення порушених прав та покарання правопорушника.

 суб'єктами цієї відповідальності  є платники податків;

 до відповідальності зобов'язаних  осіб залучають податкові органи та органи податкової поліції.

 Таким чином, адміністративну та фінансово-правову відповідальність розрізняють за певними підставами.

 Спільними для адміністративної та фінансово-правової відповідальності можуть бути такі ознаки, як спрощена процедура накладання стягнення, органи, що їх застосовують. Норми адміністративного права можуть охороняти фінансові відносини (зокрема, статті 162, 165 Кодексу про адміністративні правопорушення України*.

 Водночас фінансово-правова  відповідальність відрізняється від адміністративної за деякими критеріями. Зокрема:

за колом суб'єктів. Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути фізичні особи, з-поміж яких вирізняють спеціального суб'єкта — посадову особу. Суб'єктом фінансової відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також відокремлені підрозділи останніх. Посадових осіб законодавство України не визнає як суб'єктів фінансового правопорушення;

за нормативними підставами. Для фінансово-правової та адміністративної відповідальності вони регулюються нормами різного законодавства — фінансового й адміністративного. Хоча норми фінансового законодавства можуть передбачати можливість застосування адміністративних заходів впливу (це особливо притаманне податковому праву*;

за фактичними підставами. Фінансові й адміністративні правопорушення характеризуються специфічним конкретним складом, у кожного своїм;

за процесуальними підставами. Підставою для адміністративної відповідальності є постанова у справі про адміністративне правопорушення, для фінансово-правової — рішення компетентного органу (судового, правоохоронного або фінансового* про накладення фінансових санкцій;

правовими наслідками застосування. Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до правопорушників штрафних санкцій, тобто має каральний характер. Специфіка фінансово-правової відповідальності — у прагненні компенсувати збитки, завдані несвоєчасним виконанням особою грошових зобов'язань, шляхом застосування компенсаційних санкцій (пеня* і в каральному впливі на правопорушника шляхом штрафних санкцій із метою забезпечити фінансову дисципліну;

за процедурою застосування санкцій  до правопорушників. Адміністративна відповідальність реалізується як у судовому, так і позасудовому порядку, в короткі терміни, іноді навіть на місці вчинення правопорушення. До фінансової відповідальності притягують уповноважені органи — як судові, так і спеціальної фінансової компетенції. Терміни притягнення до фінансової відповідальності можуть бути більшими. Наприклад, у податковому законодавстві такий термін становить 1095 днів від моменту скоєння правопорушення (а в разі неподання своєчасно декларації обмежень у термінах взагалі немає*.

 Водночас саме до фінансової  й адміністративної відповідальності найчастіше притягують за порушення фінансового законодавства. Причому це властиво і для бюджетного, і для податкового, і для банківського законодавства.

 Із кримінальною відповідальністю  фінансово-правова також має спільні  й відмінні риси. Схожими за суб'єктами, об'єктами, суб'єктивним і об'єктивним аспектами є кримінальні та фінансові правопорушення (особливо податкові*. Зв'язок фінансової відповідальності із кримінальною обумовлюється насамперед тим, що до предмета кримінально-правового регулювання й охорони входить певна частина фінансових відносин. Адже за окремі фінансові правопорушення може наставати як фінансова, так і кримінальна відповідальність. Це стосується ухилення від сплати податків, здійснення валютних операцій.